Ухвала суду № 62008301, 10.10.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.10.2016 Справа № 554/12216/15-к

Справа № 554/12216/15-к

Провадження № 1-кс/554/7387/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю слідчого Перерва А.І., прокурора Цирфа К.А., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши матеріали клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 (Російська Федерація), громадянки України, росіянки, раніше не судимої, розлученої, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, по матеріалам досудового розслідування №42015170010000028, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

06.10.2016 року слідчий звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_1 В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, маючи відповідну вищу освіту, будучи призначеною на посаду завідуючої Полтавського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 77 «Джерельце» Полтавської міської ради Полтавської області відповідно до контракту від 31.03.2010 року, та наділеною, згідно своїх посадових інструкцій, повноваженнями по здійсненню поточного управління навчальним закладом на умовах, викладених у контракті, відповідно до чинного законодавства України, рішень Уряду, Міністерства освіти і науки України та Статуту навчального закладу, забезпечувати його ефективну діяльність використовувати і зберігати закріплене майно, що перебуває у комунальній власності міста і яке належить навчальному закладу на правах оперативного управління, реалізовувати державну політику в галузі освіти, раціонально використовувати бюджетні та позабюджетні асигнування та інше, будучи службовою особою, ознайомилась із своїми посадовими обовязками та методами роботи, використовуючи своє службове становище, почала зясовувати шляхи можливого розкрадання бюджетних коштів.

Встановлено, що діловод ОСОБА_3 з 2008 року, тобто з моменту її призначення на посаду діловода, виконувала вказівки завідуючої вказаного дошкільного закладу ОСОБА_1 у тому числі і незаконні, а саме вносила недостовірні дані до табелів обліку робочого часу працівників Полтавського ДНЗ № 77, зокрема щодо роботи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які документи щодо свого працевлаштування не складали та не виконували у вказаному закладі трудових обовязків.

Загалом, згідно висновку № 520 судової економічної експертизи, з урахуванням того, що ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 фактично не працювали в Полтавському дошкільному навчальному закладі (ясла-сад) №77 «Джерельце», висновки ДФІ в Полтавській області, викладені в довідці від 02.11.2015, щодо нанесеної Полтавському міському бюджету матеріальної шкоди (збитків), підтверджуються в розмірі нарахованої заробітної плати 127608,52 грн., чим Полтавському міському бюджету нанесено матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Перераховані кошти на банківські картки вказаних осіб, ОСОБА_1 самостійно або шляхом надання вказівки діловоду ОСОБА_3 та іншим особам знімала через банкомати та розпорядилася ними на власний розсуд.

Вказані злочинні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.3 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Окрім того, ОСОБА_1, з метою заволодіння бюджетними коштами Полтавського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №77 «Джерельце» здійснила власноручно, або за її вказівкою діловодом ОСОБА_3, підроблення офіційних документів, а саме заяв на прийняття на роботу та табелів робочого часу за період з 01.01.2012 по 01.09.2015 року, на підставі яких ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 нарахована заробітна плата на загальну суму 127608,52 грн., яка отримана ОСОБА_1 шляхом зняття з банківських карток самостійно або на її прохання іншими особами, після чого, заволодівши коштами у вказаній сумі, використала їх на власні потреби.

Вказані злочинні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст.366 КК України як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

На підставі наведеного, слідчий просить обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді застави та визначити її розмір в сумі, що складає 80 мінімальних заробітних плат.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, просили його задовольнити.

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки жодним чином підозрювана не тисне на свідків, всі документи були вилучені ще рік тому, вона завжди приходить на виклики слідчого, має нагороди, тривалий час працює в дитячому закладі, позитивно характеризується. У неї відсутні грошові кошти і тому впевнена, що сторона обвинувачення заздалегідь хоче порушити її право на свободу, оскільки у разі несплати коштів їй буде обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання або домашнього арешту.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрювану та її захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

29.09.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України.

Як вбачається з ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваної знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підозрювана ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190, ч.1 ст. 366 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: - показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5; висновком почеркознавчої експертизи №1611 від 19.09.2016,; висновком почеркознавчої експертизи № 1610 від 19.09.2016,; довідкою про результати участі як залученого спеціаліста Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 02.11.2015 у проведенні спільної перевірки зі СУ УМВС України в Полтавській області по питанню перевірки законності використання в Управлінні освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради бюджетних коштів на оплату заробітної плати окремим працівникам ПДНЗ (ясла-сад) №77 «Джерельце» в період з 01.01.2012 по 01.09.2015; висновком судової економічної експертизи №520 від 29.07.2016 року.

Таким чином, проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, суд вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, знайшли своє підтвердження. Однак, слідчим не зазначено жодної обставини із посиланням на докази того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Разом з тим, оскільки згідно встановлених нормамиГлави 18 КПК Україниправил питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді або суду, слідчий суддя вважає за доцільне обрати відносно підозрюваної інший запобіжний захід.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч.2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обовязки, передбачені частиною пятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами необхідність застосування саме такого запобіжного заходу як застава.

При цьому, суд враховує, що більше року по зазначеному кримінальному провадженні проводиться досудове розслідування, підозрювана продовжує виконувати свої трудові обовязки, отримує заробітну плату завідувача дошкільного навчального закладу №77, та максимальний розмір застави визначений слідчим явно не враховує обставин кримінальних правопорушень, майнового стану підозрюваної, за твердженнями якої заставу вона не спроможна буде внести.

Також, суд при прийнятті даного рішення керується ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тому, суд дійшов до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою, вік та стан її здоровя, міцність соціальних звязків в місці її проживання, репутацію, майновий стан.

Беручи до уваги наявність ряду хронічних хвороб у підозрюваної, постійного місця проживання, наявність соціальних звязків з сімєю, те, що вона раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, її майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

З урахуванням наведених мотивів та вимог закону, суд вважає можливим застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового слідства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 194, 196, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №42015170010000028 від 09.07.2015 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5 (Російська Федерація), запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою : АДРЕСА_1 з 20 годин вечора до 7 годин ранку, строком на два місяці, без застосування електронних засобів контролю, поклавши на неї наступні обовязки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

В разі невиконання вищевказаних зобовязань, до підозрюваної може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобовязавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Розяснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова