Рішення № 61997505, 04.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц-/790/4656/16 Головуючий І інстанції: Боговський Д.Є.

Справа № 645/3013/14-ц Доповідач: Пономаренко Ю.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Черкасова В.В.,

Шевченко Н.Ф.,

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалось на те, що 26.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № НАС0GІ0000002671 та позичальнику надано кредит у розмірі 259714,50 грн.

В забезпечення виконання цього зобов'язання 26.12.2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, згідно якого відповідач надала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Банк умови договору виконав в повному обсязі, проте як відповідач ОСОБА_5 умови договору належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим станом на 29.01.2014 року утворилась заборгованість 273729,54 грн., тому банк вимушений був звернутися з даним позовом.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2015 року позовні вимоги завдоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НАС0GІ0000002671 від 26.12.2007 року в розмірі 273729,54 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 61,4 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її репланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_3. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 243,60 грн.

Не погодившись з рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Матеріали справи містять дані про те, що 26.12.2007 між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № НАС0СІ0000002671, відповідно до умов якого останній надано кредитні кошти в розмірі 259714,50 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 26.12.2027 року.

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» виконав своєчасно та повністю, надавши ОСОБА_5 грошові кошти за договором, проте ОСОБА_5 зобов'язання по договору кредиту належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 29.01.2014 утворилась заборгованість у сумі 273729,54 грн., яка складається з наступного: 237315,76 грн. - заборгованість за кредитом, 10743,99 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 785,29 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 24884,50 грн. - штраф (процента складова).

В забезпечення виконання цього зобов'язання, 26.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір № HAD0GІ0000002671, за яким відповідач передав належну їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 26 грудня 2007 року квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, в іпотеку позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріали справи містять дані про те, що дане рішення суду 1 інстанції вже було предметом перегляду за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка рішенням колегії суддів Апеляційного суду Харківської області від 08.07.2015 року була задоволена частково та змінено рішення суду 1 інстанції тільки в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, резолютивну частину щодо звернення стягнення на предмет іпотеки викладено в іншій редакції.

Рішення суду апеляційної інстанції рішення набрало законної сили, касаційною інстанцією відмовлено у відкритті касаційного провадження, а тому є преюдицією для суду відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 08.07.2015 року встановлена наявність у ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором № НАС0СІ0000002671 від 26.12.2007 року у зазначеній сумі та звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Судовим розглядом встановлено, що у ОСОБА_5 дійсно станом на 29.01.2014 утворилась заборгованість у сумі 273729,54 грн., яка складається з наступного: 237315,76 грн. - заборгованість за кредитом, 10743,99 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 785,29 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 24884,50 грн. - штраф (процента складова).

Відповідно до правил ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст.526,527, 530 ЦК України).

Згідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В забезпечення виконання цього зобов'язання, 26.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір № HAD0GІ0000002671, за яким відповідач передав належну їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 26 грудня 2007 року квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, в іпотеку позивачу.

Статтею 589 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 39, 40 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов"язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тому, колегія суддів вважає, що судом 1 інстанції, виходячи з приписів ст.ст. 525, 526, 533, 612, 624, 1054 ЦК України, оскільки відповідач не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, звернуто стягнення на предмет іпотеки, згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку».

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що при укладенні договору іпотеки були порушені вимоги ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 177 СК України, оскільки спірна квартира була передана в іпотеку ще до реєстрації в ній неповнолітніх дітей, а ця норма діє лише у випадку, коли зачіпляються інтереси дитини під час укладення договору, а не після їх вчинення.

Крім того, колегія суддів, виходячи з правової позиції яка викладена у п. 42 постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин (з наступними змінами), яка обов'язкова до застосування в силу ст. 360-7 ЦПК України, дійшла висновку, що рішення суду повинно бути змінено в частині задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, вважає за необхідне викласти викласти резолютивну частину в іншій редакції з наступних підстав.

Представником ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду апеляційної інстанції було надано звіт про оцінку майна № РВ-160929-001 згідно якої вартість майна, отримана в результаті оцінки складає 425366 грн.

Положенням частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону«Про іпотеку», судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Враховуючи викладене та на підставі п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити.

Керуючись ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, п.3,п.4 ст.309, ст.313, ст.ст.314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2015 року змінити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАС0GІ0000002671 від 26 грудня 2007 року в розмірі 273729,54 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 61,4 кв.м., житловою площею 44,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, за ціною визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, але не менше ніж 425366 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - В.В. Черкасов

Н.Ф. Шевченко