Рішення № 62009909, 12.10.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6595/16-ц

Провадження № 2/639/2157/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання Макушенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідачка звернулась до Банку з метою отримання кредитних послуг, у звязку з чим підписала заяву б/н від 26.07.2010 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua; www.client-bank.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).

При укладанні договору сторони керувались ч. 1ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4, п. 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких відповідачка, при укладанні договору про надання банківських послуг дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта клієнта та телефон клієнта, який проходить верифікацію з підтвердженням відповідно до п. 1.1.1.16 даних Умов. За допомогою встановлених засобів доступу до карткового рахунку, відповідачці надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування, таким чином позивач забезпечив відповідачці можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та телефону, на який приходить динамічний пароль.

Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, таким чином, відповідачка свої зобовязання не виконала, у звязку з чим станом на 31.07.2016 року має заборгованість у розмірі 14768,41 грн., яка складається з: 855,48 грн. - заборгованість за кредитом; 9833,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також, відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 679,45 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір у сумі 1378 грн. 00 коп.

Представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, подав до суду клопотання, в якому проти заочного розгляду справи не заперечував, просив розглядати справу без участі представника позивача.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, відповідач у судове засідання не зявився, в порушення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідачем не подано заяви до суду про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обовязки.

Згідно статті 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 197 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» з ОСОБА_1 договору № б/н від 26.07.2010 року, відповідач отримала кредит у розмірі 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 11).

Щодо зміни кредитного ліміту позивач керується п. 2.1.1.2.3., п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно яких клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідачка ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві (а.с. 11).

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта клієнта та телефон клієнта, який проходить верифікацію з підтвердженням відповідно до п. 1.1.1.16 даних Умов. За допомогою встановлених засобів доступу до карткового рахунку, відповідачці надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування, таким чином позивач забезпечив відповідачці можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та телефону, на який приходить динамічний пароль.

Пунктом 2.1.1.5.5. умов та правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених вказаним кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 умов та правил надання банківських послуг відповідач зобовязаний у разі невиконання зобовязань за договором на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди Банку.

Згідно п. 2.1.1.7.6 при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5 % від суми заборгованості.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому вказаним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, оскільки не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором станом на 31.07.2016 року відповідачка має заборгованість у розмірі 14768,41 грн., яка складається з: 855,48 грн. - заборгованість за кредитом; 9833,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 679,45 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 8-9).

Виходячи з того, що відповідачка ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору, то суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки суми основного боргу та процентів, а також заборгованість за пенею та комісією.

Крім цього, позивач просить стягнути на користь Банку 1179,45 грн. штрафу, нарахованого відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, який передбачає відповідальність за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з передбачених кредитним договором зобов'язань на строк більше 30 днів. Проте, судом встановлено, що нарахована сума до стягнення в якості пені, відповідно до п. 1.1.5.23 вказаних умов, також передбачена у якості відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості за цим кредитним договором, що й зазначено у довідці про умови кредитування з використанням кредитки "універсальна, 30 днів пільгового періоду", відповідно до якої за несвоєчасне погашення заборгованості нараховується пеня (пеня = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = (базова процентна ставка за договором) / 30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності прострочки за кредитом або процентам 5 чи більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн.) (а.с. 15). Внаслідок чого має місце подвійне стягнення за прострочення відповідачем виконання своїх обов'язків по поверненню кредиту, сплаті відсотків і комісійної винагороди.

Відповідно достатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

За положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно достатті 549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Відповідно до ч. 1ст. 360-7 ЦПК Українивизначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

В п.п. 1.1.5.23, 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачена відповідальність за одне й те ж порушення договору, прострочення платежів, як у вигляді пені 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше 0,1 % від суми переводу за кожен день прострочення, так і штрафу, який має як фіксовану величину - 500 грн., так і процентну складову - 5% від суми заборгованості. Тому, відповідно до правила тлумачення вказаної правової позиції від зворотного, такі умови договору про одночасне застосування різних видів неустойки, що передбачені уст. 549 ЦК України, у якості заходів відповідальності за одне й теж правопорушення в силу прямої заборониОсновним Законом Україниє нікчемними і з огляду на це не повинні застосовуватися судом.

Таким чином, вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500,00 грн., та штрафу (процентної складової) у розмірі 679,45 грн. задоволенню не підлягають.

Згідност. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд також враховує роз'яснення, які містяться у п. 36 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», про те, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина першастатті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений позивачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 2), судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1267 грн. 95 коп.

Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо часткового задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за вказаним вище договором у розмірі 13588 грн. 96 коп. та судового збору у сумі 1267 грн. 95 коп.

Керуючись ст.ст.5,6, 10,11,57,60, 61,88,208,209,212-215, 224 ЦПК України, ст.ст.526,527,530,610-612,625, 1049,1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.02.2010 року у розмірі 13588 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 96 коп., яка складається з: 855,48 грн. - заборгованість за кредитом; 9833,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) грн. 95 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк