Ухвала суду № 62002348, 06.10.2016, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" жовтня 2016 р.Справа № 921/477/16-г/4 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув матеріали справи

за позовом Підволочиської селищної ради вул. Шептицького, 4, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Підволочиського підприємства "Ринок" вул. Садова, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільської області, вул. М. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46021

про визнання права власності територіальної громади смт. Підволочиська на комунальне рухоме та нерухоме майно; звільнення з-під арешту та виключення з акту опису й арешту майна.

За участі представників сторін:

позивача: заступник селищного голови ОСОБА_3, посвідчення б/н;

завідувач сектору з питань юридичної роботи виконавчого апарату ОСОБА_4, доручення № 01-1489/01-14 від 23.06.16 р.

відповідача: не з'явився.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилась

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Підволочиська селищна рада вул. Шептицького, 4, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800 звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 підприємства Підволочиського підприємства "Ринок" вул. Садова, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800 про:

- визнання права власності територіальної громади смт. Підволочиська на рухоме та нерухоме майно КП "Ринок", а саме: КО 503 ГАЗ 53 - автомобіль - вакуумний, асенізатор на базі вантажного автомобіля ГАЗ - 53, (1991р.), синій, № дв.5311241129, № шас.ХТН 530700LI1395988, ДНЗ ВО3261АМ; - ГАЗ 5312 М30А - автомобіль-сміттєвоз на базі вантажного автомобіля ГАЗ-53, (1983р.), синій, № шас.0795474, ДНЗ ВО3259АМ;- САЗ 3507 - автомобіль-самосвал на базі вантажного автомобіля ГАЗ-53 (1989р.), синій, №дв.5311198202, № шас.ХТН531400К1303936, ДНЗ ВО3263АМ; - ЗАЗ 1102, легковий автомобіль "Таврія" (1993р.), білий № дв.0221479, № куз.ХТЕ110200Р0213113, ДНЗ ВО3256АМ;- ИЖ 271501, легковий - фургон (1999р.) синій, № дв.7413442, №куз.ХТК271500Х0614413 ДНЗ ВО3258АМ;- ГАЗ 5312 АГП, автомобіль-вишка на базі вантажного автомобіля ГАЗ-53 (1989р.), синій №дв.5311194591, №шас.ХТН53120011219154, ДНЗ ВО3516АМ; - DACIA LOGAN 1/4, легковий автомобіль (2008р.), бежевий, № дв. UF 25016, №куз.UUILSDAAH40470939, ДНЗ ВО 2724АО;- Причіп, (1985р.) 2ПТС-4;- Екскаватор, (1987р.) ЄО-2621 В- 2 на базі трактора ЮМЗ-6;- Трактор колісний, (1999р.) Т-40М;

- звільнення з-під арешту та виключення з акту опису й арешту вищепереліченого майна.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 10.08.2016 року до участі у справі № 921/477/16-г/4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільської області, вул. М. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46021 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2016р.

25.08.2016р. до початку судового засідання від ОСОБА_1 підприємства Підволочиського підприємства "Ринок" надійшло письмове клопотання №2 від 23.05.2016 року, у якому відповідач просить розгляд справи здійснювати за відсутності його представника та позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Позивачем через канцелярію суду заявлено клопотання №б/н від 25.08.2016 року про витребування доказів, яке підтримане його повноважним представником у судовому засіданні.

Розглянувши клопотання Підволочиської селищної ради №б/н від 25.08.2016 року про витребування доказів, зареєстроване канцелярією суду 25.08.2016 р. за вхідним номером 15396, суд відмовив в його задоволенні з підстав, викладених в ухвалі від 25.08.2016р.

Представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи частину витребуваних документів, а саме копії: балансової вартості майна; акту опису й арешту майна, станом на 07.02.2014 року; акту опису й арешту майна, станом на 18.06.2014 року; акту державного виконавця від 04.08.2016 року.

29.09.2016р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про долучення додаткових документів №б/н від 29.09.2016 року згідно переліку.

Представники позивача в судовому засіданні 29.09.2016 р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять суд позов задоволити. Разом з тим, зазначили, що надати правовстановлюючі документи на майно не мають змоги, оскільки згідно листа регіонального сервісного центру в Тернопільській області № 31/19-2790 від 08.09.2016 р. вбачається, що останні знищенні у встановленому порядку у зв'язку із закінченням їх терміну зберігання, а тому заявили клопотання про відкладення розгляду справи з метою здобуття необхідних документів, які мають істотне значення для справи.

