Вирок № 62005593 від 11.10.2016 , Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2104/15-к

Провадження № 1-кп/396/11/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Шепетько Володимир Іванович

з участю: секретарів Кость А.М., Корольової Ю.Г., Пицюки І.Г.,

прокурора Вергелеса В.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника цивільного відповідача ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Новоукраїнка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120000000153 від 02.05.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Колодисте Уманського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, працюючого водієм в ТзОВ «Круїз-Авто», освіта середня, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть трьох осіб та заподіяло іншим потерпілим різного ступеню тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286 КК України, яке було вчинено при наступних обставинах.

В судовому засіданні встановлено та доведено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, 02.05.2015 року близько 13.00 год. керував рейсовим пасажирським автобусом "МАN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ ''Круїз-Авто", рухаючись в світлу пору доби на ділянці дороги 34 км. + 230 м. автодороги Кіровоград - Платонове, в напрямку м. Кіровоград, зі сторони м. Новоукраїнка в порушення вимог п.п. 1.2, 1.5 і 2.3 (б, д) ПДР України, (п.1.2 - в Україні установлений правосторонній рух транспортних засобів, п.1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п.2.3 - для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;) проявляючи особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, що виражалась у наявності, по ходу руху керованого транспортного засобу спуску. При цьому в порушення вимог п.12.1 ПДР України, (п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу та його напрямок, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, змінив напрямок руху керованого транспортного засобу та перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), яка відповідно до Правил дорожнього руху України поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив виїзд лівими колесами автобуса на зустрічне узбіччя з подальшим наїздом на бетону плиту мосту та металеву огорожу з наступним падінням автобуса з мосту. У результаті дорожньо-транспортної пригоди:

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно висновку судово-медичної експертизи №73 від 02.06.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми: відкрита черепно-лицева травма - осадження обличчя, рани обличчя, голови, перелом кісток основи та склепіння черепу, лицевого скелету; тупа травма грудної клітки - перелом 8,9,10 ребер справа з темно-червоними крововиливами в м'які тканини навколо; тупа травма живота розриви діафрагмальної поверхні правої долі печінки та селезінки з крововиливом в черевну порожнину; тупа травма шийного відділу хребта з переломом на рівні 7-го шийного хребця; рани лівої верхньої кінцівки; закритий перелом правої плечової кістки. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останньої і знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

- пасажир автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, згідно висновку судово-медичної експертизи № 74 від 02.06.2015, отримав тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми: тупа травма грудної клітки - перелом грудини, множинні переломи ребер справа та зліва з темно-червоними крововиливами в м"які тканини навколо; тупа травма шийного відділу хребта з переломом на рівні 7-го шийного хребця; закритий перелом нижньої щелепи справа; крововилив, садно голови, садна лівої кісті, ділянки лівого наколінника. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останнього і знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

- пасажир автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно висновку судово-медичної експертизи № 75 від 02.06.2015, отримав тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми грудної клітки - множинні переломи ребер справа та зліва з темно-червоними крововиливами в м'які тканини навколо; крововилив обличчя, садна обличчя, голови, тулубу, правої та лівої гомілки. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останнього і знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, згідно висновку судово-медичної експертизи № 833 від 25.06.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: уламкового перелому бугристості нігтьової фаланги 5 пальця лівої ступні; ран на пальцях правої кисті, рани в ділянці правої гомілки; саден спини, грудної клітини, поперекової ділянки, в ділянці лівого ліктьового суглобу, забій лівого променево-зап'ясного суглобу; посттравматичної невропатії правого ліктьового та серединного нервів. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, згідно висновку судово-медичної експертизи № 989 від 23.07.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини: перелому 8-9-10-11 ребер зліва, саден грудної клітини та живота зліва; закритої тупої травми за очеревинного простору; забій лівої нирки з розривом фіброзної капсули лівої нирки, паранефральна гематома; закритої тупої травми хребта: забій шийного, грудного та поперекового відділів хребта; забій лівого плечового суглобу; ЗЧМТ, струс головного мозку. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_11, згідно висновку судово-медичної експертизи № 990 від 23.07.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини: перелому 10 ребра зліва, множинних саден грудної клітини, правого плеча, стегна, гомілок. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_12, згідно висновку судово-медичної експертизи № 991 від 23.07.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини: перелому 6-7-8-9 ребра зліва, множинних забої та садна грудної клітини та живота, рана верхньої губи, рани та саден правої кисті, множинних саден нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажир автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, малолітній ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1014 від 27.07.2015, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого вколоченого перелому нижньої ретини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, рана верхньої губи, забій м'яких тканин правого стегна з синцем, саден та синця в навколо очній ділянці зліва, саден в ділянці лівої щоки. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажири автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_14, неповнолітня ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_18, отримали тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав частково, погодившись із своєю причетністю до виникнення ДТП, оскільки він того дня керував маршрутним автобусом, не заперечував висновки судмедекспертиз щодо характеру і ступеню тілесних ушкоджень у потерпілих та висновки автотехнічних експертиз щодо технічного стану автобуса і причин ДТП, пояснив, що працює понад 30 років водієм, жодного разу не був учасником ДТП і не притягувався до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, близько 7.30-7.40 год. зранку 02.05.2015 він прийшов на роботу, пройшов медогляд, взяв дорожній лист, йому перевірили тиск, він був нормальний, був визнаний придатним здійснювати маршрутний проїзд, потім механік перевірив стан автобусу, який також був нормальним, за графіком виїхав з м. Умань, їхав через м. Новоархангельськ, потім через м. Добровеличківку, після м. Новоукраїнки у нього погіршився стан здоров'я, не пам'ятає як сталася ДТП, дійсно він їхав із деяким запізненням, моменту настання ДТП не пам'ятає, оскільки раптово втратив свідомість, у зв'язку з чим не зміг керувати транспортним засобом, отямився тоді, як медичні працівники робили йому уколи, погодився із тим, що йому за м. Добровеличківка чоловік у камуфляжній формі робив зауваження, що він «везе людей, але не дрова», він просив пасажирів самостійно відчиняти багажне відділення, в той день було спекотно, перед аварією погіршення здоров'я не відчував, після аварії опам'ятався як йому робили уколи, не пам'ятає чи після аварії ходив по мосту, у нього раніше був цироз печінки і підвищений рівень цукру, рівень цукру йому збили інсуліном, про погіршений стан здоров'я в день аварії лікарів не повідомляв, швидка його забрала у лікарню м. Новоукраїнку, на лівій нозі відрізали два пальці, його праве стегно було розірване, лікарі казали, що у нього струс мозку, більше нічого не виявили, ознак інсульту також не виявили, ознаки інсульту виявили в Уманській міській лікарні через 5 днів, він просить вибачення перед потерпілими, просить його суворо не карати.

Допитана в судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку потерпіла ОСОБА_20 пояснила, що о 10.20 год. 02.05.2015 року вона разом з матір'ю та своїм сином прийшла на автостанцію м. Добровеличківка Кіровоградської області, автобус прибув із запізненням, вона побачила, що розмова у водія була загальмована, йому, мабуть, було погано, або він був у нетверезому стані, вона із сином зайняли місця 12 і 13 із лівої сторони по ходу руху автобуса, водій під час руху курив і дим йшов у салон, він весь час пив воду і рахував гроші, у с. Піщаний Брід Добровеличківського району обвинувачений ледве не збив жінку із дитиною, після чого мужчина у військовій формі зробив йому зауваження відносно того, що він неуважно керує автобусом, водій весь час відволікався. Перед самою аварією вона відчула різкий удар, потім автобус почав перевертатися й було дуже страшно, пасажири в салоні автобусу «літали як м'ячі», її син вилетів через вікно і вона втратила зір, згодом зір почав відновлюватися, вона злякалась за сина і втратила свідомість, коли прийшла до тями, пасажирів у салоні не було, вона знайшла свого сина і побачила, що у нього права сторона тіла залита кров'ю. Пасажири шукали водія, але його не було поруч, їм допомагали сторонні люди, потім вона побачила водія на мосту, мужчина у військовій формі кричав до нього «що ти натворив», водій нічого не говорив, обвинувачений їй нічого не відшкодував за лікування, просить задовольнити у повному обсязі заявлений нею цивільний позов, оскільки вона несла матеріальні витрати на лікування та перенесла моральні страждання,

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що близько 11.30 год. 02.05.2015 року він разом із своєю дружиною ОСОБА_10 прийшов на автостанцію м.Новоукраїнка Кіровоградської області щоб доїхати до м. Дніпропетровська. Автобус під керуванням обвинуваченого запізнився на 45 хв., вони зупинили автобус, який на автостанцію не заїхав, його дружина попросила водія відчинити багажне відділення, щоб покласти речі, на що водій ОСОБА_5 буркнув, щоб вони самі відчиняли. Дружина в автобусі сіла поруч із водієм, так як її нудить а автобусі, а він сів позаду, дружина передала водієві 400 грн. за проїзд. Автобус їхав досить швидко, мабуть тому, що запізнювався, у с. Захарівка Новоукраїнського району водій підібрав ще двох пасажирів. Під час руху водій весь час схиляв голову на бік, їхав «впритирку» із зустрічним транспортом, за 200 метрів перед мостом водій чомусь перейшов на ліву сторону дороги, він відчув сильний удар та автобус почало трясти, автобус різко загальмував і він побачив як його дружина вилетіла через вікно, автобус розвернуло та підкинуло і він завис над прірвою з моста, після чого почав падати вниз. Коли він отямився, автобус був внизу під мостом. Він знайшов свою дружину мертвою на мосту, вважає, що водій заснув під час керування автобусом. Просить задовольнити заявлений ним позов у повному обсязі, оскільки він поніс матеріальні витрати та переніс моральні страждання у зв'язку із смертю дружини, погоджується із запропонованим прокурором покаранням у виді 8 років позбавлення волі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 02.05.2015 року близько 11 год. вона перебувала на автобусній зупинці в с. Піщаний Брід Добровеличківського району та чекала на автобус в сторону Кіровограда. Автобус під керуванням водія - обвинуваченого ОСОБА_5 запізнився десь на 40 хв. від графіку, вона зайшла в автобус і зайняла 1 місце ззаду від водія, біля неї сидів мужчина, який згодом помер по дорозі в лікарню, в автобусі було близько 20 чол., вона чула як водій на прохання пасажирів відмовлявся відчиняти багажник, й пасажири змушені були самостійно відчиняти його та класти свої речі, також водій весь час підганяв пасажирів із посадкою, кричав на них, водій їхав швидко, тому що мабуть запізнювався, під час руху водій рахував гроші, розмовляв по мобільному телефону. Після с. Захарівка Новоукраїнського району трапилась ДТП, в цей час вона сиділа із заплющеними очима, почула різкий скрип і крики пасажирів, після чого був удар і вона втратила свідомість. Завдану їй матеріальну шкоду їй ніхто не відшкодовував, хоча вона несла витрати на лікування, а також отримала психологічну травму та перенесла стрес.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 02.05.2015 року вона була на зупинці в с. Липняжка Добровеличківського району разом із своїм малолітнім сином, автобус під керуванням ОСОБА_5 прибув із півгодинним запізненням, у неї були важкі сумки, але водій проігнорував її прохання відчинити багажник, й вона сама його відчинила та поклала туди свої речі. Зайшовши в автобус вона передала водієві гроші за проїзд і сіла ближче до задньої половини автобусу. Вона бачила як у смт. Добровеличківка водій ледве не збив жінку із дитиною, через що якийсь мужчина у військовій формі робив водієві зауваження. Перед аварією вона зауважила, що автобус їде надто швидко, і через дзеркало над кріслом водія помітила, що водій мав червоний колір обличчя і хитався взад-вперед. Автобус виїхав на смугу зустрічного руху, в цей час вона відчула сильний удар, інстинктивно схопила рукою дитину, люди в салоні почали кричати і автобус впав із моста. В Кіровограді їм із сином надали медичну допомогу, у сина був перелом голені і посічене склом обличчя, у неї були рани на тілі і розрив барабанної перепонки у вусі. Усі пасажири, й вона також, думали, що водій в момент аварії заснув, після аварії вона водія не бачила, так як відразу попутною машиною із сином поїхала в Кіровоград. Після аварії у неї тривалий час було порушення сну із-за стресу, її дитина ще й досі налякана через те, що трапилось й має проблеми із справлянням природних потреб. Погоджується із запропонованим прокурором покаранням у виді 8 років позбавлення волі.

