Постанова № 62004694, 05.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р. Справа№ 12/299

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

від апелянта: Терещенко В.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в місті Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року у справі № 12/299 (суддя: Прокопенко Л.В.)

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про заміну сторони у виконавчому провадженні

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Закритого акціонерного товариства "Охорона-Комплекс"

третя особа Департамент державної служби охорони при МВС України

про стягнення 1543951 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року у справі № 12/299 відкладено розгляд справи на 21.09.2016 року, витребувано у Департамента державної служби охорони про МВС України документи необхідні для розгляду справи та належним чином завірені копії цих документів, викликано в судове засідання посадових осіб Департаменту державної служби охорони при МВС України, які займали відповідні посади в Спостережній раді Боржника та вирішували питання щодо реорганізації Боржника та п. 5 оскаржуваної ухвали вжито заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України, а саме заборонено процесуальним правонаступникам боржника вчиняти дії, пов"язані з відчудженням майна та інших активів, які обліковуються на їх балансах, до погашення заборгованості в сумі 1 543 951 грн. (один мільйон п"ятсот сорок три тисячі дев"ятсот п"ятдесят однагрн.) перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині пункту п'ятого.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що УДСО в м .Києві не погоджується з Ухвалою суду в частині накладення заборони на відчуження майна та інших активів (п.5 Ухвали) та вважає, що при її винесенні неповно з'ясовано обставини справи, було порушено норми процесуального та матеріального права.

Скарга вмотивована тим, що припинення діяльності ЗАТ «Охорона-Комплекс» здійснювалась шляхом не реорганізації, а шляхом ліквідації, тому застосування процесуального правонаступництва можливе тільки в порядку заміни сторони в зобов'язанні.

Апелянт в своїй скарзі посилається, на те, що 18.04.2007 прийнято рішення про припинення ЗАТ «Охорона-Комплекс», 19.04.2007 надруковано оголошення про початок ліквідації (п.4 ст. 105 Цивільного кодексу України), документи, що підтвержували б факт звернення Позивача до Ліквідаційної комісії, до заяви (справи № 12/299) не надані.

Таким чином, на думку апелянта, ФОП ОСОБА_4 не скористалась своїм правом щодо пред'явлення кредиторської вимоги до ліквідаційної комісії при ліквідації боржника в порядку, встановленому статтями 111, 112 ЦК, статтею 61 ГК.

До того ж, 27.11.2007 внесено запис до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців про припинення юридичної особи ЗАТ «Охорона-Комплекс», - Заявницею надано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців. В реєстрі дані про наявність юридичних осіб, які є правонаступниками зазначеного Товариства, відсутні.

Також, апелянт зазначає, що відчуження майна, що є державною власністю, проводиться в порядку, встановленому постановою КМУ від 06.06.2007 № 803 «Про затвердження порядку відчуження об'єктів державної власності».

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2016 року у справі № 12/299 відновлено строк на апеляційне оскарження, порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 05.10.2016 року.

Позивач, згідно з поданим до суду 22.09.2016 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечила зазначивши, що відповідно до ст. 66 ГПК України, у зв'язку із знаходженням процесуальних правонаступників Боржника в стані припинення існують обгрунтовані підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову передбачених ст. 67 ГПК України це зробить неможливим виконання рішення господарського суду м.Києва від 06 квітня 2007 року в господарській справі №12/299.

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області, згідно з поданим до суду 03.10.2016 року відзивом, підтримує клопотання УДСО при ГУМВС України в м. Києві про скасування п. 5 ухвали щодо заборони «… процесуальним правонаступникам боржника вчиняти дії, пов'язані з відчудженням майна та інших активів, які обліковуються на їх балансі…» та просить скасувати п. 5 ухвали Господарського суду від 17.08.2016 року в справі №2/229.

Відповідач та третя особа до судового засідання, що відбулось 05.10.2016 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача та третьої особи є можливим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суд міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "ОХОРОНА - Комплекс" про стягнення 1 543 951,50 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2006 року за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/299 та призначено розгляд справи на 25.07.2006 року.

Рішенням від 06.04.2007 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Охорона-Комплекс"(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 4) на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) 1 543 951,5 грн. збитків, 15 439,76 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на послуги адвоката в розмірі 11 873 грн.

25.05.2016 року відділом діловодства суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 отримано заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні. Відповідно до якої заявник просить замінити боржника Закрите акціонерне товариство "Охорона-Комплекс" на його правонаступників - Управління державної служби охорони про ГУ МВС України в м. Києві та Управління державної служби охорони про УМВС України в Черкаській області та про видачу дублікату наказу.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Позивач, звернувся до господарського суду міста Києва, з заявою про застосування заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України.

При цьому позивач послався на те, що боржник (ЗАТ "ОХОРОНА-КОМПЛЕКС") не сплатив стягувачу визначену судом суму у розмірі 1 559 509,26 грн. (один мільйон п'ятсот сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна грн. 50 коп.) та ухилився від виконання наказу від 04 липня 2007 року виданого Господарським судом міста Києва в господарській справі №12/299, здійснивши реєстрацію припинення юридичної особи.

Зазначені вище процесуальні правонаступники Боржника на даний час знаходяться в стані припинення, тому на думку заявника відповідно до ст.66 ГПК України та зв'язку із знаходженням процесуальних правонаступників Боржника в стані припинення існують обґрунтовані підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову передбачених ст. 67 ГПК України це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення від 06 квітня 2007 року господарського суду м. Києва в господарській справі №12/299.

Приймаючи п. 5 ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заява про застосування заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України підлягає частковому задоволенню.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними в ухвалі місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, серед іншого, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з ч. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантії реального виконання рішення, а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Частиною 1 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Втім, апеляційний суд дослідивши матеріали справи вважає, що документів на підтвердження наявності обставини, які можуть свідчити про утруднення виконання рішення господарського суду у даній справі або зробити виконання такого рішення неможливим судам не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів до забезпечення позову позивачем суду не надано.

Крім того, на час розгляду справи апеляційним судом, відомостей щодо правонаступників ЗАТ «Охорона-Комплекс» в матеріалах справи не міститься, тому і передчасним є процесуальні дії щодо заборони процесуальним правонаступникам боржника вчиняти дії, пов'язані з відчудженням майна та інших активів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновок місцевого господарського суду про заборону процесуальним правонаступникам боржника вчиняти дії, пов'язані з відчудженням майна та інших активів, які обліковуються на їх балансах, до погашення заборгованості в сумі 1 543 951 грн. (один мільйон п'ятсот сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят однагрн.) перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування в частині заборони процесуальним правонаступникам боржника вчиняти дії, пов'язані з відчудженням майна та інших активів, які обліковуються на їх балансах, до погашення заборгованості в сумі 1 543 951 грн. (один мільйон п'ятсот сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна грн.) перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1).

Зважаючи на вищенаведене, апеляційна скарга Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року у справі № 12/299 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року у справі № 12/299 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 року у справі № 12/299 в частині заборони процесуальним правонаступникам боржника вчиняти дії, пов"язані з відчудженням майна та інших активів, які обліковуються на їх балансах, до погашення заборгованості в сумі 1 543 951 грн. (один мільйон п"ятсот сорок три тисячі дев"ятсот п"ятдесят одна грн.) перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) - скасувати.

3. У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про застосування заходів до забезпечення позову - відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (18007, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубль А" (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, ЄДРПОУ 40109147) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1378,00 грн.

5. Матеріали оскарження справи № 12/299 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка