Рішення № 62002263, 10.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

,

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2016 р.Справа № 916/2481/16

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Пермінов І.В. - на підставі довіреності від 08.09.2016р.;

Від відповідача: Михайленко М.М. - н підставі довіреності №676 від 27.09.2016р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Безпеки Бізнесу» до відповідача Публічного акціонерного товариства «ВТОРМЕТ» про стягнення 13601,13грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба Безпеки Бізнесу» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства «ВТОРМЕТ» заборгованості у сумі 13601,13грн. у тому числі 13000,00грн. основного боргу, 548,77грн. пені, 52,36грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2016р. порушено провадження у справі №916/2481/16 та справу призначено до розгляду.

28.09.2016р. за вх.суду№23643/16 відповідач надав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні від 03.10.2016р. відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх.суду№2-5201/16 від 03.10.2016р.) про зупинення провадження у справі №916/2481/16 до розгляду кримінального провадження за ознаками злочину передбаченого ст.185 КК України.

В судовому засіданні від 03.10.2016р. суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відмовив у його задоволенні у зв'язку із необґрунтованістю.

07.10.2016р. за вх.суду№2-5304/16 позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 13214,58грн. у тому числі 13000,00грн. основного боргу, 196,42грн. пені, 18,16грн. 3% річних.

В засіданні суду від 03.10.2016р. було оголошено перерву по 10.10.2016р. відповідно до ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 10.10.2016р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04.05.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба Безпеки Бізнесу» (позивач, Виконавець, ТОВ «Служба Безпеки Бізнесу») та Публічним акціонерним товариством «ВТОРМЕТ» (відповідач, Замовник, ПАТ «ВТОРМЕТ») було укладено договір №110 про надання послуг з фізичної охорони (далі договір) відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з фізичної охорони об'єкта «ВТОРМЕТ», якій знаходиться за адресою: м. Одеса, 21-ий км. Старокиївської дороги, 47. Цілісність якого відображена в додатку №1 до договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.п.2.1., 2.2., 2.4., 2.6. договору вартість послуг за цим договором є договірною і складає 13000,00грн. без урахування ПДВ. Розрахунки за даним договором здійснюються до 10 числа поточного місяця. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим складається відповідний акт та надається Замовнику. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Виконавця.

Договір набуває чинності з 04.05.2016р. і діє до 31.12.2016р. (п.3.1. договору).

Відповідно до п.9.1. договору Замовник несе відповідальність за несвоєчасність оплати наданих послуг. В разі прострочення строків оплати послуг Виконавця Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення за кожний прострочений день, починаючи з шостого дня прострочки.

У випадку відсутності своєчасних (протягом 5 діб) письмових повідомлень Замовника до Виконавця щодо неякісного виконання працівниками останнього своїх обов'язків по договору, послуги по договору вважаються наданими Виконавцем Замовнику належним чином у повному обсязі.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивачем було складено та направлено на адресу відповідача відповідний акт надання послуг №101 від 31.07.2016р., однак станом на 02.09.2016р. відповідач своїх зобов'язань за договором щодо оплати наданих послуг не виконав.

15.08.2016р. позивачем було отримано лист відповідача №656 від 12.08.2016р., відповідно до якого останній відмовився підписувати акт надання послуг №101 від 31.07.2016р. у зв'язку з тим, що в липні 2016р. позивач надав послуги неналежної якості.

22.08.2016р. позивачем був отриманий лист відповідача №662 від 18.08.2016р. в якому він повідомив позивача про те, що станом на 18.08.2016р. виявлена крадіжка зі зламом генератора, який знаходився на території об'єкта за адресою: м. Одеса, 21-ий км. Старокиївської дороги, 47, балансова вартість якого складає 88556,34грн. У відповідь на листи відповідача позивач повідомив відповідача про те, що з 01.08.2016р. позивач не надає послуги з охорони оскільки договір про надання послуг розірваний.

Позивач стверджує, що під час дії охорони відповідач не надав жодних письмових повідомлень щодо неякісного виконання працівниками позивача своїх обов'язків по договору у зв'язку з чим відповідач необґрунтовано ухиляється від сплати за послуги охорони за липень 2016р., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг охорони, позивач нарахував останньому 196,42грн. пені, 18,16грн. 3% річних (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 07.10.2016р. вх.суду№2-5304/16).

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 07.10.2016р. вх.суду№2-5304/16 та стягнути з відповідача 13214,58грн. у тому числі 13000,00грн. основного боргу, 196,42грн. пені, 18,16грн. 3% річних.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на неналежне виконання позивачем послуг з охорони.

Відповідач зазначає, що 03.07.2016р. робітниками відповідача було зупинено крадіжку металобрухту . 15.08.2016р. була виявлена крадіжка зі зламом генератора, який знаходився за адресою: м. Одеса, 21-ий км. Старокиївської дороги, 47, балансова вартість якого складає 88556,34грн.

Враховуючи неналежне виконання позивачем зобов'язань з охорони відповідач відмовився від підписання акт виконаних робіт №101 від 31.07.2016р.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між 04.05.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №110 про надання послуг з фізичної охорони відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з фізичної охорони об'єкта «ВТОРМЕТ», якій знаходиться за адресою: м. Одеса, 21-ий км. Старокиївської дороги, 47. Цілісність якого відображена в додатку №1 до договору.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.4., 2.6. договору сторони передбачили, що вартість послуг за цим договором є договірною і складає 13000,00грн. без урахування ПДВ. Розрахунки за даним договором здійснюються до 10 числа поточного місяця. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим складається відповідний акт та надається Замовнику. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Виконавця.

Судом встановлено, що у липні 2016р. позивач надав відповідачу послуги з охорони об'єкта відповідача, який знаходиться за адресою: м. Одеса, 21-ий км. Старокиївської дороги, 47. Про що було складено акт надання послуг №101 від 31.07.2016р. (копія в матеріалах справи).

Однак відповідач зазначений акт відмовився підписувати посилаючись не неналежне виконання позивачем обов'язків щодо охорони об'єкта та розрахунок за даним актом не здійснив.

Пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що у випадку відсутності своєчасних (протягом 5 діб) письмових повідомлень Замовника до Виконавця щодо неякісного виконання працівниками останнього своїх обов'язків по договору, послуги по договору вважаються наданими Виконавцем Замовнику належним чином у повному обсязі.

В обґрунтування неналежного виконання позивачем послуг відповідачем надані до матеріалів справи копії рапортів про те, що працівники позивача знаходилися на об'єкті в нетверезому стані, однак такі докази судом до уваги не приймаються, оскільки вони були складені в односторонньому порядку без присутності представників позивача.

Будь яких інших доказів неналежного виконання позивачем обов'язків охорони об'єкта відповідачем не надано, звернення до позивача з листами про виявлення 15.08.2016р. крадіжки зі зламом генератора, який знаходився за адресою: м. Одеса, 21-ий км. Старокиївської дороги, 47, балансова вартість якого складає 88556,34грн. судом до уваги не приймається, оскільки договір про надання послуг охорони був розірваний між сторонами з 01.08.2016р.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості послуг з охорони за липень 2016р. у сумі 13000,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 196,42грн. пені слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.6. договору розрахунки за даним договором здійснюються до 10 числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Виконавця.

Відповідно до п.9.1. договору Замовник несе відповідальність за несвоєчасність оплати наданих послуг. В разі прострочення строків оплати послуг Виконавця Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення за кожний прострочений день, починаючи з шостого дня прострочки.

Перевіривши розрахунок позивача наданий до заяви про зменшення позовних вимог від 07.10.2016р. вх..суду№2-5304/16 та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми "Законодавство" суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 184,70грн. за період з 16.07.2016р. (п.9.1. договору) по 31.07.2016р. (останній день дії договору).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 18,16грн. 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача наданий до заяви про зменшення позовних вимог від 07.10.2016р. вх..суду№2-5304/16 та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми "Законодавство" суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 18,11грн. за період з 16.07.2016р. по 01.08.2016р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Безпеки Бізнесу» до відповідача Публічного акціонерного товариства «ВТОРМЕТ» підлягають частковому задоволенню у сумі 13202,81грн. у тому числі 13000,00грн. основного боргу, 184,70грн. пені, 18,11грн. №% річних.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Безпеки Бізнесу» в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 07.10.2016р. (вх.суду№2-5304/16) про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства «ВТОРМЕТ» 13214,58грн. у тому числі 13000,00грн. основного боргу, 196,42грн. пені, 18,16грн. 3% річних - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТОРМЕТ» (65005, м. Одеса, вул. Болгарська, 64, код ЄДРПОУ 00190644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Безпеки Бізнесу» (65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25, офіс 34, код ЄДРПОУ 21033558) 13000/тринадцять тисяч/грн. основного боргу, 184/сто вісімдесят чотири/грн. 70коп. пені, 18/вісімнадцять/грн. 11коп. №% річних, 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. судового збору.

3. У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Безпеки Бізнесу» (65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25, офіс 34, код ЄДРПОУ 21033558) в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «ВТОРМЕТ» (65005, м. Одеса, вул. Болгарська, 64, код ЄДРПОУ 00190644) пені у сумі 11,72грн. та 3% річних у сумі 0,05грн. - відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційноїкарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 17 жовтня 2016 р.

Суддя Ю.О. Зайцев