Потерпілі ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в судове засідання не з'явились, хоча неодноразово належним чином повідомлялись про час і місце судового розгляду, а тому, за згодою учасників кримінального провадження, було ухвалено про судовий розгляд у їх відсутності.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснила, що 02.05.2015 року вона із своїм внуком була на автостанції в м. Новоархангельськ Кіровоградської області, чекала на автобус, автобус під керуванням ОСОБА_5 запізнився на 1 годину, вона здивувалась, що був лише 1 водій, цей водій постійно виїжджав на смугу зустрічного руху, а після м. Добровеличківка ледве не збив жінку з дитиною, у зв'язку з чим пасажир у військовій формі робив йому зауваження, щоб він уважніше керував, бо «везе людей, а не дрова». Водій під час руху автобусу курив у салоні, на вигляд був якийсь неадекватний, вона хотіла заявити в м. Новоукраїнці диспетчеру, щоб його перевірили, але автобус у м. Новоукраїнці на автостанцію не заїхав. Водій під час руху постійно рахував гроші, кермо тримав ліктями, поспішав, вона не бачила, щоб він втрачав свідомість, водія вона добре бачила, бо сиділа поруч із ним, він весь час підбирав пасажирів, у м. Новоукраїнка сіли чоловік із жінкою, в яких він взяв 400 грн. Повідомила, що в цей день була сонячна погода, без будь-яких опадів, на дорозі під час руху було небагато зустрічного транспорту, водій їхав швидко, але як їй здається не надто швидко, в ями він не попадав на дорогах, їй здалось, що перед аварією останній заснув. В момент аварії ця жінка вилетіла через вікно. В цей момент вона відчула сильний удар, більше нічого не пам'ятає, бо втратила свідомість. Внаслідок аварії вона із онуком постраждали, їй зашивали вухо, проте заяву про визнання її потерпілою вона не подавала. Після аварії вона бачила, як водій ОСОБА_5 сидів під мостом на насипу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що працює в Новоукраїнській ЦРЛ, після ДТП в лікарню були доставлені постраждалі, в т.ч. водій і потерпілі, три жінки і два чоловіки, у водія була обширна рвана рана стегна і розтрощений палець ноги, йому провели ампутацію фаланги пальця, не пригадує, щоб обвинувачений скаржився на проблеми із серцем, водій був у стані середньої тяжкості, із ним можна було спілкуватися, він був у відділені майже 5 днів, він просив, щоб його відпустили додому.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що 02.05.2015 року близько 13 год. в с. Захарівка Новоукраїнського району він був із дружиною на відстані близько 60 метрів від проїжджої частини дороги, випасали худобу, побачили, що їде автобус, мабуть із Умані, зауважили, що він їде із запізненням, через деякий час він почув гуркіт, дружина сказала, що автобус впав під міст, дружина викликала міліцію і швидку, він підійшов до автобуса, допомагав виходити людям з автобуса, швидкість автобуса не була великою, побачив водія, який вже перебував на мосту, він був схвильований, хитався, у нього була порушена мова, у якого був хворобливий стан, він попросив його пошукати водійські права, він знайшов і приніс йому барсетку з грошима і документами, в той час біля нього вже були працівники міліції, водій йому нічого не пояснював, лікарі спочатку не хотіли допомагати водієві, він казав, що йому допомагати не потрібно, він не скаржився на погане самопочуття, казав, щоб допомагали людям, а не йому, але в нього була велика рвана рана на нозі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснила, що 02.05.2015 року близько 13 год. в с. Захарівка Новоукраїнського району він був із дружиною на відстані близько 60 метрів від проїжджої частини дороги вона із чоловіком на відстані близько 60 метрів випасали худобу, побачила, що їде автобус, мабуть із Умані,, що він перед мостом почав звертати на смугу зустрічного руху, інших транспортних засобів у цей час я не бачила, чоловік побіг по мосту, вона побігла по мосту, на мосту без свідомості лежала жінка, а автобус впав під міст, потім вона побачила, що якийсь пасажир кричав на водія, водій піднявся на міст сам, казав, що йому не потрібна допомога,

