Рішення № 61997254, 04.10.2016, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/1572/15-ц

Провадження № 2/313/36/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року смт Веселе

Веселівський районний суд

Запорізької області

В СКЛАДІ:

головуючого судді: Калабухова О.А.

при секретарі: Бадюла В.А.

За участю:

Позивача: ОСОБА_1

Представника позивача: ОСОБА_2

Представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Веселівського районного суду справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення вартості майна набутого без достатньої правової підстави, суд -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення вартості майна набутого без достатньої правової підстави. В позовній заяві вказує наступне.

У жовтні 2013 року до мене звернулися ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з проханням реалізувати ОСОБА_5 врожай насіння соняшника у кількості 16 000 кг, які необхідні були ОСОБА_5 для здійснення своєї господарської діяльності. В даному випадку ОСОБА_6 поручився за ОСОБА_5, що у випадку, якщо між мною та ОСОБА_5 виникнуть будь-які суперечності з даного приводу він буде виступати поручителем та солідарно відповідатиме переді мною в повному обсязі, у противному випадку я би відмовився у продажу соняшника. Таким чином, 24 жовтня 2013 року за попередньою усною домовленістю з жителем села Мала Білозерка Василівського району Запорізької області ОСОБА_5 мною було йому відвантажено соняшник вирощений на земельних ділянках що належать мені та моїй дружині. Відвантаження та вивезення соняшника проводилося з мого домоволодіння що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 приблизно з 10 до 16 години на вантажний автомобіль КАМАЗ з причепом, який належить ОСОБА_5, в присутності водія автомобіля ОСОБА_7. Після вивезення, соняшник було зважено на вагах олійниці яка знаходиться в АДРЕСА_1, загальна вага соняшника становила 15840 кілограмів, після зважування ОСОБА_5 розпорядився соняшником на власний розсуд, при цьому обіцяв провести розрахунок найближчим часом, проте до сьогоднішнього дня так і не провів будь яких розрахунків та припинив будь яке спілкування зі мною з даного приводу, з чого я прийшов до висновку що він відмовився від оплати, мотивуючи це тим що, не надав мені жодного документа який би підтверджував факт отримання від мене соняшника, що дає підстави прийти до висновку що він свідомо ввів мене в оману. 23 грудня 2013 року, з метою вирішення спірного питання у позасудовому порядку, я звернувся до Веселівського РВ УМВС України в Запорізькій області із повідомленням про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального злочину. Проте, 24 квітня 2014 року я отримав постанову про закриття кримінальної справи. Підставою для закриття кримінальної справи, виходячи зі змісту постанови, є відсутність у діях ОСОБА_5 ознак вчинення злочину, так як між сторонами виникли цивільно-правові відносини. Крім того, в ході проведення досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням працівниками Веселівського РВ УМВС України в Запорізькій області встановлення факт відвантаження мною відповідачу насіння соняшника у кількості 15840 кілограмів. Отже, у зв'язку з неможливістю вирішення спірного питання у позасудовому порядку я вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення вартості майна набутого без достатньої правової підстави. Враховуючи викладене, вважаю що ОСОБА_5 без достатніх правових підстав набув належне мені майно - врожай соняшника вагою 15840 кг, вирощений мною на земельних ділянках, що належать мені та моїй дружині на праві власності. Враховуючи вищевикладене можливо здійснити наступний розрахунок вартості набутого ОСОБА_5 майна без достатньої правової підстави. Відповідно до довідки Запорізької товарної біржи «Гілея» вих. № 81 від 18 червня 2014 року вартість насіння соняшника за одну метричну тону на умовах поставки EXW (франко - елеватор) у 2013 році складала 4900,00 грн. Шляхом проведення розрахунку можливо встановити вартість набутого майна: 15,84 тон. х 4900,00 грн = 77616,00 грн. Таким чином, ОСОБА_5 без достатніх правових підстав набув за мій рахунок належний мені врожай соняшника вартістю 77616,00 гривень. Відповідно ст. ст. 32, 113 ЦПК України позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача. Вважаю, що отриманий ОСОБА_5 врожай соняшника є достатньою підстави вважати як набутий без достатніх правових підстав що обґрунтовую наступним: відповідно до ст. 1212 ЦК України п.1. особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому п.2 зазначеної норми передбачено, що її положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Уразі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Враховуючи, те що кількість насіння соняшника, що був переданий мною ОСОБА_5 у кількості 15840 кг, факт якого встановлено працівниками Веселівського РВ УМВС України в Запорізькій області за моєю заявою та його вартості на момент розгляду судом даної справи, можливо визначити вищезазначеним розрахунковим, відповідно до якого вартість безпідставно набутого ОСОБА_5 майна складає 77616,00 гривень. Також, факт відвантаження мною ОСОБА_5 насіння соняшника можу підтвердити показами свідків, які приймали участь у завантаженні соняшника на вантажний автомобіль КАМАЗ з причепом належним ОСОБА_5, в присутності водія автомобіля ОСОБА_7, а саме:

- ОСОБА_8, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2

- ОСОБА_9, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3

- ОСОБА_10, що мешкає за адресою: АДРЕСА_4

Також, в наслідок того, що ОСОБА_5 не було здійснено зі мною повного розрахунку за домовленістю та враховуючи те, що ОСОБА_6 поручився солідарно з ОСОБА_5 нести відповідальність переді мною за невиконання останнім прийнятих на себе зобов'язань щодо здійснення розрахунку за придбані у мене насіння соняшника, то вважаю, що Відповідачем 2 у даній справі повинен виступати ОСОБА_6 Таким чином, у зв'язку з тим, що Відповідач 2 проживає на території Веселівського району, то даний позов може бути пред'явлено до Веселівського районного суду Запорізької області.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 вартість насіння соняшника набутого ним без достатньої правової підстави, в сумі 77616,00 гривень. Судові витрати віднести на Відповідачів.

Представник відповідача вважає, що у позові належить відмовити зі наступних обставин. По-перше, обставини на які посилається позивач у своєму позові не знайшли свого підтвердження та не доведені ним Так позивачем не надано до суду жодного документу про належність йому соняшника про який йде мова у позові, зокрема про його об'єм та інше. Крім того, позивач не надав суду жодного документу який би свідчив про передачу соняшника на зберігання та реалізацію відповідачу ОСОБА_5 Також позивач не надав жодного доказу, жодного документу, який би свідчив про те, що відповідач 2 - ОСОБА_6 виступив поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_5 Взагалі залучення гр. ОСОБА_6 позивачем у своєму позові як, начебто, поручителя за зобов'язаннями ОСОБА_5 на мою думку було зроблено із бажанням позивача штучно створити територіальну підсудність даного спору Веселівському районному суду Запорізької області так як ОСОБА_5 є мешканцем Василівського району Запорізької області саме Василівським районним судом дана справа повинна була розглядатися по суті. По-друге, позивачем не наведено та не доведено всіх умов, за наявності яких виникають зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна, тому числі факту набуття майна відповідачем за рахунок позивача, та необхідності застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України. Звертаючись до суду із позовною заявою позивач помилково послався на неохідність застосування ст.. 1212 ЦК до спірних правовідносин, - з огляду на наступні обставини. Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Відповідно до ч.1, п. 1, ч.2 ст. 11, ч.1 та 2 ст.509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства»- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ч.1 ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, майно, гроші. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно із ч.1 та 2 ст. 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Приписами ч.1 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Системний аналіз положень ч.1, п.1, ч.2 ст.11, ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1 та 2 ст.205, ч.1 ст.207, ч.1 ст.1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч.2 ст.11 ЦК України. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки без підставності такого виконання. Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Як свідчить аналіз матеріалів справи, самої позовної заяви ОСОБА_1, він посилається на те, що відповідач ОСОБА_5 набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою його зберігання та реалізацію у майбутньому з поврененнням грошових коштів власнику майна, а саме врожаю соняшника. Саме про існування усної домовленості між ним та ОСОБА_11, про існування між ними зобовязань, поручителем яких, як стверджується у позові, виступив гр. ОСОБА_6, саме всі ці обставини доводив нам в судовому засіданні позивач. Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не ст.1212 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно або грошові кошти позивачу. Саме така правова позиції викладена у судовій практиці. Зокрема така правова позиція викладена у постанові Судової палати из цивільних справ Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13. У зв'язку із викладеним, вважаю що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення вартості майна, набутого без достатньої підстави, - слід залишити без задоволення.

Вислухавши сторони, суд врахував наступне. 24 жовтня 2013 року позивач ОСОБА_1 відвантажив насіння соняшника вантажним автомобілем КАМАЗ з причепом. Як стверджує позивач, після зваживання соняшнику в АДРЕСА_1, загальна вага соняшника становить 15840 кг. Факт відвантаження підтвердили свідки. Після зважування відповідач розпорядився соняшником на власний розсуд. Як стверджує позивач, вага соняшника склала 15840 кг. Після цього позивач неодноразово звертався до відповідача 1 про сплату коштів за отримання 15840 кілограмів соняшника. За домовленістю на той час загальна вартість зерна соняшника складала 77616 гривень, з розрахунку: 15,84 т х 4900,00 грн.= 77616,00 грн. На думку позивача відповідач 1 без достатніх правових підстав набув за рахунок позивача вражай соняшника вартістю 77616,00 гривень. Відповідач не заперечив даного факту. тобто, зерно було отримано. Підтвердження сплати за отримане зерно відсутнє.

Враховуючи вказане, виходячи з вимог ст.1212, 1213 ЦК України суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.11,177,1212,1213 ЦК України, ст. 208-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення вартості майна набутого без достатньої правової підстави задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 77616,00 гривень - вартість майна набутого безпідставно. Стягнути судові витрати в розмірі 776 грн. 16 коп. В позові відносно ОСОБА_6 відмовити. В іншій частині позов залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 діб.

Суддя:

Веселівського районного суду

Запорізької області О.А. Калабухова

04.10.2016