Ухвала суду № 62013596, 27.09.2016, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/125/15-ц

УХВАЛА

27.09.2016 рокум.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі

головуючого судді Пухарєвої О.В.,

секретаря Климус Г.В.,

представників заявника ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника стягувача ОСОБА_3,

представника боржника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Заставнівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернівецькій області про визнання мирової угоди у виконавчому провадженні,-

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Заставнівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_1, звернувся до суду з вказаним поданням, мотивуючи свої вимоги тим, що на примусовому виконанні у Заставнівському районному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернівецькій області перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчих листів Заставнівського районного суду Чернівецької області від 02.06.2015 р. в справі № 716/5125/15-ц про стягнення з ПАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» на користь ОСОБА_5 боргу за договором позики в сумі 180468 грн. та 1804,68 грн. судових витрат. 18.05.2016 року до відділу ДВС надійшла заява про визнання мирової угоди, укладеної між сторонами виконавчого провадження: боржником - ПАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» та стягувачем ОСОБА_5, за змістом якої сторони домовилися, що боржник «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» в рахунок погашення заборгованості передає стягувачу ОСОБА_5 належне йому на праві власності майно, яке знаходиться в с. Веренчанка Заставнівського району Чернівецької області, а саме залізнодорожна колія; комплексна трансформаторна підстанція-400; вагонна лебідка. В результаті укладення даної угоди сторони домовилися, що ОСОБА_5 набуває право власності на зазначене майно, одночасно з переходом до ОСОБА_5 права власності припиняється право власності на це майно у ПАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів».

В судовому засіданні представники стягувача, божника а також відділу ДВС підтримали заяву та просили суд визнати мирову угоду, укладену між сторонами виконавчого провадження від 24.03.2016 року.

Заслухавши пояснення представника ДВС, сторін виконавчого провадження, дослідивши матеріали подання суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20.04.2015 року стягнуто із ПАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» суму боргу за договором цільової позики на зворотній основі (правової фінансової допомоги) в розмірі 180468 гривень та 1804,68 гривень за сплату судового збору. На виконання даного рішення 06.05.2015 року цим же судом було видано виконавчі листи, які стягувачем звернуто до виконання. Постановою державного виконавця відділу ДВС Заставнівського РУЮ від 21.07. 2015 року відкрито виконавче провадження.

Між стягувачем ОСОБА_5 та боржником в особі директора ОСОБА_4 24.03.2016 року укладено мирову угоду, за змістом якої, боржник ПАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів», передає кредитору ОСОБА_5 належне йому на праві власності майно, яке знаходиться в с. Веренчанка Заставнівського району Чернівецької області, а саме:

- залізничні колії №25, 6, з'їзд 7-9 і стрілочний перевод №29 протяжністю 508 м, які примикають стрілочним переводом №27 до головної колії ІІ станції Веренчанка регіональної філії «Львівська залізниця» згідно технічного паспорту під'їзної залізничної колії ПАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» на станції Веренчанка регіональної філії «Львівська Залізниця»;

-комплексна трансформаторна підстанuія-400;

- вагонна лебідка АМ-140.

За домовленістю сторін вартість майна, що передається, становить 182 272,68 грн.

Кредитор - ОСОБА_5 погоджується із тим, що з моменту підписання мирової угоди та передачі йому вищевказаного майна, не матиме жодних майнових претензій до боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом мирової угоди.

З моменту набрання законної сили ухвали Заставнівського районного суду Чернівецької області про визнання цієї мирової угоди, ОСОБА_5 набуває право власності на майно, яке йому передається, що знаходиться в с. Веренчанка Заставнівського району Чернівецької області.

Одночасно з переходом до ОСОБА_5 права власності на зазначене вище майно припиняється право власності на це майно у ПАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів».

Ця мирова угода є підставою для проведення державної реєстрації права власності на майно за Кредитором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначають Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5.

Згідно зі статтею 175 ЦПК України, яка регламентує особливості укладення сторонами мирової угоди під час вирішення спору судом, мирова угода укладається з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Статтею 372 ЦПК України передбачена можливість та врегульовано укладення мирової угоди між сторонами на стадії виконання ухваленого рішення суду.

