Ухвала суду № 61999753, 17.10.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"17" жовтня 2016 р. Справа № 911/3287/16

Суддя господарського суду Київської області Колесник Р.М. розглянувши позовну заяву публічне акціонерне товариство “Племінний завод “Бортничі” №б/н від 09.02.2016 про забезпечення позову у справі №911/3287/16

за позовом публічне акціонерне товариство “Племінний завод “Бортничі”, Київська обл., с. Щасливе

до головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ

про визнання недійсним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Племінний завод “Бортничі” звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсним та скасування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області і якій було присвоєно кадастровий номер 3220888000:04:001:0436.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що за рахунок земель товариства відповідачем було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність іншої особи, внаслідок чого порушено право позивача на земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.10.2016 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.11.2016. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі.

11.10.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема позивач просить суд вжити наступні заходи забезпечення позову:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14, код 39817550) приймати та видавати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0869 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області і якій було присвоєно кадастровий номер 3220888000:04:001:0436, та про надання цієї земельної ділянки у власність.

- накласти арешт на земельну ділянку площею 1, 0869 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, з кадастровим номером 3220888000:04:001:0436.

Розглянувши зазначене вище клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Позовна вимога ПАТ «Племінний завод «Бортничі» є вимогою немайнового характеру і позивач просить вжити заходи забезпечення позову щодо земельної ділянки, що хоча і не є безпосереднім предметом спору але його стосується, для недопущення незаконного оформлення права власності іншою особою на земельну ділянку, яка вже знаходиться у власності ПАТ «Племінний завод «Бортничі».

Відповідно до приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р., відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно приписів п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За приписами п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

08.09.1997 відкритому акціонерному товариству «Племінний завод «Бортничі» було видано державний акт на право колективної власності на землю серії КВ, зареєстрований у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України 1990 року (чинного на момент видачі вищевказаного державного акту) право власності на земельну ділянку або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Таким чином, ВАТ «Племінний завод «Бортничі» з 08.09.1997 став власником земель площею 1041,1 га, право власності на які посвідчується державним актом на право колективної власності КВ, що виданий 08.09.1997.

Позивач зазначає, що у вересні 2016 року у публічній кадастровій карті, що є в загальному доступі, на землях ПАТ «Племінний завод «Бортничі» з’явилася нова земельна ділянка площею 1,0869 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220888000:04:01:0436, тобто за рахунок земель товариства відповідачем було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність іншої особи.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, наступним етапом процедури відведення земельної ділянки є затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання цієї земельної ділянки у власність.

В той же час, якщо на даний час відповідач вже видав наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0869 га, то в даному випадку право власності на цю земельну ділянку може бути зареєстровано в реєстрі речових прав на іншу особу, що призведе до того, що на одну земельну ділянку буде зареєстроване право власності не тільки ПАТ «Племінний завод «Бортничі», а й право власності іншої особи, що у свою чергу буде грубим порушенням прав власності ПАТ «Племінний завод «Бортничі», як єдиного законного власника цієї землі, та значно утруднить виконання рішення господарського суду по даній справі.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищевказаних заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, третіх осіб у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Під розумним балансом інтересів у даному випадку суд розуміє те, що вжиття заходів забезпечення позову не завдасть настільки істотних наслідків для усіх зацікавлених осіб, ніж якщо такі заходи вжиті не будуть.

Суд приймає до уваги, що в межах розглядуваної справи підлягають перевірці доводи позивача про незаконне розпорядження відповідачем земельною ділянкою, що перебуває у власності позивача. В межах справи має бути встановлене чи справді спірна земельна ділянка виділена за рахунок земель, що перебувають у власності позивача.

Отже, не дивлячись на те, що предметом спору є визнання недійсним наказу відповідача, тобто спір носить немайновий характер, враховуючи, що наслідками видання такого наказу, а також наступних дій відповідача може стати неправомірне позбавлення позивача його права власності на земельну ділянку, суд вважає за можливе застосувати заходи забезпечення у вигляді саме накладення арешту на земельну ділянку.

При цьому головну передумову для вжиття заходів забезпечення позову – забезпечення виконання рішення суду, слід в даному випадку розуміти так, що не дивлячись на те, що рішення суду по справі про визнання недійсним наказу відповідача не передбачає майнового способу виконання, все ж незастосування таких заходів може позбавити сенсу його звернення до суду із розглядуваним позовом, навіть за умови задоволення його позову, адже не призведе до захисту його порушеного права та призведе до необхідності подавати нові позови, що може додатково ускладнити його правове становище та, в решті решт, матиме своїми наслідками остаточне порушення його права у разі фактичного вибуття земельної ділянки з його власності, та застосування арешту щодо якої може цьому завадити.

Суд усвідомлює, що у разі якщо буде встановлено, що спірна земельна ділянка відведена не за рахунок земель позивача та на його права спірний наказ не впливає, їх не обмежує, запроваджений судом арешт земельної ділянки не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, в тому числі і тих, на користь яких така земельна ділянка виділяється, адже встановивши зазначені обставини суд може скасувати вжиті ним заходи.

Але сам факт ймовірності, адже зазвичай суд спирається саме на ймовірність можливих утруднень у виконанні рішення суду, створює для суду передумови та обов’язок вжити відповідні заходи для забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову на час розгляду даної справи, а саме вважає за можливе накласти арешт на земельну ділянку площею 1,0869 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, з кадастровим номером 3220888000:04:001:0436, а в решті вимог заяви слід відмовити, як таких, що не відповідають допустимим способам забезпечення позову у розумінні ч. 4 ст. 67 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ПАТ «Племінний завод «Бортничі» про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на земельну ділянку площею 1,0869 га, яка розташована на території Щасливської сільсько ради Бориспільського району Київської області і якій було присвоєно кадастровий номер 3220888000:04:001:0436, та про надання цієї земельної ділянки у власність.

Стягувачем за ухвалою є Публічне акціонерне товариства «Племінний завод «Бортничі» (08325, Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 15, код 00849634).

Боржником за ухвалою є Головне управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14, код 39817550).

3. Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

4. Строк пред’явлення ухвали до виконання – до 17.10.2017.

5. Повний текст ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Р.М. Колесник