Рішення № 62010585, 12.10.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6843/16-ц

н/п 2/640/1905/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Левченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Київський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання права власності та зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за собою право власності на наступне майно: телевізор Samsung б/в в робочому стані; телевізор Samsung б/в; DVD програвач чорного кольору б/в марки ВВК; 2 дивана коричневого кольору б/в з штучної шкіри; мікрохвильова піч Elektrolux б/в сірого кольору; пральна машина б/в білого кольору марки Indesit; електрочайник білого кольору б/в Philips; масляний обігрівач б/в сірого кольору; TV тюнер сірого кольору HANDAN б/в; музичний центр JVC б/в; кондиціонер LG чорного кольору б/в; пилосос сірого кольору Samsung; телевізор Samsung б/в чорного кольору в робочому стані; диван чорного кольору б/в; 2 крісла чорного кольору б/в; пральна машинка б/в білого кольору марки Indesit, та зняти з вказаного майна арешт, накладений 12.02.2016 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5 в ході виконавчого провадження №47972721 по стягненню з ОСОБА_3 грошових коштів на користь ОСОБА_2 В обгрунтування зазначених вимог посилається на наступне. 12.02.2016 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_5 в ході виконавчого провадження №47972721 по стягненню з ОСОБА_3 грошових коштів на користь ОСОБА_2 складено акт опису та арешту майна. Майно на момент проведення опису та арешту знаходилось у квартирі боржника ОСОБА_3 за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, бу. 5, кв. 45, і було залишено на відповідальне зберігання ОСОБА_4 Позивач дізналась про складання вказаного акту та отримала його копію від ОСОБА_4 Вказане майно попередньо оцінено державним виконавцем в загальному розмірі 2260,00 грн. Дане майно належить позивачеві на праві власності і було нею перевезено до квартири її матері відповідача по справі ОСОБА_3, оскільки за адресою реєстрації позивача будинок потребує ремонту і майно могло вийти з ладу.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином та своєчасно, надав до суду клопотання, в якому просить провести судове засідання без участі сторони позивача та позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 в судове засідання не зявилась, надала до суду заяву, в якій зазначає, що ОСОБА_2 не заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить розглянути справу без її участі у звязку з неможливістю явки в судове засідання.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, надіслала до суду відзив, в якому просить проводити судовий розгляд без своєї участі, та позов задовольнити, посилаючись на те, що позивач є її донькою, спірне майно є власністю позивача, яке залишилось в квартирі, належній їй, до вказаного майна вона відношення не має.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, повідомлена належним чином та своєчасно, надала заяву, в якій просить провести судове засідання без своєї участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник третьої особи Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області- старший державний виконавець Марченко О.М. в судовому засіданні покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, частини першоїстатті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання права.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).

Отже, ураховуючи, що відповідно достатті 328 ЦК Українинабуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеномустаттею 392 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Київському ВДВС м. Харків ГТУЮ знаходяться виконавчі листи №640/1538/15-ц видані 05.06.2015 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 коштів в розмірі 1001108,97 грн. та судового збору в розмірі 3654 грн.

Відповідачу ОСОБА_3 належить на праві власності квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

12.02.2016 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_5 було здійснено вихід до квартири боржника за вказаною адресою та було складено акт, якими було встановлено, що вказана квартира перебуває в оренді на підставі договору найму, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8. Також було складено акт опису та арешту майна на спірне майно, відповідно до якого було описане вказане майно: телевізор Samsung б/в в робочому стані; телевізор Samsung б/в; DVD програвач чорного кольору б/в марки ВВК; 2 дивана коричневого кольору б/в з штучної шкіри; мікрохвильова піч Elektrolux б/в сірого кольору; пральна машина б/в білого кольору марки Indesit; електрочайник білого кольору б/в Philips; масляний обігрівач б/в сірого кольору; TV тюнер сірого кольору HANDAN б/в; музичний центр JVC б/в; кондиціонер LG чорного кольору б/в; пилосос сірого кольору Samsung; телевізор Samsung б/в чорного кольору в робочому стані; диван чорного кольору б/в; 2 крісла чорного кольору б/в; пральна машинка б/в білого кольору марки Indesit.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. ( ч. 2 ст. 386 ЦК України).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»,

особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В п. 2 Постанови Пленуму ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від від 3 червня 2016 року N 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктом 8 вказаної постанови передбачено, що якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно.

Третьою особою ОСОБА_4 до матеріалів справи були приєднані копії квитанцій та паспортів побутової техніки, які підтверджують, що побутова техніка була придбана позивачем.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснили, що ці речі дійсно належать позивачеві, оскільки свідок ОСОБА_9 допомагав позивачу перевозити ці речі з її будинку до вказаної квартири, а свідок ОСОБА_10 зазначив, що він мешкав в належній відповідачеві ОСОБА_3 квартирі, та знайшов там документи, які підтверджують, що дані спірні речі є власністю саме позивача.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_1, право власності на наступне майно: телевізор Samsung б/в в робочому стані; телевізор Samsung б/в; DVD програвач чорного кольору б/в марки ВВК; 2 дивана коричневого кольору б/в з штучної шкіри; мікрохвильова піч Elektrolux б/в сірого кольору; пральна машина б/в білого кольору марки Indesit; електрочайник білого кольору б/в Philips; масляний обігрівач б/в сірого кольору; TV тюнер сірого кольору HANDAN б/в; музичний центр JVC б/в; кондиціонер LG чорного кольору б/в; пилосос сірого кольору Samsung; телевізор Samsung б/в чорного кольору в робочому стані; диван чорного кольору б/в; 2 крісла чорного кольору б/в; пральна машинка б/в білого кольору марки Indesit, та

звільнити його з-під арешту, який накладений 12.02.2016 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_5 згідно Акту опису та арешту майна в ході виконавчого провадження №47972721.

Стягнути на користь ОСОБА_1, з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривень 20 коп., тобто по 275 грн. 60 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області, через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після його проголошення.

Головуючий