Рішення № 61997487, 17.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.16р. Справа № 904/6061/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав", м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дочірнього іноземного підприємства "Дніпродор", м. Дніпро

про стягнення 483 031 грн. 17 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 05.05.2016р.; ОСОБА_2, дов. № б/н від 01.02.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_3, дов. №10/08/16 від 10.08.2016р.;

від третьої особи: ОСОБА_2, дов. №б/н від 03.10.2016р.; ОСОБА_1, дов. № б/н від 03.10.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбуд" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" заборгованість в розмірі 483 031 грн. 17 коп. в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012р. у справі № 5/5005/8311/2012 встановлено обставини, які свідчать про невиконання ТОВ «БК» Січеслав» обов'язків за основним договором підряду № СП53 від 01.09.2011р., укладеним між Дочірнім іноземним підприємством "Дніпродор" і відповідачем, та затверджено мирову угоду, укладену 05.12.2012р. між сторонами вказаного договору підряду. Умовами зазначеної мирової угоди від 05.12.2012р. визначено обовязок ТОВ «БК» Січеслав» сплатити на користь ДІП «Дніпродор» заборгованість в сумі 473 495 грн. 13 коп. та судовий збір в розмірі 9 536 грн. 04 коп. в строк до 01.03.2013р. Оскільки відповідач не виконав своїх зобовязань за договором підряду № СП53 від 01.09.2011р. у строк та на умовах, встановлених мировою угодою від 05.12.2012р., затвердженою вищевказаною ухвалою господарського суду, ДІП «Дніпродор» звернулось до ТОВ «Дорбуд», як до солідарного боржника, з вимогою від 04.04.2016р. про сплату заборгованості за зазначеним договором підряду на підставі договору поруки № 07-02/13 від 07.02.2013р., укладеного між ДІП «Дніпродор» (кредитор) та ТОВ «Дорбуд» (поручитель). На виконання взятих на себе зобовязань за договором поруки поручитель перерахував на рахунок кредитора грошові кошти в сумі 473 495 грн. 13 коп. основного боргу та 9 536 грн. 04 коп. судового збору, про що свідчать платіжні доручення № № 322, 323 від 05.05.2016р. Таким чином, оскільки ТОВ «Дорбуд» виконало солідарний обовязок перед кредитором у повному обсязі, позивач із посиланням на приписи ч. 2 ст. 556 ЦК України звернувся до господарського суду зі зворотною вимогою до відповідача.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дочірнього іноземного підприємства "Дніпродор".

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що не був обізнаний про існування укладеного між позивачем та третьою особою договору поруки від 07.02.2013р. № 07-02/13 та дізнався про вказаний договір лише з листа-вимоги ТОВ «Дорбуд» про оплату заборгованості від 17.06.2016р. № 27. Вважає, що позивач не може бути поручителем за зобовязаннями відповідача перед ДІП «Дніпродор» за договором підряду від 01.09.2011р. № СП53, оскільки передання кредитором своїх прав іншій особі без згоди відповідача суперечить умовам п. 9.2 вказаного договору підряду. Просив у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Третя особа надала письмові пояснення від 29.09.2016р. № 295, в яких зазначила, що рішення про укладення з ТОВ «Дорбуд» договору поруки було прийняте єдиним засновником і вищим органом ДІП «Дніпродор» - Товариством з обмеженою відповідальністю «РШ» (зареєстроване 13.12.1995 р. Постановою районного Суду міста Жешув, номер справи Ns Rеj. Н.646/95, про що свідчить запис з Актуальної виписки з комерційного реєстру, відділ В, № 1499, Ідентифікаційний номер RЕGОN 690350820) та оформлене протоколом загальних зборів учасників № 07/02-2013 від 07.02.2013 р., копія якого додається до цих пояснень. Повноваження на підписання з ТОВ «Дорбуд» договору поруки від імені ДІП «Дніпродор» були надані заступнику директора ОСОБА_4, про що було зазначено у протоколі № 07/02-2013 від 07.02.2013 р. та у довіреності від 07.02.2013р. Незважаючи на надану відстрочку по сплаті заборгованості, ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» не виконало своїх зобов'язань за договором підряду № СП 53 від 01.09.2011р. у строк та на умовах, встановлених мировою угодою від 05.12.2012р., затвердженою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012р. у справі №5/5005/8311/2012. До цього часу будь-яких грошових коштів, спрямованих на погашення заборгованості за договором підряду № СП53 від 01.09.2011р. у розмірі 473 495 грн. 13 коп. та сплату судового збору у розмірі 9 536 грн. 04 коп. від відповідача на рахунки ДІП «Дніпродор» не надходило. У примусовому порядку ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012р. у справі № 5/5005/8311/2012 про затвердження мирової угоди від 05.12.2012р. не виконувалась і виконавчі провадження з її виконання не відкривались. Отже, відповідач свої господарські зобов'язання за зазначеними договором підряду та мировою угодою належним чином не виконав, ці зобов'язання продовжують існувати, оскільки не припинені на встановлених законом підставах. Таким чином, оскільки ТОВ «Дорбуд», як поручитель, виконало за ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» зобов'язання, що виникли з договору підряду № СП53 від 01.09.2011р., у позивача виникло законне право зворотної вимоги до боржника.

На виконання клопотання відповідача від 11.08.2016р. щодо витребування документів, в судовому засіданні 06.10.2016р. судом оглянуті оригінали договору поруки від 07.02.2013р. № 07-02/13 та додаткової угоди до нього від 25.04.2016р.; оригінали повідомлення ТОВ «БК» Січеслав» про одержання вимоги кредитора та докази його направлення відповідачу.

03.10.2016р. відповідачем подано клопотання про призначення судової технічної експертизи документів на предмет встановлення відповідності реального часу складання договору поруки та додаткової угоди до нього даті зазначеній у вказаних документах, а також нанесення відтиску печатки та підпису.

Дослідивши клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи документів, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до розяснень, наведених в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. Про деякі питання практики призначення судової експертизи, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Таким чином, з врахуванням наявних матеріалів та обставин справи, суд вважає що факт підписання договору поруки в день його укладання не потребує встановлення шляхом призначення у справі судової експертизи. Відповідно до п.12 вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення права на справедливий суд, встановленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі викладеного, суд вважає, що заявлене відповідачем клопотання є такими, що навмисно та безпідставно затягує розгляд справи, що може порушувати права та законні інтереси сторін у справі, а тому суд не вбачає підстав для його задоволення та призначення у справі судової експертизи.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд, -

встановив:

01.09.2011р. між Дочірнім іноземним підприємством «Дніпродор» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільяа корпорація «Січеслав» (генеральний підрядник) укладений договір підряду № СП53, згідно якого генеральний підрядник доручив, а підрядник виконав капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Паркова від будинку № 6 до будинку № 14 у м. Марганець Дніпропетровської області.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» не виконало належним чином свої зобов'язання за договором підряду № СП53 від 01.09.2011р. та не оплатило у повному обсязі роботи, виконані ДІП «Дніпродор» за цим договором, ДІП «Дніпродор» 21.09.2012р. звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» заборгованості за зазначеним договором підряду.

05.12.2012р. між ДІП «Дніпродор» та ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» в межах провадження, порушеного господарським судом Дніпропетровської області у справі № 5/5005/8311/2012 за позовом ДІП «Дніпродор» до ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» про стягнення грошових коштів, була укладена мирова угода, відповідно до якої ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» визнало позовні вимоги в частині стягнення боргу за договором підряду № СП53 від 01.09.2011р. в розмірі 473 495 грн. 13 коп. та судового збору у розмірі 9 536 грн. 04 коп., та зобов'язалось оплатити ці грошові кошти на користь ДІП «Дніпродор» в термін до 01.03.2013р. Зазначена мирова угода від 05.12.2012р. затверджена ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012р. у справі № 5/5005/8311/2012.

07.02.2013р. між Дочірнім іноземним підприємством «Дніпродор» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбуд» (поручителем) укладений договір поруки № 07-02/13 (надалі Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» (боржником) за договором підряду № СП53 від 01.09.2011р. (основним договором).

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки розмір основного боргу ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» перед ДІП «Дніпродор» становить 473 495 грн. 13 коп.

Пунктом 3.1. Договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки (пені), відшкодування збитків, у тому числі сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплату трьох процентів річних від простроченої суми (відповідно до ст. 625 ЦК України), сплату судового збору у розмірі 9 536 грн. 04 коп. відповідно до мирової угоди від 05.12.2012р., затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012р. у справі № 5/5005/8311/2012.

Відповідно до п. 3.2. Договору поруки ДІП «Дніпродор», враховуючи умови мирової угоди від 05.12.2012р., укладеної з ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав», зобов'язалось не пред'являти до 01.03.2013р. будь-які вимоги до поручителя з приводу невиконання боржником зобов'язань за основним договором. Цим же пунктом Договору поруки встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов мирової угоди від 05.12.2012р., кредитор має право пред'явити до поручителя, як до солідарного боржника за основним договором, вимоги про сплату основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, процентів від простроченої суми, неустойки (пені), відшкодування збитків, судового збору у розмірі 9 536 грн. 04 коп.

Пунктом 4.1. Договору поруки визначено, що у разі несплати боржником заборгованості за основним договором у строк та на умовах, встановлених мировою угодою від 05.12.2012р., затвердженою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012р. у справі № 5/5005/8311/2012, кредитор має право вимагати виконання зобов'язань за основним договором частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання за основним договором на протязі тридцяти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора (п. 4.3. Договору поруки).

Оскільки ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» не виконало своїх зобов'язань за договором підряду № СП 53 від 01.09.2011р. у строк та на умовах, встановлених мировою угодою від 05.12.2012р., затвердженою ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012р. у справі № 5/5005/8311/2012, ДІП «Дніпродор» звернулось до ТОВ «Дорбуд», як до солідарного боржника, з вимогою від 04.04.2016р. про сплату заборгованості за зазначеним договором підряду на підставі договору поруки № 07-02/13 від 07.02.2013р.

14.04.2016р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення про отримання вищевказаної вимоги від кредитора за договором поруки та просив сплатити на користь ДІП «Дніпродор» заборгованість у загальному розмірі 483 031 грн. 17 коп., яке залишене відповідачем без відповіді (а.с. 175, 176).

На виконання зобов'язань взятих на себе за Договором поруки, ТОВ «Дорбуд» 05.05.2016р. перерахувало на поточний рахунок ДІП «Дніпродор» грошові кошти у розмірі: 473 495 грн. 13 коп., що складають суму основного боргу за договором підряду № СП53 від 01.09.2011р. та 9 536 грн. 04 коп. судового збору відповідно до умов мирової угоди від05.12.2012 р., затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012р. у справі № 5/5005/8311/2012.

На підтвердження виконання умов Договору поруки позивачем до матеріалів справи долучені платіжні доручення від 05.05.2016р. № № 322, 323.

21.06.2016р. ТОВ «Дорбуд» направило на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості № 27 від 17.07.2016р., в якій, посилаючись на вищенаведені обставини, просило у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги перерахувати на поточний рахунок ТОВ «Дорбуд» заборгованість у розмірі 483 031 грн. 17 коп., яку ТОВ «Дорбуд», як поручитель, сплатило ДІП «Дніпродор» за ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» за договором підряду № СП 53 від 01.09.2011р. (а.с. 25-26, 27).

Оскільки вимога позивача про оплату заборгованості була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, позивач із посиланням на приписи ч. 2 ст. 556 ЦК України звернувся до господарського суду зі зворотною вимогою до відповідача, проти чого заперечує останній, що і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено, додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України встановлено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Крім того, частиною 1 ст. 544 Цивільного кодексу України унормоване право боржника, який виконав солідарний обов'язок, на зворотну вимогу.

Так, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на вимогу ДІП «Дніпродор» сплачено на користь останнього заборгованість в розмірі 473 495 грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 9 536 грн. 04 коп.

Доказів повернення погашеної позивачем суми боргу у розмірі 473 495 грн. 13 коп. та судового збору в сумі 9 536 грн. 04 коп. відповідачем не надано, позовні вимоги не спростовано, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Дорбуд» господарський суд вважає обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача щодо укладання договору поруки від 07.02.2013р. № 07-02/13 всупереч умовам договору підряду від 01.09.2011р. № СП53 без згоди ТОВ «БК» Січеслав» судом відхиляються з огляду на наступне.

Перелік основних підстав для заміни кредитора у зобов'язанні визначає ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України.

Так, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Дорбуд», яке виконало зобов'язання забезпечені порукою, набуло по відношенню до ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» права кредитора, що випливають з договору підряду № СП 53 від 01.09.2011р., та має право вимагати від останнього сплати грошових коштів у загальному розмірі 483 031 грн. 17 коп., які ТОВ «Дорбуд» замість ТОВ «Багатопрофільна корпорація «Січеслав» оплатило ДІП «Дніпродор».

Таким чином, заміна кредитора у правовідносинах, що виникли з договору підряду № СП53 від 01.09.2011р., відбулась внаслідок самостійної підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, - виконання обов'язку боржника поручителем.

Пунктом 9.2 договору підряду № СП 53 від 01.09.2011р., укладеного між ДІП «Дніпродор» та ТОВ «Багатпрофільна корпорація «Січеслав» визначено, що підрядник не вправі передавати свої та обов'язки за цим Договором третій стороні без письмової згоди генерального підрядника.

Зазначене положення Договору обмежує підрядника у передачі ним своїх прав та обов'язків за Договором (п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України), але ж не стосується інших, передбачених законодавством підстав для заміни кредитора у зобов'язанні.

Отже, на думку суду, умовами договору підряду № СП53 від 01.09.2011р. не встановлено заборону на зміну кредитора у зобов'язанні за відсутності згоди генерального підрядника.

Крім того, передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином, про яке йдеться мова в п. 9.2 Договору підряду, - це відступлення права вимоги (п. 1. ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України). Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Проте, договір відступлення права вимоги між ДІП «Дніпродор» та ТОВ «Дорбуд» не укладався. Тобто у даному випадку відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, що виникло з договору підряду № СП53 від 01.09.2011р., але не внаслідок передачі підрядником (кредитором) своїх прав за правочином (на підставі п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України), а внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем (на підставі п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України), що умовами Договору підряду заборонено не було.

За вказаних обставин, господарський суд не вбачає невідповідності укладеного між позивачем та третьою особою у справі договору поруки нормам діючого законодавства та умовам основного договору (договору підряду № СП53 від 01.09.2011р.).

Водночас, господарський суд враховує та вважає за необхідне зазначити, що відповідач, визнаючи факт заборгованості за основним договором у заявленій сумі, з 2011 року ухиляється від виконання своїх договірних зобовязань перед ДІП «Дніпродор», що суперечить приписам ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.. 193 Господарського кодексу України.

Решта заперечень відповідача спростовується матеріалами справи або не впливає та не спростовує вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не може бути прийнята господарським судом.

Крім того, 09.08.2016р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача від 09.08.2016р. № 39 про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій ТОВ «Дорбуд» просило суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «БК» Січеслав» в сумі 483 031 грн. 17 коп., які знаходяться на належних відповідачу поточних рахунках № 260090601987729, № 26004050262819 у ПАТ «КБ» Приватбанк», а також на будь-яких інших поточних рахунках, відкритих у різних банках, виявлених органами державної виконавчої служби в ході виконання ухвали про забезпечення позову.

Вказана заява позивача мотивована тим, що існує очевидна небезпека невиконання рішення у цій справі, у зв'язку із наявністю значної заборгованості відповідача перед іншими юридичними особами, що підтверджується відповідними судовими рішеннями, тривалим ухиленням відповідача від виконання своїх зобовязань за основним договором та наявністю можливості відчуження ним своїх активів, що свідчить про ймовірне порушення майнових інтересів позивача.

Так, відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Як зазначено у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати її. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано належних доказів того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява позивача ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена належними доказами.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" (49082, м. Дніпро, вул. Петриківська, буд. 85, код ЄДРПОУ 33576615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд" (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, буд. 6-Б, код ЄДРПОУ 32835809) 483 031 грн. 17 коп. (чотириста вісімдесят три тисячі тридцять одну грн. 17 коп.) заборгованості, 7 245 грн. 47 коп. (сім тисяч двісті сорок пять грн. 47 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_5

Повне рішення складено 11.10.16р.