Ухвала суду № 62014050, 06.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3849/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г.., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Національної поліції України, що полягає у невиконанні та порушенні вимог законодавства в сфері доступу громадян до інформації та розгляду звернень. Просив зобов'язати Національну поліцію України здійснити розгляд заяви ОСОБА_3 від 22 січня 2016 року з дотриманням всіх норм діючого законодавства щодо його розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2016 позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині відмовлених вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не з'явилися. Від позивача надійшла заява про оголошення перерви в судовому засіданні у зв'язку з неможливістю бути присутнім через призначену консультацію лікаря на вказану дату.

Колегія суддів враховує, що по справі 29.09.2016 вже оголошувалася перерва у зв'язку з надходженням клопотання позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195-1 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене та строки розгляду справи, неявка учасників процесу не перешкоджає апеляційному розгляду відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 22 січня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про неналежний і не в повному обсязі розгляд звернення громадянина ГУ Національної поліції у Чернігівській області, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадянина, та проведення у зв'язку з цим службового розслідування.

У вказаному зверненні просив: Здійснити додатковий розгляд заяви від 06.11.2015 в частині фактів, які викладено в ній та які Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області не було розглянуто, досліджено та прийнято щодо них відповідного рішення по суті; Призначити службове розслідування за фактом неналежного розгляду заяви від 06.11.2015 та щодо фактів, викладених у заяві від 06.11.2015; У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" забезпечити особисту участь у перевірці даного мого звернення, а також реалізацію інших моїх прав як заявника; Витребувати всі необхідні матеріали, у тому числі закритої кримінальної справи №12/18008, порушеної 19.10.2009 (на даний час - це кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013260180000067 від 17.01.2014) та їх належним чином оформлену копію для долучення до матеріалів службового розслідування."

Листом від 29 лютого 2016 року №24/М-327 відповідач надав відповідь позивачу на заяву від 22 січня 2016 року. Повідомив, зокрема, про те, що в ході перевірки викладені позивачем відомості знайшли своє підтвердження в частині неналежного та тривалого розслідування кримінального провадження, розпочатого Ніжинським МВ УМВС України в Чернігівській області за фактом цієї ДТП, у зв'язку з чим винні особи заслуговують притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач також зазначив, що перед прокуратурою Чернігівської області ініційовано скасування рішення про закриття вказаного позивачем кримінального провадження.

На думку позивача, розгляд звернення від 22 січня 2016 року та надання відповіді від 29 лютого 2016 року по суті та строкам здійснено відповідачем з порушенням вимог статей 5, 15, 18, 19, 20 Закону України "Про звернення громадян", статей 6, 7, 20, 21 Закону України "Про інформацію", Указу Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" від 07 лютого 2008 року №109 (109/2008), постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади" від 30 листопада 2011 року №1242 та пунктів 3.8, 4.3 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 10 жовтня 2004 року №1177.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Пунктом 1 Указу Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" від 07 лютого 2008 року №109/2008 постановлено Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов'язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України "Про звернення громадян", упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо: недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам; викоренення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень; створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень; з'ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості, халатності та формалізму при розгляді звернень; вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків щодо розгляду звернень громадян.

Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне і правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів внутрішніх справ, має права, визначені статтею 18 Закону України "Про звернення громадян".

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді.

Згідно статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

В порушення вказаних строків розгляду звернення, відповідь надіслана позивачу лише 05 березня 2016 року.

Як вбачається з відповіді від 29 лютого 2016 року №24/М-327 на звернення позивача від 22 січня 2016 року, вона не містить обґрунтування по усім пунктам заяви позивача від 22 січня 2016 року щодо порушення вимог законодавства, про які позивач повідомляв в заяві.

Зокрема, не надано відповіді щодо призначення службового розслідування та витребування матеріалів закритої кримінальної справи, яка стала підставою звернення позивача із заявою від 22 січня 2016 року.

Відповідачем не запрошено позивача на розгляд його звернення, прохання про що вказано у заяві від 22 січня 2016 року, чим порушено вимоги ст. 18 Закону України "Про звернення громадян".

Підставою для проведення службового розслідування, відповідно до п. 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Відтак, призначення службового розслідування відповідно до норм вказаної Інструкції, є дискреційним правом керівника, відтак суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними ст. 2 КАС України.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Також положеннями Постанови ВАСУ від 21.10.2010 р. № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Рішення відповідача про ініціювання перед прокуратурою Чернігівської області скасування постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 17 січня 2014 року за №120132601800000067, прийнято відповідачем без порушення норм чинного законодавства та не порушує прав позивача.

Апелянт помилково вважає вказані дії фактичним оскарженням відповідачем постанови про закриття кримінального провадження, так як не заборонено органу державної влади і місцевого самоврядування, які отримали заяву від громадянина в порядку Закону України "Про звернення громадян" приймати рішення на відновлення порушених прав третіх осіб, порушення яких встановлено під час розгляду відповідних заяв інших громадян.

Отже, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 11.10.2016 р.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.