Ухвала суду № 62014138, 12.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/1145/16 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Геніченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «УКПОСТАЧ» до Геніченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «УКПОСТАЧ» є юридичною особою, що зареєстрована 25.10.2001 Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради Автономної Республіки Крим, є правонаступником Закритого акціонерного товариства «УКПОСТАЧ» з 23.12.2010 (запис в ЄДР в № 11421050012000088). Як платник податків позивач на момент виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі АР Крим, на момент розгляду справи - в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування; виробництво господарських та декоративних керамічних виробів; виробництво інших машин та устаткування загального призначення; оптова торгівля машинами та устаткуванням; оренда машин та устаткування.

У серпні 2011 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за червень 2011 року

За результатами перевірки складено акт перевірки від 01.09.2011 року № 337/07-00/30169718), відповідно до висновків якого за позивачем встановлено порушення: п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), що призвело завищення бюджетного відшкодування у червні 2011 року в сумі 90 978,00 грн; п.п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК, що призвело завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 42 895,54 грн.

На підставі зазначених висновків Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим прийняла два податкових повідомлення-рішення від 13.09.2011:

- № 0001600700, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 42 895,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1,00 грн;

- № 0001590700, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 90 978,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1,00 грн.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Ухвалою від 04.04.2016 суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду та відкрив провадження у справі, замінивши при цьому відповідача- Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби її правонаступником - Генічеською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що недекларування спірним контрагентом у податковій звітності відповідної суми податкових зобов'язань, що виникли за фактом виконання поставок в адресу позивача, стосуються правопорушень, допущених цими контрагентами, тобто третіми особами, а відтак не можуть розглядатися як доказ недобросовісності позивача як платника податків.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.09.2011 № 0001600700, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 42 895,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки від 01.09.2011 року № 337/07-00/30169718, посадові особи відповідача вважають, що позивач порушив вимоги пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року у загальній сумі 42 895,54 грн. за господарськими операціями з такими платниками податків: ПП «Айстермо» - на суму 4 648,41 грн.; ПП «Об'єктив» - на суму 3 382,56 грн.; ТОВ «ТД Агрінол» - на суму 492,00 грн.; ПП «Електропромсервіс» - на суму 16 214,40 грн; ПП «Електропласт» - на суму 2 556,40 грн.; ПП «Пром Текстиль Україна» - на суму 5 250,00 грн.; ТОВ «Євросервіс Укрснаб» - на суму 10 351,77 грн.

Позивач сформував податковий кредит за червень 2011 року на підставі податкових накладних, одержаних від перелічених вище контрагентів.

Висновок податкового органу про протиправність формування позивачем зазначених сум податкового кредиту ґрунтується на порушення контрагентами позивача п.п. 201.4, 201.8 ст. 201 ПК.

Так, відповідач стверджує, що оскільки за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів перелічені платники податків не задекларували податкові зобов'язання за операціями з позивачем у своїй податковій звітності, то ПрАТ «УКпостач» неправомірно сформувало податковий кредит за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, відповідач фактично покладає на позивача відповідальність за порушення податкового законодавства, що вчинені вказаними вище контрагентами.

Однак, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на формування відповідних сум податкової звітності у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 13.09.2011 № 0001600700.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.09.2011 № 0001590700, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 90 978,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1,00 грн.

Висновки перевірки, які стали підставою для прийняття зазначеного рішення базуються на результатах попередньої перевірки за травень 2011 року, наслідки якої вплинули на показники податкової звітності позивача за червень 2011 року.

Як і щодо правопорушення, про яке зазначалося вище, висновки акту перевірки від 29.07.2011 № 299/07-00/30169718 (травень 2011 року) пов'язуються з результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, за наслідками якого контрагенти позивача не задекларували податкові зобов'язання за операціями з позивачем у своїй податковій звітності.

Так, при перевірці відображеного позивачем у рядку 23 декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року бюджетного відшкодування у сумі 4 290 700,00 грн., посадові особи контролюючого органу врахували результати перевірки ПрАТ «УКпостач» за травень 2011 року (акт перевірки від 29.07.2011 № 299/07-00/30169718), за наслідками якої дійшли висновку про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року на суму 100 821,97 грн за господарськими операціями з такими платниками податків: ДП «Придніпровська залізниця» - на суму 19 962,00 грн; ТОВ «Норма ізол» - на суму 14 775,34 грн.; ТОВ «Елтех» - на суму 12 731,17 грн; ТОВ «Нова пошта» - на суму 1 930,90 грн, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - на суму 1 666,67 грн; ТОВ «Юнітон» - на суму 1 633,33 грн; НВКО «Тент» - на суму 88,16 грн; ТОВ «Євросервіс Укрснаб» - на суму 8 916,40 грн; ПП «Електропромсервіс» - на суму 39 118,00 грн.

У зв'язку з тим, що станом на кінець перевірки виявлені попередньою перевіркою розбіжності були частково усунуті, відповідач дійшов висновку про можливість поновлення позивачу права на формування податкового кредиту з ПДВ за операціями з такими ТОВ «Норма ізол» та ФОП ОСОБА_2, але, при цьому, врахували факти завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року у загальній сумі 6 597,96 грн. за операціями з: ПП «Об'єктив» - на суму 4 426,56 грн.; ПП «Пром Текстиль Україна» - на суму 2 171,40 грн.

Зазначене стало підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 90 978 грн (100 821,97 (акт перевірки від 29.07.2011 № 299/07-00/30169718) - 14 775,34 (ТОВ «Норма ізол») - 1 666,67 (ФОП ОСОБА_2) + 4 426,56 (ПП «Об'єктив») + 2 171,40 (ПП «Пром Текстиль Україна»)).

Поряд із цим, правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 100 821,97 грн розглядалася у судовому порядку у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.08.2011 № 000144070 (згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 100 822,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1,00 грн), прийнятого на підставі акту перевірки позивача за травень 2011 року (акт від 29.07.2011 № 299/07-00/30169718).

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 у справі № 810/4559/15 (постанова набрала законної сили 14.04.2016) скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 № 000144070. У вказаному рішенні суд дійшов висновку про дотримання ПрАТ «УКпостач» необхідних умов для формування податкового кредиту та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних донарахувань.

Таким чином, враховуючи встановлений судовим рішенням факт правомірного формування податкового кредиту у травні 2011 року у розмірі 100 821,97 грн, який став підставою для зменшення позивачу відповідачем відповідних сум податкової звітності у червні 2011 року та те, що, як зазначено вище, податковим органом протиправно покладено на позивача відповідальність за порушення ПП «Об'єктив» та ПП «Пром Текстиль Україна» вимог податкового законодавства по операціям з позивачем, то податкове повідомлення-рішення від 13.09.2011 № 0001590700 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Геніченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.