Ухвала суду № 62018015, 12.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Справа № 876/5345/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року про заміну стягувача у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: Луцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», стягувач - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк", боржник - ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернулося в суд із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року заяву задоволено. Замінено стягувача за виконавчим написом нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. від 12 грудня 2008 року за р.№ 5317, а саме: ВАТ "Кредобанк" на стягувача - ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" у зв'язку з переходом до ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" прав кредитора та іпотекодержателя відповідно до договору факторингу від 29 листопада 2011 року та договору відступлення прав за договорами іпотеки, який було укладено 16 грудня 2011 року та посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І.Я. за р.№ 5389.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову в задоволенні заяви, оскільки виконавче провадження № 40040600 відкрите на підставі скасованої ухвали Луцького міськрайонного суду. Крім того, виконавчий напис нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. від 12 грудня 2008 року за № 5317 втратив юридичну силу, оскільки такий напис має бути пред'явлений протягом одного року з моменту його вчинення. Вважає, що ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" не виконало умов договору факторингу, не сплатило ВАТ "Кредобанк" ціни відступлення по кредитному договору № 42/07 від 29 березня 2007 року, а тому не набуло права грошової вимоги до боржника і як наслідок цей договір є недійсним.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 березня 2007 року між ВАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 (іпотекодавець), що є майновим поручителем ПП "Оланд". Предметом іпотеки є будівля торгово-виробничої бази, загальною площею 944,7 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1791 га.

12 грудня 2008 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області вчинено виконавчий напис № 5317 згідно якого звернуто стягнення на будівлю торгово-виробничої бази, загальною площею 944,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1791 га - цільове призначення для розміщення торгово-виробничої бази, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Рованці, що належить на праві власності ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, 29 листопада 2011 року між ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" укладено договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги, відповідно до пункту 3.1. якого банк продає та відступає новому кредитору права вимоги; відповідно новий кредитор купує та приймає від банку зазначені права вимоги, визначені в Додатку 1.

Крім того, між цими ж сторонами 16 грудня 2011 року укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки за яким до нового іпотеко держателя переходять права первісного іпотеко держателя, належні за іпотечними договорами перелік яких наведений в Додатку 1.

Старшим державним виконавцем ВДВС Луцького РУЮ 04 жовтня 2013 року відкрито виконавче провадження № 40040600 за виконавчим написом № 5317 від 12 грудня 2008 року.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Частиною першою ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України ) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Колегія суддів приходить до висновку, що виходячи з положень Закону України "Про виконавче провадження" та КАС України, суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим написом нотаріуса у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не слід брати до уваги твердження представника боржника, що виконавче провадження наразі відсутнє, оскільки як слідує з досліджених у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження, 04 жовтня 2013 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 40040600 з примусового виконання виконавчого листа приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області від 12 грудня 2008 року № 5317, яке наразі є не зупиненим та не закритим. Тому неспроможними з правової точки зору є покликання апелянта на закінчення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки жодного судового рішення про скасування постанови державного виконавця чи визнання його дій в процесі виконання неправомірними ОСОБА_4 не представлено.

Вірними є висновки суду першої інстанції, що не слід брати до уваги той факт, що спірний договір факторингу є невиконаним через відсутність доказів оплати ціни відступлення права вимоги, оскільки як слідує зі змісту цього договору він є реальним, а не консенсуальним, тобто передбачає перехід права вимоги з моменту укладення договору. А щодо недійсності договору факторингу, то колегія суддів зазначає, що боржник не надав суду судового рішення про визнання цього договору недійсним, тому його доводи в цій частині є безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, оскільки заміна сторони виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим написом нотаріуса здійснюється у порядку адміністративного судочинства і таке право у заявника є, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні - первісного кредитора ПАТ "Кредобанк" його правонаступником ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі № 803/862/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді О.І.Мікула

В.В.Ніколін