Постанова № 62017488, 04.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/23483/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Енергоспецпроект» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001432202 від 17.04.2015 винесене Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0001422202 від 17.04.2015 винесене Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Енергоспецпроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» (код ЄДРПОУ 34656607) за період: грудень 2011 року, січень - серпень 2012 року та ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960) за період вересень, листопад 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем оформлено акт № 167/26-57-22-02-10/31780106, в якому встановлені наступні порушення:

- пп.138.10.3 п.138.10 ст. 138. п. 138.2, п.138.4. п.138.11 ст. 138. пп.139.1.1., пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 пп.139.1 ст.139 Кодексу, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями), підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, що призвело до заниження податку на прибуток в періодах що перевірялися на загальну суму 2 458 420,00 грн. т.ч. 4 кв. 2011 року на суму 180167 грн., 1 квартал 2012 року на суму 583 830 грн., 2 квартал 2012 року на суму 1 069 773 грн., 3 квартали 2012 року на суму 187 250 грн., 2014 рік на суму 437 400 грн.;

- 11.44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.188.1 сі.188. п. 198.2лі. 198.3 п.198,6 ст.198. п. 201.1, 201,6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «Енергоспецпроект» податок на додану вартість в періодах, які перевірялися, на загальну суму 2607527 грн., в тому числі: грудень 2011 року на суму 156 667грн., січень 2012 року на суму 77 000 грн., лютий 2012 року на суму 261 315 грн., березень 2012 року на суму 217 713 грн., квітень 2012 року на суму 304 333 грн., травень 2012 року на суму 277 832 грн.; червень 2012 року на суму 436 667 грн., липень 2012 року на суму 170 000 грн., серпень 2012 року на суму 8 333 грн., вересень 2014 року на суму 563 167 грн., листопад 2014 року на суму 134 500 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 17.04.2015 прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0001432202, згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 3 417 379, 50 грн.;

- № 0001422202, згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 168 817, 50 грн.

Позивач не погоджуючись із правомірністю податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки господарські операції підтверджені первинною документацією, то вони були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обгрунтованими, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» у спірному періоді були укладені наступні договори: № 04-12/ПД/11С від 04.12.2011, № 06-12/ПД/11С від 06.12.2011, № 09-12/ПД/11С від 09.12.2011, № 03-01/ПД/12С від 03.01.2012, № 05-01 /ПД/12С від 05.01.2012, № 06-01/ПД/12С від 06.01.2012, № 06-01/2/ПД/12С від 06.01.2012, № 10-01/ПД/12С від 10.01.2012, № 11-01/ПД/12С від 11.01.2012, № 02-02/ПД/12С від 02.02.2012, № 03-02/ПД/12С від 03.02.2012, № 06-02/1/ПД/12С від 06.02.2012, № 06-02/ПД/12С від 06.02.2012, № 07-02/ПД/12С від 07.02.2012, № 08-02/ПД/12С від 08.02.2012, № 01 -03/ПД/12С від 01.03.2012, № 02-03/ПД/12С від 02.03.2012, № 03-03 /12С від 03.03.2012, № 06-03/ПД/12С від 06.03.2012, № 07-03/Т/12С від 07.03.2012, № 08-03/ПД/12С від 08.03.2012, № 12-03/ПД/12С від 12.03.2012, № 02-04/ПД/12С від 02.04.2012, № 03-04/ПД/12С від 03.04.2012, № 04-04/ПД/12С від 04.04.2012, № 05-04/ПД/12С від 05.04.2012, № 06-04/ПД/12С від 06.04.2012, № 07-04/ПД/12С від 07.04.2012, № 03-05/ПД/12С від 03.05.2012, № 04-05 ПД 12С віл 04.05.2012, № 05-05 ПД 12С від 05.05.2012, № 07-05/ПД/12С від 07.05.2012, № 01 -06/ПД/ 12С від 01.06.2012, № 04-06/ПД/12С від 04.06.2012, № 05-06/ПД/12С від 05.06.2012, № 06-06/ПД/12С від 06.06.2012, № 07-06/ПД/12С від 07.06.2012, № 08-06/ПД/12С від 08.06.2012, № 09-06/ПД/12С від 09.06.2012, № 02-07/ПД/12С від 02.07.2012, № 03-07/ПД/12С від 03.07.2012, № 04-07/ПД/12С від 04.07.2012, № 01-08/ПД/12С від 01.08.2012.

