Постанова № 62005230, 17.10.2016, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/785/16-а

Провадження № 2-а/304/22/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Амаровича В. П.,

при секретарі Ковач М.Ф.,

з участю позивача ОСОБА_1,

законних представників позивача

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора Когут О.В.,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 до адміністрації Перечинської загальноосвітньої школи інтернат І-ІІ ступенів Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача служба у справах дітей Мукачівської РДА про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що ОСОБА_1 є дитиною, яка позбавлена батьківського піклування та до кінця навчального 2014-2015 року навчався у Перечинській загальноосвітній школіінтернат І-ІІ ступенів та є випускником зазначеного навчального закладу. Відповідно до наказу директора школи-інтернат №01-03/102 від 31 серпня 2015 року бухгалтерії закладу було надано повноваження щодо видачі при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів дітям-сиротам, а також дітям, позбавленим батьківського піклування згідно постанови Кабінету Міністрів України, у тому числі і ОСОБА_1, у розмірі 800 грн. Адміністрація Перечинської ЗОШінтернат при складанні кошторису для виплати грошової допомоги не врахувала вимоги Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та виплатила ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 800 грн., тоді як така, з врахуванням положень Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», повинна була становити 8730 грн., тобто йому недоплачено 7930 грн. Оскільки зменшення розміру одноразової вихідної допомоги випускнику ОСОБА_1 порушує його майнові права, тому просить позов задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Когут О.В. заявлені позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені прокурором в його інтересах вимоги підтримав повністю та просив такі задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити в повному обсязі, оскільки такий є необґрунтованим та суперечить Порядку нарахування та виплати одноразової грошової допомоги випускникам закладу, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року за №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» на підставі пп. 7 п. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342, при цьому посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях проти адміністративного позову.

Представник служби у справах дітей Мукачівської РДА у судове засідання не зявився, хоча про час та місце проведення такого був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд розглянув справу за його відсутності.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною, позбавленою батьківського піклування, проживав та навчався, при цьому перебуваючи на повному державному утриманні, у Перечинській загальноосвітній школі інтернат І-ІІ ступенів Закарпатської обласної державної адміністрації, яку закінчив у 2015 році.

Разом з цим встановлено, що після закінчення навчання у даній школі адміністрацією цього закладу ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошову допомогу всього у розмірі 800,00 грн.

Так, згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. ст. 3 та 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року за № 2342-IV (далі Закон № 2342-IV) визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону № 2342-IV витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Згідно абзацу 16 ст. 1 Закону № 2342-IV випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв'язку із закінченням навчання.

Таким чином, держава здійснює повне забезпечення, зокрема, дітей, позбавлених батьківського піклування. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів із числа цих дітей та за рахунок навчального закладу забезпечуються одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Отже, фактично сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.

Разом з цим, згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років з 01 грудня 2015 року становив 1455 гривень.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 при випуску із вказаного вище навчального закладу повинен був отримати одноразову грошову допомогу не менше ніж 8730,00 грн., а не 800,00 грн., як йому було виплачено відповідачем, у звязку з чим вважає, що заявлений прокурором позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Посилання представника відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05 травня 1994 року за № 226, з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними та з огляду на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року №2342-ІV, який набрав чинності з 02 лютого 2005 року, та передбачає, що Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону, є необґрунтованим.

Керуючись пунктом 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, ст. ст. 3, 4, 8, 9, 16 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст. ст. 1, 2, 3, 17, 18, 69, 70-72, 86, 159, 160, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобовязати адміністрацію Перечинської загальноосвітньої школи інтернат І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради забезпечити за рахунок навчального закладу та виплатити випускнику з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», до розміру 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто 7930 (сім тисяч девятсот тридцять) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:ОСОБА_5