Рішення № 62000772, 11.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016р. Справа№ 914/2012/16

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач», м. Тернопіль

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест», м. Київ

про: зобовязання до вчинення дій

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Думин В.Я.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 дов. № 1 від 01.08.2016 р.,

відповідача: ОСОБА_2 дов. б/н від 18.05.2016 р.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача: не зявився.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» про зобовязання до вчинення дій. Ухвалою від 05.08.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.08.2016 року.

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 16.08.2016 р. представник позивача не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду від 05.08.2016 р. не виконав.

В судове засідання 16.08.2016 р. представник відповідача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду від 05.08.2016 р. не виконав, відзиву не подав. Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 33524/16 від 16.08.2016 р. представник відповідача надіслав електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із тимчасовою непрацездатністю уповноваженого представника.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.08.2016 року розгляд справи відкладено на 13.09.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 35914/16 від 07.09.2016 р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із перебуванням у відпустці та неможливістю забезпечити явку в судове засідання у даній справі та долучив копії авіаквитків на 08.06.2016 р. та 22.09.2016 р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 36033/16 від 08.09.2016 р. позивач подав пояснення щодо підстав залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТзОВ «Західагроінвест», де зазначає, про наявний юридичний інтерес для участі у даній справі, оскільки рішення суду за результатами розгляду даного позову може вплинути на права та обовязки ТзОВ «Західагроінвест».

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 4396/16 від 13.09.2016 р. позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи , у звязку з врахуванням особливостей спору, зокрема, з необхідністю залучення та участі ТзОВ «Західагроінвест» в якості третьої особи та необхідністю подання додаткових доказів та пояснень, а також у звязку із заявленим клопотання про відкладення розгляду справи, з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи.

В судове засідання 13.09.2016 р. представник позивача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду не виконав.

В судове засідання 13.09.2016 р. представник відповідача зявився, вимоги ухвали виконав частково. Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 36613/16 від 13.09.2016 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву із долученими до нього документами на обґрунтування своєї правової позиції.

В судовому засіданні 13.09.2016 р. представник відповідача не заперечив заявлених позивачем клопотань.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Суд, вважає за доцільне задоволити клопотання представника позивача і залучити до участі у справі №914/2012/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТзОВ «Західагроінвест» (м. Київ, вул. Щорса, буд. 26 А, офіс 125).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд, вважає за доцільне клопотання позивача про продовження строку розглянути по суті в наступному судовому засіданні.

В звязку викладеним, суд задовольняє клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до положень п. 3.9.2 та п.3.9.3 постанови ВГС України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року із змінами та доповненнями у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК.

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду, останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.09.2016 року залучено до участі у справі № 914/2012/6 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТзОВ «Західагроінвест» та розгляд справи відкладено на 26.09.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 4396/16 від 13.09.2016 р. позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи , у звязку з врахуванням особливостей спору.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 38246/16 від 26.09.2016 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача подав відзив на позовну заяву.

В судове засідання 26.09.2016 р. представник позивача зявився, позов підтримав в повному обсязі із підстав, викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав частково. Надав суду пояснення по суті спору. Просить задоволити клопотання про продовження строку розгляду справи, уз вязку з врахування особливостей спору і відкласти для надання можливість подати суду належні і допустимі письмові докази в обґрунтування позовних вимог.

В судове засідання 26.09.2016 р. представник відповідача зявився, позов не визнає із підстав викладених у викладених у відзиві, вимоги ухвали виконав частково. Не заперечив проти продовження строку розгляду справи і відкладення розгляду справи.

В судове засідання 26.09.2016 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду виконав частково. Як вбачається із відзиву, просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує і просить його задоволити.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. ч.3 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд вважає за доцільне задоволити клопотання позивача (вх. № 4396/16 від 123.09.2016 р.) про продовження строку і продовжити строк розгляду даної справи на 15 календарних днів з 03.10.2016 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.09.2016 року продовжено строк розгляду справи з 03.10.2016 р. на 15 календарних днів та розгляд справи відкладено на 04.10.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 38893/16 від 29.09.2016 р. від відповідача поступила заява про долучення додаткових доказів, а саме: копії положення про регіональну філію «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та витяг з ЄДРЮО ФОП та громадських формувань станом на 12.09.2016 р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 39478/16 від 04.10.2016 р. представник позивача подав заперечення на відзив на позовну заяву із переліченими додатками, а саме з: копією свідоцтва про державну реєстрацію ВАТ «Тернопільський Облагропостач» від 10.07.1996 р. , копією наказу № 858 від 28.06.1996 р. РВ ФДМ України, копією витягу зі Статуту ВАТ «Тернопільський Облагропостач».