На виконання робіт за вказаними договорами, сторонами оформлені наступні акти виконаних робіт: № 372_4-1П Д_КБ-3 від 30.12.2011 на суму 320 000,00 грн., № 372_4-1 ПДКБ-З від 30.12.2011 на суму 315 000, 00 грн., № 372 4-1П Д_КБ-3 на суму 305 000, 00грн., № 19-2-1-ПД КБ-3 від 31.01.2012 на суму 82 200, 00 грн., № 19-2-1-ПД КБ-3 від 31.01.2012 на суму 22 200, 00 грн., № 19-2-1-ПД КБ-3 від 31.01.2012 на суму 23 160, 00 грн., №19-2-1-ПД КБ-3 31.01.2012 на суму 106 800, 00 грн., № 1357-2- 1ПДКБ-3 від 31.01.2012 на суму 227 640, 00 грн., №320-2-1-ПД КБ-3 від 29.02.2012 на суму 183 000, 00 грн., № 139-4-1-ПД КБЗ від 29.02.2012 на суму 160000,00грн., № 320-2-1-ПД КБЗ від 29.02.2012 на суму 709992,00 грн., №320-2-1-ПД КБЗ від 29.02.2012 на суму 160150,00грн., № 321-2-1-ПД КБЗ від 29.02.2012 на суму 116950,00грн., №540-2-1-ПД КБЗ від 29.02.2012 на суму 117950,00 грн., № 540-2-1-ПД КБЗ від 29.02.2012 на суму 119850, 00грн., № 398-2-1-ПД КБЗ від 31.03.2012 на суму 230300,00 грн., № 1387-2-56-ПД КБЗ від 31.03.2012 на суму 229800, 00грн., №330-2-1-ПД КБЗ від 31.03.2012 на суму 145200, 00 грн., №329-2-1-ПД КБЗ від 31.03.2012 на суму 91000, 00грн., №328 21-ПД КБ-3 від 31.03.2012 на суму 459996, 00грн; №335 2 1-ПД КБ-3 від 30.04.2012 на суму 100000, 00грн., №398_2_1-ПД КБ-3 від 30.04.2012 на суму 200000,00грн., №1380 2 1-ПД КБ-3 від 30.04.2012 на суму 350000, 00 грн., № 7_4_1-ПД КБ-3 від 30.04.2012 на суму 500000,00 грн., №1380 2 1-ПД КБ-3 від 30.04.2012 на суму 276000,00 грн., №741-ПД КБ-3 від 30.04.2012 на суму 399999, 60грн., №2003 4 1-ПД КБ-3 від 31.05.2012 на суму 266990,00грн., №2004_4_1-ПД КБ-3 від 31.05.2012 на суму 570000, 00грн., №2003_7_1-ПД КБ-3 від 31.05.2012 на суму 830000, 00 грн., №1380_2_1-ПД КБ-3 від 30.06.2012 на суму 270000,00грн., №741-ПД КБ-3 від 30.06.2012 на суму 450000,00грн., № 1380 2 1-ПД КБ-3 від 30.06.2012 на суму 400000,00 грн., № 2004 4 1-ПД КБ-3 від 30.06.2014 на суму 250000, 00 грн., №2004 41-ПД КБ-3 від 30.06.2014 на суму 300000,00 грн., №2004 4 1-ПД КБ-3 від 30.06.2014 на суму 450000, 00грн., №7_4_1-ПД КБ-3 від 30.06.2012 на суму 500000, 00грн., №7 4 1-ПД КБ- 331.07.2012 від 31.07.2012 на суму 300000, 00грн., №1380 2 1-ПД КБ-3 від 31.07.2012 на суму 250000,00 грн., №2003 4 1-ПД КБ-3 від 31.07.2012 на суму 230000, 00 грн., № 2003 4 1-ПД КБ-3 від 31.07.2012 на суму 240000, 00 грн., № 20014 1-ПД КБ-3 від 31.07.2012 на суму 50000,00грн.

