Постанова № 62005169, 05.10.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р. Справа № 907/414/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Матущака О.І.

Скрипчук О.С.

при секретарі Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Укртелеком" №1489-21С000-2 від 19.08.2016р. (вх. № 01-05/4154/16 від 25.08.2016р.)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2016 р.

у справі № 907/414/16 (суддя Карпинець В.І.)

за позовом: Заступника прокурора Закарпатської області, м. Ужгород в інтересах держави в особі Ужгородської районної ради, м. Ужгород

до відповідача-1: ПАТ "Укртелеком", м. Київ

до відповідача-2: Відділу освіти Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород

про визнання недійсним договору від 27.06.2014р. №18-217/294/159,

за участю представників:

від прокуратури: Семікова О.З. - ст.прокурор відділу прокуратури Львівської області (посвідчення №033544 від 18.05.2015р.);

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача-1: Меренич О.І. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача-2: не з`явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 р. призначено судовий розгляд справи на 13.09.2016 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 р. відкладено розгляд справи на 05.10.2016р.

Позивач та відповідач-2 у судове засідання участь уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується наявним у матеріалах справи списком згрупованих рекомендованих відправлень від 14.09.2016 р.

Позивач у додаткових письмових поясненнях №378/02-22 від 12.09.2016р. (вх. №01-04/6693/16 від 14.09.2016р.) та відповідач-2 у заяві №01-15/01-16/1133 від 30.09.2016р. (вх. №01-14/222/16 від 03.10.2016р.) просили розглянути справу без участі їх представників.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2016 р. у справі №907/414/16 (суддя Карпинець В.І.) позов заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Ужгородської районної ради задоволено. Визнано недійсним договір від 27.06.2014р. №18-217/294/159 оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Ужгородського району, укладений між Відділом освіти Ужгородської районної державної адміністрації та ПАТ "Укртелеком" в особі Закарпатської філії. Зобов'язано ПАТ "Укртелеком" в особі Закарпатської філії звільнити приміщення вартістю 24 874,00грн., площею 22,49кв.м., яке знаходиться за адресою с. В.Геївці, вул. Гагаріна,21 на першому поверсі будівлі Великогеєвецької загальноосвітньої школи I - II ступеня та є предметом договору оренди від 27.06.2014р. №18-217/294/159. Стягнуто з ПАТ "Укртелеком" в особі Закарпатської філії в доход державного бюджету 1 378,00 грн. судового збору. Стягнуто з Відділу освіти Ужгородської районної державної адміністрації в доход державного бюджету 1 378,00грн. судового збору.

Судове рішення у справі мотивоване ч.1 ст.203, ч.ч.1, 3 ст.215, ч.1 ст.216, ст.413 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), ч.2 ст.18, ст.61, ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року №1060-XII (надалі - Закон №1060-XII), і зроблено висновок, що здача в оренду приміщень навчальних закладів дозволяється в разі їх використання лише за цільовим призначенням, а основним видом діяльності ПАТ "Укртелеком" та його філій - є діяльність у сфері проводового електрозв'язку, яка не може розцінюватися як навчально - виховний процес, орендоване майно передано Відповідачу-1 для розміщення автоматичної телефонної станції на першому поверсі навчального закладу, а тому спірний договір оренди комунального майна укладено всупереч наведених вище приписів законодавства.

ПАТ "Укртелеком" не погоджується з ухваленим рішенням суду і вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач-1 обгрунтовує свою апеляційну скаргу тим, зокрема, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно власником будівлі в цілому є територіальна громада селища та сіл Ужгородського району, а не школа чи Відділ освіти Ужгородської районної державної адміністрації. Крім того, недоведеним, на думку апелянта, є факт належності спірного приміщення до матеріально-технічної бази школи. Також апелянт зазначає, що прокурор повинен довести в чому саме полягає порушення гарантованих прав школярів у зв'язку з використанням приміщення навчального закладу орендарем. ПАТ "Укртелеком" просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2016 р. у справі №907/414/16, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу прокуратура Закарпатської області зокрема, вважає доводи апелянта необґрунтованими та такими що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки здача в оренду приміщень навчальних закладів дозволяється в разі їх використання лише за цільовим призначенням. Просить залишити без змін оскаржуване рішення, а апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком"- без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу Відділ освіти Ужгородської районної державної адміністрації, зокрема, вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства та зазначає, що всі вимоги спірного договору виконуються, орендна плата за надані послуги сплачується та всі документи, що стосувалися договору оренди, погоджувалися з головою Ужгородської районної ради. Просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2016 р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ужгородська районна рада у додаткових письмових поясненнях зазначає, що, оскільки, орендна плата за договором є додатковим джерелом фінансування для забезпечення навчально-виховного процесу, укладення спірного договору не порушує інтереси держави та є в інтересах територіальної громади села, через що підстави для визнання договору недійсним відсутні.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивами на неї та додатковими письмовими поясненнями, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 27.06.2014р. між Відділом освіти Ужгородської районної державної адміністрації (орендодавець) та ПАТ "Укртелеком" в особі Закарпатської філії (орендар) було укладено Договір №18-217/294/159 (далі - Договір) оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Ужгородського району (а.с. 22-29).