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 39601/16 від 04.10.2016 р. представник відповідача подав заяву про долучення додаткових доказів, а саме долучив: копію схеми примикання підїзної колії «облази СГТ» на ст. Тернопіль, копію поздовжнього профілю наявної підїзної колії, копію поздовжнього профілю проектованої підїзної колії, судову практика, щодо власності на підїдні колії.

В судове засідання 04.10.2016 р. представник позивача зявився, позов підтримав в повному обсязі із підстав, викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав частково. Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 39600/16 від 04.10.2016 р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення із матеріалами справи у звязку із наданням представником відповідача додаткових матеріалів у засіданні 04.10.2016 р.

В судове засідання 04.10.2016 р. представник відповідача зявився, позов не визнає із підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали виконав частково. Не заперечив проти відкладення розгляду справи.

В судове засідання 04.10.2016 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду виконав частково. Як вбачається із відзиву, просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує і просить його задоволити.

Враховуючи вищенаведене, у звязку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та заявленим клопотанням позивача про відкладення розгляду справи і невиконанням сторонами вимог ухвали суду в повному обсязі, в судовому засіданні суд ухвалив: відкласти розгляд справи до 11.10.2016 р.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 40409/16 від 10.10.2016 р. представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначає наступне.

ВАТ "Тернопільський Облагропостач" с правонаступником Державного обласного підприємства матеріально - технічного забезпечення «Облагропостач», яке згідно наказу №858 від 28.06.1996 року РВ ФДМ України перетворене у ВАТ «Тернопільський облагропостач».

До складу цілісного майнового комплексу Тернопільського державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення "Облагропостач" входила підїзна залізнична колія, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 14,характеристика якої зазначена в технічному паспорті під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ (заказ №92038) від 1992 року. Вказаний технічний паспорт було виготовлено Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту «Львівтранспроект» на замовлення Тернопільського головного підприємства МТЗ згідно договору №92038 від 09.03.1992 року та акту прийому робіт від 17.04.1992 року. Невідємними додатками до вказаного технічного паспорта є схема примикання під'їзної колії Тернопільського державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення "Облагропостач" до станції Тернопіль та схема поздовжніх та поперечних профілів залізничних колій, на яких зазначений той самий номер замовлення (заказ №92038), що і на технічному паспорті, та в яких відображено місце розташування на місцевості та примикання, а також всі технічні характеристики підїзної залізничної колії, яка складається з колії понумерованих №1,№2,№3.

В процесі приватизації цілісного майнового комплексу Тернопільського державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення "Облагропостач" станом на 01.05.1996 на балансі підприємства, на рахунку 01 - основні засоби, обліковувалось ж. д. полотно в кількості 1 одиниці балансовою вартістю 18080 крб, що відображено в матеріалах інвентаризації основних засобів підприємства станом на 01.05. 1996.

Відповідно до акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Тернопільського державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення «Облагропостач», затвердженого Регіональним відділенням 31.05.1996, ж. д. полотно станом на 01.05.1996 увійшло до статутного капіталу ВАТ "Тернопільський облагропостач", вказане підтверджується переліком майна, що було передано у власність згідно наказу №858 від 28 06.1996 року РВ ФДМ України.

У відповідності до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМУ від 22.07.1998 № 1450, що втратив чинність у зв'язку з прийняттям наказу ФДМУ від 24.05.2002 № 906, перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству формується за даними інвентаризаційних описів основних засобів, акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу та відомостей щодо введення об'єкту нерухомості в експлуатацію (у разі наявності).

Позивач зазначає, що аналогічної правової позиції щодо переліку документів, які підтверджують право власності особи на підїзну залізничну колію, та порядку її передачі на баланс підприємства дотримується і Вищий господарський суд в постанові від 26.07.2016 року у справі №926/1829/15, яку долучив Відповідач до матеріалів справи.

Згідно висновків Вищого господарського суду, викладених у вказаній вище постанові, позивачем вказано, що Відповідачем в нашій справі, не надано жодних належних доказів, які підтверджують його право власності на спірну підїзну колії, зокрема технічного паспорта, схем примикання під'їзної колії до станції Тернопіль та схем поздовжніх та поперечних профітів залізничної калії щодо спірної колії, актів прийому в експлуатацію, актів прийому-передачі на баланс залізниці спірної під'їзної залізничної колії, належним чином оформленої інвентарної картки.