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що працює механіком АТП, автобус перед виїздом був справний, він його особисто перевіряв, ходову частину, трансмісію, рульову та гальмівну системи, будь-яких несправностей виявлено не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що працює фельдшером в АТП, в її обов'язки входило перевірка водіїв на стан придатності до пасажирських перевезень, 02.05.205 року зранку водій ОСОБА_5 перед виїздом на маршрут був нею оглянутий, не скаржився на погане самопочуття чи стан здоров'я, був у нормальному стані, тиск також був нормальний.

Допитана в судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку свідок ОСОБА_29 пояснила, що вона 02.05.2015 року їхала із м. Умань до м. Кіровоград рейсовим маршрутним автобусом Умань - Дніпропетровськ, у неї було 5-те пасажирське місце, вона сиділа справа позаду водія, близько м. Добровеличківка якийсь пасажир у камуфляжній формі висловлював зауваження водієві щодо неадекватного руху автобусу, оскільки останній після м. Добровеличківка ледве на наїхав на жінку із дитиною, погода в той день була сонячна, дорога була сухою, водій був неприязний, говорив пасажирам, які сідали в автобус, щоб вони самі клали речі в багажне відділення, після м. Новоукраїнка автобус різко підкинуло, вона почула різкий тріск та удар, пам'ятає момент падіння автобуса із мосту вниз, почула крики пасажирів, вона впала із сидіння на підлогу, після падіння з мосту водій пасажирам не надавав, бо сам потребував допомоги, після ДТП водій був розгублений і закривавлений, сидів спочатку біля автобуса, а потім його забрала швидка, пригадує, що перед падінням з мосту у водія був червонуватий колір обличчя, їй здалось що він хотів вирівняти рух автобуса після виїзду на смугу зустрічного руху.

Допитана в судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку свідок ОСОБА_19 пояснила, що вона із чоловіком чекали на автобус у с. Захарівка Новоукраїнського району, щоб їхати у м. Кіровоград, автобус приїхав із значним запізненням, коли вони сіли в автобус, то вона передала кошти за проїзд водієві 40 грн., він сказав передати ще 10 грн. й вона їх передала через пасажирів 5 хв., водій квитки не видавав, вона почула тріск і звук розбитого вікна, від місця посадки до моменту ДТП їхали близько 1-1,5 км, гроші водієві вона передавала під час руху, голос у водія був нормальний, швидкість була 70-80 км/год., у вікно не дивилась, але почула крики пасажирів, а потім побачила, що автобус вже був під мостом, вона сиділа біля водія зліва, чоловік сидів поруч, після ДТП водій сидів на відкосі мосту, у нього були порвані штани, якась жінка просила повернути їй гроші за проїзд.

Допитаний в судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку свідок ОСОБА_30 пояснив, що того дня він разом із дружиною близько 13 год. в с. Захарівці Новоукраїнського району чекали на рейсовий автобус з м. Умань, який прийшов із запізненням, коли автобус приїхав, вони зайшли в салон і сіли на вільні місця, дружина передала гроші та сіла поруч із ним, через короткий час він почув удар і звук розбитого скла, та відчув, що автобус падає вниз, коли отямився, то автобус вже був під мостом, він вийшов через передні двері, з дружиною сіли на землю, після ДТП він бачив водія у порваних штанах, він був закривавлений і сидів на узбіччі мосту, він пересувався самостійно.

Допитаний з метою уточнення висновку в судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку експерт ОСОБА_31 пояснив, що у ОСОБА_5 під час обстеження після ДТП не було виявлено відомостей про порушення мозкового кровообігу, через 5 днів у нього було виявлено ішемічний інсульт, точні причини виникнення якого невідомі, у нього було виявлено захворювання у виді цукрового діабету, що може спричиняти ураження судин мозку та викликати порушення свідомості. Інсульт міг бути спровокований будь-якими причинами, точні симптоми інсульту визначити складно, перед його настанням мають місце головні болі, тошнота чи рвоти, можливе порушення мови чи рухів.

