Ухвала суду № 62008376, 12.10.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.10.2016 Справа № 554/8484/16-к

Справа № 554/8484/16-к

Провадження № 1-кс/554/7527/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Козаренко М.А.

прокурора - Черчатого Є.О.

слідчого- Мандик О.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника -. ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - Мука, Чорнухінського району, Полтавської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Раніше неодноразово судимого, останній раз:

09.12.2015 року Ленінським р/с м. Полтава за ч.2 ст. 289 КК України, с. 71 КК України до 1 року, 5 днів позбавлення волі.

.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170040004170 від 11.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст. 289 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3Взвернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1., підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст. 289 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

12.10.2016 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170040004170 від 11.10.2016, Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незакінченому замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненим повторно.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується наступними зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 11.10.2016 року;

-показами потерпілого ОСОБА_4 від 12.10.2016 року;

-показами свідка ОСОБА_5 від 12.10.2016 року;

-протоколом предявлення особи для впізнання від 12.10.2016 року, згідно якого потерпілий вказав на гр. ОСОБА_1 як на особу, яка намагалася незаконно заволодіти його автомобілем;

-протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1

-показами підозрюваного ОСОБА_1, згідно яких останній свою вину визнав та щиро розкаявся.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування.

Метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам :

1)Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за вчинення якого передбачене позбавлення волі на строк до восьми років, зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

2)Незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Свідки у кримінальному провадженні надали покази, що підтверджують скоєння злочину саме ОСОБА_1 Тому, знаходячись на волі підозрюваний зможе вплинути на свідків, що приведе до зміни ними своїх показів або до відмови від дачі показів.

3)Знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

4)Вчинити інше кримінальне правопорушення.

Встановлено, що ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016170030001205 від 07.08.2016, досудове розслідування у якому здійснюється СВ ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, 07.09.2016 Апеляційним судом Полтавської області обрано запобіжний зазід у виді домашнього арешту. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 07.10.2016 скеровано до Ленінського районного суду м. Полтави. Незважаючи на вищевикладене ОСОБА_1 продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 повторно вчинив тяжкий злочин. Ця обставина вказує на те, що ОСОБА_1Мє суспільно небезпечною особою. ОСОБА_1 має стан здоровя, яким є достатнім для продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та повторно вчинив ряд кримінальних правопорушень, маючи на даний час не зняту та не погашену у встановленому законом судимість.

5)Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підозрюваний не має стабільного заробітку, офіційно не працює, може змінити місце свого проживання, внаслідок чого існує ризик, що він буде ухилятись від явки до органу досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12016170030001205 від 07.08.2016, досудове розслідування у якому здійснюється СВ ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, 07.09.2016 Апеляційним судом Полтавської області обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 07.10.2016 скеровано до Ленінського районного суду м. Полтави. Незважаючи на вищевикладене ОСОБА_1 продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, що свідчить про неефективність застосування вказаного виду запобіжного заходу, щодо зупинення протиправної діяльності.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав в ньому наведених та ризиків передбачених ст. 177 КПК України .

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, наголосив на тому, що саме такий запобіжний захід буде доцільним та ефективним..

Підозрюваний вину не визнає, проти задоволення клопотання заперечує, просить застосувати до нього інший запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, просив не застосовувати до нього запобіжний захід, повязаний з триманням під вартою, наголосив на міцних соціальних звязках та незадовільному стані здоровя свого підзахисного.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, враховуючи наявність ризиків, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, так як вже раніше був судимий за корисні злочини, маючи на даний час не зняту та не погашену у встановленому законом судимість, тобто вчинив злочин повторно, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність, може незаконно впливати на потерпілих, свідків. А також те, що підозрюваний не має постійного джерела прибутку, оскільки офіційно не працює, міцних соціальних звязків немає, може перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - Мука, Чорнухінського району, Полтавської області, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 21.30год. 12.10.2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 11.12.2016 року, до 21год. 30 хв.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат , що становить 27560 (двадцять сім тисяч пятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська