Рішення № 62015032, 11.10.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9380/16-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Литвинової І.В.,

при секретарі - Бажан О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору дійсним та визнання права га отримання гарантованої суми відшкодування за банківським вкладом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору дійсним та визнання права та отримання гарантованої суми відшкодування за банківським вкладом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу №002-13512-260115, за яким на депозитному рахунку було розміщено 8000,00 (вісім тисяч) доларів США.

ОСОБА_1 від тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» надійшло письмове повідомлення № 8821/2766 від 23.09.2015 про те, що укладений між ним та ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу №002-13512-260115 від 26.01.2015, за яким на депозитному рахунку було розміщено 8000,00 (вісім тисяч) доларів США є нікчемним правочином на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте позивач з даним висновком не погоджується, у зв'язку з чим змушений був звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

27.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу №002-13512-260115, за яким на депозитному рахунку було розміщено 8000,00 (вісім тисяч) доларів США (а.с. 54-55).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (ч. 1 ст. 1068 ЦК України).

Разом з тим, суд приймає до уваги, що ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Відповідно до п. 14.25 Правил банк і клієнт звільняються від майнової відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цими Правилами та/або відповідним Договором за Продуктом Банку, якщо воно викликано вступом у дію законодавчих актів, урядових постанов і розпоряджень державних органів, актів нормативного характеру Національного банку України, що прямо або побічно забороняють або обмежують можливість належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цими Правилами.

Тимчасовою адміністрацією у ПАТ «Дельта Банк» на адресу ОСОБА_1 направлено письмове повідомлення № 8821/2766 від 23.09.2015 про те, що укладений між ним та ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу №002-13512-260115 від 26.01.2015, за яким на депозитному рахунку було розміщено 8000,00 (вісім тисяч) доларів США є нікчемним правочином на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с. 57).

На підставі Постанови Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015р. продовжено строк запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк».

Відповідно 8 частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантував вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Перевірка здійснювалася на виконання Наказу Уповноваженої особи Фонду, гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельті Банк» № 408 від 29.05.2015 року, та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 року.

Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк», відповідно до протоколу від 14.09.2015 року.

Комісія дійшла висновку, що умови Договорів банківських вкладів (перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Протоколу), укладені між Банком та фізичними - особами після 16.01.2015року включно, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами Банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже - такі Договори банківського вкладу є нікчемними з підстав визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» затверджених Рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» Протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами), які діяли на момент укладення та виконання умов договору №002-13512-260115 від 26.01.2015, зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Фактично ж кошти на рахунок позивача вносилися третіми особами, в даному випадку ОСОБА_4, що є порушенням умов Договору та Правил.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.

Згідно п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину. За змістом ст.216 ЦК України та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до ст.11 ЦПК України. Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків.

Разом з тим, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20 травня 2013 року оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України

Таким чином, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З огляду на зазначене, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що договір банківського вкладу №002-13512-260115 від 26.02.2015 укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» являється нікчемним відповідно до вказаних норм законодавства, а відтак вимоги позивача не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 1066, 1167 ЦК України, ст.ст. 26, 27, 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Постановами № 328 від 30 травня 2014 року «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій», № 540 від 29 серпня 2014 року «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» та ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору дійсним та визнання права га отримання гарантованої суми відшкодування за банківським вкладом - залишити без задоволення.

Апеляці йна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий І.В.Литвинова