Рішення № 62005386, 13.10.2016, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/640/16-ц

Провадження по справі 2/305/596/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ємчук В.Е.

за участю: секретаря - Орос С.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог: Ясінянська селищна рада про скасування договору дарування будинку та повернення власності власнику майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог: Ясінянська селищна рада та приватний нотаріус Рахівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_5 про скасування договору дарування будинку та повернення власності власнику майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зі своїм чоловіком ОСОБА_6 б/б, який помер 18 липня 1994 року, вони нажили майно, у тому числі житловий будинок, в якому проживає позивачка ОСОБА_1, який розташований у смт.Ясіня, вул.Возєднання, 39, Рахівського району, Закарпатської області. Позивачка, будучи власником зазначеного майна, із поглибленням у старість була у роздумах знайти таку людину, із якою можна б було дожити своє життя. 25 вересня 2008 року позивачка уклала з відповідачем договір дарування житлового будинку, розташованого в смт. Ясіня, вул. Возєднання, 39, Рахівського району належного їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності та рішення про реєстрацію житлового будинку. Однак, ОСОБА_4, заволодів будинком забувши про всі свої обіцянки. У звязку з чим просить відповідно до статті 727 ЦК України договір дарування житлового будинку №39 по вул. Возєднання, в смт. Ясіня, Рахівського району, укладений між нею та відповідачем 25 вересня 2008 року, скасувати та повернути власність власнику.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, наведені в позовній заяві. Просять позов задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3М в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає позов безпідставним. Позивачкою не доведено, що відповідачем вчиняються дії по знищенню житлового будинку. При цьому відповідач ОСОБА_4 не може належним чином утримувати будинок, оскільки позивачка його до будинку не допускає. Крім того, чинне законодавство не передбачає скасування договору дарування, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представник Ясінянської селищної ради в судове засідання не зявився, 11 липня 2016 року до суду надійшла заява про розгляд даної справи без участі представника ради, позов підтримують повністю, заперечень щодо позову не мають.

Приватний нотаріус Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання повторно не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причина її неявки суду не відома.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Враховуючи предмет та підставу позовних вимог, момент виникнення спірних правовідносин, момент посвідчення спірного договору, суд вважає, що при постановленні судового рішення слід керуватися нормамиЦивільного Кодексу України.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України). Отже, за змістом вказаних процесуальних норм, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

У відповідності до положень ст.ст.10,11,58,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді справи, а кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Виходячи зі змісту ст.203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В ході розгляду справи було встановлено, що між сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, 25 вересня 2008 року, було укладено договір дарування, за яким останній прийняв у дар житловий будинок з надвірними спорудами №39, що розташований по вул. Возз'єднання в смт. Ясіня Рахівського району, Закарпатської області посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 1646.

За змістомст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Протоколом №1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено право на вільне володіння майном.Стаття 1 Протоколу № 1 дає змогузробити висновок про те, що: власник володіє всією повнотою влади стосовно власного майна, може робити будь-які дії, які не заборонені законом і не порушують прав третіх осіб; право власності є абсолютним.

Стаття 727 ЦК України визначає спеціальні випадки, з настанням яких можливе розірвання договору дарування на вимогу дарувальника. Частина 2 цієї статті передбачає, що розірвання відбувається внаслідок неправомірних дій обдарованого, а саме якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність, при цьому обдарований повинен сумлінно ставитися до подарунка тільки за умови, що йому відомо про те, що подарунок становить для дарувальника велику немайнову цінність.

Позивач подала позовну заяву про скасування договору дарування будинку від 25 вересня 2008 року відповідно до ст.727 ЦК України. Разом з тим, позивачем не доведено, що відповідач створює загрозу безповоротної втрати дарунка. Позивач та її представник посилаються на бездіяльність відповідача щодо утримання будинку в належному стані, проведення ремонтних робіт.

Судом встановлено, що після укладення договору дарування позивач зилишилася проживати у будинку, який нею було подаровано відповідачу. Разом з тим, характер стосунків, які існують між сторонами, не дозволяє відповідачу вільно користуватися своєю власністю та відповідно приймати участь у здійсненні ремонтно-відновлювальних робіт.

Як убачається з фотографій, долучених до матеріалів справи, стан будинку є задовільний, придатний для проживання, загроза його безповоротної втрати відсутня. З огляду на те, що відповідач в будинку не проживає, а отже він не міг вчинити дії, направленні на його знищення. Відповідач не приймав участь у проведенні ремонтних робіт в будинку, однак, незважаючи на це, бездіяльність відповідача у цьому аспекті не створює загрозу безповоротної втрати дарунку та є вимушеною, пов'язаною з характером стосунків, які склалися на час розгляду справи.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, фактично полягають у наймі житла, що врегульованоглавою 59 ЦК України. За приписами ст.ст.815,819 ЦК Українипозивач зобов'язана утримувати будинок в належному стані, забезпечувати збереження житла, вносити плату за комунальні послуги, тощо. За загальним правилом, позивач має здійснювати поточний ремонт будинку, а власник будинку виконувати капітальний ремонт.

Акт обстеження від 05 березня 2016 року, на який, як безпосередній доказ, посилається позивач, на думку суду не є свідченням умисних дій відповідача по не збереженню подарованого житлового будинку, а є характеристикою умов проживання самої позивачки, її соціального та майнового стану.

За таких обставин, суд вважає безпідставним посилання позивача на неналежне ставлення відповідача до подарунка та загрози знищення будинку з вини відповідача, оскільки ні матеріалами справи, ні іншими здобутими в ході розгляду справи, доказами, не доведено таких неправомірних та несумлінних дій відповідача по відношенню до дарунка.

Одночасно суд звертає увагу на те, що особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами та здійснює своє право на захист (ст.12 ч. 1, ст.20 ч. 1 ЦК України, ст.10 ч. 1, ст.11 ч. 2 ЦПК України), тобто суб'єкт права вільний у виборі способу захисту своїх прав.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома спообами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбаченихст. 16 ЦКз урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

ОСОБА_1 діючи вільно, на свій розсуд, просила скасувати договір дарування будинку, мотивуючи це тим, що відповідач недбало ставиться до дарунка, який має для неї велику немайнову цінність, зокрема не займається його утриманням, ремонтом.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Згідно статей3,15ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Загальний перелікспособів захисту цивільних прав та інтересів передбаченийст. 16 ЦК України. Власник порушеного права може скористатисяконкретним способом захисту свого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, оскільки, відповідно дост. 2 Закону України «Про судоустрій»завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1, з метою захисту своїх правобрала спосіб, який не передбаченийні ст. 16 ЦК України, ні жодним іншим нормативним актом чи договором.

Оцінюючи наведене, з огляду на правову позицію висловлену в постанові Верховного суду України від 12 червня 2013 року, враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає, щопозовна вимога ОСОБА_1 про скасування договору дарування будинку від 25 вересня 2008 року не підлягає до задоволення.

Оскільки вимога про повернення власності власнику є похідною від вимоги про скасування договору дарування, ОСОБА_4 являється законним власником спірного будинку, що підтверджується рішенням Рахівського районного суду від 27 квітня 2010 року та рішенням від 11.06.2012 року, тому в її задоволенні слід також відмовити.

Судові витрати по справі, у відповідності до ст.88 ЦПК України слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 88, 131, 209, 212-215, 218, 223, ЦПК,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог Ясінснька селищна рада, приватний нотаріус Рахівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про скасування договору дарування та повернення власності власнику майна.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ємчук В.Е.

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е.