Постанова № 62005206, 12.10.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа № 924/663/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився

відповідача1: Луценко К.В. - представника за довіреністю від 04.09.2015р. №2897

відповідача2: Войцешука В.І. - представника за довіреністю від 06.06.2016р. №25

прокурора: Барілова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Першого заступника військового прокурора Західного регіону

на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.16 р.

у справі № 924/663/16 (суддя Кочергіна В.О.)

за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону, м. Львів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України, м. Київ

до

1. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь

про визнання недійсним (на майбутнє) договору №149 від 20.06.2014р. про спільну обробку землі та додаткових угод до нього

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 17 серпня 2016 року у справі №924/663/16 у позові Першого заступника військового прокурора Західного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України до Квартирно-експлуатаційного відділу, Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" про визнання недійсним (на майбутнє) договору №149 від 20.06.2014р. про спільну обробку землі та додаткових угод до нього відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Перший заступник військового прокурора Західного регіону звернувся із апеляційною скаргою, вважаючи його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального законодавства, таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

На думку скаржника суд порушив норми ст. 43 ГПК України, не прийнявши до уваги обставин, установлених в ході фінансового аудиту та аудиту відповідності квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький за період з 1 березня 2012 року по 1 лютого 2016 року № 234/3/20/А від 5 травня 2016 року, а саме те, що КЕВ м. Хмельницький не має ані сільськогосподарської техніки, ані відповідних спеціалістів для надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції.

Не взято до уваги судом і те, що КЕВ м. Хмельницький з метою належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 149 від 20 червня 2014 року уклав договори на виконання робіт № 2/14 від 22 липня 2014 року, № 3/,14-П від 25 грудня 2014 року, № 1/15-П від 31 липня 2015 року, № 2/15-П від 7 вересня 2015 року, № 3/15-П від 12 жовтня 2015 року, № 4/15 від 30 жовтня 2015 року, № 1001/5 від 11 січня 2016 року саме з ТОВ «Україна 2001», у зв'язку з чим виконавець та замовник за оспореним договором змінили свої ролі, а ТОВ «Україна 2001» самостійно виконало замовлені собою ж роботи.

Зазначає, що чинним на момент укладення спірного договору законодавством передбачено, що військові частини мають, за наявності погодження відповідного органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією землею, право надавати дозвіл фізичним та юридичним особам на вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що належать до категорії земель оборони. Разом з тим, відсутність порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, унеможливлювала реалізацію такого права.

В порушення ст. 43 ГПК України судом першої інстанції прийнято до уваги рішення наради керівного складу органів військового управління Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України з питань використання земель оборони у сільськогосподарських цілях на полігонах Збройних сил України під керівництвом Міністра оборони України, оформлене протоколом № 53 від 23 вересня 2013 року про укладення договорів щодо надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції. Проте, не прийнято до уваги пояснення, надані представником позивача, де не заперечується проведення зазначеної наради, однак звертається увага суду на те, що з метою реалізації рішення наради 25 вересня 2013року виконувачем обов'язків першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України видано окреме доручення, відповідно до якого керівному складу Міністерства оборони України доручено привести стан спільного використання земель оборони до вимог чинного законодавства, не допустити порушень законодавства України з питань використання земель оборони у сільськогосподарських цілях суб'єктами господарювання, а також до 27 вересня 2013 року визначити та погодити з Департаментом економічної діяльності цінові показники оренди земельних ділянок полігонів, а договори оренди визначених земель підписувати на один рік.

Судом враховано рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/412/15 від 19 травня 2015 року, в якій договір №149 від 20.06.2014р. оспорювався з підстав удаваності та невідповідності вимогам, установленим для договорів оренди землі, хоча прокурор свої вимоги обґрунтовував з інших підстав.

Більше того, судом не взято до уваги посилання прокурора на судову практику у справах з аналогічним предметом спору та фактичними обставинами справи ( №№ 915/552/15, 915/555/15, 915/556/15).

Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.2016р. у справі №924/663/16 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу КЕВ м. Хмельницький вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, з огляду на таке.

З посиланням на п.п. 1.1,1.3 договору №149 від 20.06.2014р. зазначає, що за змістом оспорюваваного договору є зобов'язання КЕВ м.Хмельницький надавати ТОВ «Україна 2001» послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур за сприяння Замовника, яке полягає в тому числі і у наданні останнім сільськогосподарської техніки та відповідних спеціалістів для надання КЕВ м.Хмельницький вищезазначених послуг.

Разом з тим, у відзиві звертає увагу на ухвалу Вінницького апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року у справі № 822/254/16, у якій суд прийшов до наступного висновку: «Що стосується доводів апелянта відносно відсутності у контрагента позивача технічних засобів сільськогосподарського призначення, то такі не можуть бути прийняті в якості обґрунтування нереальності надання послуг, оскільки договором від 20.06.2014 року №149 прямо передбачено сприяння та підтримку замовником (ТОВ «Україна 2001») - у т.ч. надання в розпорядження виконавця (КЕВ м.Хмельницький) сільськогосподарської техніки», що на думку відповідача, підтверджує правомірність укладення та виконання сторонами договору.

Також, відповідач з посиланням на ст.35 ГПК України, вказує про наявність рішення господарського суду Хмельницької області від 19.05.2015року у справі №924/412/15, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року. Даним рішенням встановлено, що за договором №149 від 20.06.2014 року воля сторін була направлена на досягнення саме тих правовідносин, які і були в ньому передбачені. При цьому, судом було враховано, що сторонами спірного договору здійснювались та здійснюються дії по його виконанню, що підтверджується як заявками на виконання робіт, так і актами про надання послуг та актами приймання-передачі виконаних робіт, а також платіжними дорученнями.

Крім того, звертає увагу, що протоколом №53 наради з керівним складом органів військового управління МОУ та Генерального штабу ЗСУ з питань визначення варіанту охорони військових об'єктів військових частин ЗСУ та використання земель оборони у сільськогосподарських цілях на полігонах ЗСУ від 23.09.2013 року, затвердженого Міністром оборони України, прийнято рішення про укладення військовими частинами договорів щодо надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції та подальше спрямування отриманих від надання послуг коштів до спеціального фонду Міністерства оборони України.

В подальшому, окремим дорученням Міністра оборони України (вх. №9860 від 23.09.2015р.) з метою залучення додаткових джерел фінансування структурним підрозділам ЗСУ, в тому числі і КЕВ м.Хмельницький, повторно надано вказівку здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції в установленому порядку та за умови збереження обороноздатності держави.

Таким чином, саме Міністерство оборони України було ініціатором укладення КЕВ м. Хмельницький договору щодо надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції. В свою чергу, КЕВ м. Хмельницький лише виконувало завдання, вказівки, розпорядження, покладені на нього Міністерством оборони України.

Відповідач вважає, що договір №149 про спільну обробку землі від 20.06.2014 року, укладений між КЕВ м.Хмельницький та ТОВ «Україна 2001», не порушує норми чинного законодавства, а більше того - укладений з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності.

Також зазначає, що посилання позивача на судову практику з аналогічним предметом спору №915/552/15, №915/555/15, №915/556/15 не заслуговують на увагу, оскільки в даних справах існують зовсім інші правовідносини, а саме були укладені договори про спільну діяльність, відповідно до яких, згідно зі ст. 1130 ЦК України, сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Серед іншого вказує, що договір № 149 від 20.06.2014 року, укладений сторонами, не суперечить вимогам ст.628 ЦК України, оскільки містить елементи різних договорів: підряд та надання послуг, що не суперечить вимогам законодавства та відповідає вимогам ст. 627 ЦК України щодо свободи договору, спірний договір спрямований на реальне настання правових наслідків.

З посиланням на ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України зазначає, що договір №149 від 20.06.2014 року не є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства і не існує законодавчих обмежень стосовно його укладення.

У позові та апеляційній скарзі першого заступника військовою прокурора Західною регіону України лише цитуються правові норми і не зазначено конкретних фактів, які свідчать наявність умислу у сторони договору на укладення даного правочину.

Для визнання недійсним спірного договору відповідно до ст.228 ЦК України прокурор повинен довести, в чому саме полягає невідповідність цього правочину інтересам держави і суспільства, наявність умислу сторін або однієї сторони на укладення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наявність вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Крім того, з посиланням на ст.ст. 6, 202, 203, 627, 628 ЦК України, п.2.12. постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» звертає увагу, що суди по справі №924/412/15 дійшли висновку, що сторонами був укладений договір про спільну обробку землі, який за своїм правовим змістом є змішаним договором та містить елементи договорів підряду та надання послуг. При цьому, внеском КЕВ м.Хмельницький за спірним договором є не сама земельна ділянка, а право доступу до неї, з метою досягнення спільних господарських цілей, передбачених пунктом 1 договору, тобто фактичного переходу земельної ділянки або прав на неї до відновідача-2 за цим договором не відбулося, оскільки була досягнута домовленість про спільний обробіток землі, що передбачає двосторонню участь у такому обробітку.

Завдяки укладеному договору земельні ділянки, на яких проводиться вирощування сільськогосподарської продукції за укладеним договором, використовуються за цільовим призначенням. Визнання недійсним договору принесе лише втрати для Міністерства оборони України, КЕВ м. Хмельницький і саме це буде суперечити інтересам держави і суспільства.

Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У своїх поясненнях Міністерство оборони України зазначає, що договір № 149 від 20.06.2014 та інші аналогічні договори було укладено всупереч інтересам оборонного відомства, що призвело до заявлення ряду позовів про їх недійсність.

На цей час, вказує позивач, на виконання доручення заступника Міністра оборони України № 11268/з/10 від 14.09.2016 організовано роботу щодо припинення (розірвання) діючих договорів та укладання нових на конкурсних засадах (копія доручення додається).

Посилається на судову практику щодо визнання недійсними договорів спільної обробки землі, відповідно до якої такі позови задовольняються. А саме 20.04.2016 господарським судом Київської області задоволено позов заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України про визнання недійсним договору про організацію співпраці від 10.09.2014 року № 208, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква та ТОВ "Солоха-Н" у справі №911/468/16, яке 10.08.2016р. Київським апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції залишено без змін, а 28.09.2016р. Вищим господарським судом України також підтверджено законність рішення суду першої інстанції про недійсність договору.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.2016р. у справі №924/663/16 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представники відповідачів заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Просять залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи норми ст.ст.101, 102 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, надання представником позивача пояснень у судовому засіданні 27.09.2016р. та той факт, що його неявка в засідання суду, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності останнього, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів та позивача (наданих у судовому засіданні 27.09.2016р.), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Першого заступника військового прокурора Західного регіону не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 20.06.2014 року Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Україна 2001" смт. Теофіполь, Хмельницької області (замовник) укладено договір № 149, згідно з п. 1.1 якого, з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності в КЕВ м. Хмельницький сторони дійшли згоди про те, що даний договір є змішаним у розумінні ст. ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України в порядку та на умовах, визначених цим договором. Виконавець зобов'язується за умови сприяння та підтримки замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату роботи/виконати послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на землях Міністерства оборони України, які належать КЕВ на підставах державного акту на право користування землею: Б № 041646 від 1979р., Б №041659 від 1979р., а замовник зобов'язується оплачувати виконані роботи згідно умов даного договору. Площа посівів становить 2303 га., згідно двостороннього комісійного акту, що є невід'ємною частиною даного договору.

Для виконання цілей даного договору сприяння та підтримка замовника полягає у наданні в розпорядження виконавця: насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарських культур; надання послуг з обробітку, посіву, збору урожаю та транспортування сільськогосподарської продукції; сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами (водіями) замовника (п.1.3 договору).

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 договору детальна інформація щодо робіт, які виконуються за цим договором визначається у завданні замовника, яке надається ним виконавцеві. Сторони дійшли згоди, що для досягнення мети цього договору роботи/послуги передаються виконавцем замовнику на підставі актів прийому - передачі.

Згідно з п. п. 1.6, 1.7 договору строки та способи передачі виконавцем робіт/послуг замовнику визначаються за домовленістю сторін шляхом укладання додаткових угод. Сторони дійшли згоди, що право власності на сільськогосподарську продукцію, отриману в результаті надання послуг/виконання робіт виконавцем, належить замовнику.

Відповідно до п. 2.2, 2.3 договору грошова сума, яку замовник зобов'язується перерахувати виконавцю за надані послуги/виконані роботи, повинна бути не меншою, ніж 1590192 грн. на рік, в т.ч. ПДВ 265032 грн. Сторони погодились, що замовник перераховує виконавцю планові грошові кошти в розмірі 1590192 грн. на рік, в т.ч. ПДВ 265032 грн. рівними частинами щомісячно на рік. Кінцева сума оплати буде здійснена після зведення розрахунків згідно актів виконаних робіт.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що сторона - 1 не несе відповідальність за збитки, нанесенні у ході проведення заходів бойової підготовки, а також інших збитків, нанесених третіми особами.

Згідно з п. 7.3 договору, цей договір набуває чинності з 01.07.2014р. та діє до моменту його повного виконання сторонами.

01.07.2014р. сторонами укладено додаткову угоду до договору № 149 від 20.06.2014р., у якій у п.1 додано п. 4.1.3 договору у наступній редакції: „Щомісячно компенсувати виконавцю витрати, понесені по сплаті земельного податку пропорційно площі землі, на якій відповідно до даного договору та комісійного акту (який є невід'ємною частиною договору) вирощується сільськогосподарська продукція.

19.06.2015р. сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору № 149 від 20.06.2014р., якою п.1.1 договору викладено у такій редакції "Метою укладення даного договору є залучення додаткових джерел фінансування для підтримки на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності КЕВ м. Хмельницький Міністерства оборони України. Сторони дійшли згоди про те, що даний договір є змішаним у розумінні ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного Кодексу України та є таким, що спрямований на реальне настання результатів та наслідків господарської діяльності по даному договору.

В порядку та на умовах, визначних цим договором, сторона-1 зобов'язується за умови сприяння та підтримки сторони-2 протягом визначеного в договорі строку надавати за плату роботи/виконати послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на землях Міністерства оборони України, які належать КЕВ м. Хмельницький на підставах Державного акту на право користування землею: Б №041646 від 1979р.; Б №041659 від 1979р. загальною площею 2 303га, а сторона-2 зобов'язується оплачувати виконані роботи згідно умов даного договору. Інформація роботи/послуги з вирощування сільськогосподарської продукції вказується сторонами у замовленнях або окремих додатках до даного договору площа посівів становить 2,303 га, згідно двостороннього акту, що є невід'ємною частиною даного договору.".

Пунктом 2 додаткової угоди сторони погодили п.2.2 та п.2.3 основного договору викласти в наступній редакції:

"2.2 Грошова сума, яку сторона-2 зобов'язується перерахувати стороні-1 за надані послуги/виконані роботи, повинна бути не меншою ніж 1800000грн. з урахуванням ПДВ на рік, в т.ч. ПДВ 300000грн.

2.3 Сторони погодились, що сторона-2 перераховує стороні-1 планові грошові кошти в розмірі 1800000грн. з ПДВ рівними частинами щомісячно. Кінцева сума оплати буде здійснена після звірення розрахунків згідно актів виконаних робіт.".

Відповідно до п.3 додаткової угоди остання укладена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін.

Пунктом 4 додаткової угоди встановлено, що дана угода вступає в силу з 01.07.2015р. включно та діє до моменту повного виконання сторонами основного договору (тобто до складання та підписання уповноваженими особами сторін актів звірки взаєморозрахунків). У разі, коли на момент закінчення договору на землях буде засіяно сільськогосподарські культури, то даний договір продовжує діяти до моменту їх збирання (при умові оплати усіх послуг/робіт, що надані стороною-1 стороною-2).

Додаткова угода підписана представниками та скріплена відтисками печаток сторін.

01.03.2016р. сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору № 149 від 20.06.2014р., якою викладено нове найменування виконавця. У п.3 угоди зазначено, що вона вступає в силу з 01.03.2016р. та діє до моменту повного виконання сторонами основного договору. Усі інші положення Основного договору залишаються незмінними (п.4 угоди).

17.07.2014р. ТОВ "Україна 2001" подала заявку КЕВ м.Хмельницький на вирощування сільськогосподарських культур (вих. №354) під урожай 2015р., всього 2303га.

На виконання умов договору КЕВ м.Хмельницький протягом 2014р. надіслав на адресу ТОВ "Україна 2001" наступні заявки на проведення робіт: №2039 від 20.07.2014р., 2221/1 від 11.08.2014р., №2914/1 від 01.09.2014р., № 3143/1 від 22.09.2014р., № 3246/1 від 01.10.2014р., №3366/1 від 15.10.2014р., №3555/1 від 03.11.2014р., № 3925/1 від 01.12.2014р.

У 2014 році сторонами договору було підписано акти надання послуг № 101 від 31.08.2014р., №104 від 22.09.2014р., № 105 від 30.09.2014р., №106 від 30.09.2014р., №115 від 08.10.2014р., №119 від 31.10.2014р., №134 від 24.11.2014р., №154 від 26.12.2014р. та акти приймання-передачі виконаних робіт б/н від 21.08.2014р., № 2/990 від 31.08.2014р., № 3 від 22.09.2014р., № 4 від 30.09.2014р., №5 від 30.09.2014р., №6 від 08.10.2014р., №7 від 31.10.2014р., №8 від 21.11.2014р., №9 від 26.12.2014р.

Протягом 2015 року КЕВ м. Хмельницький надіслав на адресу ТОВ "Україна 2001" наступні заявки на виконання робіт: № 415/1 від 02.02.2015р., № 772/1 від 27.02.2015р., №1043/1 від 20.03.2015р., №1183/1 від 31.03.2015р., №1458/1 від 21.04.2015р., № 1564 від 30.04.2015р., №1571 від 05.05.2015р., №1628/1 від 12.05.2015р., №1857/1 від 29.05.2015р., №2131/1 від 15.06.2015р., 2320/1 від 01.07.2015р., №2597/1 від 31.07.2015р., №2925/1 від 08.09.2015р., № 2601/1 від 31.07.2015р., №2966/1 від 11.09.2015р., №3190/1 від 30.09.2015р., 3158/1 від 29.09.2015р., №3343/1 від 19.10.2015р., №3438 від 22.10.2015р., № 3519/1 від 30.10.2015р., №3952/1 від 30.11.2015р., №4265/1 від 14.12.2015р.

Виконавцем (КЕВ м.Хмельницький) були виконані роботи та складені акти надання послуг: №24 від 10.02.2015р., №50 від 20.03.2015р., №53 від 31.03.2015р., №72 від 22.04.2015р., №81 від 30.04.2015р., №83 від 06.05.2015р., №87 від 12.05.2016р., №91 від 27.05.2015р., №99 від 17.06.2015р., №101 від 30 червня 2015р., №111 від 30.07.2015р., №118 від 11.08.2015р., №121 від 17.08.2015р., №134 від 21.09.2015р., № 135 від 28.09.2015р., №144 від 12.10.2015р., №145/1 від 20.10.2015р., №161 від 06.11.2015р., №162 від 10.11.2015р., №172 від 30.11.2015р., № 173 від 30.11.2015р., №184 від 16.12.2015р., №188 від 28.12.2015р.

