Постанова № 62017342, 11.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1817/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04 квітня 2012 року №0000242304.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2012 року №0000242304.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано. У задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року адміністративну справу №2а-1817/12/1070 прийнято до провадження судді Київського апеляційного адміністративного суду Твердохліб В.А. та призначено розгляд справи на 05 липня 2016 року.

05 липня 2016 року продовжено строк розгляду справи до двох тижнів та оголошено перерву на 19 липня 2016 року.

19 липня 2016 року оголошено перерву до 21 липня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року провадження у справі за даною апеляційною скаргою зупинено до 20 вересня 2016 року з підстав, передбачених ч.2 ст.156 КАС України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року продовжено термін зупинення провадження до 11 жовтня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року провадження у справі поновлено.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Дормашавто» за період червень 2010 року - лютий 2011 року та квітень 2011 року, за результатами якої 20 березня 2012 року складено акт № 233/23-1/32201166.

В ході перевірки виявлено, що Позивачем порушено: пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 114 003,32 грн, в тому числі за червень 2010 року в сумі 14 816,67 грн, за липень 2010 року в сумі 34 758,33 грн, за серпень 2010 року в сумі 28 816,66 грн, за вересень 2010 року в сумі 27 025,00 грн, за жовтень 2010 року в сумі 12 255,00 грн, за листопад 2010 року в сумі 8 123,33 грн, за грудень 2010 року 18 208,33 грн;

п.198.6 ст.198, п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у розмірі 42 549,67 грн, в тому числі за січень 2011 року - 11 649,67 грн, лютий 2011 року - 25 400,00 грн, квітень 2011 року - 5 500,00 грн;

п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткуваня прибутку підприємств» внаслідок чого занижено податок на прибуток, шо підлягає до сплати за півріччя 2010 року - 18 520,84 грн, 9 місяців 2010 року - 113 250,01 грн, 2010 року - 48 233,34 грн, перший квартал 2011 року - 46 312,09 грн;

пп.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати за другий квартал 2011 року - 6 324,99 грн;

п.3.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 21.11.2011 року №1492;

ч.ч.1, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України тобто має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону, правочин укладений між ТОВ «Кен-Пак (Україна» та ТОВ «Дормашавто», а саме: договір №К-1305 від 01.06.2010 року на загальну суму 1 119 318,00 грн, у тому числі ПДВ 186 552,99 грн.

04 квітня 2012 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242304 про збільшення грошового зобов»язання з податку на додану вартість на загальну суму 170 254 грн 74 коп, з яких 144 711 грн 32 коп -за основним платежем та 25 543 грн 42 коп -штрафні (фінансові) санкції.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно визначення ст.1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч.ч.1 та 2 ст.3 Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинними документами є лише ті документи, які складені по факту реального здійснення господарської операції.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.4-7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналізуючи наведені правові норми колегія суддів звертає увагу, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2010 року між ТОВ «Дормашавто» та ПАТ «Кен-Пак (Україна)» було укладено договір №К-1305, за умовами якого ТОВ «Дормашавто» зобов'язувалося надавати Позивачу послуги по організації перевезення вантажів.

Позивачем був сформований податковий кредит у розмірі 144 711 грн 32 коп.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору №К-1305 від 01 червня 2010 року Позивачем надані завірені копії заявок, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, актів виконаних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, актів звірки взаємних розрахунків.

Вказані документи за формальними ознаками оформлені з дотримання вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо змісту послуг, що надавалися, які узгоджуються між собою.

Однак, як раніше зазначалося, наявність належним чином оформлених документів не є достатнім доказом вчинення господарської операції.

Так, підписання документів первинного бухгалтерського обліку від імені ТОВ «Дормашавто» здійснювали дві особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в деяких документах - ОСОБА_3)

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день проведення державної реєстрації юридичної особи (09.11.2009 року) та на теперішній час засновником, керівником та підписантом є ОСОБА_2.

В матеріалах справи наявна копія акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 25 січня 2012 року №54/3-23-20 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто», з якого вбачається що директором та головним бухгалтером ТОВ «Дормашавто» є ОСОБА_2, кількість працюючих - 1 особа.

Між тим, в актах виконаних робіт посада ОСОБА_3 зазначена як заступник директора ТОВ «Дормашавто»

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3 (ОСОБА_3) не є працівником та уповноваженою особою ТОВ «Дормашавто», а тому у нього відсутні повноваження складати та підписувати від імені цього суб»єкта господарювання податкові накладні, а також інші первинні документи.

Крім того, в первинних документах, що містяться в матеріалах справи в порушення вимог ст.9 Закону не зазначено посада особи, яка підписала цей документ (зокрема, рахунки-фактури), підписи осіб з однаковими прізвищами та ініціалами візуально різняться (зокрема, товарно-транспортні накладні тощо).

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що взаємовідносини між сторонами договору №К-1305 від 01 червня 2010 року обмежувалися виключно складанням документів, які створюють видимість здійснення господарської операції.

Також, контролюючим органом в акті перевірки від 20.03.2012 року №233/23-1/32201166 зазначено, що в провадженні податковій міліції ДПІ у Голосіївському районі м.Києва перебуває кримінальна справа відносно директора ПП «Гранд Сервіс» за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.205 КК України в ході розслідування якої було встановлено, що, зокрема, ТОВ «Дормашавто» зареєстроване на особу, яка не має наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність.

Судом апеляційної інстанції на ім»я Начальника СУФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві направлено запити від 06 липня 2016 року №2а-1817/12/1070/3703/2016 та від 29 липня 2016 року №2а-1817/12/1070/4201/2016, в яких запитувалась інформація щодо результатів провадження кримінальної справи №71-00217, порушеної відносно директора ПП «Гранд Сервіс» ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.

Проте, відповідь на вказані запити до суду апеляційної інстанції не надійшла.

Колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Дормашавто», Позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору №К-1305 від 01 червня 2010 року.

Позивачем в адміністративному позові зазначено, що згідно умов укладених із контрагентами договорів, ПАТ «Кен-Пак (Україна)» зобов'язане здійснювати доставку товару в пункт призначення вказаних у відповідному договорі. Проте, Позивач вказав, що не має власних транспортних засобів, а тому постійно використовує послуги спеціалізованих підприємств-перевізників.

Між тим, колегія суддів вважає, що особі, яка у своїй діяльності постійно використовує послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом не складає труднощів виготовити документи, складення яких є звичайним для даного виду послуг та які за формальними ознаками відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням навденого, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене свідчить про те, що правочини за видатковими та податковими накладними реально не відбулися, а оскаржуване Позивачем рішення контролюючого органу прийняте із дотриманням вимог податкового законодавства.

Частинами 2 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність винесеного ним рішення.

Позивач, в свою чергу, не надав достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Кен-Пак (Україна)» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Постанова складена в повному обсязі 13 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Бужак Н.П.

Костюк Л.О.