Ухвала суду № 62009918, 06.10.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/21836/14-ц

Провадження № 6/638/318/16

06.10.2016 р. Дзержинський районний суд міста Харкова, у складі:

головуючого судді Подус Г.С.;

при секретарі Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державного Виконавця Дзержинського відділлу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, -

В С Т А Н О В И В :

На виконанні у Дзержинському ВДВС ХМУЮ перебувають виконавчі провадження № 48758753, №48758479, № 48758567, №48758641 відкритих на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова 03.09.2015 р. №638/21836/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу та неустойки у загальному розмірі 1081582,67 грн.

Державний виконавець Дзержинського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3 звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України, у зв'язку з тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, заборгованість не сплачує.

Державний виконавець вказує на те, що на все майно боржника ОСОБА_1В, в межах суми боргу було накладено арешт. (копія Інформаційної довідки).

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби № 11987 від 30.06.2016 року боржник ОСОБА_1 перетинав державний кордон 18.01.2016 року о 14-37 год. у пропускному пункті «Бориспіль-D» з паспортом ЕА319398 Характеристика ТЗ Київ-Мюнхен та 26.01.2016 року о 15-07 у пропускному пункті Бориспіль-D» з паспортом ЕА319398 Характеристика ТЗ Мюнхен-Київ.

Відповідно дост. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З метою виконання рішення суду державним виконавцем для розшуку майна боржника на яке можливо звернути стягнення направлено запит до ДПС України та Пенсійного фонду України, щодо місця отримання доходу боржниками та відкритих рахунків в банківських та інших фінансових установах, рухомого та нерухомого майна.

На все майно боржника ОСОБА_1В, в межах суми боргу було накладено арешт. (копія Інформаційної довідки).

У судове засідання державний виконавець не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи строки розгляду подання, передбачені ч. 2ст. 377-1 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дане подання за відсутністю державного виконавця.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного висновку.

На примусовому виконанні у Дзержинському ВДВС ХМУЮ перебувають виконавчі провадження № 48758753, №48758479, № 48758567, №48758641 відкритих на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова 03.09.2015 р. №638/21836/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу та неустойки у загальному розмірі 1081582,67 грн.

У поданні державний виконавець зазначив, що при примусовому виконанні вищезазначеного виконавчого листа боржник ухиляється від добровільного виконання зобов'язань та рішення в цілому. Заборгованість у добровільному порядку не погашена. Боржник будь-яких дій щодо виконання рішення суду не здійснює.

Але у матеріалах справи міститься пояснювальна записка від 19.09.2016 року боржника ОСОБА_1, в якій вказав, що на даний час стабільного заробітку він не має, кошти зможе повернути після повернення йому незаконно забраного майна, внаслідок рейдерського захвату.

За правилом п. 5 ч. 1ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.

Згідно п. 18 ч. 3ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч. 1ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1ст. 6 Закону № 3857-ХІІтау п. 18 ч. Зст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2ст. 10 ЦПКУкраїнинаявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України порушується за наявності доказів ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням. Таких доказів суду не надані.

Державним виконавцем не надано жодних документів, які б свідчили, що боржник свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду, при цьому маючи змогу виконати зобов'язання, але не робить цього з неповажних причин.

Власне посилання на наявність боргу за виконуваним судовим рішенням не свідчить про ухилення боржника від виконання зобов'язання і не може бути підставою для обмеження у праві виїзду за межі України, також державним виконавцем не надано доказів про те, що ним були проведені зазначені ним дії щодо виявлення майна, яке належить боржнику.

Враховуючи той факт, що боржник ніяким чином не ухиляється та не переховується, про що свідчить надання пояснень від 19.09.2016 року, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що подання необґрунтоване і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.208,209,210,377-1 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні Державного Виконавця Дзержинського відділлу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 про обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Г.С. Подус