Протягом 2015 року сторонами було підписано акти приймання-передавання виконаних робіт: №1 від 10.02.2015р., № 2 від 20.03.2015р., №3 від 31.03.2015р., №4 від 22.04.2015р., №5 від 30.04.2015р., №6 від 05.05.2015р., №7 від 12.05.2015р., №8 від 27.05.2015р., №9 від 17.06.2015р., №10 від 30.06.2015р., №11 від 30.07.2015р., №12 від 11.08.2015р., №13 від 17.08.2015р., №14 від 21.09.2015р., №15 від 28.09.2015р., №16 від 12.10.2015р., №17 від 20.10.2015р., №18 від 06.11.2015р., №19 від 10.11.2015р., №20 від 30.11.2015р., №21 від 30.11.2015р., №22 від 16.12.2015р.

19 серпня 2015р. на адресу КЕВ м.Хмельницький надійшов лист від ТОВ "Україна 2001" (вих.№ 490 від 19.08.2015р.), який містив завдання на вирощування КЕВ м.Хмельницький сільськогосподарських культур під урожай 2016р.

КЕВ м. Хмельницький підтвердив продовження договірних відносин з ТОВ "Україна 2001" на 2016 рік шляхом надсилання відповідних заявок на виконання робіт №2966/1 від 11.09.2015р. (якою повідомив ТОВ "Україна 2001" про необхідність здійснити дискування, передпосівну культивацію, внесення мінеральних добрив під посів пшениці озимої та посів озимої пшениці), № 3190/1 від 30.09.2015р. (здійснення глибокої оранки поля під посів цукрового буряка), №3158/1 від 29.09.2015р. (обробіток засобами захисту рослин пшеницю озиму). № 3343/1 від 19.10.2015р. (культивація та внесення мінеральних добрив під посів цукрового буряка), № 3519/1 від 30.10.2015р. (дискування поля під посів кукурудзи), №3952/1 від 30.11.2015р. (оранка поля під посів сої), №4265/1 від 14.12.2015р. (внесення мінеральних добрив для пшениці озимої).

Протягом 2016 року на виконання умов договору, КЕВ м.Хмельницький були подані ТОВ "Україна 2001" наступні заявки на виконання робіт: №709 від 24.02.2016р., №1111 від 24.03.2016р., №1200/1 від 31.03.2016р., №1200/2 від 31.03.2016р., №1231 від 05.04.2016р., №1412/1 від 14.04.2016р., №1479 від 20.04.2016р., №1451 від 18.04.2016р., №1603/1 від 28.04.2016р., №1719/1 від 13.05.2016р., №1903/1 від 30.05.2016р., №2126/1 від 21.06.2016р.

У 2016р. сторонами підписано акти надання КЕВ м. Хмельницький послуг: №32 від 29.02.2016р., №40 від 28.03.2016р., №42 від 31.03.2016р., № 48 від 05.03.2016р., №51 від 08.04.2016р., №56 від 18.04.2016р., №58 від 20.04.2016р., №62 від 25.04.2016р., №68 від 27.04.2016р., №74 від 13.05.2016р., №82 від 31.05.2016р., №97 від 23.06.2016р., №98 від 30.06.2016р. та наступні акти приймання-передачі виконаних ТОВ "Україною 2001" робіт: №01 від 29.02.2016р., №02 від 28.03.2016р., №03 від 31.03.2016р., №04 від 05.04.2016р., №05 від 08.04.2016р., №06 від 18.04.2016р., №07 від 20.04.2016р., №08 від 25.04.2016р., №09 від 27.04.2016р., № 716 від 13.05.2016р., №761 від 31.05.2016р., №983 від 22.06.2016р., №1012 від 30.06.2016р.

Крім того, в матеріалах справи міститься аудиторський звіт від 05.05.2016р. №234/3/20/А "Про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький за період з 01.03.2012р. по 01.02.2016р.", у якому зазначено наступне: "На виконання договору №149 від 20.06.2014р. за період його дії, КЕВ отримало від ТОВ "України 2001" 2490192,00 грн. за надані послуги, а також 160315,65 грн. відшкодування витрат по сплаті земельного податку. Станом на 01.02.2016р. дебіторської заборгованості по договору з ТОВ "Україна 2001" не обліковано; фактично, КЕВ за період з 2014-2015 років ТОВ "Україна 2001" надало послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур на суму 11206197,6 грн., що підтверджується актами надання послуг, підписаними представниками обох сторін. За цей же період, КЕВ отримало аналогічні послуги від ТОВ "Україна 2001" на загальну суму 8940860,00 грн., що також підтверджується актами приймання - передачі виконаних робіт, підписаними представниками обох сторін, але в яких виконавцем виступало ТОВ "Україна 2001". Різниця між вартістю наданих і отриманих послуг і становить винагороду КЕВ, яка передбачена договором в розмірі 1800000,00 гривень; вартість окремих видів робіт визначалась протоколами погодження договірної ціни на виконання робіт, підписаними представниками КЕВ, як замовника, та ТОВ "Україна 2001", як виконавця.".

У звіті також зазначено, що від укладення оспореного договору КЕВ м. Хмельницький за період з 01.07.2014р. по 01.02.2016р. отримало доход на загальну суму 2490192,00 грн. від надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур на землях Міністерства оборони України, однак економічний ефект від укладення цього договору міг би бути більшим, якби у даному договрі було передбачено сплату замовником (ТОВ "Україна 2001") КЕВ м.Хмельницький відсотку від реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції.

За наведених обставин, з метою захисту порушених майнових прав держави в особі Міністерства оборони України, у зв'язку із незаконним використання земельної ділянки, керуючись ч.ч.1-3,5,6 ст. 203 та ч.ч.1,3 ст. 215 ЦК України, прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України, звернувся з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь про визнання недійсним (на майбутнє) договору №149 від 20.06.2014р. про спільну обробку землі та додаткових угод до нього.

Обґрунтовуючи позов, зазначає, що оспорюваний договір не відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ч.1 ст.4 Закону України "Про використання земель оборони", за змістом якої військові частини лише за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування, однак відсутність такого порядку унеможливлювала реалізацію такого права. Також прокурор та позивач зазначають про невідповідність договору п.39, п.40 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997р. №483, щодо вимог про обов'язкове погодження та оформлення рішенням органу місцевого самоврядування передачі земельних ділянок в користування, та порушення інтересів держави в частині недоотриманих доходів.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що рішенням господарського суду Хмельницької області по справі №924/412/15 від 19.05.2016р. (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р.) відмовлено у позові військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства оборони України до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" про визнання недійсним договору № 149 про спільну обробку землі, укладеного 20.06.2014 року як удаваного та укладеного з метою приховати відносини оренди, що фактично мають місце, припинивши його дію на майбутнє з моменту набрання рішенням законної сили.

Підставою позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у справі №924/412/15 були доводи щодо удаваності договору № 149 від 20.06.2014 року, укладення останнього без реального настання правових наслідків та з метою приховати фактичні відносини оренди земельної ділянки.

У рішенні суду по справі №924/412/15 встановлено, що договір про спільну обробку землі, який за своїм правовим змістом є змішаним договором та містить елементи договорів підряду та надання послуг. При укладенні спірного договору КЕВ м. Хмельницький та ТОВ "Україна 2001" була визначена певна мета, права та обов'язки сторін і вклади кожного учасника, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що договір був укладений з ціллю створити певні правові наслідки. Умови договору про строковість, платність та отримання доступу до користування певною земельною ділянкою, є елементом договору про співпрацю на земельній ділянці, наявність яких в договорі не змінює правової природи такого договору. Враховуючи викладене та зважаючи на те, що КЕВ м. Хмельницький є користувачем земельної ділянки та зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності у Збройних Силах України, судом встановлено, що спірний договір укладений на виконання завдань Міністерства оборони України, при цьому, воля сторін була направлена на досягнення саме тих правовідносин, які і були в ньому передбачені. Спірний договір за своєю правовою природою не є договором оренди та не містить ознак удаваного правочину та спрямований на реальне настання правових наслідків.

Із позовної заяви прокурора убачається, що останній звернувся із позовом у справі №924/663/16 з інших підстав, відмінних від тих, які були заявлені у справі №924/412/15.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду від 17 серпня 2016 року у справі №924/663/16 у позові Першого заступника військового прокурора Західного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України до Квартирно-експлуатаційного відділу, Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" про визнання недійсним (на майбутнє) договору №149 від 20.06.2014р. про спільну обробку землі та додаткових угод до нього відмовлено.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як зазначалося вище, прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України, звернувся з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь про визнання недійсним (на майбутнє) договору №149 від 20.06.2014р. про спільну обробку землі та додаткові угоди до нього.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абзац 4 п.п. 2.1. пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Як убачається із умов оспореного договору, та не заперечується сторонами, вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється на землях Міністерства оборони України.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Правові засади і порядок використання земель оборони визначаються Законом України "Про використання земель оборони", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони", на яку посилається прокурор, обґрунтовуючи позов, передбачено, що військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

У матеріалах справи наявний протокол № 53 від 23.09.2013 року, затверджений Міністром оборони України, згідно з яким прийнято рішення щодо ефективного використання військовими частинами земель оборони військових полігонів у сільськогосподарських цілях, а саме, про укладення договорів щодо надання послуг з вирощування с/г продукції з метою виконання завдань МОУ. Також в протоколі Міністром оборони України визначено: військовим частинам, у яких можливо укладання договорів щодо надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції отримати свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних силах України, у порядку, визначеному наказом Міністерства оборони України від 12.11.2007 року №635; договори щодо надання послуг укладати терміном на один рік, за умови щомісячної виплати коштів; оплату наданих послуг проводити виключно в грошовій формі; кошти отримані від надання послуг розподіляти наступним чином, а саме, 20% залишати на рахунку військової частини, 80% використовувати для наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України з метою забезпечення житлом військовослужбовців, з них 30% - для вирішення житлових питань військовослужбовців гарнізону, до якого відноситься зазначений полігон.

Так, відповідно до Положення квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, затвердженого Начальником Західного Територіального КЕУ, квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (надалі установа) є державною установою, яка заснована на базі Хмельницької квартирно-екплуатаційної частини району згідно директиви Міністра оборони України № 322/1/10 від 20.04.2005 року та створена Міністерством оборони України (надалі засновник) і підпорядковано Західному Територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький є правонаступником Хмельницької КЕЧ району.

Майно установи є державою власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління. Установа користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь - які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому положенню. Джерелами формування майна і фінансових ресурсів установи є: майно, передане їй засновником; фінансування з Державного бюджету; доходи, одержані від господарської діяльності (п.п. 4.2,4.3 Положення).

Пунктом 4.5 статті 4 Положення встановлено, що установа користується закріпленою за нею землею, а також іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

Відповідно до підп. 2.2 п. 2 Положення одними із напрямків діяльності КЕВ є організація та контроль виробничої та фінансово - господарської діяльності квартирно - експлуатаційних служб військових частин та установ, підлеглих підприємств і організацій, організація роботи з органами місцевого самоврядування з питань передачі майна і земель, які за рішенням Міністра оборони України використовувати не планується.

Згідно з п. 5.1.3, п. 5.1.6 статті 5 Положення установа має право укладати договори, набувати майнові та немайнові права. Нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах. Установа має право займатися видами діяльності, які передбачені свідоцтвом про реєстрацію як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах України № 422 від 27.08.2010 року.

Відповідно до Державних актів на право користування землею Б № 041659, Б № 041646 за Квартирно-експуатаційним відділом м. Хмельницький закріплено 2947,3 га земель для державних потреб, у яких, зокрема, зазначено про раціональне використання земель.

У свідоцтві №422 від 27.08.2010 року, виданому Департаментом фінансів Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності у Збройних силах України, ідентифікаційний код 07928461, із змінами видів господарської діяльності від 30.10.2013р., до переліку дозволених видів господарської діяльності віднесено вид господарської діяльності - вирощування зернових та технічних культур.

На виконання вказаного вище протоколу №53 від 24.09.2013р.,затвердженого Міністром оборони України, сторонами було укладено договір № 149 від 20.06.2014 року, предметом якого є зобов'язання виконавця - КЕВ м. Хмельницький, за умови сприяння та підтримки замовника - ТзОВ "України 2001", протягом визначеного в договорі строку надавати за плату роботи/виконати послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на землях Міністерства оборони України, які належать КЕВ на підставах державного акту на право користування землею: Б № 041646 від 1979р., Б №041659 від 1979р., а замовник зобов'язується оплачувати виконані роботи згідно умов даного договору. Площа посівів становить 2303 га., згідно двостороннього комісійного акту, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. п. 1.3, 1.4, 1.5 договору, для виконання цілей даного договору сприяння та підтримка замовника полягає у наданні в розпорядження виконавця (КЕВ): насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарських культур; надання послуг з обробітку, посіву, збору урожаю та транспортування сільськогосподарської продукції; сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами (водіями) замовника. Детальна інформація щодо робіт, які виконуються за цим договором визначається у завданні замовника, яке надається ним виконавцеві. Сторони дійшли згоди, що для досягнення мети цього договору роботи/послуги передаються виконавцем замовнику на підставі актів прийому - передачі.

Відповідно до умов договору щодо зобов'язань сторін, спрямованих на досягнення цілей договору, колегія суддів зазначає, що ні право користування земельними ділянками, які є землями оборони та перебувають у КЕВ м. Хмельницький на праві постійного користування згідно з Державними актами на право постійного користування землею Б041646 від 1979р., №Б041659 від 1979р., ні надання дозволу ТзОВ "Україна 2001" на вирощування сільськогосподарських культур на зазначених землях, умовами зазначеного договору не встановлено, тобто, право землекористування до ТзОВ "Україна 2001" за цим договором не перейшло.

Натомість, змістом оспорюваного договору є зобов'язання КЕВ м. Хмельницький надавати послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур за сприяння замовника.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази, а саме заявки на вирощування сільськогосподарських культур та акти приймання-передавання виконаних робіт, які підтверджують виконання зобов'язань сторонами за договором протягом 2014-2016 років.

Також, КЕВ м. Хмельницький, з метою належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором №149 від 20.06.2014р., укладено договори на виконання робіт №2/14- від 22.07.2014р., №3/14-П від 25.12.2014р., №1/15-П від 31.07.2015р., №2/15-П від 07.09.2015р., №3/15-П від 12.10.2015р., №4/15-П від 30.10.2015р., №1101/5 від 11.01.2016р..

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що КЕВ м. Хмельницький є користувачем земельної ділянки та зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності у Збройних Силах України, одним із видів діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур, колегія суддів вважає, що спірний договір укладений на виконання завдань Міністерства оборони України, при цьому, воля сторін була направлена на досягнення саме тих правовідносин, які і були в ньому передбачені.

На підставі наведеного, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що сторонами під час укладення договору не порушено ч.1 ст.4 Закону України "Про використання земель оборони", оскільки укладенням оспорюваного договору не надавався дозвіл на вирощування сільськогосподарських культур на землях оборони, натомість, КЕВ м. Хмельницький, як виконавець, за сприяння замовника проводить вирощування сільськогосподарських культур.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, згідно з п. 39 "Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997р. №483, визначено, передача земель в тимчасове користування відбувається з погодження: заступників Міністра оборони України - командувачів видів Збройних Сил України, начальників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України - щодо земель спеціальних об'єктів центрального підпорядкування; командуючих військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування - щодо земель для об'єктів окружного, Північного оперативно-територіального командування підпорядкування.

Передача земель в тимчасове користування оформлюється рішенням сільської, селищної чи міської рад (п. 40 Положення).

Колегія суддів, приходить до висновку, що п.39, п.40 "Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997р. №483 не порушено, оскільки передачі земельної ділянки в користування стороні за договором не передбачалося.

Крім того, судова колегія вважає необґрунтованими доводи прокурора та позивача про порушення інтересів держави в частині неотриманого доходу, оскільки з матеріалів справи убачається, що спірний договір було укладено за результатами конкурсних торгів, які оформлені протоколом від 20.06.2014р., що підтверджується довідкою перевірки окремих питань щодо додержання службовими особами КЕВ м. Хмельницький вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про використання земель оборони" при укладенні договору №149 від 20.06.2014р. з ТзОВ "Україна 2001" від 22.10.2014р., складеною головним державним фінансовим інспектором Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області. У довідці також зазначено, що під час торгів ТзОВ "Україна 2001" було запропоновано найбільш економічно вигідну ціну - 1580тис.грн. серед інших учасників, оскільки ТзОВ "Грузевиця-Агро" пропонувало 1380тис.грн., ТзОВ ім. Черняхівського - 1250тис.грн.

Також, у аудиторському звіті від 05.05.2016р. №234/3/20/А зазначено, що КЕВ м.Хмельницький за період з 01.07.2014р. по 01.02.2016р. отримало доход на загальну суму 2490192,00 грн. від надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур на землях Міністерства оборони України.

Слід зазначити, прокурор, вказуючи про неотриманий дохід, чим порушуються, на його думку, інтереси держави, не доводить, у який законний спосіб використання земель оборони могло принести більший дохід, ніж той, який отриманий за оспореним ним договором.

Як убачається із матеріалів справи Міністром оборони України не приймалося рішення про передачу земель оборони іншим особам, у зв'язку із їх невикористанням, натомість, прийнято рішення (протокол №53 від 24.09.2013р.) про ефективне використання земель оборони з метою отримання доходу, 80% якого спрямовується для наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України, з метою забезпечення житлом військовослужбовців, тобто, рішення прийняте про використання земель для державних потреб - потреб Міністерства оборони України.

Разом з тим, представником Міністерства оборони України до своїх додаткових пояснень від 03.10.2016р. №1161 на апеляційну скаргу додано копію доручення заступника Міністра оборони України №11268/з/10 від 14.09.2016р., щодо вирощування сількогосподарської продукції на землях Міністерства оборони України, у якому зазначено наступне: "На виконання Протоколу наради з питань організації роботи щодо ведення господарської діяльності із вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України та у відповідності до Методичних рекомендацій щодо укладення договорів спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України організувати роботу щодо: припинення (розірвання) діючих договорів з урахуванням здійснення суб'єктами господарювання необхідних заходів щодо збирання або підготовчих робіт до збирання врожаю; укладення нових договорів на конкурсних засадах відповідно до рекомендаційного листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.12.2015р. №ДС-22-28-0.13-17122/23-15".

Колегія суддів бере до уваги, відповідно до ч. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Як зазначалося вище, у аудиторському звіті від 05.05.2016р. №234/3/20/А "Про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності Квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький за період з 01.03.2012р. по 01.02.2016р.", зокрема, вказано, що від укладення оспореного договору КЕВ м. Хмельницький за період з 01.07.2014р. по 01.02.2016р. отримало доход на загальну суму 2490192,00 грн. від надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур на землях Міністерства оборони України, однак економічний ефект від укладення цього договору міг би бути більшим, враховуючи площу посівів сільськогосподарських культур. Проте, наведене стосується умов договору щодо вартості послуг та виконаних робіт, які сторони вправі змінити у встановленому порядку.

Таким чином, в силу ст. 33 ГПК України, прокурором не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, судова колегія приходить до висновку, що позов про визнання недійсним (на майбутнє) договору №149 від 20.06.2014р. з підстав, зазначених у позовній заяві, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

А тому, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.2016р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.2016р. у справі №924/663/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.2016р. у справі №924/663/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Першого заступника військового прокурора Західного регіону - без задоволення.

2. Справу №924/663/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Розізнана І.В.