Рішення № 62001681, 11.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016р. Справа№ 914/1451/16

За позовом: Малого приватного підприємства «Транспортник», м. Борислав

До відповідача: Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП «Комбінат міського господарства», м. Дрогобич

Про визнання недійсним рішення від 24.05.2016 року про розірвання договору на перевезення пасажирів.

Суддя - головуючий Березяк Н.Є.

Судді Юркевич М.В.

ОСОБА_1

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 -представники

від відповідача: ОСОБА_4 -представник

від третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_5 -представник

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов МПП «Транспортник» до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання недійсним рішення від 24 травня 2016 року про розірвання договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Дрогобич №2.

Ухвалою суду від 02.06.2016 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 13.06.2016 р.

04.07.2016 р. на адресу суду подано відзив на позовну заяву (вх. 28258/16) та з підстав зазначених у ньому відповідач просить відмовити у задоволенні даної позовної заяви.

18.07.2016 р. на адресу суду відповідачем подано клопотання (вх. 30161/46) про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та дану вимогу обґрунтував посилаючись на ст. 81-1 ГПК України.

Також, 18.07.2016 р. відповідачем подано клопотання про продовження процесуального строку розгляду даної справи (вх. 3630/16), керуючись ст. 53 ГПК України та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (вх. 3631/16) КП «Комбінат міського господарства», керуючись ст. 27 ГПК України у звязку з тим, що рішення по даній справі може безпосередньо вплинути на його права і обовязки, оскільки рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 24.05.2016 р. № 117 дане підприємство призначене тимчасовим перевізником для перевезення пасажирів по маршруту №2.

Ухвалою суду від 18.07.2016 р. вище зазначенні клопотання (вх. 30161/46, 3630/16, 3631/16) відповідача задоволенні повністю.

На адресу суду 25.07.2016 р. позивачем подано клопотання про витребування доказів (вх. 31064/16) в порядку ст. 38 ГПК України .

26.07.2016 р. позивачем подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи (вх. 31321/16) на підставі ч. 1 ст. 4-6 ГПК України.

Ухвалою суду від 26.07.2016 р. клопотання (вх. 31321/16) було задоволено та призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Протоколом автоматичного визначення складу суду від 26.07.2016 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Березяк Н.Є., судді Юркевич М.В. та Долінська О.З.

12.09.2016 р. на адресу суду позивачем подано клопотання про витребування доказів (вх. 36360/16) в порядку ст. 38 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.09.2016 р. дане клопотання (вх. 36360/16) задоволено та витребувано в Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради ряд зазначених в ухвалі документів.

Відповідачем вимоги ухвали суду від 14.09.2016 року виконано, що підтверджується клопотанням про доручення до матеріалів справи витребуваних документів (вх. 39758/16 від 05.10.2016р.).

На адресу суду 10.10.2016 р. позивачем подано пояснення щодо протоколів засідання та актів комісії з перевірки дотримання умов договору на перевезення пасажирів по автобусних маршрутах загального користування (вх. 40251/16), в яких стверджує, що прийнятті, чи виготовленні комісією акти та протоколи є нікчемними.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві та наданих поясненнях, зокрема з тих підстав що відповідачем порушено законодавство в частинні процедури розірвання договору, не правомірного розгляду не належно створеною комісією питань, які стосуються перевізника, що в подальшому призвело до винесення оспорюваного на даний час рішення прийнятого відповідачем.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається на те, що позивачем неодноразово порушувались умови договору, зокрема п. п. 7.1, 7.1.4.5 та п. 7.1.7., які були зафіксовані численними актами обстеження, що складенні комісією з перевірки підприємствами перевізниками дотримання умов договору на перевезення пасажирів по автобусних маршрутах загального користування в м. Дрогобичі, яка діяла на підставі доручення міського голови від 13.04.2016 р. № 61 та підтвердженні протоколами засідання даної комісії, з яких вбачається розгляд комісією ряду актів про порушення МПП «Транспортник» умов договору, що були складенні на основі численних скарг, щодо діяльності останнього. Це й призвело до ухвалення комісією рекомендувати виконавчому комітетові застосувати оперативно-господарські санкції у вигляді односторонньої відмови від договору, що й стало підставою винесення рішення про розірвання договору.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав зазначених у наданих усних поясненнях та підтримував позицію відповідача, зазначив, що виконавчим комітетом винесено рішення, у звязку з численними порушеми умов договору, що підтвердженні не одноразовими скаргами громадян, які належним чином зафіксовані та просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 11.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.10.2012 року між МПП «Транспортник» (надалі Перевізник) та Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради (надалі Організатор) укладено договір на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Дрогобич № 2.

Згідно умов договору, організатор відповідно до рішення виконавчого комітету надає Перевізникові право на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м. Дрогобичі № 2 вул. Наливайка (маг. Галичанка) пл. Злуки (Залізничний вокзал), у звичайному режимі руху автобусами класів «А» та «І» у кількості 21 одиниця та зобовязується виконувати належним чином свої обовязки.

Даний договір укладений на строк 5 років до 14 грудня 2016 року.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, 24.05.2016 року йому стало відомо, що на засіданні виконавчого комітету міської ради прийнято рішення про розірвання договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Дрогобич № 2 вул. Наливайка (маг. Галичанка) пл. Злуки (Залізничний вокзал), яке прийняте без повідомлення про розгляд такого питання і у відсутності представника МПП «Транспортник».

З тексу ухваленого рішення від 24.05.2016 р. № 116 вбачається, що: враховуючи рішення комісії з перевірки дотримання умов договору на перевезення пасажирів по автобусних маршрутах загального користування в місті Дрогобичі підприємствами перевізниками (протокол № 2 від 05.052016 року), керуючись п.п.2 п. б ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 7 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п. п. 3 п. 55 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» (зі змінами та доповненнями), відповідно до пунктів 4.1, 4.6, 7.1.4.5, 7.1.7 договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в м. Дрогобичі укладеного 01.10.2012 року між виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради та МПП «Транспортник», з метою покращення умов обслуговування пасажирів, виконавчий комітет Дрогобицької міської ради вирішив: розірвати договір на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 2 (вул. Наливайка (маг. Галичанка) пл. Злуки (Залізничний вокзал)) в. м. Дрогобичі; МПП «Транспортник» припинити перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 2 (вул. Наливайка (маг. Галичанка) пл. Злуки (Залізничний вокзал)).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання рішення від 24.05.2016 р. № 116 щодо розірвання договору недійсним.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. ( із змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п п.2 п. б ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають делеговані повноваження, а саме здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Згідно ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного

населеного пункту.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради процедури прийняття оспорюваного рішення, з причин чого і просить визнати його недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення виконавчого комітету від 24.05.2016 р. № 116 прийняте у відповідності до Регламенту виконавчого комітету Дрогобицької міської ради (надалі регламент) та норм чинного законодавства.

Частиною 2 пункту 9.2 Регламенту передбачено, що на засіданні виконавчого комітету перед затвердженням порядку денного членами виконавчого комітету можуть вноситися пропозиції керівниками відділів, управлінь, департаменту міського господарства та іншими виконавчими органами міської ради, за умови подання, проекту рішення та довідки з обґрунтуванням необхідності внесення додаткових питань до порядку денного, котрі міський голова пропонує розглянути і голосуванням визначити щодо доцільності включення їх у порядку денний.

Як вбачається з матеріалів справи, таку довідку начальник відділу економіки надав та обґрунтував необхідність внесення додаткового питання до порядку денного розгляду питання про розірвання договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 2 «вул. Наливайка (маг. Галичанка) пл. Злуки (Залізничний вокзал)» в м. Дрогобичі від 01.10.2012 р. укладений з МПП «Транспортник».

Міський голова в межах своїх повноважень запропонував розглянути дане питання і голосуванням визначитися щодо доцільності включення його у порядок денний.

Як вбачається з витягу з протоколу засідання виконавчого комітету від 24.05.2016 р. № 8 за таке рішення проголосували всі присутні члени виконавчого комітету, а тому проект такого рішення був включений у порядок денний. В подальшому, оспорюване рішення виконавчого комітету прийняте більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписане міським головою, що і підтверджено витягом з протоколу від 24.05.2016 р. № 8 долученим до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як вбачається в вище викладеного оспорювань рішення прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, в межах визначених повноважень передбачених законодавством з дотриманням визначеної процедури його прийняття.

Що стосується підстав розірвання договору, то слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи Комісією з перевірки дотримання умов договору на перевезення пасажирів по автобусних маршрутах загального користування в місті Дрогобичі підприємствами перевізниками з 16.03.04.2016 р. по 18.04.2016 р. було проведено перевірку, в тому числі на міському автобусному маршруті № 2 за маршрутом вул. Наливайка (маг. Галичанка) пл. Злуки (Залізничний вокзал). За результатами перевірки складено 7 актів.

Проведеною перевіркою МПП «Транспортник» виявлено 8 разів відхилення водіями від затвердженої схеми руху, а також невидача в обовязковому порядку квитків пасажирам, що відображено в актах: № 1 від 16.03.2016 р.; № 3 від 30.03.2016 р.; № 4 від 14.04.2016 р.; № 5 від 14.04.2016 р.; № 6 від 18.04.2016 р., чим на думку відповідача порушено підпункти 7.1.4.5, 7.1.7 пункту 7 Договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруту загального користування в м. Дрогобичі від 01.10.2012 р. Приналежність транспортних засобів та водіїв, які фігурують в матеріалах справи, до МПП «Транспортник» підтверджена листом від 25.04.2016 р. № 139 за підписом директора МПП «Транспортник». В процесі розгляду зазначених правопорушень виявлено і ряд інших правопорушень, що відображені в протоколах комісії та підтвердженні неодноразовими скаргами громадян.

За результатами вище зазначеної перевірки комісія ухвалила рекомендувати виконавчому комітету Дрогобицької міської ради застосувати оперативно - господарські санкції у вигляді односторонньої відмови від договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в м. Дрогобич від 01.10.2012 р. укладеного з МПП «Транспортник» та підготувати відповідний проект щодо розірвання даного договору і подати його на розгляд на чергове засідання виконавчого комітету.

Пунктом. 1 ст. 615 ЦК встановлено, що «у випадку порушення зобовязань однією стороною інша сторона має право частково чи в повному обємі відмовитися від зобовязань, якщо це встановлено договором або законом».

Також, пункт 6 ст. 193 ГК, який встановлює загальні умови виконання господарських зобовязань, зафіксовано право зобовязаної сторони відмовитися від виконання зобовязання у разі неналежного виконання другою стороною обовязків, що є необхідною умовою виконання.

Як вбачається з тексту Договору, зокрема пунктом 4.6 Договору передбачено, що організатор має право достроково розірвати договір з перевізником у випадках передбачених цим договором.

Відповідно до умов договору, а саме п. 7.1 договору, сторони домовились, що при порушенні умов договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування можуть бути застосовані оперативно-господарські санкції у вигляді односторонньої відмови Організатора від виконання (розірвання) Договору у випадку, зокрема передбаченому п. 7.1.4.5 (у разі ненадання в обовязковому порядку квитків пасажирам) та п. 7.1.7 (систематичне порушення встановленого розкладу руху, схеми маршруту) тощо.

З долучених до матеріалів справи документів зокрема: неодноразових скарг жителів, пасажирів та пасажирів пільговиків, листів Дрогобицького відділу поліції про дорожно-транспортні пригоди за участю транспорту керованого працівниками позивача, правопорушень, щодо не дотримання розкладу і схеми руху маршруту та інших, вбачається порушення перевізником умов договору.

Відповідно вище зазначенні обставин також свідчать про підставність винесення даного питання про розірвання договору укладено між сторонами на розгляд Виконавчого комітету та прийняття оспорюваного рішення на обґрунтованих підставах, що підтверджується долученими до матеріалі справи доказами.

Що стосується доводів позивача щодо нікчемності протоколів засідання та актів комісії з перевірки дотримання умов договору на перевезення пасажирів по автобусних маршрутах загального користування у звязку з діяльністю комісії поза межами її компетенції, які не могли слугувати підставою для прийняття оспорюваного рішення, то слід зазначити, що такі дії відповідача не можуть бути предметом дослідження у даній справі, оскільки підлягають спростуванню в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, доводи позивача є не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Впродовж розгляду справи по суті позивач жодними належними і допустимими доказами не довів, що рішення прийняте з порушенням чинного законодавства, а саме факт його прийняття поза межами повноважень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82, 83,84,85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.10.2016 року.

Головуючий суддя Березяк Н.Є.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Долінська О.З.