Також на виконання вказаних договірних зобов'язань видано податкові накладні: №47 від 30.03.2012 на суму 11877, 60грн., № 32 від 12.03.2012 на суму 138103,14 грн.

Поряд з цим, оплата за договорами підтверджується копіями платіжних доручень від 13.01.2012 на суму 305000,00 грн., від 13.01.2012 на суму 315000,00 грн., від 20.01.2012 на суму 56000,00грн., від 30.01.2012 на суму 50000,00грн., від 01.02.2012 на суму 34000,00 грн., від 03.02.2012 на суму 180000,00грн., від 06.02.2012 на суму 55000,00грн., від 10.02.2012 на суму 16800,00 грн., від 10.02.2012 на суму 27200, 00грн., від 14.02.2012 на суму 50000,00 грн., від 15.02.2012 на суму 22200, 00 грн., від 15.02.2012 на суму 23160,00грн., від 15.02.2012 на суму 40000,00 грн., від 15.02.2012 на суму 85000,00грн., від 21.02.2012 на суму 142640,00 грн., від 22.02.2012 на суму 59900,00 грн., від 27.02.2012 на суму 57000,00 грн., від 27.02.2012 на суму 58000,00 грн., від 29.02.2012 на суму 59950, 00грн., від 29.02.2012 на суму 59950,00грн., від 29.02.2012 на суму 59950,00грн., від 29.02.2012 на суму 160000, 00 грн., від 29.02.2012 на суму 160150,00 грн., від 06.03.2012 на суму 30000, 00 грн., від 12.03.2012 на суму 40300, 00грн., від 12.03.2012 на суму 59800, 00 грн., від 12.03.2012 на суму 108103, 14грн., від 14.03.2012 на суму 50000,00 грн., від 19.03.2012 на суму 133000,00 грн., від 19.03.2012 на суму 169992, 00 грн., від 21.03.2012 на суму 170000,00 грн., від 21.03.2012 на суму 190000,00 грн., від 21.03.2012 на суму 540000,00 грн., від 27.03.2012 на суму 56000,00грн., від 29.03.2012 на суму 35000,00 грн., від 05.04.2012 на суму 11877, 60грн., від 05.04.2012 на суму 110000,00 грн., від 10.04.2012 на суму 349996,00 грн., від 12.04.2012 на суму 145200,00 грн., від 18.04.2012 на суму 100000,00грн., від 18.04.2012 на суму 350000,00 грн., від 23.04.2012 на суму 276000,00грн., від 24.04.2012 на суму 500000,00 грн., від 27.04.2012 на суму 399999,60 грн., від 10.05.2012 на суму 200000,00грн., від 16.05.2012 на суму 59990,00 грн., від 17.05.2012 на суму 350000,00грн., від 21.05.2012 на суму 20000,00 грн., від 21.05.2012 на суму 57000,00 грн., від 22.05.2012 на суму 480000, 00грн., від 24.05.2012 на суму 100000,00грн., від 29.05.2012 на суму 100000,00грн., від 31.05.2012 на суму 350000,00 грн., від 05.06.2012 на суму 100000,00 грн., від 11.06.2012 на суму 100000,00 грн., від 13.06.2012 від 400000,00грн., від 14.06.2012 на суму 150000,00 грн., від 18.06.2012 на суму 300000,00грн., від 25.06.2012 на суму 100000,00 грн., від 25.06.2012 на суму 100000,00 грн., від 26.06.2012 на суму 150000,00 грн., від 02.07.2012 на суму 450000,00 грн., 02.07.2012 на суму 500000,00грн., від 09.07.2012 на суму 90000,00 грн., від 13.07.2012 на суму 40000,00 грн., від 18.07.2012 на суму 100000,00 грн., від 19.07.2012 на суму 40000,00 грн., від 19.07.2012 на суму 40000,00 грн., від 20.07.2012 на суму 30000,00 грн., від 20.07.2012 на суму 50000,00 грн., від 24.07.2012 на суму 200000,00грн., від 26.07.2012р на суму 250000,00 грн., від 30.07.2012 на суму 150000,00 грн., від 30.07.2012 на суму 150000,00 грн., від 31.07.2012 на суму 200000, 00 грн., від 06.08.2012 на суму 100000,00 грн. , від 09.08.2012 на суму 50000,00грн.