Долучені Відповідачем 04.10.2016 року схема примикання проектованої підїзної колії та схеми продольних профілів проектованої підїзної колії, в розумінні положень ч. 1, 2 ст. 67 Статуту залізниць України, п. 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644, на думку позивача не є належними доказами наявності у Відповідача права власності на залізничну під'їзну колію, оскільки вони відображають місце розташування на місцевості та примикання проектованої під'їзної колії до існуючої колії облбази «Сільгосптехніки» в подальшому Державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення «Облагропостач» згідно проведеної зйомки в липні-серпні i960 році, а також містять перелік необхідних робіт для його подальшого будівництва. Ці схеми були виготовлені в процесі проектування та будівництва, під'їзної залізничної колії (останньої з трьох), збудованої господарським способом на території облбази "Сільгосптехніки" по проекту і кошторису обласного об'єднання "Сільгосптехніки", та прийнятої в експлуатацію комісією за участю представників залізниці та власника колії згідно Акту №1 приймання-здачі будівель та споруд від 23.11.1965р., затвердженого гербовими печатками Тернопільського обласного об'єднання "Сільгосптехніки". Це колія пронумерована №2 загальною довжиною 299 м., яка примикає через стрілочний перевід №11 до під'їзної залізничної колії №1 та №3, які становить єдину обєднану підїзну колію довжиною 750 м. згідно технічного паспорта та схем під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ (заказ №92038) від 1992 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 40409/16 від 10.10.2016 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача подав клопотання, в якому долучає додаткові докази у справі, а саме:

- копію звернення ТОВ Західагроінвест' від 18.04.2013 року до Начальника станції Тернопіль;

- копію звернення ТОВ "Західагроінвест" від 18.04.2013 року до Начальника

Тернопільської дистанції колії;

- копію відповіді Начальника станції Тернопіль від 19.04.2013 року;

- копію звернення ТОВ "Західагроінвест" від 23.04.2013 року до Начальника станції Тернопіль;

- копію звернення ТОВ "Західагроінвест" від 23.04.2013 року до Начальника

Тернопільської дирекції залізничних перевезень;

- копію звернення ТОВ "Західагроінвест" від 23.04.2013 року до Начальника

Тернопільської дистанції колії;

- копію звернення ТОВ "Західагроінвест" від 24.04.2013 року до Державно адміністрації залізничного транспорту УкраїниУкрзалізниця";

- копію відповіді Начальника станції Тернопіль від 30.04.2013 року.

В судове засідання 11.10.2016 р. представник позивача зявився, позов підтримав із підстав викладених у позовній заяві і у його додаткових поясненнях, що містяться в матеріалах справи, вимоги ухвал суду виконав.

В судове засідання 11.10.2016 р. представник відповідача зявився, проти позову заперечив, із підстав викладених у відзиві та поясненнях по суті спору, вимоги ухвал суду виконав.

В судове засідання 11.10.2016 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не зявився, позов підтримав із підстав, викладених у письмовому поясненні, що подане заявою від26.09.2016 р. за вх. № 38246/16, в яких просить позов задоволити і розглядати справу без участі їх представника, вимоги ухвал суду виконав.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні 11.10.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив таке.

Згідно наказу №858 від 28.06.1996 року РВ ФДМ України Державне обласне підприємство матеріально-технічного забезпечення «Облагропостач» перетворене у ВАТ «Тернопільський облагропостач». В процесі перетворення у власність ВАТ "Тернопільський Облагропостач" було передано під'їзну залізничну колію, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська,14,характеристика якої зазначена в технічному паспорті під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ (заказ №92038) від 1992 року.

Вказаний технічний паспорт було виготовлено Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту «Львівтранспроект» на замовлення Тернопільського головного підприємства МТЗ згідно договору №92038 від 09.03.1992 року та акту прийому робіт від 17.04.1992 року.

Згідно цього технічного паспорту, схеми примикання під'їзної колії Тернопільського головного підприємства МТЗ до станції Тернопіль та схеми поздовжніх та поперечних профілів залізничних колій, які є невідємними додатками до технічного паспорту:найменування колії і номер стрілки, від якої відходить колія до підприємства - колія 41А, стрілка №10, розгорнута довжина колії становить 0,75 км., загальна відстань від місця перемикання до території підприємства - 335м. На цьому шляху знаходяться три стрілочні переводи: №10, №36, №11. Даний шлях складається із з'єднуючої колії понумерованої №1, яка проходить від стрілки № 10 через стрілку № 36 до стрілки № 11 та становить 227,60 м. Навантаження-вивантаження - колії понумерованої №2 - від стрілки № 11 до упору повна довжина шляху становить 299 м, Навантаження-вивантаження - колії понумерованої №3 - від стрілки № 11 до упору повна довжина шляху становить 219,40 м.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.02.2009 року між Позивачем (продавець)та ТзОВ "Західагроінвест" (покупець) (далі по тексту-Третя особа) було укладено договір купівлі-продажу вказаної вище під'їзної колії.

