Ухвала суду № 61997844, 26.09.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

26.09.2016р. Справа № 905/2334/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А.

розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ДОН», Донецька область, м. Краматорськ

про: забезпечення позову

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ДОН», м. Краматорськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «КОРУМ Україна», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 171314,44 грн.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ДОН», м. Краматосрьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «КОРУМ Україна», м. Дружківка про стягнення заборгованості у розмірі 171314,44 грн., а саме: 122856,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 4447,05 грн., інфляційних витрат у розмірі 9926,78 грн., пені у розмірі 34084,61 грн.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Подколзіну Л.Д.

Ухвалою від 10.08.2016р. суд порушив провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.08.2016р. та відкладено на 26.09.2016р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/1044 від 23.09.2016р. щодо повторного автоматичного розподілу справи, у зв’язку з відставкою судді Подколзіної Л.Д. (постанова Верховної Ради України від 22.09.2016 «про звільнення суддів»), справу №905/2334/16 передано на розгляд судді Бойко І.А.

Позивачем разом із позовною заявою подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд прийняти заходи по забезпеченню позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ДОН» до Приватного акціонерного товариства «КОРУМ Україна» шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, Приватного акціонерного товариства «КОРУМ Україна», з метою недопущення утруднення або неможливості виконання у майбутньому рішення суду.

В обґрунтування викладених в заяві вимог заявник посилається на те, що підставою для звернення з вимогою про вжиття заходів забезпечення позову послужило тривалий термін існуючої заборгованості та значна сума боргу.

Дослідивши обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно приписів, зазначеної статті підставою для застосування судом заходів забезпечення позову є ситуація, коли невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання позитивного рішення господарського суду, або як попереджувальний засіб завдання значної шкоди заявнику, причому зазначені припущення мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 67 ГПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За змістом ч.3. п.1. постанови Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі №01-8/2776 від 12.12.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову».

Статтями 33, 43 ГПК, встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З аналізу ст. 66 ГПК України, з урахуванням вказаних розяснень ч.3. п.1. постанови Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», вбачається, що у випадку предявлення вимог щодо накладення арешту на майно або грошові кошти, необхідно чітко зазначити, на яке саме майно та на які грошові кошти слід накласти арешт, тобто майно повинно бути індивідуально визначено, розміщення грошових коштів конкретизовано, наявність майна та грошових коштів документально підтверджена.

Позивач при зверненні до суду з вимогою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти або майно, яке належить Приватного акціонерного товариства «КОРУМ Україна», не конкретизував, на яке саме майно необхідно накласти арешт, не зазначив його індивідуальних ознак, не конкретизував, на які грошові кошти слід накласти арешт, не навів виняткових обставин та підстав для арешту коштів або майна відповідача, з яких можливо зробити висновок про те, що невжиття таких заходів приведе до утруднення або неможливості виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають, оскільки відсутні достатньо обґрунтовані та документально підтверджені підстави вважати, що невжиття таких заходів зробить неможливим або утрудненим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

1. В вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ДОН», Донецька область, м. Краматорськ про забезпечення позову – відмовити.

2. Ухвала набирає чинності з моменту її винесення і може бути оскаржена до апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

3. У відповідності до ст. 115 ГПК України, ухвали господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

тел. 050-144-78-99