Рішення № 62000187, 30.09.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6084/16-ц

2/296/2194/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

"30" вересня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі: головуючого Сингаївського О.П., секретаря Галіцької А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання довіреності недійсною та стягнення попередньої оплати за договором підряду,-

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду м. Житомира звернулась ОСОБА_4 із вказаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить визнати довіреність № 1677 недійсною, стягнути солідарно попередню оплату за договором підряду у розмірі 4 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.07.10 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу у Рівненській області Матвійчуком А.В. від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 була посвідчена довіреність № 1677, відповідно до змісту якої ОСОБА_4 уповноважила бути її представником в усіх без винятку установах, організаціях, органах нотаріату, земельних ресурсах, банках, тощо з питань відчуження належної останній земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

В подальшому прізвище ОСОБА_4 було змінено на «Давидова», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені.

Позивач зазначає, що довіреність нею не підписувалась, не узгоджується з її волею на уповноваження ОСОБА_2 на розпорядження зазначеним вище майном, а тому, просить суд визнати її недійсною.

Крім того, позивач зазначає, що між нею та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 було укладено договір на виконання ландшафтного дизайну.

Відповідно до умов договору ОСОБА_3 та ОСОБА_2 гарантували ОСОБА_4 належне виконання зобов'язань пов'язаних з комплексу робіт направлених на виконання ландшафтного дизайну земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

Позивач зазначає, що умови договору відповідачами не виконані, а тому просить стягнути попередню оплату за договором в сумі 4 000,00 гривень.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду справи належним чином через засоби масової інформації.

Суд розглянув справу в заочному порядку, відповідно до глави 8 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 30.07.2010 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу у Рівненській області Матвійчуком А.В. від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 була посвідчена довіреність № 1677, відповідно до змісту якої ОСОБА_4 уповноважила бути її представником в усіх без винятку установах, організаціях, органах нотаріату, земельних ресурсах, банках, тощо з питань відчуження належної останній земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 8).

Судом також встановлено, що в провадженні слідчого відділу Рівненського МВ поліції ГУНП в Рівненській області Овсійчука І.М. перебуває кримінальне провадження № 12013190010001150 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

По матеріалам досудового розслідування 12.03.2015 була призначена судова почеркознавча експертиза. Згідно висновку експерта за результатами проведення вищевказаної експертизи від 01.04.2015 № 151, підпис розміщений в графі «підпис» на лицевій стороні Довіреності № 1677 від 30 липня 2010 року виконаний, ймовірно, не ОСОБА_1, а іншою особою. Вирішити питання в категоричній формі не виявилось можливим по причині вказаній в мотивувальній частині висновку. Рукописний текст в графі «підпис» на лицевій стороні Довіреності № 1677 від 30 липня 2010 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а. с. 10-14).

Висновок експерта узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 про те, що вона не підписувала вказану довіреність.

Відповідно статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу у Рівненській області Матвійчуком А.В., зареєстрована в реєстрі за номером № 1677, ОСОБА_1 не підписувалась.

У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору.

Частиною 1 статті 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Правовий аналіз викладених норм законодавства дає змогу дійти до висновку, що представник є особою, яка уповноважена вчиняти лише ті правочини від імені довірителя, якого він представляє на підставі довіреності, право на вчинення яких має особа, яку він представляє, і ці дії повинні бути правомірними, конкретними і здійсненними.

Видача довіреності є правочином. Про це свідчить узагальнення судової практики ВСУ «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008, відповідно до якого: «у судовій практиці виникають проблеми із розумінням та визначенням односторонніх правочинів. Вважаємо, що до них можна віднести: видачу та скасування довіреності».

Отже, вирішуючи питання про визнання довіреності недійсною, суд приходить до висновку, що слід застосувати норми матеріального права про визнання правочину недійсним.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України.

Аналогічна позиція закріплена у абз.1 п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року, яка є обов'язковою до застосування судом на підставі ст.360-7 ЦПК України.

В зв'язку з викладеним суд дійшов до висновку про те, що правочин, яким є довіреність № 1677 від 30 липня 2010 року суперечить змісту ст.ст.203, 215 ЦК України.

Відповідно ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно тексту ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині визнання довіреністю недійсною підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що 01.10.2008 між позивачем ОСОБА_4 та відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_6 дуло укладено договір ландшафного дизайну. Відповідно до п.3.2. «Предварительная оплата в сумме 4 000,00 грн. от стоимости работ Заказчик выплачивает Подрядчику в день подписания настоящего договора, оставшуюся сумму Заказчик выплачивает в день подписания акта приема-передачи».

Позивачем не надано суду доказів того, що нею на виконання договору було сплачена відповідачам попередня оплата в сумі 4 000,00 гривень, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача в рівних частках понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 215, 224, 226, 232, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання довіреності недійсною та стягнення попередньої оплати за договором підряду - задовольнити частково.

Визнати недійсною з моменту вчинення довіреність від 30 липня 2010 року, згідно якої ОСОБА_4 уповноважувала ОСОБА_2 бути її представником в усіх без винятку установах, організаціях, органах нотаріату, земельних ресурсах, банках, тощо з питань відчуження належної останній земельної ділянки, площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка посвідчена приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Матвійчуком А.В. за реєстровим номером № 677 на бланку серії ВМХ № 774849.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути в рівних частках з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі по 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення, подавши апеляційну скаргу Апеляційному суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. П. Сингаївський