Ухвала суду № 62004428, 12.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"12" жовтня 2016 р. Справа №925/1387/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Корсакової Г.В.

Власова Ю.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 у справі № 925/1387/15 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптикал Трейд"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України

про стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 у справі № 925/1387/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2016, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 у справі № 925/1387/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді:Корсакова Г.В., Власов Ю.Л.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 у справі № 925/1387/15, дійшла висновку про повернення такої на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянтом взагалі не подано до суду доказів сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду в порядку та розмірі, визначених Законом України "Про судовий збір", мотивуючи таку несплату тим, що сума судового збору досить велика, а фінансовий стан на підприємсті складний, можливості сплатити таку суму одним платежем єдиноразово апелянт не має, у зв'язку з чим скаржник просив відстрочити або розстрочити сплату судового збору в сумі 41 063,48 грн. до ухвалення рішення по справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на момент звернення апелянта з даною апеляційною скаргою, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" в редакції від 07.09.2016.

В свою чергу, частина 1 статті 4 Закону України „Про судовий збір" визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П.п. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 названого Закону (в редакції чинній станом на день подання позовної заяви - 21.08.2015) встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на майно, ціна позову 2 649 514,87 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за подачу позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Господарського суду Черкаської області сума судового збору підлягала сплаті в розмірі 52 990,30 грн.

П.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" (в редакції чинній станом на день подання апеляційної скарги - 10.10.2016) встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 у справі № 925/1387/15 , підлягає сплаті судовий збір в розмірі 58 289,33 грн. (52 990,30 грн. х 110% = 58 289,33 грн.)

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.

Пункт 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Колегія суддів зазначає, що положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин та поданих доказів.

Крім того, відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників.

Дослідивши зміст клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" від 22.09.2016, суд апеляційної інстнанції встановив, що апелянт просить суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі № 925/1387/15.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає занеобхідне зазначити про те, що учасник судового процесу самостійно визначає спосіб відкладення сплати судового збору на певний строк - відстрочення або розстрочення, а суд, в свою чергу лише розглядає таку заяву/клопотання сторони та приймає відповідне рішення з урахуванням наявних в матеріалах справи документів.

Крім того, суд апеляційної інстації встановив, що апелянтом не подано щодних доказів від банківських установ щодо відсутності у апелянта коштів на рахунках , а також інших доказів, за допомогою яких можна б було встановити відсутність коштів для сплати судового збору, а також перевірити наявність обставин щодо підстав відстрочення або розстрочення такого.

Враховуючи все вищенаведене, зважаючи на недоведеність апелянтом обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, а також те, що клопотання апелянта про відстрочення або розстрочення сплати судового збору не відповідає приписам ст. 8 Закону України "Про судовий збір", внаслідок не визначення апелянтом у який саме спосіб він хоче відкласти сплату судового збору, суд апеляційної інтанції дійшов висновку про відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" .

При цьому, суд звертає увагу апелянта на те, що вимоги процесуального закону не обмежують апелянта у повторному заявлені клопотання про відстрочення або клопотання про розстрочення сплати судового збору при наявності документально підтверджених та обґрунтованих доказів неможливості сплати розміру судового збору.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 у справі № 925/1387/15 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга на підставі ч. 4 ст.97 ГПК України може бути поданою повторно (з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги).

Керуючись статтею 86, п.3 ч.1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 у справі № 925/1387/15 - повернути без розгляду з доданими до неї матеріалами

2. Матеріали справи № 925/1387/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3.Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому порядку.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Г.В. Корсакова

Ю.Л. Власов