06.10.2016р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання за вх. №17369 від 06.10.2016р. у якому позивач просить суд анулювати державну реєстрацію спірного майна (транспортні засоби, дата перереєстрації 2008р.), яка проводилась на основі рішення від 14.04.2005р. за №138, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що вказане рішення виконкому Підволочиської селищної ради №138 від 14.04.2005р. рішенням Підволочиського районного суду від 08.11.2005р. за №2-690 визнано незаконним, а отже, КП "Ринок" не мало права здійснювати перереєстрацію спірних транспортних засобів у 2008р. на підставі акту приймання-передачі від 27.04.2005р.

Господарський суд, розглянувши подане позивачем клопотання, підтримане його представниками в судовому засіданні, відмовив в його задоволенні з наступних підстав:

- частиною 4 ст.22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як роз'яснено у п.3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Як зазначено у п.3.11. Постанови, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

При цьому, слід зазначити, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Подана позивачем заява свідчить про заявлення додаткової позовної вимоги - анулювати державну реєстрацію спірного майна (транспортні засоби, дата перереєстрації 2008р.), яка проводилась на основі рішення від 14.04.2005р. за №138, і в обґрунтування такої вимоги позивач наводить інші підстави, що може бути предметом окремого позову, і заявлятись окремо у встановленому законодавством порядку. У звязку з наведеним, суд розцінює подану заяву як таку, що направлена на одночасну зміну предмета і підстав позову, а тому відмовляє у її задоволенні.

Відповідно до розяснень, викладених у п.3.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Також позивачем у даному судовому засіданні долучено до матеріалів справи копію статуту Підволочиського УЖКГ, разом з тим витребуваних судом правовстановлювальних документів на перелічене у позовній заяві майно не подав.

ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільської області (третя особа) явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних документів не подав, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з врахуванням виконаних вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався (востаннє на 28.05.2015р.) для надання можливості сторонам прийняти участь у розгляді справи, а також подати витребувані судом документи.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- на виконанні ОСОБА_2 Державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області перебуває зведене виконавче провадження №29825026 з примусового виконання виконавчих документів щодо стягнення заборгованості із КППП "Ринок" на загальну суму 819154,31 грн;

- відповідно до постанови від 12.07.2012р. ВП №31331869 ОСОБА_2 державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції накладено арешт на все майно, що належить боржнику КППП "Ринок" та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику КППП "Ринок", в межах суми боргу;

- постановою відділу ДВС Підволочиського РУЮ від 19.04.2013 року № 37101234 оголошено в розшук майно ПП "Ринок";

- як слідує із наявних в матеріалах справи актів опису і арешту майна від 07.02.2014р. та від 18.06.2014р., при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП №29825026 щодо стягнення із КППП "Ринок" заборгованості, було описано і арештовано належні підприємству транспортні засоби в кількості 4 одиниць, а саме: легковий автомобіль седан-В марки DACIA LOGAN 1.4 бежевого кольору, реєстраційний номер № НОМЕР_1; грузовий автомобіль марки ГАЗ 5312 М30А тип сміттєвоз, колір синій, реєстраційний № НОМЕР_2; легковий автомобіль ЗАЗ 1102, колір білий, д.н.з. НОМЕР_3; автомобіль ИЖ 271501, тип фургон малолітражний, колір синій, д.н.з. НОМЕР_4;

- 14.10.2002 року Підволочиською селищною радою прийнято рішення за № 205, яким передано безкоштовно на баланс підприємства Ринок наступні одиниці техніки: сміттєвоз - інв. № 1066; 1983 р.в.; ДНЗ - В03259АМ асенізаційна машина - інв. № 1128; 1991 р.в.; ДНЗ - В03261АМ; екскаватор - інв. № 1171; реєстр. № АБ 517517; 1987 р.в.; завод. № 137106; ДНЗ-05751ВО; трактор Т-40- інв. № 1122; реєстр. № АБ 517515; 1990 р.в.; завод. № 356995; ДНЗ-05747ВО;

- відповідно до рішень виконавчого комітету Підволочиської селищної ради №183 від 17.05.2005 року, №138 від 14.04.2005 року та розпорядження селищного голови ОСОБА_5 № 63 від 22.04.2005року з балансу Підволочиського УЖКГ на баланс КППП Ринок актом від 27.04.2005 року було передано все майно підприємства;

- 10.12.2010р. Підволочиською селищною радою прийнято рішення № 38 від 10.12.2010 року , яким вирішено:

1. Скасувати рішення Підволочиської селищної ради №967 від 15.07.2004 року Про об'єднання житлово-комунальних служб, рішення Підволочиської селищної ради № 853 від 23.10.2007 року Про реорганізацію комунальних служб селища, рішення виконавчого комітету № 13 8 від 14.04.2005 року Про реорганізацію комунальних служб селища та рішення № 183 від 17.05.2005 року Про затвердження акту передачі основних засобів з балансу УЖКГ на баланс ПП Ринок.

