Рішення № 62004714, 10.10.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р.Справа № 922/2719/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.М.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Харків до Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, м.Харків про стягнення коштів за участю сторін:

позивач - ОСОБА_2,

пр-к відповідача - ОСОБА_3 (дов. від 04.01.16 р.),

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до відповідача - Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП) про стягнення заборгованості по заробітній платі з листопада 2014 р. по січень 2016 р. у розмірі 18199,27 грн, суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 10365,60 грн (без утримання податків і зборів) та моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 10.10.16 р. надав відзив, в якому позов визнає частково на суму 13177,00 грн, що складається з невиплаченої заробітної плати за період з листопада 2014 року по січень 2016 року, щодо суми середнього заробітку за час затримки розрахунку заперечує, вважає, що це є санкцією за невиконання грошового зобов'язання і за це позивач повинен сплатити судовий збір, щодо моральної шкоди заперечує, посилаючись на недоведеність моральної шкоди та пропуск строку для стягнення моральної шкоди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як свідчить надана суду копія трудової книжки, позивач працював на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві на посаді інженера-конструктора.

Проте, починаючи з листопада 2014 року відповідач не виплачує позивачу його заробітну плату, яка станом на дату подання позову складає 18199,00 грн (з яких сума 5022,00 грн включена до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство), що підтверджується довідкою відповідача за №106/2740 від 05.10.2016 року.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з Харківського авіаційного виробничого підприємства заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2015 року по січень 2016 року задовольнити в загальній сумі 13177,00 грн. В сумі вимог 5022,00 грн суд відмовляє, оскільки ця сума включена до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо вимог позивача в частині визнання суми середньої заробітної плати за весь час затримки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд зазначає, що за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку (відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.2012 р. у справі № 6-139цс12), у зв'язку з чим, питання стягнення середнього заробітку за час затримки може розглядатися в господарському суді та, враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, у тому числі щодо стягнення середнього заробітку за затримку.

Згідно з наданою відповідачем довідкою №106/2741 від 05.10.2016 р. середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 64,55 грн, час затримки заробітної плати ОСОБА_2 складає 155 робочих днів (з 15.01.16 р. по 12.08.16 р.) та становить 10005,25 грн (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12.1999 р., оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки підлягають задоволенню в сумі 10005,25 грн (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Щодо вимог позивача зобов'язати відповідача здійснити виплати єдиного соціального внеску з заробітної плати ОСОБА_2, господарський суд зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України дані вимоги не підсудні господарському суду, в зв'язку з чим в цій частині позову господарський суд припиняє провадження на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши позовну заяву в частині визнання моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн, суд зазначає.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Ухвалою суду від 15.08.2016 р. позивача було зобов'язано надати правове та документальне обґрунтування заявленої моральної шкоди, проте, ОСОБА_2 вимоги ухвали суду виконані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а саме ненадання позивачем правового та документального обґрунтування заявленої моральної шкоди, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в доход державного бюджету судовий збір в сумі 1378,00 грн, оскільки з його вини спір доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115, 117 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці", ст.ст. 12, 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (код 14308894, 61023, м. Харків, вул. Сумська, 134) на користь ОСОБА_2 (61072, АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) заборгованість з заробітної плати за період з квітня 2015 року по січень 2016 року в сумі 13177,00 грн та суму середнього заробітку за весь час затримки в розмірі 10005,25 грн (без утримання податків й інших обов'язкових платежів). Припинити провадження в частині вимог виплати єдиного соціального внеску. В решті вимог відмовити.

3. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (код 14308894, 61023, м. Харків, вул. Сумська, 134) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1378,00 грн судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_1