Ухвала суду № 62018108, 12.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3645/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10.09.2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2015 року №0005501701 про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5399,28грн. (4183,42грн. - за основним платежем, 1215,86грн. - штрафних санкцій).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в липні 2015 року ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., результати якої оформлені актом №217/14-05-17-01/НОМЕР_1 від 24.07.2015 року.

В ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.п.49.18.4 п.49.18. ст.49, п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, а саме неподання декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік, а також порушення абз. д, пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 4183,42грн. за 2013 рік.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва 01.09.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005501701 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 4183,42 грн. та штрафними санкціями на суму 1215,86 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2007 року позивачем укладено кредитний договір №08/06/07/980К-778 з ПАТ "Комерційний банк Надра" (далі - Банк), за яким ним був отриманий кредит в сумі 14900грн. строком до 15.06.2010 року. /а.с.26-28/

В зв'язку з невиконанням позивачем договірних зобов'язань за наведеним вище кредитним договором банк звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва, яким ухвалено рішення та видано виконавчий лист №2-7913/10 від 21.03.2013р. про стягнення з позивача 17594,71грн.

Центральним ВДВС 18.11.2014р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45469969 на підставі виконавчого листа №2-7913/10 від 21.03.2013р. виданого Шевченківським районним судом м. Києва. /а.с.21/

18 листопада 2013 року позивачем було виконано зобов'язання перед банком в повному обсязі, про що свідчить лист банка №3295 від 26.11.2014 року. /а.с.24/

18.11.2015 року між позивачем та банком укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 27.06.2007 року №08/06/07980 К-809, згідно якої позивачу анулювано штрафні санкції в сумі 25957,79грн.

На думку контролюючого органу, анульована пеня в сумі 25957,79грн. є доходом позивача, який отриманий в якості додаткового блага, а тому підлягає оподаткуванню.

При вирішенні даної справи, суд першої інстанції дійшов до висновку, що пеня не є доходом чи додатковим благом, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань, проте сума нарахованої пені не отримується боржником в грошовій формі. Пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК, який підлягає оподаткуванню згідно з абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

У пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Підпунктом 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 164 ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У п. 167.1 ст. 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що сума прощеного (анульованого) боргу є доходом особи, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в порядку п. 167.1 ст. 167 і п. 176.1 ст. 176 ПК України, лише в частині суми прощеного (анульованого) боргу за тілом кредиту. Анульована пеня не відносить до тіла кредиту, тому не є предметом оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.09.2015р. (№822/4487/14).

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія