Ухвала суду № 62002087, 12.10.2016, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4045/16-ц

Провадження № 4-с/346/25/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю секретаря - Васильчук Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Герич Лесі Анатоліївни та в.о. начальника ОСОБА_2 Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області і зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся до суду із скаргою, яку мотивує тим, що 23.06.2016 року йому при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження ВП № 3214487 Новоград-Волинського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області стало відомо про наявність подання від 28.05.2012 року про обмеження його як боржника у праві виїзду за межі України з обґрунтуванням його ухилення від сплати аліментів. При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження йому також було повідомлено про існування у нього значної суми заборгованості по аліментах станом як на 28.05.2012 року (дату подання) так і на даний час. Тобто, саме 23.06.2016 року йому стало відомо про неправомірні дії державного виконавця.

У межах 10-денного строку на оскарження дій державного виконавця, про які йому стало відомо 23.06.2016 року, 02.07.2016 року ним було направлено відповідну скаргу до Коломийського районного суду Івано-Франківської області. Ухвалою від 07.07.2016 року по справі № 346/3836/16ц його скаргу було безпідставно залишено без розгляду та повернено йому як скаржнику з обґрунтуванням пропущення ним строку звернення до суду. Згідно ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Однак, він не знав і не міг знати про оскаржувані дії державного виконавця до того, як ознайомився із матеріалами виконавчого провадження 23.06.2016, оскільки про розгляд вищевказаного подання Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області йому нічого не було відомо, а відповідно участі у судовому засіданні не приймав. Також, не міг знати про порушення державним виконавцем вимог закону при здійсненні розрахунків розміру аліментів, так як йому не було про них відомо до ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Крім того, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 23.06.2016 року дізнався що державним виконавцем до даного часу розраховується йому як заборгованість по аліментах, у перевищення повноважень, що не відповідає змісту виконавчого листа № б/н виданого 10.01.2001 року Коломийським районним судом Івано-Франківської області.

Як тільки йому стало відомо про те, що державним виконавцем порушено його права, ним у визначений законом строк подано скаргу до суду.

У звязку з вищевикладеним я змушений повторно звертатись вже з цією скаргою до суду з поважних причин пропустивши строк звернення до суду.

Вважає дії державного виконавця під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 3214487 на підставі виконавчого листа № б/н виданого 10.01.2001 року Коломийським районним судом Івано-Франківської області, щодо розрахунку відносно нього неіснуючої заборгованості по аліментах як на 28.05.2012 року (дату подання) так і на даний час та направлення подання до

Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 28.05.2012 року про обмеження його як боржника у праві виїзду за межі України з обґрунтуванням його ухилення від сплати аліментів, існування значної суми заборгованості по аліментах вчиненими в порушення вимог діючого законодавства України виходячи з наступного.

Згідно змісту виконавчого листа № б/н виданого 10.01.2001 року Коломийським районним судом Івано-Франківської області він мав сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. З 2000 року по даний час не працював та доходів не отримував, тобто у виконавчому листі вказано мінімальну суму розміру аліментів у разі якщо він не має доходу 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а саме 8,50 грн., А згідно тих же матеріалів виконавчого провадження ним було сплачено аліменти в серпні 2005 року в сумі 100 грн., в листопаді 2006 року -200 грн., в листопаді 2007 року -300 грн., за 2008 рік - 820 грн., в липні 2012 року- 300 грн., тобто на момент направлення подання до суду не було не тільки ухилення з його сторони від виконання зобовязань, а й взагалі заборгованості по аліментах згідно виконавчого листа суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування,вільний вибір місця проживання,право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пленум вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ п.7 постанови № 5 від 30.03.2012 року розяснив,що відповідно до ст. ЗЗ Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені лише законом

Закон України «Про порядок виїзду із України і вїзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України та вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері.

Згідно судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України 01 лютого 2013 року Верховний суд України зазначив, що особа, яка має невиконані зобовязання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Тобто законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання.

З 2000р. року по даний час він не відмовлявся і не ухилявся від виконання своїх зобовязань за аліментами. Тимчасове обмеження його як боржника у праві виїзду за межі України не лише порушило його конституційні права а й позбавило можливості заробити кошти в інших країнах для додаткової сплати коштів на утримання своїх дітей.

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи щодо своєчасноп повного виконання рішення, зазначеного увиконавчому документі, у спосіб порядок, визначений виконавчим документом, що унеможливлює зміну способу і порядку виконання без звернення до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадженні рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових державної виконавчої служби можуть бути оскаржені боржником до суду.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження має право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією а бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державі виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Тому, просить: поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду; визнати дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 3214487 на підставі виконавчого листа № б/н виданого 10.01.2001 року Коломийським районним судом Івано-Франківської області, щодо направлення подання до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 28.05.2012 року про обмеження його як боржника у праві виїзду за межі України з обґрунтуванням його ухилення від сплати аліментів, існування значної суми заборгованості по аліментах безпідставними та неправомірними; визнати дії в.о. начальника Новоград-Волинський міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 3214487 на підставі виконавчого листа № б/н виданого 10.01.2001 року Коломийським районним судом Івано-Франківської області щодо розрахунку відносно нього до даного часу неіснуючої заборгованості по аліментах неправомірними; зобовязати в.о. начальника ОСОБА_2 0.І. звернутись до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з поданням про скасування обмеження скаржника у праві виїзду за межі У країни та провести розрахунок його заборгованості по аліментах на даний час у відповідності до змісту виконавчого листа № б/н виданого 10.01.2001 року Коломийським районним судом Івано- Франківської області.

Скаржник в судове засідання не з»явився, але звернувся до суду із заявою про розгляд справи в його відсутності та за відсутності його представника, заявлені в скарзі вимоги підтримав повністю.

Головний державний виконавець та в.о. начальника Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області чи їх представники в судове засідання не з»явились. В.о. начальника відділу направив до суду письмове заперечення в яких вказує, що Новоград-Волинський міськрайонний відділ ДВС дану скаргу не визнає повністю з наступних підстав. Вважає, що скарга не відповідає вимогам пунктах 3, 4 частини сьомої статті 82 Закону «Про виконавче провадження», а саме не зазначено повністю реквізити виконавчого документа (резолютивна частина рішеня), та не вказано яку норму Закону порушив державний виконавець

У відділ ДВС знаходиться на виконанні виконавчий лист виданий Коломийським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходу громадян в місяць на утримання синів ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та Артема ІНФОРМАЦІЯ_3, стягнення аліментів розпочати з 01.11.2000 р. і проводити до повноліття дитини Даний виконавчий лист надійшов на виконання на підставі заяви стягувача від 30.01.2001 р. ,

30.01.2001р винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 3214487 .

В ході виконання даного виконавчого провадження державним виконавцем проводилися ряд виконавчих дій щодо стягнення аліментів а саме:

12.02.2001р. р в боржника відібрано зобовязання про сплату аліментів та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення. Неодноразова на адресу проживання боржника направлялись попередження притягнення його до кримінальної відповідальності за несплату аліментів за ст. 164 КК України

29.09.2004р. направлено подання про притягнення його до кримінальної відповідальності за несплату аліментів за ст. 164 КК України. В порушенні кримінальної справи відмовлено згідно ст. 6 п.2 КПК України

22.10.2010р зроблено запити в реєструючи органи про наявність зареєстрованого майна за боржником на праві приватної власності, а саме до відділу реєстраційної екзаменаційної роботи, Комунального підприємства МБТІ , Державного земельного кадастру Державного технічного нагляду та голові Косенівської сільської ради.

08.11.2010р винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника

Згідно отриманих відповідей за боржником майно не зареєстроване тільки згідно довідки ВРЕР за боржником рахується на праві приватної власності автомобіль НОМЕР_1

Згідно адресної довідки СГІРФО ОСОБА_1 зареєстрований за адресою с. Косенів.

Згідно довідки Косенівської сільської ради віл 25.11.2011 р ОСОБА_1 зареєстрований в будинку батьків в с Косенів вул. Камянська 29 , але ні він ні хто інший в даному будинку не проживає

25.11.2011р державним виконавцем здійснено вихід за місце проживання боржника та встановлено, що боржника за адресою с. Косенів не проживає місце проживання не відоме , про що складено акт державного виконавця

11.05.2012р. винесено постанову про розшук майна боржника та оголошено в розшук ВАЗ 2101 днз АМ9324АР

Згідно ч 1 ст 11 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено , що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

Згідно ч. 1 ст 40 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції.

У звязку з тим, що державним виконавцем неможливо було встановити місце проживання боржника, а також боржник взагалі не сплачував аліменти, 25.05.2012р. державним виконавцем направлено подання про оголошення в розшук боржника. Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 09.07.2012 р в задоволенні подання було відмовлено у звязку з тим , що в судове засідання боржник зявився та повідомив про місце проживання

02.07 2012 р до відділу ДВС зявився ОСОБА_1 та надав письмові пояснення щодо несплати аліментів та повідомив, що не сплачує аліменти тому що має іншу сім»ю, хворіє на серце та не має роботи, надалі зобовязується сплачувати аліменти, розшукуваний транспортний засіб зданий на металобрухт. Боржником також були надані квитанції про сплату аліментів та зроблено перерахунок по аліментах та повідомлено боржника про заборгованість по аліментах

Згідно ст. 11 п 18 3У «Про виконавче провадження» передбачено ... у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням

28.05.2012р державним виконавцем направлено подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України

30.05.2012р ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду у справі № 0616\2781\12 обмежено боржника у праві виїзду за межі України

Згідно п 10 ст 74 ЗУ «Про виконавче провадження » за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати, аліментів.

07.06.2013Р. було направлено подання до правоохоронних органів про притягнення боржника кримінальної відповідальності.

Згідно висновку Новоград-Волинського MB УМВС від 20.06.2013 р. відібрано пояснення в боржника про причини несплати аліментів , про що він повідомив що останнім часом не працює, тому що хворіє підзаробляє тимчасовими заробітками.

Згідно норм чинного законодавства хвороба ти відсутність у боржника місця роботи не позбавляє його обовязку виконувати рішення суду та сплачувати аліменти на дітей.

11.12.2014р. в боржника повторно відібрано пояснення про причини несплати аліментів згідно яких він пояснив що йому відомий факт наявності великої заборгованості, не працює на даний час, хворіє має іншу сім»ю, заборгованість буде сплачувати кожного місяця , а також повідомив свою адресу проживання ІНФОРМАЦІЯ_4.

Факт існування заборгованості по аліментах боржнику був відомий давно, так як йому неодноразово направлялися попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за несплату аліментів. Направлялися подання про притягнення його до кримінальної відповідальності до Новоград-Волинського МВ УМВС де працівниками Новоград-Волинського МВ УМВС відбирали пояснення в ОСОБА_1 щодо несплати аліментів. Неодноразово державним виконавцем відбиралися пояснення щодо несплати аліментів та наявності заборгованості, а боржник як не платив так я не платить аліменти.

За весь період сплати аліментів боржник (згідно розрахунку ) сплатив 2220 грн. аліментів остання квитанція про оплату була 100 грн. в травні 2014 р. тому строк подачі скарги щодо заборгованості в 10 денний термін є пропущений так як заборгованість по аліментах кожен місяць зростає боржник взагалі її не сплачує.

Що стосується скасування обмеження боржника у праві виїзду за межі України то

Ст. 6 ЗУ « Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» передбачені підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон.

Ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» визначені права та обовязки державного виконавця , тому державним виконавцем застосовано право п. 18 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження», що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ст. 377-1 ЦПК У передбачено що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

При направленні подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України державний виконавець в першу чергу керується п. 18 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» вживає всі заходи примусового виконання рішення , неупереджено , своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Тому звернення державного виконавця до суду про обмеження боржника у праві виїзду за межі України є стимулом для погашення даного боргу.

П. 12,1 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

П. 12.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України стосовно особи знімається у разі винесення державним виконавцем постанови про:

повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), на підставі частини першої статті 48 Закону;

закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-6, 8-9, 11-14 частини першої статті 49 Закону:

скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.

У постанові вказуються номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Постанова затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і протягом трьох робочих днів надсилається до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Так як, ОСОБА_1 судове рішення не виконує в повному обсязі, борг не сплачує по аліментах , тому підстав для зняття обмеження у праві виїзду за межі України не має

Сам факт несплати аліментів є доказом злісного не виконання судового рішення.

Що стосується нарахування заборгованості по аліментах то згідно розшифрованого розрахунку по аліментах від 08.09.2016 р. заборгованість по аліментах станом на 01.09.2016 р становить 82150,31 грн , яка нараховувалася наступним чином :

Згідно ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу

Згідно ст. 195 СК України Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Що стосується зобовязального характеру вчинення державним виконавцем ряду дій які зазначені в скарзі то згідно роз'яснень п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року Ns:6 суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобовязувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Стягувач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, хоча повідомлялась про час місце судового розгляду.

Суд, дослідивши зібрані докази, аналізуючи обставини встановлені в судовому засіданні, вважає, що скарга безпідставна і в її задоволенні слід відмовити, з таких мотивів.

Відповідно до статей 383, 384 ЦПК та статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби (далі - ВДВС) Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно статей 1,5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Права державного виконавця в процесі здійснення виконавчого провадження передбачені частиною третьою вказаної статті Закону. Зокрема, пунктом 18 ч. 3 статті 11 цього Закону передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду. ( п. 10 листа ВССУ від 28.01.2013 № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі»).

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Суд, вважає, що головний державний виконавець Герич Л.А. мав підстави розцінювати в даному випадку несплату аліментів скаржником як ухилення від виконання рішення суду і відповідно звернутись до суду з поданням від 28.05.2012р. про обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов»язань, яке було задоволено ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 30.05.2012р., оскільки згідно розрахунків заборгованості по сплаті аліментів дана заборгованість є значною, аліменти скаржником сплачувались епізодично. Попередньо, до скаржника вживались заходи примусового виконання рішення суду, накладався арешт на майно, виносилось попередження, вносились подання про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України та розшук, оголошувався розшук належного йому автомобіля, який згідно пояснень скаржника було здано ним на металобрухт, в ході перевірки боржник був відсутній за місцем проживання. Дані обставини підтверджуються доданими до заперечення документами, а саме: зобов»язанням скаржника від 12.02.2001р., поданням від 29.09.2004р., повідомленням від 29.11.2004р., постановою про арешт майна боржника від 08.11.2010р., постановою про розшук майна боржника від 11.05.2012р., довідкою Косенівської с/ради, актом державного виконавця від 25.11.2012р., попередженням від 06.09.2016р.

Чинним законодавством не передбачено можливість державного виконавця звернутись до суду з поданням про скасування боржнику обмеження у праві виїзду закордон. Проте, скаржник вправі оскаржити ухвалу суду про застосування такого обмеження в апеляційному порядку.

Згідно письмових пояснень від 02.07.2012р. та 12.12.2014р., копії які долучені до матеріалів справи, боржник визнавав несплату аліментів та заборгованість і зобов»язувався сплачувати, пояснював заборгованість тим , що не працює, хворіє та має іншу сім»ю.

Продовжуючи викладене, суд вважає безпідставними заявлені вимоги щодо неправильності розрахунку заборгованості по сплаті аліментів та зобов»язання провести розрахунок виходячи з ? частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на дитину, оскільки у відповідності до вимог ст. 182 ч.2 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу

Згідно ст. 195 ч.3 СК України якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Згідно доданих до матеріалів справи розрахунків заборгованості враховано зазначені скаржником суми проплати та зменшення нарахування у зв»язку із досягненням повноліття старшим сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2

Суд, вважає, що в судовому засіданні не спростовано посилання скаржника на те, що він дізнався про порушення своїх прав при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 23.06.2016р. коли дізнався про наявність доданого розрахунку заборгованості та подання до суду про обмеження його у праві виїзду закордон, після чого у межах 10-денного строку 02.07.2016 року ним було направлено відповідну скаргу до Коломийського районного суду Івано-Франківської області, яку ухвалою суду від 07.07.2016 року по справі № 346/3836/16ц його скаргу було залишено без розгляду та повернено йому з обґрунтуванням відсутності клопотання про поновлення строку звернення до суду. Після чого, скаржник відразу 10.07. 2016р. звернувся до суду із даною скаргою, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті. Тому, вважаю, що наявні поважні причини пропуску передбаченого ст. 385 ЦПК України строку звернення до суду, який слід поновити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 383 - 387 ЦПК України,---

У Х В А Л И В:

Поновити строк подання скарги до суду.

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня проголошення чи отримання копії ухвали, шляхом подання апеляції через Коломийський міськрайсуд.

Суддя Потятинник Ю. Р.