Рішення № 62001496, 11.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2016 р.Справа № 916/2107/16

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „КРОКУС

Відповідач 2: ОСОБА_2

Про: визначення частки засновника, що підлягає сплаті при виході з Товариства та зобовязання вчинення певних дій

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: ОСОБА_3 - ордер

від відповідача 2: ОСОБА_4 - ордер

Суть спору: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „КРОКУС та ОСОБА_2 яким позивач просить суд:

- визначити вартість частки майна ТОВ «КРОКУС ЛТД», пропорційної частці ОСОБА_1 у Статутному капіталі ТОВ «КРОКУС ЛТД» (а саме 50 % у Статутному капіталі Товариства), що підлягає виплаті ОСОБА_1 при його виході зі складу Засновників ТОВ «КРОКУС ЛТД».

- зобов'язати ТОВ «КРОКУС ЛТД» сплатити частку, що підлягає виплаті ОСОБА_1 при його виході зі складу Засновників ТОВ «КРОКУС ЛТД», у порядку та строки, встановлені Статутом ТОВ «КРОКУС ЛТД» та нормами чинного законодавства України;

- заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим третім особам (юридичним та фізичним особам) вчиняти будь-які дії щодо чинення перешкод позивачу в процесі реалізації його наміру щодо виходу зі складу засновників ТОВ „Крокус ЛТД.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „КРОКУС з позовом не згоден з підстав вказаних у відзиві на позов.

Відповідач 2 відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.10.2016р. о 14.20

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „КРОКУС зареєстроване Рішенням Виконавчого комітету Іллічівської ради районної ради народних депутатів м.Одеси № 577 від 21.05.1993року.

Засновниками товариства є ОСОБА_5 (Позивач) та ОСОБА_2 (Відповідач 2) з рівними частками (по 50% кожний) у Статутному капіталі ТОВ фірма „Крокус.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 07.06.2016 року він звернувся до ТОВ фірма „КРОКУС ЛТД із заявою про вихід із складу товариства. Приймаючи до уваги, що відповідачі чинять перешкоди у встановленні реального стану фінансово-господарської діяльності і визначенні частки, що підлягає виплаті ОСОБА_5 при виході із складу учасників товариства, позивач звернувся до суду з вищевикладеними позовними вимогами.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „КРОКУС, не погодившись з позовом, у відзиві на позов зазначило, що ні ТОВ „Крокус ЛТД ні ОСОБА_2 не порушували будь-яких законних прав та інтересів позивача при його виході зі складу учасників ТОВ „Крокус ЛТД, оскільки строки виплати йому відповідної частки, пропорційної частці у статутному капіталі товариства ще не настали.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Статтею ст. 148 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Згідно ст. 54 Закону України „Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Пунктами 20.1 та 20.3. Статуту ТОВ фірма „КРОКУС (скорочена назва ТОВ „Крокус ЛТД) визначено, що учаснику, який виходить або виключається з товариства, сплачується вартість майна товариства, пропорційна його частці у Статутному капіталі, а також належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу (виключення) Всі розрахунки проводяться в національній валюті України, якщо збори учасників не постановлять інше.

Виплата проводиться після затвердження річного звіту в строк до 12 місяців з дня подачі заяви про вихід.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначалось вище, позивач надав заяву про вихід зі складу ТОВ „КРОКУС ЛТД 07.06.2016 року. Тобто, зобовязання товариства перед позивачем має виникнути тільки 07.06.2017року і після затвердження річного звіту ТОВ „КРОКУС ЛТД.

До господарського суду Одеської області з позовом по цій справі позивач звернувся 04.08.2016 року. Станом як на вказану дату, так і на дату вирішення спору не мало і не має місця порушення будь-яких прав та законних інтересів позивача, оскільки ще не сплинув встановлений Законом і Статутом ТОВ „КРОКУС ЛТД строк у 12 місяців та товариством не затверджено річний звіт за 2016 рік.

Приймаючи до уваги відсутність у відповідача 1 простроченого зобовязання перед позивачем, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ «КРОКУС ЛТД» сплатити частку, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 при його виході зі складу Засновників ТОВ «КРОКУС ЛТД», у порядку та строки, встановлені Статутом ТОВ «КРОКУС ЛТД» та нормами чинного законодавства України.

Що стосується позовної вимоги про визначення вартості частки майна ТОВ «КРОКУС ЛТД», пропорційної частці ОСОБА_1 у Статутному капіталі ТОВ «КРОКУС ЛТД» (а саме 50 % у Статутному капіталі Товариства), що підлягає виплаті ОСОБА_1 при його виході зі складу Засновників ТОВ «КРОКУС ЛТД», то вказана позовна вимога не відповідає, встановленим частиною 2 статті 16 ЦК України способам захисту цивільних прав та інтересів і, встановленим ч.2 ст.20 ГУ України, способам захисту прав субєктів господарювання, оскільки є лише предметом доказування щодо вимог про зобовязання виконати певні дії (в даному випадку сплатити вартість частки майна учаснику товариства). Фактично позовна заява в цій частині не містить будь-яких вимог до відповідачів по справі, а стосується необхідності визначення судом вартості частки майна, яка підлягає стягненню на користь учасника товариства, що вийшов із складу учасників цього товариства, - за наявності підстав для такого стягнення.

Приймаючи до уваги, що судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ «КРОКУС ЛТД» сплатити частку, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 при його виході зі складу учасників товариства, а вимога про визначення такої частки - є похідної від вимоги про зобовязання сплати цієї частки і, як зазначалось вище, не відповідає способах захисту порушеного права, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині, також, не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим третім особам (юридичним та фізичним особам) вчиняти будь-які дії щодо чинення перешкод позивачу в процесі реалізації його наміру щодо виходу зі складу засновників ТОВ „Крокус ЛТД, також, не відповідають, встановленим ст..16 ЦК України та ст..20 ГК України способам захисту цивільних прав та інтересів і способам захисту прав субєктів господарювання.

Такі вимоги щодо заборони відповідачеві вчиняти певні дії та заборони іншим особами вчиняти дії, що стосуються предмету спору відносяться до способів забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.67 ГПК України. Однак, позивачем, ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи не заявлялось про вжиття заходів до забезпечення позову. Тому вимоги про заборону ОСОБА_2 та будь-яким іншим третім особам (юридичним та фізичним особам) вчиняти будь-які дії щодо чинення перешкод позивачу в процесі реалізації його наміру щодо виходу зі складу засновників ТОВ „Крокус ЛТД, викладені в позовній заяві, суд розглядає в якості позовних вимог і відмовляє у їх задоволенні з вищевикладених підстав.

Крім того, частинами 1, 2 статті 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Господарський суд неодноразово витребував у позивача оригінали або належним чином завірені копії доданих до позовної заяви документів. Однак, таких належних письмових доказів позивач не надав, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову через недоведеність позовних вимог.

07.10.2016р. позивачем до канцелярії суду надано клопотання про призначення судової комплексної оціночної експертизи для визначення ринкової вартості майна ТОВ „Крокус ЛТД станом на 07.06.2015р. та розміру грошової суми, що підлягає виплаті позивачу, виходячи з цієї ринкової вартості майна товариства.

В судовому засіданні 11.10.2016р. суд відхилив вказане клопотання, приймаючи до уваги наступне:

Як вірно зазначено позивачем в позовній заяві, вартість майна для розрахунку розміру виплат учаснику, що виходить з товариства, може визначатися, виходячи з показників фінансової звітності або за результатами експертної оцінки.

14.09.2016р. представником ТОВ „Крокус ЛТД до канцелярії суду на вимогу суду надані копії балансів (звітів про фінансовий стан) товариства станом на 31.12.2014р., на 31.12.2015р. та станом 07.06.2016р., тобто - на дату звернення позивача до товариства із заявою про вихід із складу учасників ТОВ „Крокус ЛТД. З вказаних документів та з інформаційної довідки до балансу на 07.06.2016р. вбачається, що вартість частки майна товариства, пропорційна частці позивача у Статутному капіталі, становить 10528447грн. Доводи позивача про інший розмір вартості майна товариства ґрунтуються на припущеннях, які не можуть вважатися належними доказами по справі.

Статтею 33 ГПК України встановлено обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача витрат по сплаті судового збору у повному обсязі, у т.ч. за дві позовні вимоги немайнового характеру, які не були оплачені позивачем при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (65026, м. Одеса, вул. Буніна, б. 22, кв. 8, НОМЕР_1, ІН НОМЕР_2) до Державного бюджету України (рахунок № 31210206783008, отримувач УК у м.Одесі/Приморський район, код отримувача ЄДРПОЛУ 38016923, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації 22030101, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 2756 гривень судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України

Повне рішення складено 17 жовтня 2016 р.

Суддя О.А. Демешин