Згідно п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально - визначене майно - вбудоване приміщення загальною площею 22,49кв.м., розміщене на першому поверсі двоповерхової будівлі Великогеєвецької загальноосвітньої школи I - II ступенів, за адресою: Ужгородський район, с. В.Геївці, вул. Гагаріна, 21, що знаходиться на балансі відділу освіти Ужгородської районної державної адміністрації. Вартість майна станом на 30.04.2014р. становить 24 874,00грн. Майно передається в оренду з метою розміщення АТС.

Актом приймання - передачі об'єкта оренди підтверджено передачу орендованого приміщення в користування орендаря ПАТ "Укртелеком".

Відповідно до п. 10.1 Договору він укладений строком на 1 рік до 27 червня 2015р. включно.

Згідно п.10.6 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах , які були передбачені цим договором.

У зв'язку з відсутністю заяв сторін про припинення або зміну цього договору, договір є продовженим на тих самих умовах.

Згідно статуту Великогеєвецької загальноосвітньої школи I - II ступеня Ужгородської районної ради Закарпатської області, остання перебуває у комунальній власності. Засновниками (власниками) навчального закладу є Ужгородська районна рада Закарпатської області та Великогеєвецька сільська рада( а.с.30-47). Приналежність школи до комунальної власності підтверджується також і наявним в матеріалах справи свідоцтвом про право власності від 31.12.12 року (а.с.102).

Заступник прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Ужгородської районної ради звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору від 27.06.2014р. №18-217/294/159 та зобов'язання ПАТ "Укртелеком" звільнити приміщення вартістю 24 874,00грн., площею 22,49кв.м., яке знаходиться за адресою с. В.Геївці, вул. Гагаріна,21.

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 7 статті 179 Господарського кодексу України зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частина 1 ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р. визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст.ст. 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. № 2269-XII державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває в комунальній власності, здійснюють органи місцевого самоврядування, відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Орендодавцями нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності, згідно ст. 5 Закону про оренду, є органи, уповноважені управляти таким майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року №1060-XII (надалі - Закон №1060-XII) матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно з п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально - виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001р. і погоджених листом № 1/12-1459 від 05.06.2001р. Міністерством освіти та науки України, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Ці норми розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ станом на 29.06.2016р. (а.с.48-55), основним видом діяльності ПАТ "Укртелеком" та його філій - є діяльність у сфері проводового електрозв'язку, яка не може розцінюватися, як навчально - виховний процес.

В порушення ст. 63 Закону №1060-XII, відповідачу-1 передано в оренду майно для виконання його статутної діяльності, зокрема діяльність у сфері проводового електрозв'язку, без урахування призначення орендованого майна - об'єкта освіти.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним спірного договору, оскільки його зміст суперечить приписам вищезазначеного законодавства щодо недопустимості перепрофілювання або використання не за призначенням майна - об'єкта освіти.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині звільнення відповідачем-1 орендованого приміщення внаслідок визнання недійсним спірного правочину.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно власником будівлі в цілому є територіальна громада селища та сіл Ужгородського району, а не школа чи Відділ освіти Ужгородської районної державної адміністрації. Крім того, недоведеним є факт належності спірного приміщення до матеріально-технічної бази школи. Однак, згідно ст. 63 Закону №1060-XII матеріально-технічна база навчальних закладів системи освіти, до яких відносяться також шкільні навчальні заклади, включає будівлі, споруди, а згідно Договору в оренду було передане вбудоване приміщення загальною площею 22,49кв.м., розміщене на першому поверсі двоповерхової будівлі Великогеєвецької загальноосвітньої школи I - II ступенів. У свідоцтві про право власності описано об'єкт - нежитлова будівля, загальноосвітня школа: школа , А; котельня, В; котельня, В; вбиральня, Г; огорожа, № 1-6; споруда (тротуар), 1.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним договору від 27.06.2014р. №18-217/294/159 оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища Ужгородського району та зобов'язання ПАТ "Укртелеком" в особі Закарпатської філії звільнити приміщення вартістю 24 874,00грн., площею 22,49кв.м., яке знаходиться за адресою с. В.Геївці, вул. Гагаріна,21 на першому поверсі будівлі Великогеєвецької загальноосвітньої школи I - II ступеня.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального права.

Усе викладене дає підстави для залишення без задоволення апеляційної скарги, у зв'язку із чим згідно із ст. 49 ГПК України на апелянта покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2016 р. у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на ПАТ "Укртелеком".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 11.10.2016р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.