Відповідно до частини другої вказаної статті суд має право перевірити і не визнати мирову угоду, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.

Так, специфіка даної мирової угоди пов'язана із тим, що на відміну від дефініції ч. 1 ст. 175 ЦПК, де сформульовано поняття мирової угоди на стадії до вирішення спору судом, мирова угода в процесі виконання не може укладатись з метою врегулювання спору. Передбачається, що спір вже врегульований певним судом рішенням, яке набрало законної сили, за цим рішенням видано виконавчий документ, що надійшов для примусового виконання державному виконавцю. З огляду на це, мирова угода в процесі виконання не може стосуватись питань про визначення фактичних обставин та відповідних правовідносин, основною метою такої угоди є встановлення (зміна) способу та порядку виконання ухваленого судового рішення, що може ґрунтуватись на взаємних поступках і, безумовно, стосуватись лише прав та обов'язків сторін й предмета спору.

Така мирова угода не може виходити за межі спірних правовідносин, стосуватися прав та обов'язків осіб, які не є сторонами у спорі, створювати права та обов'язки для них тощо.

Судом в порядку ст. 372 ЦПК України було перевірено вказану угоду, та встановлено, що її умови, в розумінні мирової угоди укладеної в процесі виконання рішення суду, суперечать вимогам закону та порушують інтереси інших осіб.

Встановлено, що дана мирова угода між стягувачем ОСОБА_5 та боржником ПАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» укладена на виконання рішення суду про стягнення суми боргу, тобто предметом спору було стягнення грошової заборгованості за договором цільової позики на зворотній основі. Домовленість сторін даної мирової угоди виходить за межі предмету цивільного позову. Зі змісту мирової угоди вбачається, що її предметом є передача майна залізнодорожної колії, комплексної трансформаторної підстанції та вагонної лебідки, тобто відчуження боржником майна і набуття цього майна стягувачем.

Між тим, набуття права власності, перехід права власності та відчуження нерухомого майна визначається цивільним законодавством. Частиною 1 ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судове рішення за загальним правилом не є підставою виникнення права власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

А звернення стягнення на нерухоме майно при відсутності коштів у боржника на погашення боргу здійснюється з додержанням порядку, визначеного ст.ст. 52, 58, 62, 63 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Суд вважає, що сторонни, шляхом укладення мирової угод, намагаються здійснити відчуження нерухомого майна, однак такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечить чинному законодавству.

Розглядаючи подання державного виконавця в межах ст.372 ЦПК України, суд вважає, що сторони виконавчого провадження укладенням даної мирової угоди фактично створюють нові правовідносини, виходячи за межі тих правовідносин, які вже склалися та існують між ними оскільки предметом спору були грошові кошти, а не обєкти нерухомості, відносно яких укладено мирову угоду. На переконання суду, сторони шляхом укладення мирової угоди намагаються здійснити відчуження нерухомого майна, однак такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечить чинному законодавству, оскільки суд не вправі собою підміняти компетенцію інших державних або суспільних інституцій. Умови мирової угоди порушують права інших осіб, зокрема держави, оскільки передбачають перехід права власності на нерухоме майно без сплати необхідних платежів на користь держави при відчуженні нерухомого майна за правочинами.

Положенням ч.1 ст. 372 ЦПК України передбачено,що мирова угода може бути укладена в процесі виконання між сторонами. Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, мирова угода укладена між стягувачем та боржником 24 березня 2016 року, надійшла до відділу ДВС 18 травня 2016 року та була подана державним виконавцем до суду на затвердження 01 червня 2016 року, тобто з пропуском передбаченого законом триденного строку, що суперечить положенням ст.72 ЦПК України, в якій зазначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом.

З огляду на наведене, суд вважає за неможливе визнання даної мирової угоди.

Керуючись ст. 372, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання державного виконавця Заставнівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Чернівецькій області Чернівецькій області про визнання мирової угоди, укладеної між стягувачем ОСОБА_5 та боржником ПАТ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.Пухарєва