Як зазначає позивач, в листопаді 2012 року, третя особа звернулася до начальника ВП Тернопільська дистанція колії з проханням провести огляд підїзної колії (вул. Поліська,14) на предмет її використання під подачу вантажних вагонів для їх завантаження та розвантаження.

Під час огляду представниками Третьої особи та ВП Тернопільська дистанція колії місцевості, по якій була прокладена зазначена колія, було виявлено факт її демонтажу. Зясувавши обставини демонтажу колії стало відомо, що 04.09.2012 р. ВП Тернопільська дистанція колії надіслало листа ЗАТ Агрокомбінат (який не є власником колії) з проханням надати дозвіл на демонтаж підїзної колії № 2, в тому числі стрілочних переводів №№ 36,11.

Так, 21.04.2011 р. перший заступник генерального директора Укрзалізниці, зобовязав усі Залізниці України проаналізувати стан використання та протяжність колій, які тривалий час закриті для руху: - визначитися з доцільністю їх використання; затвердити перелік колій, верхня будова яких у звязку з недоцільністю їх подальшого використання підлягає зняттю.

18.05.2011 р. ДТГО «Львівська залізниця» видала наказ № 432/Н, яким затвердила перелік колій, що не використовуються за призначенням та потребують зняття, згідно з Додатком 1 (п. 1 наказу), в тому числі підїзну колію облбази СГТ, інв. № 020124612, протяжністю 471 м2 (порядковий № 6 Додатку 1 до наказу № 432/Н від 18.05.2011 р).

Згідно наказу по ВП Тернопільська дистанція колії від 12.06.2011р. №181, верхня будова колії № 2 ВАТ Тернопільський облагропостач (облбаза СГТ) частково тимчасово демонтована і знаходиться на збереженні.

07.11.2012р. комісією ВП «Тернопільська дистанція колії» односторонньо було проведено огляд технічного стану верхньої будови підїзної колії № 2 ВАТ Тернопільський облагропостач (облбази СГТ), в тому числі СП № 36 Р-50 1/9 та СП №11 Р-50 1/11, станції Тернопіль Львівської зал., інв. № 020124612, за результатами якого було складено акт, у висновку якого зазначено, що обєкт знаходиться в незадовільному стані та непридатний для подальшої експлуатації внаслідок фізичного зносу. Проводити ремонт недоцільно, оскільки подальшої потреби у використанні колії немає. Колія була фактично демонтована Відповідачем.

Разом з цим, дозволу на демонтаж підїзної колії, яку Позивач мав намір використовувати для здійснення подальшої господарської діяльності, у товариства ніхто не запитував. Колія була демонтована без згоди і відома як Позивача, так і Третьої особи , яке на підставі договору купівлі-продажу та технічного паспорту на той час вважала себе її власником.

Впродовж 2013-2014 років Третя особа, неодноразово, зверталася до ВП Тернопільська дистанція колії ДТГО Львівська залізниця та Державної адміністрації залізничного транспорту України про відновлення демонтованої підїзної колії.

Всі звернення залишені ДТГО «Львівська залізниця» без задоволення, що стало підставою для звернення Третьої особи з позовом до господарського суду про спонукання ДТГО «Львівська залізниця» відновити демонтовану колію.

Вказані вище обставини встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 24.02.2016р., яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року у справі № 914/600/15 за позовом ТзОВ "Західагроінвест" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Тернопільська дистанція колії" про зобов'язання відновити залізничну під'їзну колію, позначену номером 1 (№ 1) від стрілочного переводу СП № 36 Р-50 1/9 до стрілочного переводу СП № 11 Р-50/1/11 та номером 3 (№ 3) від стрілочного переводу СП № 11 Р-50 1/11 до упору, станції Тернопіль, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, характеристика якої зазначена у паспорті під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТ, виготовленого Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту "Львівтранспроект" (замовлення № 92038) від 1992 року, і належить на праві приватної власності ТзОВ"Західагроінвест".

Обставини встановлені вищенаведеними судовими рішеннями в силу вимог ст. 35 ГПК України є преюдиційними, оскільки стосуються особи, щодо якої встановлені ці обставини.

Вказаним рішенням відмовлено ТзОВ"Західагроінвест" (Третій особі нашій справі), в задоволені позову про зобовязання ДТГО «Львівська залізниця» відновити демонтовану колію з тих підстав, що договір купівлі-продажу від 10.02.2009 р. укладений між Позивачем та Третьою особою у справі є нікчемним і до останньої не перейшло право власності на залізничну під'їзну колію, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14.

У звязку з цим, як зазначає позивач 16.05.2016 року Третя особа звернулась до Позивача із вимогою про повернення вартості під'їзної залізничної колії, сплаченої згідно договору договір купівлі-продажу від 10.02.2009 року, оскільки саме Позивач є законним власником під'їзної залізничної колії, що знаходилась за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська,14, характеристика якої зазначена в технічному паспорті під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ (заказ №92038) від 1992 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені у ст.16 названого Кодексу, зокрема одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відновлення становища, яке існувало до порушення, як спосіб захисту цивільного права та інтересу, застосовується у тому разі, якщо покладення обов'язку на особу, яка його порушила, припинити дії не відновлює повністю суб'єктивне право, а цього можна досягти вчиненням інших, передбачених законом, заходів.

Вимога про відновлення спірної залізничної під'їзної колії спрямована саме на відновлення становища, яке існувало до порушення.

В ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт" зазначено, що під'їзні колії - залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування

Відповідно до ст.64 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності. Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Частинами 1, 2 ст. 67 Статуту залізниць України встановлено, що відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подання на цю колію рухомого складу допускається після прийняття цієї залізничної колії в експлуатацію комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії. На кожну залізничну під'їзну колію складається масштабний план з нанесенням на нього розташування вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт, поздовжній профіль і креслення споруд.

Аналогічний перелік документів міститься і в ст. ст. 80, 82 Статуту залізниць СРСР, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 06.04.1964р. № 270.

Згідно з п. 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644, Власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв'язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці при прийнятті під'їзної колії в експлуатацію.

Отже, наведені законодавчі норми містять перелік документів, які є належними доказами наявності у особи права власності на залізничну під'їзну колію. Зокрема, такими документами є: Акт введення в експлуатацію та встановлення залізницею Порядку обслуговування залізничної під'їзної колії - для новозбудованої залізничної колії; Масштабний план; Технічний паспорт; Поздовжній та поперечний профілі залізничних колій; Креслення штучних споруд.

На підтвердження свого права власності на спірну під'їзну колію, позивачем долучено:

-технічний паспорт під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ (заказ №92038) від 1992 року, виготовленим Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту «Львівтранспроект» на замовлення Тернопільського головного підприємства МТЗ згідно договору №92038 від 09.03.1992 року;

-масштабний план схеми під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій; креслення штучних споруд, які є додатком до технічного паспорта під'їзної колії;

-перелік майна, що передано у власність ВАТ «Тернопільський облагропостач» згідно наказу РД ФДМУ по Тернопільській області від 28.06.1996 №858.

ВАТ "Тернопільський Облагропостач" с правонаступником Державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення «Облагропостач», яке згідно наказу №858 від 28.06.1996 року РВ ФДМ України перетворене у ВАТ «Тернопільський облагропостач».

До складу цілісного майнового комплексу Тернопільського державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення "Облагропостач" входила підїзна залізнична колія, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, характеристика якої зазначена в технічному паспорті під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ (заказ №92038) від 1992 року. Вказаний технічний паспорт було виготовлено Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту «Львівтранспроект» на замовлення Тернопільського головного підприємства МТЗ згідно договору №92038 від 09.03.1992 року та акту прийому робіт від 17.04.1992 року. Невідємними додатками до вказаного техінчного паспорта є схема примикання під'їзної колії Тернопільського державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення "Облагропостач" до станції Тернопіль та схема поздовжніх та поперечних профілів залізничних колій, на яких зазначений той самий номер замовлення (заказ №92038), що і на технічному паспорті, та в яких відображено місце розташування на місцевості та примикання, а також всі технічні характеристики підїзної залізничної колії, яка складається з колії понумерованих №1,№2,№3.

В процесі приватизації цілісного майнового комплексу Тернопільського державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення "Облагропостач" станом на 01.05.1996 на балансі підприємства, на рахунку 01 - основні засоби, обліковувалось ж. д. полотно в кількості 1 одиниці балансовою вартістю 18080 крб, що відображено в матеріалах інвентаризації основних засобів підприємства станом на 01.05.1996.

Відповідно до акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Тернопільського державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення «Облагропостач»затвердженого Регіональним відділенням 31.05.1996, ж. д. полотно станом на 01.05.1996 увійшло до статутного капіталу ВАТ "Тернопільський облагропостач", вказане підтверджується переліком майна, що було передано у власність згідно наказу №858 від

28 06.1996 року РВ ФДМ України.

У відповідності до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМУ від 22.07.1998 № 1450, що втратив чинність у зв'язку з прийняттям наказу ФДМУ від 24.05.2002 № 906, перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству формується за даними інвентаризаційних описів основних засобів, акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу та відомостей щодо введення об'єкту нерухомості в експлуатацію (у разі наявності).

Аналогічної правової позиції щодо переліку документів, які підтверджують право власності особи на підїзну залізничну колію, та порядку її передачі на баланс підприємства дотримується і Вищий господарський суд в постанові від 26.07.2016 року у справі №926/1829/15, яку долучив Відповідач до матеріалів справи.

Відповідачем в нашій справі не надано належних доказів, які підтверджують його право власності на спірну підїзну колії, зокрема технічного паспорта, схем примикання під'їзної колії до станції Тернопіль та схем поздовжніх та поперечних профітів залізничної калії щодо спірної колії, актів прийому в експлуатацію, актів прийому-передачі на баланс залізниці спірної під'їзної залізничної колії, належним чином оформленої інвентарної картки.

Долучені Відповідачем 04.10.2106 року схема примикання проектованої підїзної колії та схеми продольних профілів проектованої підїзної колії, в розумінні положень ч. 1, 2 ст. 67 Статуту залізниць України, п. 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11,2000р. № 644, не є належними доказами наявності у Відповідача права власності на залізничну під'їзну колію, оскільки вони відображають місце розташування на місцевості та примикання проектованої під'їзної колії до існуючої колії «облгази сельгоспснаба» в подальшому Державного обласного підприємства матеріально-технічного забезпечення «Облагропостач» згідно проведеної зйомки в липні-серпні 1960 році, а також містять перелік необхідних робіт для його подальшого будівництва. Ці схеми були виготовлені в процесі проектування та будівництва, під'їзної залізничної колії (останньої з трьох), збудованої господарським способом на території облбази "Сільгосптехніки" по проекту і кошторису обласного об'єднання "Сільгосптехніки", та прийнятої в експлуатацію комісією за участю представників залізниці та власника колії згідно Акту №1 приймання-здачі будівель та споруд від 23.11.1965р., затвердженого гербовими печатками Тернопільського обласного об'єднання "Сільгосптехніки". Це колія пронумерована №2 загальною довжиною 299 м., яка примикає через стрілочний перевід №11 до під'їзної залізничної колії №1 та №3, що становить єдину обєднану підїзну колію довжиною 750 м. згідно технічного паспорта та схем під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ (заказ №92038) від 1992 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Технічний паспорт залізничної під'їзної колії при станції Тернопіль Львівської залізниці, схеми примикання під'їзної колії до станції Тернопіль та схеми поздовжніх та поперечних профілів залізничних колій, які є невідємними додатками до технічного паспорту, і є належними доказами наявності у особи права власності на залізничну під'їзну колію, яка належить ВАТ "Тернопільський Облагропостач".Відтак, самовільно (незаконно) демонтувавши частину залізничної колії, відповідач порушив право власності позивача.

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач покликається на те, що демонтована під'їзна колія належала залізниці, що підтверджується, на її думку, наступними документами:

- інвентарною карткою обліку основних засобів, що перебувають на балансі залізниці;

- актом №1 приймання-передачі від 23.11.1965р.;

- Витягом з Єдиного реєстру обєктів державної власності станом на 01.07.2014 року.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Посилання відповідача, як на доказ підтвердження права власності на спірну під'їзну колію, на інвентарну картку, не може братися судом до уваги, оскільки не є документом, що підтверджує право власності на під'їзну колію, а лише фіксує дані внутрішньої перевірки виявлення фактичної наявності основних засобів, стану їх зберігання для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємства (організації). Факт знаходження під'їзної колії на балансі залізниці не є підставою для визнання її законним власником.

Крім того, долучена до матеріалів справи інвентарна картка має розбіжності в даті складання - 19.03.205р.Якщо припустити, що датою складання інвентарної карти є 19.03.2005 року, то це суперечить рядку № 22 самої карти, оскільки тут зазначена остаточна сума зносу за даними переоцінки станом на 30.11.2011 року.

Долучений відповідачем до матеріалів справи Акт №1 приймання-здачі від 23.11.1965р., затверджений гербовими печатками Тернопільського обласного об'єднання "Сільгосптехніки" навпаки свідчить про те, що під'їзна залізнична колія збудована господарським способом на території облбази "Сільгосптехніки" по проекту і кошторису обласного об'єднання "Сільгосптехніки", прийнята в експлуатацію комісією за участю представників залізниці та власника колії (ст.67 Статуту залізниць).

Посилання відповідача, як на доказ підтвердження права власності на спірну під'їзну колію, на Витяг з Єдиного реєстру обєктів державної власності станом на 01.07.2014 року, також не може братися судом до уваги, оскільки:

-у зазначеному Витязі не вказано жодних характеристик обєкта (довжини,основних конструктивних елементів та інженерного обладнання), щоб його можна було індивідуалізувати.

-із Витягу не вбачається дати реєстрації вказаного обєкта за Відповідачем. Якщо припустити, що датою реєстрації є 01.11.2013 дата інвентаризації, то це цілком суперечить наявним в матеріалам справи доказам, оскільки рішення та усі дії по демонтажу спірної підїзної колії проводились протягом 2011-2012 років в наслідок незадовільного її технічного стану та неможливості подальшої експлуатації.

-із Витягу не можливо встановити на підставі якого документа було передано на баланс Відповідача зазначений обєкт.

Відповідачем також не подано жодних доказів, які підтверджували б той факт, що у його власності чи хоча б користуванні, на час будівництва чи демонтажу спірної колії, знаходилась земельна ділянка на якій розташована спірна підїзна колія, яка є нерухомим майном та нерозривно повязана з земельною ділянкою на якій розташована. Відповідач жодного разу не звертався для належного оформлення права користування чи власності земельною ділянкою під нібито належною їй підїзною колією.

Так, підїзна колія знаходилась на земельній ділянці у м. Тернополі по вул. Поліська, 14, яка перебувала в користуванні Позивача ще з 1959 року згідно протоколу №14 засідання виконкому Тернопільської міської ради депутатів трудящих від 18.08.1959 року.

12 вересня 2001 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення за №1159 про вилучення у Позивача земельної ділянки, площею 43852,4кв.м. та надання її в оренду терміном на 25 років ЗАТ "Агрокомбінат" (правонаступником якого є ТзОВ "Агрокомбінат - Тернопіль" ).

Цим же рішенням визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №002034, зареєстрований в Книзі записів державних актів 18 червня 2001 року за №597 та зобовязано ЗАТ "Агрокомбінат" в місячний термін оформити надання земельної ділянки відповідною документацією.

11 березня 2002 року, на виконання рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1159 від 12 вересня 2001 року між Тернопільською міською радою та ЗАТ "Агрокомбінат" укладено договір оренди земельної ділянки АЕР №602514, котрий зареєстровано 28 березня 2002 року за №476 у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, про що вчинено запис в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року справі № 921/1025/14-г/6 договір оренди земельної ділянки АЕР №602514 від 12 вересня 2001 року між Тернопільською міською радою та ЗАТ "Агрокомбінат", котрий зареєстровано 28 березня 2002 року за №4761159 визнано недійсним з підстави помилки під час його укладення щодо істотних умов договору.

Дані обставини підтвердженні матеріалами справи.

Таким чином, Відповідач ще з 1959 року та по даний час не був та не є власником чи користувачем земельної ділянки, на якій була розташована спірна підїзна колія, а тому з врахування висновків суду, викладених у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року у справі № 914/600/15, не міг жодним чином законним способом зареєструвати спірну колію як свою власність і здійснити самовільне розпорядження нею, тобто демонтувати.

Жодних інших доказів, зокрема наказів, актів передачі спірної підїзної колії на баланс Відповідача, останнім надано не було.

Долучений позивачем до справи Технічний паспорт, схеми примикання під'їзної колії Тернопільського головного підприємства МТЗ до станції Тернопіль та схеми поздовжніх та поперечних профілів залізничних колій, які є невідємними додатками до технічного паспорту на спірну під'їзну залізничну колію не загального користування є підтвердженням того, що вона належить ВАТ "Тернопільський облагропостач".

Необґрунтованими є доводи відповідача про правомірність демонтажу спірної залізничної під'їзної колії із дотриманням порядку та на виконання вказівки Державної адміністрації залізничного транспорту "Укрзалізниця".

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р., Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансзв'язку. Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу. У підпункті 3 пункту 4 Положення закріплено, що Укрзалізниця відповідно до покладених на неї завдань здійснює функції з управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності та закріплене за підприємствами, в частині:

затвердження статутів (положень) підприємств, контролю дотримання та прийняття рішень у зв'язку з порушенням їх вимог;

укладення і розірвання контрактів з керівниками підприємств (крім начальників залізниць);

здійснення контролю за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна;

підготовки разом з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування пропозицій Мінтрансзв'язку щодо розмежування державного майна між загальнодержавною, республіканською (Автономної Республіки Крим) і комунальною власністю.

Частина 2 ст.136 Господарського кодексу України закріплює положення про те, що власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства".

Отже, Укрзалізниця уповноважена здійснювати функції з управління майном лише у частині, зазначеній у Положенні про Державну адміністрацію залізничного транспорту України. Здійснення ж контролюючих повноважень полягає у можливості перевірки діяльності, наданні необхідної можливості для таких перевірок, звітуванні про діяльність. Повна відповідальність за стан справ та діяльність Залізниці покладена на начальника Залізниці, тому він вправі приймати рішення, спрямовані на раціональне використання наявних матеріальних ресурсів, покращення безпеки руху.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про залізничний транспорт", органи управління залізничним транспортом разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування вирішують питання експлуатації малодіяльних збиткових залізничних дільниць, станцій, а також залізничних під'їзних колій, що перебувають на балансі залізниць. У разі неприйняття органами місцевого самоврядування (протягом 6 місяців після звернення залізниці) рішень про компенсацію збитків з місцевих бюджетів або за рахунок підприємств, що обслуговуються цими дільницями, станціями та під'їзними коліями, Укрзалізниця за погодженням з Міністерством транспорту України має право прийняти рішення про закриття малодіяльних збиткових залізничних дільниць, станцій та залізничних під'їзних колій.

При цьому питання про експлуатацію малодіяльних збиткових залізничних дільниць, станцій, а також залізничних під'їзних колій, що перебувають на балансі залізниць, вирішується разом з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Аналогічне положення міститься і у п.8 Статуту залізниць України - питання про експлуатацію малодіяльних збиткових залізничних дільниць, станцій, а також залізничних під'їзних колій, що перебувають на балансі залізниць, вирішується разом з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі неприйняття органами місцевого самоврядування (протягом 6 місяців після звернення залізниці) рішень про компенсацію збитків з місцевих бюджетів або за рахунок підприємств, що обслуговуються цими дільницями, станціями та під'їзними коліями, Укрзалізниця за погодженням з Мінтрансом має право прийняти рішення про закриття збиткових дільниць, станцій та під'їзних колій.

Отже, для Укрзалізниці виникає необхідність погодження з Мінтрансом при прийнятті рішень про закриття збиткових дільниць, станцій та під'їзних колій.

Як зазначалося вище, Наказ начальника ДТГО "Львівська залізниця" №432/Н від 18.05.2011 року вказував на зняття та зберігання верхньої будови спірної колії.

У Законі України «Про залізничний транспорт» та в Статуті залізниць України, мова йде лише про збиткові під'їзді колії. Згідно п.64 Статуту залізниць України, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство).

Як вбачається з матеріалів справи, доказів погодження демонтажу спірної під'їзної колії, як збиткової , ні з Міністерством, ні з підприємством, для діяльності якого ця колія збудована, відповідач суду не надав.

Лист ВП «Тернопільська дистанція колії» №2089 від 04.09.2012 року адресований начальнику ЗАТ «Агрокомбінат» про надання дозволу на демонтаж під'їзної колії №2 в тому числі стрілочних переводів №36,11, які знаходяться на балансі дистанції колії не є належним і допустимим доказом дотримання погодження з власником колії такого демонтажу, так як адресований особі, яка не має жодного відношення до спірної колії.

Що стосується порядку погодження з відповідними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування питання експлуатації збиткових під'їзних колій, то з них вбачається, що питання погодження демонтажу колій було проведено формально, без дотримання порядку такого погодження, а саме лист заступника міського голови виконавчого комітету Тернопільської міської ради №6381/02 від 17.10.2012 року , яким виконавчий комітет повідомляє, що не заперечує проти демонтажу під'їзних колій, не є належним ні по формі ні по змісту доказом такого погодження органом виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», - «Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень». Згідно п.6 ст.59 Закону - «Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради».

Ні положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні жодними іншими нормативними актами заступник міського голови не наділений повноваженнями одноособово вирішувати питання, що належать до компетенції міської ради чи її виконавчого комітету та приймати рішення у формі листів-погоджень.

З огляду на викладене, при проведенні демонтажу спірної під'їзної колії, відповідачем не дотримано процедури погодження такого демонтажу у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши подані сторонами докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судовий збір необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України і стягнути з останнього на користь позивача в сумі 1378,00 грн., так як спір виник з вини відповідача.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 3,12, 22, 27, 33,34, 36, 44, 49, 69, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (м.Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» ( м. Львів, вул. Гоголя, 1,ЄДРПОУ 40081195) відновити залізничну під'їзну колію позначену номером 1(№1) від стрілочного переводу СП №36 Р-50 1/9 до стрілочного переводу СП №11 Р-50 1/11 та номером 3(№3) від стрілочного переводу СП №11 Р-50 1/11 до упора, станції Тернопіль, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, характеристика якої зазначена в технічному паспорті під'їзної колії не загального користування Тернопільського головного підприємства МТЗ, виготовленого Львівським державним проектно-вишукувальним інститутом залізничного транспорту «Львівтранспроект», (замовлення №92038) від 1992 року та схемах поздовжнього та поперечного профілю залізничних колій та примикання під'їзної колії Тернопільського головного підприємства МТЗ до станції Тернопіль, які є додатками до технічного паспорта.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м.Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський Облагропостач» (м.Тернопіль, вул Поліська, 14, ЄДРПОУ 00913752) 1378,00 грн. понесених виплат на сплату судового збору.

4.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.10.2016 р.

Суддя Долінська О.З.