Ухвала суду № 62012750, 11.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7199/16

Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року про забезпечення позову прокурора прокуратури Одеської області, що діє в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

встановила:

20.03.2015 року позивач - прокурор прокуратури Одеської області, що діє в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

23.03.2015 року було відкрито провадження у справі.

Разом із позовною заявою прокурор звернувся до суду із вимогами про застосування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житлові будинки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року заяву прокурора про забезпечення позову було задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування даної ухвали суду, із постановленням нової - про відмову у забезпеченні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Так, як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є житлові будинки, про накладення арешту на які просить прокурор.

Суд першої інстанції обгрунтовано погодився з доводами прокурора про те, що відповідачі у справі можуть вжити заходів щодо відчуження спірного нерухомого майна, або передачі його третім особам у забезпечення зобов'язань (в іпотеку), що в подальшому може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Разом з тим, у відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, суд дійшов обгрунованого висновку про те, що тимчасове обмеження власників житлових будинків №60/3 та 60/2 по вул. Фонтанська дорога в м. Одесі у праві розпорядження приналежним їм вказаним нерухомим майном, без обмеження права володіння та користування ним, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам відповідачів, та відповідатиме інтересам вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Що стосується доводів представника апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про те, що в даному випадку спірні будинки вже знесені, а тому підстави для забезпечення позову відпали, то колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Враховуючи, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, порушень чинного законодавства судом допущено не було, спірні будинки існували, то підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко