Постанова № 62004973, 11.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа№ 927/460/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ясинчук І.Г.

від відповідача: Замкова М.О.

від третьої особи Притула Г.Ю.

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Облагропостач" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2016 року

у справі № 927/460/16 (суддя - Федоренко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове

підприємство "Облагропостач"

до Публічного акціонерного товариства "Чернігівгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

про усунення перешкод в користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2016 року по справі №927/460/16 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове підприємство "Облагропостач" - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 07.07.2016 року, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2016 року по справі № 927/460/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/4822/16 від 19.09.2016 р. справу № 927/460/16, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Облагропостач" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2016 року, у зв'язку із припиненням повноважень головуючого судді (судді - доповідача) ОСОБА_1. у зв'язку із звільненням у відставку, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2016 р., справу № 927/460/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді: ОСОБА_2., Сітайло Л.Г.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-52/5449/16 від 10.10.2016 р. справу № 927/460/16, через припинення повноважень у зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_2., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.10.2016 р., справу № 927/460/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалав даної справи, позивач є власником нежитлового приміщення, підвальні приміщення з літ. " 1", з літ. " 2-1" по літ. " 2-2", загальною площею 401,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Жабинського, 2. Вказане підтверджується договором купівлі-продажу від 16.11.2012 р., укладеного між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та позивачем, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу; витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Уклавши цей договір покупець (позивач у справі) зобов'язався забезпечувати збереження і нормальне безперебійне функціонування всіх інженерних мереж, систем і комунікацій, які знаходяться в приміщенні, в тому числі і загальнобудинкового значення, надавати, в разі необхідності, відповідним службам міста можливість здійснювати їх обслуговування (п.5.1 в) договору.

На зовнішній стіні нежитловою будівлі по вул. Жабинського, 2 м. Чернігова (до 1983 року вул. Вокзальна), відповідно до проекту розробленого УКРНІІНЖПРОЕКТ, встановлено станцію катодного захисту, що підтверджується актами приймання будівельно - монтажних робіт від 24.10.1980 р., наладки захисної установки та приймання електрозахисної установки в експлуатацію від 28.10.1980 р. Актом від 21.11.1984 р. станцію катодного захисту допущено до експлуатації.

Як визначено п. 3.70, 3.38 глави 3 ДСТУ Б.В.2.5-29:2006 установка електрохімічного захисту, зокрема катодна, функціонально об'єднана в електричне коло сукупність технічних засобів, призначених для катодної поляризації підземних металевих споруд зовнішнім струмом. Катодних захист - електрохімічний захист трубопроводу методом катодної поляризації через знижування його потенціалу за допомогою зовнішнього джерела електроструму або анодного протектора.

Згідно з Порядком технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затвердженого наказом Міненерговугілля №640 від 24.10.2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 1326/20064 21.11.2011 р., до складу систем газопостачання віднесено і засоби електрохімічного захисту від корозії.

Отже, установка електрохімічного захисту (катодна) є складовою системи газопостачання, забезпечує цілісність цієї системи протягом всього строку експлуатації, прийнята у експлуатацію та допущена до експлуатації на нежитловій будівлі, яка на даний час належить позивачу.

22.11.2012 р. між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (Орган управління) та відповідачем (Підприємство) укладено договір №31/16 про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва.

Договір є укладеним і набирає чинності з дати підписання його сторонами та скріплення печатками і діє до моменту відчуження майна, зазначеного у п.1.2 договору, з державної власності (п.7.1 договору).

Згідно з п.2.2 цього договору протягом строку дії договору відповідачу забороняється відчужувати державне майно, здавати його в оренду, в оперативний або фінансовий лізинг, концесію, позичати, передавати речові права (користування та/або володіння) щодо нього у заставу, передавати його в управління та вчиняти будь-які інші дії, що пов'язані із зміною його цільового призначення.

У перелік майна, яке перебуває на балансі відповідача і яке надане йому на праві господарського відання згідно з додатком 1 до договору включено і станцію катодного захисту по вул. Жабинського, 2.

Листами від 16.02.2016 р. №12 та від 03.03.2016 р. №16 позивач звертався до відповідача з проханням допомоги в перенесенні станції катодного захисту, яка заважає завершити реконструкцію будівлі.

Листом від 25.02.2016 р. відповідач надав відповідь про те, що станція катодного захисту є державною власністю і будь-яка робота по її перенесенню повинна погоджуватись з Міністерством палива та енергетики. Відповідач зазначив, що готовий виконати перенесення за умови наявності дозволу власника та оплати всіх пов'язаних з цим робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч. 1, 2, 5 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, запропонований позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом демонтажу станції катодного захисту, яка законно встановлена на нежитловій будівлі, призведе до порушення цілісності системи газопостачання в даному районі, що суперечить вимогам закону про те, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам громадян, інтересам суспільства. Вказані дії також призведуть до зміни цільового призначення станції катодного захисту, оскільки в разі її демонтажу станція перестане виконувати свої функції захисту газопроводу від корозії, що суперечить умовам укладеного між позивачем та третьою особою договору.

Також позивачем не надано доказів порушення його права власності та наявність перешкод у користуванні належною йому на праві власності нежитловою будівлею, у тому числі і перешкоди в частині завершення реконструкції будівлі. На підставі викладеного у позові необхідно відмовити повністю.

Разом із тим, суд пешої інстанції вірно не прийняв заперечення позову з тих підстав, що ПАТ "Чернігівгаз" є неналежним відповідачем у справі враховуючи положення ст. 136 Господарського кодексу України та умови укладеного договору між відповідачем та третьою особою від 22.11.2012 р.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2016 року у справі №927/460/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 927/460/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Копію постанови направити сторонам та третій особі.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна