Рішення № 62003605, 11.10.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2016 р.Справа № 924/889/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м. Каховка Херсонської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Пашутинці Красилівського району Хмельницької області

про стягнення 2435,90 грн. пені, 14750,00 грн. штрафу

представники сторін не з'явилися

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом, враховуючи заяву від 26.09.2016 р., про стягнення з відповідача 2435,90 грн. пені та 14750,00 грн. штрафу, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки від 18.07.2016 р. №180716.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки товару, положеннями ст. ст. 663, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 216 ГК України.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, у заяві (від 26.09.2016 р. №125) просить розглядати справу за відсутності його представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та ЄДРЮО, ФОП та ГФ. Ухвали суду від 14.09.2016 р., 28.09.2016 р. повернуті на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку - "за зазначеною адресою не проживає". При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

18.07.2016 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ "Грін Тім" (покупець) укладено договір поставки №180716 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити його в повному обсязі згідно доданих специфікацій.

Під товаром у цьому договорі розуміється: дошка та брус обрізний, порода ялина, в асортименті, далі по тексту іменується "товар" (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.4 договору поставка товару здійснюється за попередньою письмовою заявкою покупця. Відповідно до заявки покупця оформляється та направляється на його адресу рахунок-фактура, яка є підтвердженням взяття заявки до виконання.

Асортимент, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами специфікаціями та видаткових накладних, які складаються при наступних замовленнях, виходячи з власних потреб покупця. Після підписання специфікації сторонами одностороння зміна ціни, об'єм (кількість), зазначений (у) у специфікації не допускається (п. 1.5 договору).

За умовами п. 2.1 договору зазначений у п. 1.5 договору товар повинний бути переданий покупцю в день підписання сторонами видаткової накладної по місцю отримання цього товару від постачальника на умовах DDP склад покупця: м. Каховка, Чаплинське шосе, 7, у відповідності до правил "Інкотермс 2010".

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. З моменту підписання видаткової накладної й отримання товару покупцем товар вважається прийнятим в кількості та належній якості у відповідності до специфікації, рахунку-фактури та видаткової накладної (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3 договору право власності на товар й усі ризики щодо випадкового пошкодження чи втрати товару переходить до покупця на дату підписання уповноваженими представниками обох сторін документа, що підтверджує фактичне передання товару від постачальника до покупця.

У п. 3.1 договору зазначено, що ціна договору визначається специфікаціями, рахунками-фактурами та видатковими накладними до даного договору, які складаються при кожному замовленні, згідно п. 1.5 договору.

Сторони погодили зафіксувати ціну на об'єм 500 м. куб. товару у будь-якому асортименті у розмірі 2950,00 грн. за 1 м.куб. без ПДВ, який постачальник за замовлення покупця зобов'язується поставити до 31.08.2016 р. В подальшому ціна товару може бути переглянута за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди або специфікації (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору оплата за цим договором здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів постачальнику в розмірі 50% вартості партії товару в якості передоплати згідно специфікації та рахунка-фактури. Останні 50% вартості партії товару перераховуються в день приймання товару на складі покупця.

Пунктом 4.1 договору встановлені обов'язки постачальника, зокрема, передати покупцю товар в асортименті за визначеною сторонами ціною відповідної якості, в кількості та в термін, на пізніше обумовленого терміну, що зазначений специфікацією з моменту отримання постачальником передплати, обумовлені положеннями даного договору, специфікацією, рахунками-фактурами, видатковими накладними з дотриманням встановлених стандартів на кожну групу товарів (пп. 4.1.1); постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцеві відповідні документи (податкову та видаткову накладну), що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром (пп. 4.1.2).

Відповідно до пп. 4.2.1 договору покупець зобов'язаний перед розвантаженням товару, але після прибуття товару за місцем призначення здійснити з постачальником розрахунок у повному розмірі згідно рахунка-фактури та специфікації.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що сторона, що порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати збитки, задані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків, коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків. У випадку непоставки або порушення погодженого асортименту, строків та/або об'єму поставки товару постачальник, на вимогу покупця, сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, у випадку прострочення поставки та/або порушення погодженого асортименту, строків та об'єму поставки товару понад 10 календарних днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі двадцять відсотків від вартості погодженої партії (специфікації) товару.

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (п. 8.1 договору).

За змістом п. 9.1 договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками підприємств і діє до 31.12.2016 р. включно, а в частині невиконання будь-яких взаємних зобов'язань договір продовжує дію до виконання сторонами всіх взаємних зобов'язань. Даний договір автоматично продовжується на термін 1 рік, якщо сторони за 2 місяці до закінчення строку дії договору не повідомили один одного письмово про свій намір розірвати договір (п. 9.2 договору).

У специфікації №1 від 18.07.2016 р. до договору сторони погодили кількість та асортимент товару, що постачається за цією специфікацією, а саме: дошка ялина в кількості 25 м. куб. вартістю 73750,00 грн. без ПДВ. Згідно з п. 1.3 - 1.7 вказаної специфікації попередня оплата становить 36875,00 грн. Остання частина коштів буде перерахована в день прийому товару покупцем. Сторони погодили, що передплата буде перерахована не пізніше 20.07.2016 р. Поставка всього об'єму товару має відбутись у термін до 30.07.2016 р. Ціна товару включає в себе вартість доставки до складу покупця: м. Каховка, Чаплинське шосе, 7.

Договір та специфікація до нього підписані сторонами, скріплені відтисками їхніх печаток.

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 19.07.2016 р. на оплату дошки ялини в кількості 25 м.куб. на суму 73750,00 грн.

Позивач на оплату зазначеного вище рахунку перерахував відповідачеві 36875,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1290 від 19.07.2016 р.

19.08.2016 р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою, в якій вимагав провести поставку товару до 23.08.2016 р. з письмовим повідомленням конкретних (уточнених) строків поставки або повернути сплачені грошові кошти у якості передплати за договором з урахуванням штрафу та пені у розмірі 52584,72 грн. на розрахунковий рахунок покупця.

У матеріали справи позивачем надано копії платіжних доручень про повернення відповідачем авансу за дошки, а саме: № N1B9257529 від 14.09.2016 р. на суму 14900,00 грн., № N0YRG56873 на суму 14900,00 грн., № N16М142700 від 15.09.2016 р. на суму 7100,00 грн., а також платіжне доручення №1504 від 15.09.2016 р. про перерахування позивачем відповідачу надмірно повернутого авансу в сумі 25,00 грн.

Оскільки відповідач свого обов'язку щодо поставки товару за договором поставки від 18.07.2016 р. №180716 не виконав, позивач звернувся до суду з позовом, враховуючи заяву від 26.09.2016 р., про стягнення з нього 2435,90 грн. пені, 14750,00 грн. штрафу.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки від 18.07.2016 р. №180716, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар, а позивач в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язався прийняти й оплатити його в повному обсязі згідно доданих специфікацій.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставки від 18.07.2016 р. №180716, зокрема, п. 3.3 договору, специфікації перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 36875,00 грн. за дошку ялинову, що підтверджується платіжним дорученням №1290 від 19.07.2016 р. Натомість відповідач поставку товару, визначеного сторонами у специфікації № 1 до договору, у погоджений строк (до 31.07.2016 р.) не здійснив.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 546 ЦК України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача 2435,90 грн. пені та 14750,00 грн. штрафу згідно з поданими розрахунками, посилаючись на п. 5.3 договору.

Сторонами в п. 5.3 договору погоджено, що у випадку непоставки або порушення погодженого асортименту, строків та/або об'єму поставки товару постачальник, на вимогу покупця, сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, у випадку прострочення поставки та/або порушення погодженого асортименту, строків та об'єму поставки товару понад 10 календарних днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі двадцять відсотків від вартості погодженої партії (специфікації) товару.

Із наведених умов договору убачається, що сторони договору передбачили забезпечення зобов'язання шляхом встановлення неустойки.

Поняття неустойки визначене у ст. 549 ЦК України, згідно з якою неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Умовами договору сторони передбачили господарську відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, що узгоджується з приписами ст. 627 ЦК України, ст. 546 ЦК України (правова позиція ВСУ у постанові від 09.04.2012 р. у справі №020/246-08, постанові ВГСУ від 27.09.2016 р. у справі №925/1934/15).

Беручи до уваги вищезазначені положення законодавства та умови договору, факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару, а також проаналізувавши подані розрахунки пені та штрафу, враховуючи положення ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 2435,90 грн. пені та 14750,00 грн. штрафу є правомірними і підлягають задоволенню.

Доказів, які би спростовували позовні вимоги, суду не подано.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", м. Каховка Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Пашутинці Красилівського району Хмельницької області про стягнення 2435,90 грн. пені, 14750,00 грн. штрафу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Хмельницька область, Красилівський район, с. Пашутинці (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім", Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, буд. 7 (код 37249019) 2435,90 грн. (дві тисячі чотириста тридцять п'ять гривень 90 коп.) пені, 14750,00 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) штрафу, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.10.2016 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7), 3 - відповідачу (Хмельницька область, Красилівський район, с. Пашутинці). Всім рек. з пов. про вруч.