Постанова № 62009382, 13.10.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15664/16-а

Провадження № 2-а/638/583/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харків В.М. Хайкін, розглянувши одноособово адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу України» з 2010 року. 20.09.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у звязку з підвищенням заробітної плати державним службовцям з 01.12.2015 року. Рішенням комісії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 20.09.2016 року №14579-04/26 їй відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний Банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата. Просить суд позов задовольнити, визнати протиправним рішення ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року у звязку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року«Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та з 01.05.2016 року; зобовязати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії державного службовця з 01.12.2015 року у звязку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013«Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 20.09.2016 року №14563-04/26 та з 01.05.2016 року із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2010 році в розмірі 90 % та виплатити недоотриману пенсію.

Представник відповідача - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова надав до суду заперечення, в яких зазначив, що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування цього зазначив, що пунктом 5 ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213встановлено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі і спеціальних, на загальних підставах, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно доЗаконів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний Банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата. Тобто, з 01.06.2015 року пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу України» від 16.12.1993 року №3723 не призначаються, а призначені раніше не перераховуються. Також з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, відповідно до статті 90 якого, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Стосовно вимог позивача щодо проведення перерахунку пенсії з 01.12.2015 року, то строки перерахунку визначені статтею 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а тому задоволенню не підлягають. Отже, оскільки чинним законодавством не передбачено перерахунок пенсії, управління протоколом ОСОБА_1 відмовлено, про що позивача повідомлено листом від 20.09.2016 року №14579-04/26. Вважає, що рішення прийнято в межах повноважень та згідно чинного законодавства України і не порушено прав та законних інтересів позивача.

У відповідності до пункту 2частини 1статті 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем, представником відповідача обставини, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як повідомлено позивачем, та не заперечувалось представником відповідача, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова і отримує пенсію державного службовця з 16.09.2010 року відповідно до Закону України «Про державну службу України».

20.09.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у звязку з підвищенням заробітної плати державним службовцям з 01.12.2015 року, додавши довідку №14563-04/26, №14564-04/26.

ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова від 20.09.2016 року позивача було повідомлено про те, що підстав для проведення перерахунку пенсії за особистою заявою від заробітку згідно довідок немає.

У відповідності до статті19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідностатті 22 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідностатті 46 Конституції України,громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1статті 2 КАС України,завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Україна є соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1 та частина перша статті 8 Основного Закону України).

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що «верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності». Складовою верховенства права є правова визначеність, яка, зокрема, знаходить свій вияв у принципі законних (легітимних) очікувань.

Європейський суд з прав людини у справі ОСОБА_3 Дайн проти Міністерства внутрішніх справ (Yvonne Van Duyn v. Home Office 04.12.1974) висловив правову позицію, за якою принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, ця держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відтак, обґрунтованими (легітимними) сподіваннями особи є очікування можливості ефективного здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі, якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями цих прав.

Згідностатті 8 КАС України,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, відповідно до статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що орган, який призначив пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії за відповідною заявою.

Відповідно достатті 33 Закону України «Про державну службу»умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії».

Пунктом 4 вищезазначеної постанови встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України,після набрання чинностіЗаконом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

09.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набула чинності з дня опублікування - 15.12.2015 року та застосовується з 1 грудня 2015 року (відповідно до пункту 6 постанови).

Згідно пункту 3 постанови «у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено: додатками 1-37, 431, 432, 48-55 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Цією жпостановоювиключений пункт 4постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій».

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якоїКонституція Українита Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами, в тому числі іЗаконом України «Про державнуслужбу». Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22Конституції Українине допускається.

Аналізуючи категорію «звуження змісту прав і свобод», Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого рішення від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 ( справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: «Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні «показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики ( абз.5,6 пункту 4)».

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.09.2005 року №5-рп/2005 роз'яснив своє розуміння словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третійстатті 22 Конституції України. Так, Конституційний Суд України вважає, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». При цьому Конституційний Суд України зазначив, що «загальновизнаним є правили, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена».

У зв'язку із цим Конституційний Суд України вважає, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Таким чином, скасування пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення заробітку для обчислення пенсій»є скасуванням права на перерахунок пенсії державного службовця, що порушує норму прямої дії -статтю 22 Конституції України.

Згідно частини 2статті 37 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Приписи статті 37-1Законув редакції, яка була чинна на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, визначали, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4 та 5постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії»в редакції, яка була чинною до 15.12.2015 року, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинностіЗаконом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У зв'язку із прийняттямКабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»пункт 4постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 змінений.

Частиною першоюстатті 58 Конституції Українигарантовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першоїстатті 58 Конституції України(справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першійстатті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується тойзаконабо інший нормативно-правовий акт, під час діїякого вони настали або мали місце.

Слід зазначити, що питання щодо неприйняття Урядом України рішень у визначений законом строк неодноразово було предметом розгляду Європейським судом з прав людини.

За правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10 від 26.06.2014 року), за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтянаприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Суд зазначив, що в період з квітня по грудень 2006 року Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, яка підлягала виплаті заявникам. Жодного рішення з цього питання не було прийнято. У цьому випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені статтею 1 Першого протоколу (пункти 54 - 56).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Будченко проти України» (заява №38677/06 від 24.04.2014 року) суд також зазначив, що відповідне законодавство, яке звільняло заявника від певних виплат, було ухвалено у 1999 році та згідно з ним відповідний механізм мав бути запроваджений протягом чотирьох місяців. Проте його було запроваджено тільки через десять років. Для пояснення такої бездіяльності не було надано жодних доводів.Враховуючи тривалу бездіяльність держави та той факт, що заявник працював на державному підприємстві, суд вважає, що через нездатність забезпечити звільнення його від оплати, на що заявник мав право за законом в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції (пункти 45 - 46).

Таким чином, бездіяльність держави в особі вищого органу у системі органів виконавчої влади - Кабінету Міністрів України щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших законодавчих актах і тримання громадян у правовій невизначеності, слід кваліфікувати як невиправдане втручання у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Кабінетом Міністрів України на виконання змін до статті 37-1Закону України «Про державний бюджет»не було визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям впродовж року, в той час як Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року було зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

Отже, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

За принципом верховенства права, що визначений у частині 4статті 8 КАС України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25.01.2012 року №3-рп/2012 наголосив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції.

Враховуючи вищезазначене, а також положення чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, позивач має право на перерахунок пенсії з моменту звернення до органів Пенсійного фонду з відповідною заявою, а отже, суд вважає, що право позивача підлягає захисту у обраний ним спосіб.

Посилання представника відповідача на пункт 5Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно доЗакону України «Про державну службу», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок призначеної пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова перерахувати позивачу пенсію державного службовця з 01 грудня 2015 року у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»на підставі довідки від 20.09.2016 року №14563-04/26, №14564-04/26, виданої ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 4статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії проводиться в такі строки: 1) у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; 2) у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Отже, враховуючи, що позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 20.09.2016 року, такий перерахунок підлягає проведенню, починаючи з першого числа наступного місяця, оскільки заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа, тобто з 01 жовтня 2016 року.

Відповідно до частини 1, 2статті 71 КАС України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність захисту права позивача ОСОБА_1 на перерахунок пенсії шляхом визнання дій відповідача щодо відмови в такому перерахунку неправомірними та зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення, що відповідає вимогам частини 2статті 11 КАС України.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року №2, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.3, 6, 19,21, 22, 46,58, 64,68,126,130 Конституції України, ст.ст.2, 9, 10,11,71,86,94, 158-167, 183-2 КАС України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року«Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця у звязку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року«Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» - неправомірними.

Зобовязати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2016 року відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу України» в редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії в звязку з підвищенням посадових окладів державних службовців на підставі довідки від 20.09.2016 року, виданої ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, судові витрати у розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня її проголошення. У разі, якщо рішення ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Постанова набирає законної сили після спливу вказаного строку на її оскарження.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: