Ухвала суду № 62001206, 10.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.10.2016 р. Справа№ 5015/5510/11

Суддя Господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши в приміщенні Господарського суду Львівської області матеріали скарги Дочірнього підприємства «Над Дністром» ЗАТ «Львівський керамічний завод» на дії Миколаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції по Львівській області у справі 5015/5510/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (м.Київ) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів” (м.Львів)

до відповідача: Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” (м.Миколаїв Львівської області)

про: звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.

визнав, що скаргу слід повернути без розгляду.

Виносячи дану ухвалу суд виходив з наступного:

07.10.2016 року за вх. № 4826/16 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано скаргу Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” на дії Миколаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції по Львівській області у справі 5015/5510/11 за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (м.Київ) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів” до Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.

Згідно ч. 2 п. 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України і ГПК України, та містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 ч. 3 ст. 85 Закону N 606-XIV (606-14).

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису (ф. 107) заповнюється відправником у двох примірниках з зазначенням усіх реквізитів адресата. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

При огляді позовних матеріалів було встановлено, що заявником не надано усіх належних та допустимих доказів виконання вимог чинного законодавства України щодо оформлення скарги на дії Державної виконавчої служби, що передбачені нормами ГПК України, зокрема, скаржником не додано до матеріалів скарги описи вкладення внутрішніх поштових відправлень, що мали б підтверджувати надсилання позивачу та іншим учасникам процесу скарги на дії ДВС та доданих до неї документів.

Тому, скаржником порушено вимоги чинного законодавства України щодо правил оформлення позовної заяви, а саме ст. 54 ГПК України.

Отже, керуючись ст. 63 ГПК України, суддя, який вирішує питання про прийняття скарги, зобов’язаний повернути скаргу на дії ДВС з підстав неправильного оформлення скарги на дії ДВС та доданих до неї документів.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 56, 57, 63, 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” на дії Миколаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції по Львівській області у справі 5015/5510/11 – повернути без розгляду.

ДОДАТОК: на 12-ох арк.

Суддя Пазичев В.М.

Згідно ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.