Рішення № 62015872, 11.10.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6641/16-ц

пр. № 2/759/3529/16

11 жовтня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.

при секретарі Євфіменко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1, 3-тя особа ОСОБА_2 про стягнення шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача шкоду в порядку регресу в розмірі 40 813грн. 64коп. та судові витрати по справі, посилаючись на те, що рішенням Солом?янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», поновлено його на роботі та стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу. На виконання даного рішення Керуюча компанія здійснила повну виплату ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 36 999грн. Факт незаконного звільнення встановлено рішенням суду, а тому на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП України просить стягнути з відповідача як службової особи - директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» ОСОБА_1, винного в незаконному звільненні, спричинену підприємству шкоду. Також просить стягнути з відповідача і виплачену на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористану відпустку згідно наказу № 68 від 12.04.2016р. в розмірі 3814грн. 64коп.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішенням Солом?янського районного суду м. Києва від 25.02.2016р. відмовлено в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Крім того, ухвалою Солом?янського районного суду м. Києва від 22.03.2016р. виправлена описка в резолютивній частині рішення від 25.02.2016р. та розмір середнього заробітку зазначений 35 317грн. 17коп., тобто сума збитків становить саме 35 317грн. 17коп. Компенсація за невикористану відпустку була виплачена ОСОБА_2 при його звільнення за угодою сторін в квітні 2016р., а тому підстав для стягнення даної суми з ОСОБА_1 немає.

3-тя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, про день слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2016р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до директора Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» ОСОБА_1, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді заступника директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» та стягнуто з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 36 999грн. /ас 4/.

Ухвалою Солом?янського районного суду м. Києва від 22.03.2016р. виправлено описку в резолютивній частині даного рішення та зазначений вірний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 35 317,17грн. замість невірно вказаного 36 999грн. /ас 67-68/.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.08.2016р. рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 25.02.2016р. залишено без змін /ас 60-61/.

Згідно наказу № 235\к-тр. від 12.04.2016р. та платіжних доручень КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» виплатило ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за рішенням суду /ас 8,9,20-22/.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 як з службової особи, за наказом якої звільнення здійснено з порушенням закону підлягає стягненню шкода, спричинена КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» у зв?язку з оплатою часу вимушеного прогулу ОСОБА_2 на підставі рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 25.02.2016р. з урахуванням ухвали про виправлення описки, яка є чинною, в розмірі 35 317грн. 17коп.

Суд вважає, що не підлягає задоволенню вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» виплаченої ОСОБА_2 компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3878грн, оскільки вказана компенсація виплачена ОСОБА_2 у зв'язку зі звільненням за угодою сторін на підставі наказу від 12.04.2016р. № 236\к-тр., а не внаслідок його поновлення на роботі у зв'язку з незаконним звільненням.

Твердження представника позивача про те, що вказану відпустку ОСОБА_2 не використав у зв'язку з незаконним звільненням є припущенням, а тому суд його до уваги не приймає.

Посилання представника відповідача про те, що рішенням Солом?янського районного суду м. Києва від 25.02.2016р. відмовлено в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, тобто спір по суті вирішено суд вважає безпідставним, оскільки в даному випадку на підставі ст. 134 КЗпП України шкода, спричинена незаконним звільненням, стягується з службової особи на користь підприємства, яке її виплатило.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 134 КЗпП України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва шкоду в розмірі 35 317грн. 17коп., судові витрати в розмірі 1378грн., а всього підлягає стягненню 36 695грн. 17коп.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів.

Суддя