Представник цивільного відповідача ТзОВ «Круїз-Авто» ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_5 працює понад 30 років водієм, до нього ніколи не було зауважень, 02.05.2015 року обвинувачений виконував трудові обов'язки по перевезенню пасажирів на автобусі, належному ТзОВ "Круїз-Авто", оскільки відстань від м. Умань до м. Дніпропетровськ була меншою 500 км, то в рейс виїхав один водій, що не забороняється встановленими вимогами, він приїхав на місце ДТП через 2-3 години, пропонував потерпілому ОСОБА_10 свою допомогу, повідомив, що ТзОВ "Круїз-Авто" здійснює пасажирські перевезення з 2005 року, пояснив, що після ухвалення рішення суду керівництвом товариства буде вирішено питання про виплату відшкодування, він особисто із своєї зарплатної картки виплачував кошти потерпілим, в т.ч. ОСОБА_2 і ОСОБА_1, але не за рахунок коштів підприємства, а із своїх власних коштів, цивільні позови не визнає, вважає, що завдану шкоду повинна відшкодувати страхова компанія, в якій було застраховано відповідальність власника транспортного засобу, тобто ПАТ СК «Провідна».

Представник ПАТ СК "Провідна" в судове засідання в судове засідання не з'явився, надавш письмове заперечення проти позову, в якому заявив про судовий розгляд у його відсутності, а тому, за згодою учасників кримінального провадження, було ухвалено про судовий розгляд у відсутності представника ПАТ СК "Провідна".

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_32 своєї вини, його вина у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події разом із фототаблицями від 02.05.2015 року, яким встановлено факт ДТП, місце її настання та спричинені наслідки;

- висновком судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи №853 від 14.05.2015 року, згідно якого автобус MAN 9.150 з елементами металевого огородження мосту первинно контактував передньою частиною автобуса в районі від середини автобуса далі вліво до його лівої крайки;

- висновком судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи №854 від 15.05.2015 року, згідно якої гальмівна система, ходова частина та рульове керування

доставленого для експертного дослідження а/м MAN 9.150 реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент настання розглянутої події знаходилися в працездатному стані і не мали ознак наявності несправностей, які ведуть до виникнення втрати цим автобусом його поперечної стійкості і раптовому для водія уводу вбік від смуги руху, яка обирається їм (водієм), чи обумовлюють позбавлення цього водія можливості зниження швидкості автобуса аж до його повної зупинки за допомогою робочої гальмівної системи з відомою водію ефективністю.

Виявлені при експертному огляді автобуса - деформація та ушкодження елементів підвіски, розгерметизація шин і деформація елементів рульового керування стались під час ДТП, рульове керування, гальмівна система і ходова частина автобуса перебували в технічно-справному стані, вирішення питання про вплив неесправностей на керованість автобусом перед ДТП иє безпредметним.

- висновком судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи №1411 від 17.07.2015 року, згідно якого В розглянутій дорожній обстановці, дії водія автобуса MAN 9.150 ОСОБА_5, що мали бути спрямовані на забезпечення безпеки та на можливість уникнення ДТП, регламентувались вимогами п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) та 12.1 Правил дорожнього руху.

Умовою, яка могла забезпечити безпеку і можливість запобігання ДТП для водія є виконання ним вимог п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д), та 12.1 Правил дорожнього руху. При цьому, слід зазначити, що в наданих на дослідження матеріалах кримінального провадження відсутні дані про наявність будь-яких причин технічного характеру, які могли перешкоджати виконанню водієм автобуса зазначених вище вимог ПДР і які мають досліджуватись експертним шляхом.

Невідповідність дій водія а/м MAN 9.150 ОСОБА_5 вказаним вище вимогам ПДР перебуває в причинному зв'язку з ДТП, що сталася.

- актом обстеження ділянки автомобільної дороги від 03.05.2015 року, згідно якого недоліків в експлуатаційному утриманні автодороги М-13 Кіровоград - Платонове на ділянці вчинення ДТП не виявлено;

- висновком судово-медичної експертизи №73 від 02.06.2015 року, якою встановлено факт та причини смерті потерпілої ОСОБА_10, згідно якого смерть останньої перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із отриманими під час ДТП тілесними ушкодженнями;

- висновком судово-медичної експертизи №74 від 02.06.2015 року, якою встановлено факт та причини смерті потерпілого ОСОБА_11, згідно якого смерть останнього перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із отриманими під час ДТП тілесними ушкодженнями;

- висновком судово-медичної експертизи №75 від 02.06.2015 року, якою встановлено факт та причини смерті потерпілого ОСОБА_12, згідно якого смерть останнього перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із отриманими під час ДТП тілесними ушкодженнями;

- висновком судово-медичної експертизи №833 від 25.06.2015 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: уламкового перелому бугристості нігтьової фаланги 5 пальця лівої ступні; ран на пальцях правої кисті, рани в ділянці правої гомілки; саден спини, грудної клітини, поперекової ділянки, в ділянці лівого ліктьового суглобу, забій лівого променево-зап'ясного суглобу; посттравматичної невропатії правого ліктьового та серединного нервів. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я;

- висновком судово-медичної експертизи №989 від 23.07.2015 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини: перелому 8-9-10-11 ребер зліва, саден грудної клітини та живота зліва; закритої тупої травми за очеревинного простору; забою лівої нирки з розривом фіброзної капсули лівої нирки, паранефральна гематома; закритої тупої травми хребта: забій шийного, грудного та поперекового відділів хребта; забій лівого плечового суглобу; ЗЧМТ, струсу головного мозку. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я;

