Ухвала суду № 62012701, 06.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6479/16

Головуючий у першій інстанції Шепітко І. Г.

Доповідач Парапан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: судді Парапана В.Ф.

Суддів: Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

За участю секретаря Гамарц Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та визначення розміру аліментів,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015р. ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 08.10.2006р. по червень 2014р. перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2. - син ОСОБА_5. 18.03.2014р. між ним та відповідачкою був укладений шлюбний договір, а також договір про утримання спільних дітей. У п.2 цього договору передбачено, що він батько дітей, зобов'язується надавати аліменти на утримання дітей у розмірі 1 тис. доларів США щомісячно шляхом перерахування на картковий рахунок матері - ОСОБА_2

Позивач зазначав, що на момент укладання договору про утримання дітей він мав стабільний, високий дохід, працюючи моряком за кордоном, проте на даний час не працює і сплачує аліменти у визначеному договором розмірі він не в змозі. Крім того, посилався на те, що розмір аліментів визначений в іноземній валюті - доларах США, що суперечить положенням ст. 99 Конституції України, ст. ст. 524, 533 ЦК України.

З урахуванням наведеного та з посиланням на ст. ст. 203, 215 ЦК України, позивач просив визнати недійсним договір про утримання дітей та призначити аліменти на їх утримання у твердій грошовій сумі, а саме 2 тис. грн. шляхом перерахування на картковий рахунок відповідачки щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідачка та її представники позов не визнали.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13.07.2016р. позов задоволено частково, визнано недійсним договір про утримання дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, укладений між їх батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що посвідчений 18.03.2014р. Русских С.Б., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за №741.

У апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду в частині задоволення позову

позивача змінити та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу, позивач, вважаючи рішення суду ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, просить її відхилити.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник до суду апеляційної інстанції не прибули, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. ОСОБА_2 подала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з її хворобою, однак на підтвердження цього факту жодного медичного документу до заяви не додала. У зв'язку з цим колегія суддів не встановила підстави для відкладення розгляду справи. Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Задовольняючи частково позов та визнаючи договір про утримання дітей недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що зміст цього правочину суперечить нормам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 08.10.2006р. по червень 2014р.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.06.2014р. шлюб між ними розірвано. Сторони від шлюбу мають двох синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження.

18.03.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений шлюбний договір (а.с.8).

У той же день між ними був укладений і договір про утримання дітей, у відповідності до п. 2 якого батько дітей зобов'язався надавати на утримання дітей аліменти за домовленістю сторін у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США щомісяця шляхом перерахування на картковий рахунок матері.

Відповідно до ч.1 ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.

У відповідності до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При укладені сторонами спірного договору, сторони не передбачили грошовий еквівалент у гривні, а лише зазначили розмір аліментів у валюті, що суперечить вимогам ст. 524 ЦК України, згідно якої зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно положень ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства,його моральним засадам.

За загальним правилом ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч.13, 5 та ч.6 ст.203 цього Кодексу.

Оскільки предметом договору та його основною умовою є саме визначення розміру аліментів на утримання дітей в іноземній валюті, тому суд першої інстанції правильно визнав весь правочин недійсним..

Аналізуючи норму закону, на яку посилається позивач, у сукупності зі встановленими у судовому засіданні обставинами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність суттєвого порушення, яке є підставою для визнання договору недійсним, а саме визначення розміру аліментів в іноземній валюті без визначення еквіваленту в національній валюті гривні, тому вимоги в частині визнання договору недійсним правильно задовольнив.

Таким чином, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи повно та всебічно, надавши їм правильну юридичну кваліфікацію, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позову у зазначеній частині.

Доводи апеляційної скарги вищевикладених висновків не спростовують, а тому колегія суддів не приймає їх до уваги.

Рішення суду є правильним, воно ухвалено у відповідності до положень ст. ст. 212-215 ЦПК України і підстав для його зміни, як про це йдеться мова у апеляційній скарзі, немає.

Відповідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції обставини справи досліджено повно, а зібраним доказам дана вірна оцінка.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.Ф. Парапан

Р.Д.Громік

М.М.Драгомерецький