Рішення № 62000421, 10.10.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2016 року Справа № 913/862/16

Провадження №19/913/862/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання, м.Луганськ

до Державного підприємства Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 440885 грн 81 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання помічник судді Воронько В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю №134 від 19.07.2016;

від відповідача представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії №55 від 10.04.2008 за спожиту активну електроенергію в сумі 171234 грн 01 коп., заборгованості за оплату вартості різниці між фактично спожитою електроенергією та договірною величиною споживання електричної енергії в сумі 163664 грн 60 коп., 3% річних у сумі 24029 грн 67 коп., інфляційних нарахувань у сумі 24802 грн 90 коп., пені у розмірі 81124 грн 62 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.08.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 15.08.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.08.2016 розгляд справи відкладений на 30.08.2016.

30.08.2016 позивач надав письмові пояснення № б/н від 30.08.2016, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, де повідомив, що не згоден з позицією відповідача стосовно звільнення його від заборгованості по оплаті вартості різниці між фактично спожитою електричною енергією та договірною величиною споживання електричної енергії, 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, у звязку з важким фінансовим станом.

Відповідач, в свою чергу, надав відзив № 68/Д від 29.08.2016 на позовну заяву, в якому визнав заборгованість за спожиту активну електроенергію; у звязку з важким фінансовим становищем просить не стягувати заборгованість по оплаті різниці між фактично спожитою електричною енергією та договірною величиною споживання електричної енергії, 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, які, на його думку, виникли в основному за рахунок несвоєчасної сплати за спожиту електроенергію військовими підрозділами Міністерства оборони України, які фактично орендують частину нежитлових приміщень відповідача з жовтня 2014 року.

В судовому засіданні 30.08.2016, згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 13.09.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.09.2016 розгляд справи був відкладений на 28.09.2016.

27.09.2016 на адресу суду від відповідача надійшов лист № 77 від 26.09.2016, в якому він повідомив про сплату 15.09.2016 заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 23969 грн 99 коп. та просить не стягувати заборгованість по оплаті вартості між фактично спожитою електроенергією та договірною величиною споживання електроенергією, оскільки ця заборгованість виникла у звязку з непередбачуваним розташуванням військових підрозділів Міністерства оборони України на його території; просить зменшити на 90% 3% річних,інфляційні нарахування та пеню.

28.09.2016 позивач надав письмові пояснення № б/н від 27.09.2016 в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в яких зазначив, що рахунки за період з червня 2015 року по грудень 2015 року були сплачені в повному обсязі, але несвоєчасно і з порушенням строків оплати; заборгованість за активну електроенергію заявлена за період з січня 2016 року по червень 2016 року.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.09.2016 було продовжено строк розгляду справи по 18.10.2016; розгляд справи був відкладений на 10.10.2016.

Клопотанням №81 від 05.10.2016 позивач просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Позивач письмовими поясненнями б/н від 10.10.2016 зазначив, що 15.09.2016 відповідачем оплачено 23969 грн 99 коп., з яких 19952 грн 53 коп. - погашення несплаченої заборгованості за активну електроенергію, спожиту за січень 2016 року; 4017 грн 46 коп. погашення несплаченої заборгованості за активну електроенергію за лютий 2016 року.

Позивач заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 07.10.2016 зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію з 171234 грн 01 коп. до 147264 грн 02 коп.

Відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява приймається судом до розгляду. Справа розглядається з її урахуванням.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного та компетентного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 10.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання (постачальник, позивач) та Державним підприємством Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв (споживач, відповідач) 10.04.2008 був укладений договір №55 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 320 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатків до договору Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача та Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невідємною частиною" (п.1.1 договору).

Відповідно до пп.2.3.3 п.2.3 договору споживач зобовязується для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 10 числа згідно з додатком Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії знімати покази розрахункових засобів обліку та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Лисичанської філії (РЕМ) за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Гоголя, 24 для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором. Одночасно з рахунками постачальник надає споживачу два екземпляри підписаного зі свого боку акту про використану електричну енергію, який складається за формою, наведеною у додатку Форма Акт про використану електричну енергію. Споживач повертає один екземпляр підписаного зі свого боку акту про використану електричну енергію разом з актом про зняття показів розрахункових засобів обліку за наступний розрахунковий період.

Згідно з п.4.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4.4 договору у разі порушення споживачем передбачених додатком Порядок розрахунків строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені споживачу надається окремий рахунок.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини (пп.4.4.2 п.4.4 договору).

Відповідно до п.5.1 договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються у додатках Обсяги постачання електричної енергії споживачу на підставі заявки споживача на обсяг очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання за місяцями року, яка надається споживачем постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року. Обсяг очікуваного споживання електричної енергії має не перевищувати дозволений обсяг споживання електричної енергії, визначений на підставі дозволеної потужності. У разі надання споживачем у встановлений договором термін відомостей про обсяг очікуваного споживання електричної енергії, який перевищує дозволений обсяг споживання енергії, відомості про обсяг очікуваного споживання електричної енергії в наступному році вважаються ненаданими. У разі ненадання споживачем відомостей про обсяг очікуваного споживання електричної енергії у встановлений в цьому пункті термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюються постачальником за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. У разі потреби постачальник може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання електричної енергії.

Договірні величини споживання електричної енергії доводяться постачальником електричної енергії до споживача письмовим повідомленням, яке є невідємною частиною договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Форма повідомлення наведена в додатку Форма Повідомлення про встановлені договірні величини споживання електричної потужності (п.5.3 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п.9.3 договору).

У п.1 додатку Порядок розрахунків сторони передбачили, що споживач здійснює розрахунки за електричну енергію за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та згідно з тарифними групами та класами напруги кожного приєднання. За електричну енергію, що обліковується на окремій площадці вимірювання розрахунки здійснюються за одним тарифом, за винятком випадків, коли всередині площадки вимірювання розміщені електроустановки, для яких нормативно-правовими актами НКРЕ встановлено інший тариф. Розрахунковим вважається період з 10 числа попереднього місяця до 10 числа поточного місяця. На період з квітня 2008 по грудень 2008 застосовується роздрібний тариф. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за даними додатка Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до п.9 додатку Порядок розрахунків розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Фактичне споживання електричної енергії за розрахунковий період визначається за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

16.10.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору №55 від 10.04.2008 до 31.12.2015 та викладено в новій редакції додаток до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам.

16.10.2015 між сторонами укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору №55 від 10.04.2008 до 31.12.2016 та викладено в новій редакції додаток до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам.

На виконання вказаних умов договору та додатків до нього позивачем були надані відповідачеві послуги з постачання електричної енергії, які відповідач оплачував частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість по оплаті за спожиту активну електроенергію в сумі 147264 грн 02 коп., заборгованість по оплаті вартості різниці між фактично спожитою електричної енергією та договірною величною споживання електричної енергії в сумі 163664 грн 60 коп., за стягненням яких позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір про постачання електричної енергії №55 від 10.04.2008, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України Про засади функціонування ринку електричної енергії України та Про електроенергетику.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про електроенергетику споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1 договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються у додатках Обсяги постачання електричної енергії споживачу на підставі заявки споживача на обсяг очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання за місяцями року, яка надається споживачем постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року. Обсяг очікуваного споживання електричної енергії має не перевищувати дозволений обсяг споживання електричної енергії, визначений на підставі дозволеної потужності. У разі надання споживачем у встановлений договором термін відомостей про обсяг очікуваного споживання електричної енергії, який перевищує дозволений обсяг споживання енергії, відомості про обсяг очікуваного споживання електричної енергії в наступному році вважаються ненаданими. У разі ненадання споживачем відомостей про обсяг очікуваного споживання електричної енергії у встановлений в цьому пункті термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюються постачальником за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. У разі потреби постачальник може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання електричної енергії.

Відповідно до додатку Обсяги постачання електричної енергії споживачу до договору №55 від 10.04.2008 відповідачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі: на липень 2015 року 4500 кВт*год; на жовтень 2015 року 8500 кВт*год; на листопад 2015 року 13000 кВт*год, на грудень 2015 року 18000 кВт*год, на січень 2016 року 20000 кВт*год, на лютий 2016 року 22000 кВт*год, на березень 2016 року 16000 кВт*год, на квітень 2016 року 14000 кВт*год, на травень 2016 року 7500 кВт*год, на червень 2016 року 5000 кВт*год згідно із заявками відповідача №138 від 12.09.2014 та №78/Д від 02.10.2015.

Згідно з актами про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідачем фактично спожито: у липні 2015 року 4560 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за липень 2015 року, перевищення складає 60 кВт*год); у жовтні 2015 року 79658 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за жовтень 2015 року, перевищення складає 71158 кВт*год); у листопаді 2015 року 22099 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за листопад 2015 року, перевищення складає 9099 кВт*год); у грудні 2015 року 22467 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за грудень 2015 року, перевищення складає 4467 кВт*год); у січні 2016 року 27781 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за січень 2016 року, перевищення складає 7781 кВт*год); у лютому 2016 року 26944 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за лютий 2016 року, перевищення складає 4944 кВт*год); у березні 2016 року 18413 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за березень 2016 року, перевищення складає 2413 кВт*год); у квітні 2016 року 16037 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за квітень 2016 року, перевищення складає 2037 кВт*год); у травні 2016 року 9317 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за травень 2016 року, перевищення складає 1817 кВт*год); у червні 2016 року 7592 кВт*год (акт приймання-передавання товарної продукції за червень 2016 року, перевищення складає 2592 кВт*год). Таким чином, відповідач перевищив встановлені договором договірні величини споживання електричної енергії на 106368 кВт*год.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини (пп.4.4.2 п.4.4 договору).

Двократна вартість різниці між фактично спожитою електричної енергією та договірною величиною споживання електричної енергії складає за період липень 2015 року, жовтень 2015-червень 2016 року 163664 грн 60 коп. Відповідачеві були виставлені відповідні рахунки.

В п.9 додатку Порядок розрахунків до договору сторони передбачили, що розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Факт поставки відповідачеві електроенергії за договором про постачання електричної енергії №55 від 10.04.2008 підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції та виставленими рахунками.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії №55 від 10.04.2008 за спожиту активну електроенергію за період з січня 2016 року по червень 2016 року в сумі 147264 грн 02 коп., заборгованості по оплаті вартості різниці між фактично спожитою електричною енергією та договірною величиною споживання електричної енергії в сумі 163664 грн 60 коп. та про їх задоволення (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог №б/н від 07.10.2016).

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 19.06.2015 по 01.07.2016 в сумі 81124 грн 62 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4.4 договору у разі порушення споживачем передбачених додатком Порядок розрахунків строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені споживачу надається окремий рахунок.

Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом було перевірено розрахунок пені, наданий позивачем (а.с.66-68) та встановлено, що він є арифметично неправильним. Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми Законодавство:

№ і дата рахунку-фактуриСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Часткова оплата, грн.Період нарахування пеніКількість днів простроченняСума пені, грн55/6/1 від 11.06.2015По 18.06.20158558,96 19.06.2015-18.12.20151832216,4255/7/1 від 10.07.2015По 17.07.20158218,94 18.07.2015-17.01.20161842033,3355/8/1 від 11.08.2015По 18.08.20158264,00 19.08.2015-18.02.20161841927,6955/9/1 від 11.09.2015По 18.09.20158626,28 19.09.2015-18.03.20161821904,5555/10/1 від 16.10.2015По 23.10.2015145372,67 24.10.2015-23.04.201618331967,3655/11/1 від 13.11.2015По 20.11.201540329,79 21.11.2015-20.05.20161828637,7855/12/1 від 11.12.2015По 18.12.201541001,37 19.12.2015-14.06.20161798419,3655/1/1 від 12.01.2016По 19.01.201652986,14 20.01.2016-14.06.20161478839,71 19952,5315.06.2016 33033,6115.06.2016-01.07.201617320,5555/2/1 від 12.02.2016По 19.02.201651389,75 20.02.2016-01.07.20161337483,8155/3/1 від 10.03.2016По 17.03.201635118,74 18.03.2016-01.07.20161063974,3755/4/1 від 13.04.2016По 20.04.201630587,05 21.04.2016-01.07.2016722211,2955/5/1 від 11.05.2016По 18.05.201618836,74 19.05.2016-01.07.201644811,1155/6/1 від 13.06.2016По 21.06.201615349,20 22.06.2016-01.07.201610140,91Всього: 80888,24

З огляду на викладене, обґрунтованою є пеня за період з 19.06.2015 по 01.07.2016 в сумі 80888 грн 24 коп.

Відносно заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пп.3.17.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобовязання, причин неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобовязання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобовязання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що порушення зобовязань з оплати електроенергії сталося не з його вини, а за рахунок понадлімітного споживання і несвоєчасної оплати електроенергії військовими підрозділами Міністерства оборони України, які без укладення договору оренди використовують приміщення інституту та його інфраструктуру.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд враховує зазначені відповідачем обставини та те, що він є державним підприємством, яке фінансується з державного бюджету України.

З огляду на викладене, а також те, що наявність будь-яких збитків, викликаних несвоєчасною оплатою спожитої електроенергії відповідачем, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися, суд, керуючись приписами ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за доцільне та правомірне зменшити розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на 50%, тобто до 40444 грн 12 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 19.06.2015 по 01.07.2016 в сумі 24029 грн 67 коп. та інфляційних втрат за період з червня 2015 року по червень 2016 року в сумі 24802 грн 90 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Підпунктом 1.9 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем та встановлено, що він є неправильним, оскільки позивачем день часткової оплати заборгованості включений в період часу, за який здійснюється їх стягнення.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми Законодавство, в межах заявленого позивачем періоду:

№ і дата рахунку-фактуриСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Часткова оплата, грн.Період нарахування 3% річнихКількість днів простроченняСума 3% річних, грн55/6/1 від 11.06.2015По 18.06.20158558,9617.05.2016 5612,8219.06.2015-16.05.2016333233,99 2946,1418.05.2016 2946,1417.05.201610,2455/7/1 від 10.07.2015По 17.07.20158218,9418.05.2016 8218,9418.07.2015-17.05.2016305205,7855/8/1 від 11.08.2015По 18.08.20158264,0018.05.2016 8264,0019.08.2015-17.05.2016273185,1755/9/1 від 11.09.2015По 18.09.20158626,2818.05.2016 5570,9219.09.2015-17.05.2016242171,31 3055,3619.05.2016 3055,3618.05.201610,2555/10/1 від 16.10.2015По 23.10.2015145372,6719.05.2016 14944,6424.10.2015-18.05.20162082480,74 130428,0324.05.2016 55354,4219.05.2016-23.05.2016553,45 75073,6115.06.2016 75073,6124.05.2016-14.06.201622135,3855/11/1 від 13.11.2015По 20.11.201540329,7915.06.2016 40329,7921.11.2015-14.06.2016207684,6655/12/1 від 11.12.2015По 18.12.201541001,3715.06.2016 41001,3719.12.2015-14.06.2016179601,7055/1/1 від 12.01.2016По 19.01.201652986,1415.06.2016 33033,6120.01.2016-14.06.2016147638,44 19952,53 15.06.2016-01.07.20161727,8055/2/1 від 12.02.2016По 19.02.201651389,75 20.02.2016-01.07.2016133560,2355/3/1 від 10.03.2016По 17.03.201635118,74 18.03.2016-01.07.2016106305,1355/4/1 від 13.04.2016По 20.04.201630587,05 21.04.2016-01.07.201672180,5155/5/1 від 11.05.2016По 18.05.201618836,74 19.05.2016-01.07.20164467,9455/6/1 від 13.06.2016По 21.06.201615349,20 22.06.2016-01.07.20161012,58Всього: 6545,30

Враховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних за період з 19.06.2015 по 01.07.2016 в сумі 6545 грн 30 коп.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань передбачено, що згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий курєр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку про те, що він є арифметично неправильним, оскільки невірно визначено індекси інфляції на весь період прострочення та не враховано приписи пп.3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунок позивача є невірним та навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми Законодавство:

№ і дата рахунку-фактуриСтрок оплатиСума заборгованості в грн.Часткова оплата, грн.Період нарахування інфляціїСума інфляції, грн55/6/1 від 11.06.2015По 18.06.20158558,9617.05.2016 5612,82Липень 2015-квітень 2016599,0855/7/1 від 10.07.2015По 17.07.20158218,9418.05.2016 8218,94Серпень 2015-квітень 2016664,1155/8/1 від 11.08.2015По 18.08.20158264,0018.05.2016 8264,00Вересень 2015-квітень 2016739,7855/9/1 від 11.09.2015По 18.09.20158626,2818.05.2016 5570,92Жовтень 2015-квітень 2016560,9155/10/1 від 16.10.2015По 23.10.2015145372,6719.05.2016 14944,64Листопад 2015-квітень 201611491,82 75073,6115.06.2016 75073,61Травень 201675,0755/11/1 від 13.11.2015По 20.11.201540329,7915.06.2016 40329,79Грудень 2015-травень 20162377,4755/12/1 від 11.12.2015По 18.12.201541001,3715.06.2016 41001,37Січень 2016-травень 20162115,2555/1/1 від 12.01.2016По 19.01.201652986,1415.06.2016 33033,61Лютий 2016-травень 20162236,53 19952,53 Червень 2016-39,9155/2/1 від 12.02.2016По 19.02.201651389,75 Березень 2016-червень 20162276,7055/3/1 від 10.03.2016По 17.03.201635118,74 Квітень 2016-червень 20161192,7455/4/1 від 13.04.2016По 20.04.201630587,05 Травень 2016-червень 2016-30,6555/5/1 від 11.05.2016По 18.05.201618836,74 Червень 2016-37,67Всього: 24221,23

Враховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є інфляційні втрати за період з червня 2015 року по червень 2016 року в сумі 24221 грн 23 коп.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 07.10.2016).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір за платіжним дорученням №2057 від 31.05.2016 у розмірі 9230 грн 48 коп. До стягнення позивачем було заявлено позовні вимоги в сумі 464855 грн 80 коп., тобто судовий збір становить 6972 грн 84 коп. Переплата складає 2257 грн 64 коп. В подальшому позивачем було зменшено розмір позовних вимог (заява про зменшення №б/н від 07.10.2016) на 23969 грн 99 коп. Таким чином, поверненню підлягає судовий збір в розмірі 359 грн 55 коп. З огляду на викладене на даний час існує переплата судового збору в загальній сумі 2617 грн 19 коп., який може бути повернутий позивачу з державного бюджету України відповідною ухвалою за його клопотанням.

Як передбачено абз.4 пп.3.17.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судовий збір в сумі 6613 грн 29 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання до Державного підприємства Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв, проспект Гвардійський, б.34, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 00209102, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання, кв.Гайового, б.35А, м.Луганськ, ідентифікаційний код 31443937, фактична адреса: вул.Горького, б.123, м.Старобільськ Луганської області, на п/р зі спеціальним режимом використання №260313279060 філія ЛОУ АТ Державний Ощадний банк України у м.Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937 заборгованість за активну електроенергію в сумі 147264 грн 02 коп., заборгованість по оплаті вартості різниці між фактично спожитою електричною енергією та договірною величиною споживання електричної енергії в сумі 163664 грн 60 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв, проспект Гвардійський, б.34, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 00209102, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання, кв.Гайового, б.35А, м.Луганськ, ідентифікаційний код 31443937, фактична адреса: вул.Горького, б.123, м.Старобільськ Луганської області, на п/р №26006304703374 у ФЛОУ АТ Ощадбанк у м.Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937, пеню в сумі 40444 грн 12 коп., інфляційні втрати в сумі 24221 грн 23 коп., 3% річних у сумі 6545 грн 30 коп., судовий збір у сумі 6338 грн 75 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.2016.

Суддя Т.В. Косенко