- висновком судово-медичної експертизи №990 від 23.07.2015 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини: перелому 10 ребра зліва, множинних саден грудної клітини, правого плеча, стегна, гомілок. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я;

- висновком судово-медичної експертизи №991 від 23.07.2015 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_14 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини: перелому 6-7-8-9 ребра зліва, множинних забоїв та садна грудної клітини та живота, рана верхньої губи, рани та саден правої кисті, множинних саден нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я;

- висновком судово-медичної експертизи №1014 від 27.07.2015 року, згідно якого у малолітнього потерпілого ОСОБА_15 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого вколоченого перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, рани верхньої губи, забою м'яких тканин правого стегна з синцем, саден та синця в навколо очній ділянці зліва, саден в ділянці лівої щоки. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я;

- висновком судово-медичної експертизи №42 від 27.07.2015 року, згідно якого у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді рани верхньої третини правого стегна, відкритого перелому нігтьових фаланг ІІ-ІІІ пальців лівої нижньої кінцівки (посттравматична ампутація ІІ пальця та нігтьової фаланги ІІІ пальця), садна передньої черевної стінки, верхніх і нижніх кінцівок. Згідно акта судово-медичного дослідження №1623 від 13.05.2015 року, алкоголь в крові гр. ОСОБА_5 не виявлено. Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 3748/397 Уманської лікарні у гр. ОСОБА_5 мало місце гостре порушення мозкового кровообігу. В медичній карті стаціонарного хворого № 2655 Новоукраїнської ЦРЛ, при поступленні клінічна картина порушення мозкового кровообігу не описана. По наданій документації судити про час виникнення порушення мозкового кровообігу, при якому могло мати місце порушення свідомості (під час ДТП, після ДТП чи через деякий час) неможливо.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №37 від 26.07.2016 року. об'єктивних судово-медичних даних, за якими можливо би вирішити питання в якому стані здоров'я перебував обвинувачений ОСОБА_5 безпосередньо перед настанням ДТП, яка трапилась 02.05.2015 року, чи міг ОСОБА_5 за своїм станом здоров'я зберігати можливість керування транспортним засобом, наскільки правдивими, з медичної точки зору, є твердження ОСОБА_5 про те, що неможливість керування транспортним засобом наступила внаслідок втрати ним свідомості у зв'язку із серцевим нападом, не має.

Основним доводом на обґрунтування заперечення сторони захисту є посилання на неможливість керування обвинуваченим ОСОБА_32 транспортним засобом не внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, а через раптову втрату свідомості, яка виникла у зв'язку із інсультом, підтвердженням чого, на думку сторони захисту, є факт виявлення у подальшому у нього ознак інсульту.

Суд вважає такі доводи безпідставними та сприймає їх як позицію захисту із метою уникнення відповідальності обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України, включає такі обов'язкові ознаки як: порушення правил безпеки дорожнього руху, суспільно-небезпечний наслідок у вигляді смерті кількох осіб, тобто двох і більше осіб, та причинний зв'язок між порушенням і наслідками.

Так, в судовому засіданні встановлено та не оспорюється самим обвинуваченим, що ОСОБА_5 керував маршрутним транспортним засобом - автобусом, й 02.05.2015 року перевозив пасажирів, в т.ч. і потерпілих, за маршрутом Умань - Дніпропетровськ, під його керуванням на автодорозі Кіровоград - Платонове біля с. Захарівка Новоукраїнського району автобус змінив напрямок руху, виїхавши на смугу зустрічного руху, після чого зіткнувся із бетонною плитою мосту та металевою огорожею із наступним падінням автобуса з мосту.

Із показань більшості потерпілих і свідків вбачається, що автобус прибував у проміжні пункти за маршрутом руху із значним запізненням, водій під час керування часто нервувався, відволікався, в т.ч., рахуючи під час руху грошові кошти, недоброзичливо ставився до пасажирів, курив під час руху в салоні автобусу, часто пив воду, схиляв голову на бік, неуважно керував автобусом, внаслідок чого пасажири робили йому зауваження, виявляв ознаки стомленості чи хворобливості, незадовго перед ДТП хитався в різні сторони. Свідки не надали пояснень про те, що автобус різко змінив напрямок руху в бік смугу зустрічного руху, що було б притаманним у разі раптової втрати водієм свідомості, водій після зміни руху не гальмував, проте, зі слів свідка ОСОБА_29, намагався вирівняти транспортний засіб. Після аварії водій ОСОБА_5 вибрався з автобусу, піднімався на міст, самостійно пересувався. Дана обставина також свідчить про відсутність порушення в ОСОБА_5 мозкового кровообігу безпосередньо перед ДТП.

Показання потерпілих і свідків є узгодженими та послідовними, відповідають іншим обставинам події, а тому суд сприймає їх як правдиві, а показання обвинуваченого в тій частині, що він отямився лише після того, як його привезли в лікарню, повністю спростовуються вищевказаними показаннями потерпілих і свідків, які стверджували про самостійне пересування ОСОБА_5 відразу ж після ДТП.

Крім цього, згідно медичної довідки, наданої в Новоукраїнській ЦРЛ, у ОСОБА_5 були відсутні ознаки порушення мозкового кровообігу, як пояснив свідок ОСОБА_24, відразу ж після ДТП під час надання першої медичної допомоги водій не скаржився на головні болі чи втрату свідомості, просив скоріше відпустити його додому. Ознаки інсульту були виявлені в обвинуваченого через 5 днів після обстеження в Уманській міській лікарні, що, на переконання суду, могло стати наслідком переживання ОСОБА_5 у зв'язку із вчиненим.

Об'єктивні медичні дані, які могли б підтвердити твердження ОСОБА_5 про раптову втрату свідомості внаслідок інсульту, відсутні. Як вбачається із показань фельдшера ОСОБА_28, водій ОСОБА_5 перед виїздом на маршрут був нею оглянутий, не скаржився на будь-які захворювання чи погане самопочуття, не мав тяжких захворювань, був у тверезому стані.

Отже, вищенаведені обставини дозволяють суду дійти до висновку, поза розумним сумнівом, що причиною ДТП стала не раптова втрата свідомості водієм ОСОБА_32, що унеможливило керування транспортним засобом, а неналежне виконання ним Правил дорожнього руху. Що саме зумовило неналежне дотримання водієм Правил дорожнього руху - неуважність, втома чи сонливість, у даному випадку не має принципового значення, оскільки пов'язане не із об'єктивними, невідворотними для водія обставинами, а з його суб'єктивною поведінкою, в т.ч. ігноруванням вимог ПДР України щодо обов'язкового припинення подальшого руху у разі відчуття ознак втоми чи сонливості.

Інших доказів, в т.ч. й на підтвердження того, що водій порушив ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом, суду не надано, а тому суд погоджується із позицією сторони обвинувачення про наявність причинно-наслідкового зв'язку в діях обвинуваченого ОСОБА_5, котрий порушив вимоги ПДР України, що призвело до настання ДТП, внаслідок якої було спричинено смерть трьох потерпілих і тілесні ушкодження різного характеру інших потерпілих.

Таким чином, доводи обвинуваченого про відсутність його вини у настанні ДТП не заслуговують на увагу та спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами, що переконує суд у винуватості ОСОБА_5 за ч.3 ст.286 КК України.

Обираючи вид і розмір покарання за вчинений злочин обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який є особою похилого віку, характеризується позитивно як особа не схильна до вчинення правопорушень, офіційно працює, одружений, утриманців не має, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд не вбачає щирого каяття в обвинуваченого, із наступних підстав.

Загальновідомо, що щире каяття має бути добровільним, тобто базуватися на внутрішньому переконанні особи, бути наслідком усвідомлення своєї вини, воно характерне тим, що засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у повному обсязі не визнав, намагався ввести суд в оману щодо обставин спричинення ДТП із метою уникнення кримінальної відповідальності, також виконував вказівки попереднього захисника щодо симуляції своїх захворювань, згідно протоколу проведеної НСРД (а.п.63-66 т.3), що свідчить про відсутність у нього щирості та каяття за вчинене. Саме лише вибачення перед потерпілими не переконує суд у протилежному.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

При визначенні виду та розміру покарання суд враховує практику ЄСПЛ з цього питання, зокрема у справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З урахуванням усіх обставин у справі, думки потерпілих щодо міри покарання для обвинуваченого, характеризуючих даних про особу обвинуваченого, який вперше вчинив із необережності тяжкий злочин, раніше не судимий, частково визнав свою вину, вибачився перед потерпілими, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно відповідати вчиненому правопорушенню, тобто бути необхідним і достатнім для виправлення особи, суд вважає за доцільне призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.286 КК України із позбавленням права керувати транспортними засобами. При цьому суд не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69,75 КК України.

Посилання сторони захисту, як на підставу умовного засудження, на наявність у ОСОБА_5 тяжких захворювань, судом до уваги не беруться як безпідставні, й зазначає, що наявність тяжкої хвороби може бути лише підставою для заявлення клопотань після набрання вироком законної сили про звільнення від відбування покарання у зв'язку із хворобою.

Вирішуючи заявлені потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_21, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_5, ТзОВ «Круїз-Авто», ПАТ СК «Провідна», суд виходить із наступного.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини з приводу цивільного позову цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Положення цивільного судочинства передбачають обов'язок потерпілого надати суду належні та допустимі докази на підтвердження розміру заподіяних матеріальних збитків, у відповідності до ст.60 ЦПК України.

Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Згідно ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я… визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала внаслідок вчинення кримінального правопорушення у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Згідно ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (ч.2 п.1).

Згідно ст.ст. 1166,1167 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до положень ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Постановою Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» звернуто увагу судів на наступне.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду (п.4 Постанови).

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК (п.6 Постанови).

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену на засіданні Судової палати у цивільних справах 20.01.2016 року у справі № 6-2808цс15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Також суд враховує правову позицію ВСУ у справі №6-1376ц16 від 21.09.2016 року, згідно якої для притягнення до цивільної відповідальності власника транспортного засобу суд повинен встановити виконання водієм в момент ДТП трудових обов'язків, а не тільки наявність цих обов'язків (трудового договору).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 і представник цивільного відповідача ОСОБА_8 пояснили, що обвинувачений не просто рахувався працівником ТзОВ «Круїз-Авто», але й здійснював рейсове маршрутне пасажирське перевезення, тобто фактично в момент ДТП виконував трудові обов'язки.

За таких обставин суд приходить до переконання, що майнова та моральна шкода, завдана водієм Половим АТП, як працівником ТзОВ «Круїз-Авто», підлягає стягненню з цивільного відповідача ТзОВ «Круїз-Авто», як із власника джерела підвищеної небезпеки, який, після її фактичного відшкодування, матиме право на пред'явлення регресних позовних вимог до винного працівника чи страхової компанії.

Заявлені цивільні позови від ОСОБА_1, ОСОБА_21, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенні, виходячи із наступного.

Суд, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає за доцільне стягнути із цивільного відповідача на користь потерпілого ОСОБА_1 100 тис. грн., на користь ОСОБА_21 80 тис. грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок смерті їх членів сім'ї - відповідно ОСОБА_10 та ОСОБА_11, зважаючи на глибину їх душевних страждань, пов'язаних із непоправною втратою близьких людей, порушенням нормального життєвого ритму.

На відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 слід стягнути по 15 тис. грн., зважаючи на наявність у ОСОБА_3 і ОСОБА_4, та у малолітньої дитини ОСОБА_2 - ОСОБА_15 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та душевні страждання, пов'язані із їхніми переживаннями за стан здоров'я і порушений у зв'язку із цим нормальний життєвий ритм.

Заявлена потерпілими у цивільних позовах майнова шкода підлягає стягненню із цивільного відповідача у розмірах, доведених ними належними і допустимими доказами на підтвердження понесення втрат, яких вони зазнали, у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речей, а також витрати, які вони зробили для відновлення свого порушеного права.

Статтею 1201 ЦК України передбачено право особи, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, на їх відшкодування.

Відповідно до ЗУ «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Понесені потерпілим ОСОБА_1 витрати на поховання підтверджені накладною від 05.05.2015 року, згідно якої останній витратив на придбання труни, хреста, вінків і шестка 2080 грн. (а.п.188 т.1), які підлягають стягненню з цивільного відповідача.

Суд, враховуючи місцевий звичай, погоджується з тим, що проведення поминального обіду в день поховання та на 40-й день після смерті померлого є обов'язковою частиною ритуального обряду поховання та його оплата може бути віднесена до витрат на поховання, а тому вартість поминальних обідів 05.05.2015 року та 10.06.2015 року в сумі відповідно 5600 грн. і 4400 грн. (а.п.189,190 т.1) підлягає стягненню з цивільного відповідача на користь потерпілого ОСОБА_1, загальна сума витрат складає 12080 грн.

Зважаючи на визначений ст.60 ЦПК України обов'язок кожної сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що потерпілою ОСОБА_21 не доведено відповідними доказами факт понесених майнових витрат у повному обсязі, нею надано письмові докази на суму 79,62 + 60,30 = 139,92 грн. на підтвердження витрат на проїзд з м. Дніпропетровська і назад 27 і 28 вересня 2015 року, які підлягають відшкодуванню, в той же час потерпілою не надано будь-яких доказів на підтвердження здійснених витрат на поховання ОСОБА_11, а тому у позові в цій частині слід відмовити за недоведеністю.

Із вищенаведених підстав, позов ОСОБА_2 в частині відшкодування майнової шкоди підлягає частковому задоволенню, в сумі підтверджених належними доказами витрат, понесених нею на лікування малолітнього сина ОСОБА_15 та на проїзд до Кіровограду і назад (а.п.82 т.1), а саме: 526,65 + 268,87 + 141,41 + 34 + 33 + 15 + 38,61 + 21,70 + 131,95 + 129 + 12 + 57,68 + 42,47 = 1452,34 грн.

Позов ОСОБА_3 в частині відшкодування майнової шкоди підлягає частковому задоволенню, в сумі підтверджених належними доказами витрат, понесених нею на лікування (а.п.180-181 т.2), а саме: 120 + 30 + 30 + 99,60 + 238,45 + 14,20 + 59,70 + 209,60 + 24,50 + 80,45 + 22,50 + 109,75 + 235,70 + 150,90 + 51 + 20,20 + 98,30 + 2 + 19,20 + 11,50 + 10,60 + 34 = 1672,15 грн.

Позов ОСОБА_4 в частині відшкодування майнової шкоди підлягає повному задоволенню, оскільки підтверджений належними доказами щодо витрат, понесених нею на лікування і ремонт одягу (а.п.69-71 т.1), а саме: 99,03 + 60 + 134,57 + 8,14 + 214,80 + 11,95 + 20,12 + 588,63 + 78 + 8,43 + 8,59 + 476,43 + 22,37 + 217,31 + 72,45 + 56,75 + 42,10 + 10,15 + 16,65 + 7,07 + 247,47 + 200 = 2601,01 грн.

Процесуальні витрати за проведення експертиз суд стягує з обвинуваченого в дохід держави, долю речових доказів вирішує, згідно ст.100 КПК України, для обрання запобіжного заходу не вбачає підстав, строк відбуття покарання розраховує, згідно ч.5 ст.72 КК України.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання - час його перебування під вартою, а саме: з 08 липня 2015 року до 26 листопада 2015 року та з 19 лютого 2016 року до 26 травня 2016 року, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто», ЄДРПОУ 33126373, на користь ОСОБА_1 - 100 000 (сто тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 12 080 (дванадцять тисяч вісімдесят) грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, а всього стягнути - 112 080 (сто дванадцять тисяч вісімдесят) грн.