2. Повернути основні засоби, зазначені у додатку до рішення №183 від 17.05.2005 року, з балансу КППП Ринок на баланс Підволочиського УЖКГ.

За твердженням позивача, на виконання вказаного рішення частину майна КПП "Ринок" було повернуто по акту прийому-передачі від 28.02.2011р. Підволочиському УЖКГ до проведення опису на накладення арешту, однак, на іншу частину належного позивачу на праві комунальної власності майна ОСОБА_2 державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції накладено арешт.

З огляду на викладене, позивач вважає, що арештоване майно належить йому на праві власності та безпідставно включено до акту опису й арешту.

Господарський суд, оцінивши подані сторонами докази в сукупності, прийшов до висновку, про залишення позову без розгляду з огляду на таке:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У процесі здійснення виконавчого провадження, статті 11, 52 Закону України "Про виконавче провадження" надають державному виконавцю право накладати арешт на кошти та інше майно саме боржника.

Частиною 1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як розяснено у п.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і субєктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (п.9.10 Постанови).

- відповідно до ч.1 ст. 60, ст. 52 Закону України Про виконавче провадження, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

- в силу статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільного прав та інтересів може бути визнання права;

- підставами для визнання права та звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді;

- отже, позивачем за таким позовом можуть бути особи, які вважають що описане майно належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про звільнення цього майна з-під арешту (виключення майна з опису);

- такої ж правової позиції дотримується Вищий Господарський Суд України в п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", яким передбачено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і субєктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (п.9.10 Постанови).

Відповідно до ч.1 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

В даному випадку Підволочиська селищна рада звернулася з позовом до боржника КППП "Ринок", посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що перелічене у позовній заяві рухоме майно не було передано (повернуто) на баланс Підволочиському УЖКГ за Актами передачі від 28.02.2011р. та від 01.07.2011 року, до того ж стверджує, що таке майно являється комунальною власністю територіальної громади селища Підволочиськ, у звязку з чим ОСОБА_2 ДВС Підволочиського районного управління юстиції зазначене майно з метою погашення заборгованості КППП "Ринок" було описано і арештовано неправомірно.

При цьому в підтвердження правомірності заявлених вимог позивачем долучено до матеріалів справи копію статуту Підволочиського підприємства "Ринок", копії рішень Підволочиської селищної ради за № 205 від 14.05.2002 року, № 967 від 15.07.2004 року "Про об'єднання житлово-комунальних служб", №38 від 10.12.2010 р., №190 від 12.04.2011 року, копії рішень виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 138 від 14.04.2005 року "Про реорганізацію комунальних служб селища", № 183 від 17.05.2005 року "Про затвердження акту передачі основних засобів з балансу УЖКГ на баланс ПП "Ринок", № 853 від 23.10.2007 року "Про реорганізацію комунальних служб селища", копії актів передачі основних засобів від 28.02.2011 року та від 01.07.2011 року, копію рішення Підволочиського районного суду від 08.11.2005 року у справі № 2-690 2005р.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У позовах про звільнення майна з-під арешту позивач зобовязаний довести наявність юридичних фактів, з якими закон пов'язує право власності на арештоване майно чи право володіння ним на підставі закону чи договору з власником, факт порушення його права;

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення факту приналежності арештованого майна (коштів) не боржнику за виконавчим провадженням, а позивачу у такому спорі.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог заперечень;

- порушуючи провадження у даній справі та відкладаючи її розгляд (ухвали господарського суду від 10.08.2016р., 25.08.2016р., 29.09.2016р.), господарський суд, зобовязував позивача подати у справу правовстановлювальні документи на обєкти спірного рухомого і нерухомого майна, визнання права власності на яке є предметом даного позову, оскільки із поданих позивачем доказів неможливо дійти висновку про дійсного власника спірного майна, так як позивачем не надано суду доказів в підтвердження права власності на це майно як на момент його первинної передачі ПП "Підволочиське підприємство "Ринок", так і на момент зворотної його передачі, що була проведена внаслідок визнання неправомірним та скасування рішень Підволочиської селищної ради за № 967 від 15.04.2004 року, № 853 від 23.10.2007 року та рішень виконавчого комітету № 138 від 14.04.2005 року та № 183 від 17.05.2005 року.

І так як неподання позивачем витребуваних документів та невиконання без поважних причин вимог ухвал суду перешкоджає всебічному і об'єктивному дослідженню правомірності заявлених позовних вимог по справі, з'ясуванню всіх обставин даної справи, належній оцінці доказів та прийняттю судом законного і обґрунтованого рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права в межах встановлених процесуальних строків, тому суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду в порядку п.5 ст. 81 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, п.5 ст.81, ст.86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

СуддяН.М. Бурда