Постанова № 62018155, 11.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 р. Справа № 815/3107/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Оделеко», Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оделеко» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оделеко» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000102203 від 22 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Оделеко» з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т» на суму 196 733 грн. (за основним платежем) та 98 367 грн. (за штрафними санкціями); визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112203 від 22 січня 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Оделеко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 965 грн. (за основним платежем) та 3 483 грн. (за штрафними санкціями).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року позов ТОВ «Оделеко» до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0000112203 від 22 січня 2016 року. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Оделеко» ставиться питання про скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні адміністративного позову та скасування податкового повідомлення-рішення №0000102203 від 22 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т» на суму 196 733 грн. (за основним платежем) та 98 367 грн. (за штрафними санкціями).

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю «Оделеко», Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Оделеко» підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Оделеко» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року, ПП «Енергодар Т» за період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, ТОВ «Будкомплект 2000» за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року.

За результатами перевірки складений акт №000236/15-52-22-03/34674673/7697/131 від 29 грудня 2015 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оделеко» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року, ПП «Енергодар Т» за період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, ТОВ «Будкомплект 2000» за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року та з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року», яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Оделеко» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на суму 431 733 грн. та п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.3, п.138.4, п.138.8, п.п.138.8.1 п.138.1 ст. 138, п.п.139.19 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Оделеко» занижено податок на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 6 965 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були винесені податкові повідомлення - рішення від 22 січня 2016 року за №0000102203 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Оделеко» з податку на додану вартість на суму 431 733 грн. (за основним платежем) та 215 867 грн. (за штрафними санкціями) та від 22 січня 2016 року за №0000112203 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Оделеко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 965 грн. (за основним платежем) та 3 483 грн. (за штрафними санкціями).

В акті перевірки ДПІ у Малиновському районі зазначає, що з урахуванням відсутності реального здійснення фінансово - господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» у 2014 році ТОВ «Оделеко» безпідставно віднесено до складу валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік витрати по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» у сумі 38 693 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 6 965 грн.

08 лютого 2016 року ТОВ «Оделеко», не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями подало скаргу до ГУ ДФС в Одеській області.

ГУ ДФС в Одеській області прийняло рішення №10/15-32-10-01-07 про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення - рішення залишило без змін, а скаргу без задоволення.

В наступному ТОВ «Оделеко» оскаржило рішення ГУ ДФС в Одеській області та податкові повідомлення - рішення до ДФС України.

10 червня 2016 року ДФС України прийняла рішення №12936/6/99-99-11-01-01-25, яким частково задовольнила скаргу ТОВ «Оделеко» та скасувала податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22 січня 2016 року №0000102203 в частині зменшення ТОВ «Оделеко» податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Будкомплект 2000» і у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині податкові повідомлення рішення залишено без змін.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ДФС України своїм рішенням від 10 червня 2016 року №12936/6/99-99-11-01-01-25 зменшило суму грошового зобов'язання позивача по податковому повідомленню - рішенню від 22 січня 2016 року №0000102203, то воно вважається відкликаним, а тому позов в частині визнання протиправним та скасування вказаного повідомлення - рішення задоволенню не підлягає. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в матеріалах справи містяться всі первинні документи, що підтверджують факт господарських відносин між позивачем та ТОВ «Даммара», у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0000112203 від 22 січня 2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Оделеко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 965 грн. (за основним платежем) та 3 483 грн. (за штрафними санкціями) підлягає скасуванню.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.60.1.3. п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України - податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно п.60.4 ст. 60 Податкового кодексу України - у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо відкликання податковим органом оскаржуваного повідомлення-рішення №0000102203 від 22 січня 2016 року з посиланням на п.п.60.1.3 п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, у зв'язку зі зменшенням суми грошового зобов'язання рішенням №12936/6/99-99-11-01-01-25 від 10 червня 2016 року є помилковими, оскільки відповідно до п.п.60.4 даної статті у випадках, визначених п.п.60.1.3 і п.п.60.1.5 п.60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Проте, податковим органом нове податкове повідомлення-рішення на час розгляду справи не приймалось, а тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги - ТОВ «Оделеко», що підстави для визнання спірного податкового повідомлення-рішення №0000102203 від 22 січня 2016 року відкликаним відсутні.

Стосовно правомірності відображення позивачем відповідних господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т» в податковому обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Оделеко» були укладені договори підряду з ТОВ «Даммара» на виконання електротехнічних (електромонтажних) робіт (№ОД-ОД/14-25 від 05 серпня 2014 року, №ОД-ОД/14-27 від 22 серпня 2014 року, №ОД-ОД/14-20 від 01 серпня 2014 року), факт виконання яких підтверджено податковими накладними, актом прийому-передачі проектної документації, актами прийому-передачі матеріалів, планом-графіком робіт, довідками вартості виконаних будівельних робіт та витрат, актами прийому виконаних будівельних робіт, звітними відомостями ресурсів, договірними цінами, локальними кошторисами на виконання будівельних робіт, актами вартості обладнання, картками рахунку, оборотно-сальдовими відомостями (1 том а.с.78-251, 2 том а.с.1-247, 3 том а.с.1-137).

Також, ТОВ «Оделеко» було укладено договір підряду №ОД-ОД/14-22 від 29 жовтня 2014 року з ПП «Енергодар Т» на виконання робіт з обв'язки дизель-генераторів, виконання якого підтврджено податковими накладними, договірними цінами, локальними кошторисами на виконання будівельних робіт, звітними відомостями ресурсів, випискою по рахунку, карткою рахунку, оборотно-сальдовою відомістю (3 том а.с.138-180).

Аналізуючи вказані первинні документи, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т», оскільки реальність таких підтверджується первинними документами, які у повній мірі містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Отже, господарські операції ТОВ «Оделеко» з ТОВ «Даммара» та ПП «Енергодар Т» були реальними, його діяльність була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Посилання податкового органу на листи ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №4858/22-03 від 05 травня 2015 року та №3378/22-02 від 10 березня 2015 року щодо неможливості проведення перевірки ТОВ «Даммара» (за серпень-листопад 2014 року) та ПП «Енергодар Т» (за жовтень 2014 року) є безпідставними, оскільки вказана інформація не є джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення перевірок вказаних контрагентів не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства саме ТОВ «Оделеко».

Слід також зазначити, що вищевказані контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи та включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також зареєстровані платником податку на додану вартість.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку та приймає до уваги посилання апелянта - ТОВ «Оделеко» про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000102203 від 22 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Оделеко» з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ та ПП «Енергодар Т» на суму 196 733 грн. (за основним платежем) та 98 367 грн. (за штрафними санкціями) є обгрунтованими та підлягають задоволенню, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Разом цим, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо відсутності реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» у 2014 році, у зв'язку з чим ТОВ «Оделеко» безпідставно віднесено до складу валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік витрати по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Даммара» у сумі 38 693 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 6 965 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.27 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

До витрат, не відносяться не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Позивачем, як було вище встановлено, на підтвердження обставин реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Даммара» у 2014 році були надані договори, податкові накладні, акти прийому-передачі проектної документації, акти прийому-передачі матеріалів, плани-графіки робіт, довідки вартості виконаних будівельних робіт та витрат, акти прийому виконаних будівельних робіт, звітні відомості ресурсів, договірні ціни, локальні кошториси на виконання будівельних робіт, акти вартості обладнання, картки рахунку, оборотно-сальдові відомості.

Доводи апелянта - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про нікчемність укладених договорів, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відсутність у суб'єктів господарювання (контрагентів) достатніх матеріальних чи будь - яких інших ресурсів для здійснення господарської діяльності, не має своїм наслідком недійсність укладених ними правочинів чи слугувати доказом наявності у вказаних суб'єктів господарювання такої мети як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Наявність чи відсутність певних обставин встановлюється на підставі будь-яких фактичних даних, що мають значення для справи, та які є доказами у розумінні ст. 69 КАС України та відповідають висунутим процесуальним законом критеріям належності, допустимості та достовірності таких доказів, а тому, за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Проте, всупереч вимогам ст. 71 КАС України, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області належних та допустимих доказів суду надано не було.

Крім того, будь - яке проведення аналізу даних Архівної електронної звітності не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов'язань, а тому добуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Отже, платник податків належними та допустимими доказами спростував доводи податкового органу щодо вчинення ним податкових правопорушень, а тому податкове повідомлення-рішення №0000112203 від 22 січня 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Оделеко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 965 грн. (за основним платежем) та 3 483 грн. (за штрафними санкціями) також підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оделеко» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Оделеко» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0000102203 від 22 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Оделеко» з податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю та приватним підприємством Енергодар Т» на суму 196 733 грн. (за основним платежем) та 98 367 грн. (за штрафними санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112203 від 22 січня 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Оделеко» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 965 грн. (за основним платежем) та 3 483 грн. (за штрафними санкціями).

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 1 515, 80 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 жовтня 2016 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний