Постанова № 62014031, 12.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пронін С.Г.

Суддя-доповідач - Геращенко Ігор Володимирович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року справа №243/6457/16-а

84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Челахова О.О.

позивач - ОСОБА_4

відповідач Мачулін Є.О.

представник третьої особи на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2016 року у справі № 243/6457/16-а за позовом ОСОБА_4 до інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції рядового патрульної поліції Мачуліна Євгена Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2016 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_4 з адміністративним позовом до інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції у містах Краматорську та Слов'янську рядового патрульної поліції Мачуліна Є. О. про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ПСЗ № 094087 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладання стягнення у вигляді штрафу 510 грн.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2016 року, суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_4

Визнав незаконною та скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 094087 від 02 серпня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції яке вступило до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, оскільки рішення у даній справі впливає на їхні права та обов'язки звернулася з апеляційною скаргою в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначивши, що відповідачем була встановлена наявність адміністративних правопорушень, вчинених позивачем, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч. 3 ст. 122, ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач визнав себе винним у вчиненні адміністративних правопорушень, що підтверджується власноруч написаним поясненням. Апелянт зазначив, що відповідно до ч. 5 ст.258 КУпАП, патрульний не повинен складати протокол, навіть у разі оскарження правопорушення. На підставі викладеного, просив скасувати постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2016 року, та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

07 жовтня 2016 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу в якому ОСОБА_4 посилається на незаконність розгляду адміністративної справи інспектором патрульної поліції Мачуліним Є.О. на місці зупинки транспортного засобу HYUNDAI HD 65, номерний знак НОМЕР_1, на яке поширювалася дія дорожнього знаку 5.8. (дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів). Позивач вказує, що в даному автомобілі він перебував в якості пасажира. На думку ОСОБА_4, відповідач порушив ст.ст. 33, 278, 279 КУпАП прийнявши оскаржувану постанову. Зазначає, що під час розгляду адміністративної справи на місці скоєння правопорушення він ніяких письмових пояснень не надавав, дане пояснення позивач вперше побачив під час розгляду справи в Слов'янському міськрайонному суді як додаток до заперечення інспектора Мачуліна Є.О.

В судовому засіданні відповідач та представник Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, на задоволенні яких наполягали, проти чого заперечував позивач.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, та наданих заперечень встановила наступне.

02.08.2016 року поліцейським 1 роти батальйону УПП у м. Краматорськ та Слов'янськ, рядовим поліції Мачуліним Є. О. винесена Постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 3 № 094087, відповідно до якої ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом HYUNDAI HD 65, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів по вул. Паркова у м. Краматорськ Донецької області біля будинку № 20, чим порушив п. 17.1 ПДР та не мав при собі діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. За скоєння даних адміністративних правопорушень до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною третьою статті 122 КУпАП визначена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху та передбачено покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною першою статті 126 КУпАП визначена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») та передбачено покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 126, ч.3 ст. 122 КУпАП, відповідно до положень ст. 222 КУпАП відноситься до компетенції Національної поліції України, тобто постанову винесено уповноваженою особою.

Відповідно до ст.53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Пунктом 2.1. Правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року визначено вичерпний перелік документів, які водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компентенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, предбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч.1 ст. 126, ч.3 ст.122 КУпАП. Відповідно до п.2 розділу ІІІ цієї Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 126, ч.3 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Також, з ч. 5 ст. 258 КУпАП вбачається, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи вказані норми законодавства, суд апеляційної інстанціїї вважає, що патрульний не повинен був складати протокол навіть у разі оскарження правопорушення.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката. Приписи даної статті також дублюються п.5 розділу ІІІ Інструкції.

Як вбачається з оскаржуваної постанови серії ПСЗ № 094087 від 02.08.2016 року, позивачу було роз'яснено положення ст. ст. 268, 287-289, 307, 308 КУпАП, та ст.63 Конституції України, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 у відповідній графі постанови.

Під час судового засідання у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_4 визнав факт складання письмових пояснень, про визнання себе винним у вчиненні адміністративних правопорушень, але послався на тиск з боку відповідача щодо визнання провини.

Колегія суддів критично відноситься до зазначених доводів позивача та вважає їх способом уникнення покарання, оскільки вони спростовуються зібраними доказами у справі та тим фактом, що позивач не звертався до правоохоронних органів із заявою щодо неправомірних дій відповідача при виконанні останнім своїх службових обов'язків.

Аналізуючи встановлені у справи обставини та приведені норми законодавства, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності оскаржуваних дій відповідача та прийнятої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відповідач діяв в межах наданих повноважень у визначений законодавством спосіб при встановлені порушення ПДР України та оформленні належним чином постанови ПСЗ № 094087 від 02.08.2016 року та обрання міри покарання.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при не вірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому вбачає підстави для скасування постанови.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 41, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2016 року у справі № 243/6457/16-а - задовольнити.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 серпня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до інспектора роти № 1 Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції рядового патрульної поліції Мачуліна Євгена Олександровича про визнання протиправними дій щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 та скасування постанови ПСЗ № 094087 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 638 (шістсот тридцять вісім) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 жовтня 2016 року. Повний текст постанови буде складений та підписаний 13 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова