Постанова № 62004595, 13.10.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.10.2016 справа №913/355/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіАгапов О.Л., Будко Н.В., Малашкевич С.А.при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідача від УДКС розглянувши апеляційну скаргу Дьома К.Г. не з'явились не з'явились не з'явились Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область на ухвалу господарського суду Луганської області від20.07.16р.у справі за скаргою на бездіяльність №913/355/15 (суддя Ворожцов А.Г.) Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків Державної виконавчої служби та Державної казначейської службиза позовом до про Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», с. Металіст, Слов'яносербський район, Луганська область стягнення 125 172 грн. 71 коп. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Луганської області від 13.08.2015 у справі № 913/355/15 позов Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України до Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» про стягнення 125 172 грн. 71 коп. задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 125 172,71 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2503,46 грн.

На виконання вказаного рішення позивачеві 27.08.2015 господарським судом Луганської області надіслано наказ № 913/355/15 від 25.08.2015.

Позивач (стягувач) - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою № 1/20-05/531 від 16.06.2016 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якій просив суд: - визнати бездіяльність ВПВР незаконною; - визнати бездіяльність ГУ ДКСУ незаконною; - зобов'язати ВПВР здійснити примусове виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 по справі № 913/355/15; - зобов'язати ГУ ДКСУ здійснити примусове виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 по справі № 913/355/15.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.07.2016 року скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області - задоволено частково.

Визнана бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області незаконною.

Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 по справі № 913/355/15.

В решті вимог скарги відмовити.

Головним управління Державної казначейської служби України у Луганській області подана апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати судову ухвалу через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що ДП «Дослідне господарство «Агроспілка» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» не обслуговується у Головному управлінні, рахунки на його ім'я не відкриті, перебуває на території, не підконтрольній українській владі, у зв'язку з чим скаржник позбавлений можливості виконати наказ господарського суду Луганської області від 13.08.15р. №913/355/15.

У відзиві на скаргу позивач у справі вказав на її безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

09 грудня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (постанова ВП № 49609878 від 09.12.2015).

Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження стало те, що виконавчий документ пред'явлений не за місцем виконання згідно Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності 01.01.2013р. Рішення про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Стягувач із заявою № 1/2а-05/260 від 15.03.2016 про примусове виконання рішення суду звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, яку отримано 23.03.2016 року (а.с. 128, 129).

Оскільки про результати розгляду зазначеної заяви позивача повідомлено не було, стягувач подав 12.05.2016 запит № 1/2а-05/421 щодо виконання судового рішення, який отримано 17.05.2016 року (а.с. 130, 131).

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області у відповідь на заяву № 1/2а-05/260 від 15.03.2016 про примусове виконання рішення суду та запит щодо виконання судового рішення надав лист від 02.06.2016 № 15-04/2184 про повернення документів, яке обґрунтував наступними обставинами.

Боржник - Державне підприємство «Дослідне господарство «Агроспілка» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (код 34201917) - не обслуговується у Головному управлінні, рахунки не відкриті, перебуває на території, не підконтрольній українській владі. Крім того, стягувачем надані документи, які не оформлені належним чином та не відповідають вимогам законодавства, а саме: не завірена належним чином (судом) копія рішення суду. Таким чином, у зв'язку з наданням документів, оформлених з порушенням вимог до їх оформлення, зважаючи на пред'явлення виконавчого документа не за місцем обслуговування, керуючись п. 9 порядку /виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.201 1 № 845/ направляє наказ господарського суду Луганської області від 14.09.2015 № 913/355/15 без виконання.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів, згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, який набрав чинність 01.01.2011 року, було встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

На виконання ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" і п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2011 року № 845 затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно з п. 3 цього Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно з п. 6 Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Підпунктом 1 пункту 9 Порядку визначено, що орган Державної казначейської служби України повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

- виконавчий документ не підлягає виконанню органом державної казначейської служби, його подано особою, що не має відповідних повноважень, пред'явлено до виконання з пропущенням встановленого строку, видано або оформлено з порушенням встановлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуто стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

При цьому наявність інших визначених законом підстав для повернення органом Державної казначейської служби України виконавчого документа стягувачу має бути чітко встановлена правовою нормою. Такі підстави підлягають обмеженому (вузькому), а не розширеному тлумаченню, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.10.2014 у справі 916/885/13.

Судова колегія зазначає, що скаржником не наведено норм, які б дозволяли органу Державної казначейської служби України не виконувати судове рішення та повернути виконавчий документ стягувачу.

У справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 Європейський Суд з прав людини відзначив, що право на суд, яке закріплене у частині 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», було б лише ілюзією, якщо б держави допускали такий стан речей, коли остаточні рішення національних судів залишалися б невиконаними.

З урахуванням викладеного, господарський суд обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог позивача (стягувача) про визнання бездіяльності Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області незаконною та зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2015 по справі № 913/355/15, оскільки в даному випадку Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не є виконавцем відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Предметом розгляду даної скарги є саме бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Враховуючи вищевказане, апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, задоволенню не підлягає, ухвала господарського суду Луганської області від 20.07.2016 року по справі №913/355/15 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Луганської області від 20.07.2016 року у справі № 913/355/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у 20-ти денний строк.

Головуючий О.Л. Агапов

Судді: Н.В. Будко

С.А. Малашкевич