Позивач мав господарські правовідносини також з ТОВ «Бродбудкепітал» на підставі укладених договорів субпідряду, зокрема: №08-08/ПД/14ЕС від 08.08.2014, №11-08/ПД/14ЕС від 11.08.2014, №12-08/ПД/14ЕС від 12.08.2014, №15-08/ПД/14ЕС від 15.08.2014, № 20-08/ПД/14ЕС від 20.08.2014, №24-08 ПД 14ЕС від 24.08.2014, №02-09/БД/14ЕС від 02.09.2014, №03-09/ПД/14ЕС від 03.09.2014, №01-09/ПД/14ЕС від 01.09.2014, №04-09/ПД/14ЕС від 04.09.2014, №02-10/ПД/14ЕС від 02.10.2014, №03-10/ПД/14ЕС від 03.10.2014, №06-10/ПД/14ЕС від 06.10.2014.

На виконання вказаних договорів сторонами оформлені акти виконаних робіт: від 30.09.2014 на суму 460000,00 грн., від 30.09.2014 на суму 460000,00 грн., від 30.09.2014 на суму 470000,00 грн., від 30.09.2014 на суму 498000,00 грн., від 30.09.2014 на суму 487000,00 грн., від 30.09.2014 на суму 494000,00 грн., від 29.11.2014 на суму 54394грн., від 29.11.2014 на суму 22606грн.

При цьому, вартість робіт по вказаним договорам, позивачем була сплачена згідно платіжних доручень: від 17.09.2014 на суму 100000,00грн., від 23.09.2014 на суму 100000,00 грн., від 24.09.2014 на суму 220000,00 грн., від 26.09.2014 на суму 120000,00 грн.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» фактично не могло здійснювати господарські операції з виконання робіт для ТОВ «Енергоспецпроект» через відсутність у підприємства трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду- діяльності; відсутність, необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, транспортних засобів, механізмів, як наслідок відсутність постачання робіт ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» в адресу ТОВ «Енергоспецпроект».

Отже, колегія суддів вважає, що взаємовідносини між ТОВ «Енергоспецпроект» та ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Наведені обставини свідчать, що за перевіряємий період господарська діяльність ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» по взаємовідносинах із ТОВ «Енергоспецпроект» має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» із змінами і доповненнями (далі Постанова № 668) наведено визначення документів про виконання договору підряду, це документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо).

Колегія суддів звертає увагу, що доказів, які визначені пунктом 3 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України (окрім актів виконаних робіт), як суду першої інстанції та і суду апеляційної інстанції, позивачем не надано.

Згідно п. 69 Постанови № 668 будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Згідно п. 71 Постанови № 668 підрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, інших підрядників, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору підряду, до прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовником, якщо інше не передбачено договором підряду.

Згідно п. 72 Постанови № 668 у разі коли відсутня можливість вільного доступу до будівельного майданчика (фронту робіт), зокрема коли роботи виконуються на діючому об'єкті, у договорі підряду визначається порядок доступу підрядника до будівельного майданчика (фронту робіт). У такому випадку замовник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього підрядника.

Згідно п. 74 Постанови № 668 підрядник повинен зберігати на будівельному майданчику один комплект проектної документації разом із змінами до неї та надавати її замовнику на його прохання для користування.

Колегія суддів звертає увагу, що таких доказів, як суду першої інстанції та і суду апеляційної інстанції, не надано.

Відповідно до статті 15 «Служба охорони праці на підприємстві» Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ «Про охорону праці» спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Відповідно до статті 18 «Навчання з питань охорони праці» Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.Таких доказів позивачем до суду не надано.

Отже, з документів наданих до перевірки не можливо з'ясувати порядок пропускного режиму на будівельні майданчики ТОВ «Енергоспецпроект» та наявності документально підтверджених фактів інструктажу працівників ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» по охороні праці, що відображається в журналі охорони праці.

Таким чином, колегія суддів вважає, що операції здійснені ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» не мали реального товарного характеру, роботи не виконувались, не встановлено наявності у контрагента власних або орендованих транспортних засобів, об'єктивно необхідних для перевезення виробів для виконання робіт, виходячи з територіального розміщення ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» та об'єктів ТОВ «Енергоспецпроект» в різних містах.

Також, колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи не встановлено наявності у ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» виробничих/обслуговуючих приміщень, які є об'єктивно необхідними для виконання обумовлених робіт, не встановлено наявності у ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» власного або орендованого обладнання для виконання будівельних операцій, технічного персоналу, наявність якого обумовлюється не лише специфікою обумовлених операцій, та не встановлено наявності у ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» залучених на умовах підряду фахівців, або ж залучення інших підприємств для виконання будівельних операцій.

З наведеного вбачається відсутність у ТОВ «Запорізький Коксохімремонт» та ТОВ «Бродбудкепітал» матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та, зокрема, будівельних операцій.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що з поданої податкової звітністності ТОВ «Брокбудкепітал» та TOB «ЗКХР» вбачається, що у контрагентів відсутні як працівники (перелічені у документах, що подавались до ДАБІ) так жодний транспортний засіб та технічні інструменти (обладнання, устаткування, приладів та інструментів відповідно до технологічних вимог виконання робіт.

Таким чином, дані факти свідчать про безпідставність отримання ТОВ «Брокбудкепітал» та TOB «ЗКХР» ліцензій на будівництво та як наслідок є неналежним доказом можливості виконання зазначеними контрагентами позивача будівельних робіт.

Згідно відповіді Головного управління Держпраці у Київській області від 18.11.2015 № 2245 ТОВ «Брокбудкепітал» та TOB «ЗКХР» не отримували дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, очевидно необхідних для надання такого роду послуг для позивача. Також, у зазначеному листі зазначено, що за ними не зареєстровані транспортні засоби, в тому числі великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (які необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт).

Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що висновки акту перевірки від 03.04.2015 №167/26-57-22-02-10/31780106 підтверджуються висновком експерта-економіста ОСОБА_2 від 23.12.2015 № 00015, в якому зазначено, що згідно декларацій ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» з податку на прибуток основні засоби відсутні, амортизація не нараховувалась (додаток AM до декларації з податку на прибуток підприємств не подавався). На підприємстві відсутні власні та орендовані складські приміщення та власний чи орендований транспорт. Також, отримано інформацію від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, що за період грудень 2011, січень 2012 - серпень 2012 року ТОВ «Запорожский Коксохимремонт» формує податковий кредит за рахунок відображення неіснуючих операцій з придбання у контрагентів з ознаками «фіктивності», та підтверджуються також і ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.03.2016 №1 -кп/759/306/1б про звільнення керівника позивача від кримінальної відповідальності у зв'язку зі сплатою нарахованих податкових зобов'язань, тобто з нереабілітуючих обставин.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09 про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів вони не підписували.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту та валових витрат з огляду також і на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснювалась ними поза межами правового поля, а укладені ними правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не потребує доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10 наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві від 17.04.2015 № 0001432202 та № 0001422202 є правомірними, оскільки винесені з дотриманням норм чинного податкового законодавства, що не було враховано судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 10.10.2016.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.