Рішення № 61996918, 11.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.16р. Справа № 904/6857/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ", м.Ватутіне, Звенигородський район, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОКОЛАДНА КОМПАНІЯ "МИР", м.Дніпро

про визнання недійсним договору поставки

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник не з'явився

Від Відповідача: представник ОСОБА_1, довіреність № б/н від 25.07.2016 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШОКОЛАДНА КОМПАНІЯ "МИР"(далі-Відповідач), в якому просить господарський суд визнати недійсним Договір постачання №КО166 від 03.02.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Фроузен Бейкері" (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ", ЄДРПОУ 39398625) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "МИР" (ЄДРПОУ 32140004).

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Договір постачання №КО166 від 03.02.2016 року є недійсним в силу ст. 215 ЦК України у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч. 3 ст. 203 ЦК України, а саме те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Представник Відповідача подав відзив на позов (а.с. 43-45), в якому вказує про те, що в позовній заяві Позивач недійсність укладеного Договору мотивує лише тим, що підпис чинного на момент укладення Договору Директора Покупця, ОСОБА_2, не співпадає зі зразком підпису, що є на копії наказу про призначення Директора ТОВ "Комбінат баранкових виробів". Зазначена аргументація недійсності укладеного Договору постачання №КО166 від 03.02.2016 року є такою, що не відповідає дійсності, а договір вважається дійсним з наступних причин:

1.Зазначений Договір було не лише підписано повноважними представниками Сторін, але й скріплено їх печатками.

2.Договір постачання №КО166 від 03.02.2016 року після його укладення в подальшому був схвалений ТОВ "Комбінат баранкових виробів" шляхом отримання товару за вищезазначеним договором, що підтверджується видатковими накладними на поставку товару із зазначенням реквізитів договору (видаткові накладні додаються).

3. Підтвердженням прийняття умов укладеного договору зі сторони Покупця є також фактичне виконання його умов з оплати поставленого та отриманого товару, а саме: Позивач здійснив перерахування відповідачеві грошових коштів на виконання умов договору з зазначенням його реквізитів та проводив державну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (докази додаються до відзиву);

Відповідач, на виконання своїх зобов'язань, передбачених п. 2.1 Договору, здійснив поставку товарів, як передбачено умовами укладеного Договору, видатковими накладними та вихідними даними для замовлення, а Позивач прийняв поставлений товар. Позивачем за час дії Договору не було заявлено жодних вимог чи претензій стосовно поставленого та прийнятого товару;

в матеріалах справи відсутні докази того, що згідно з Договором ТОВ "Комбінат баранкових виробів" не прийняло від ТОВ "Шоколадна компанія "МИР" товар і відсутні будь-які претензії щодо якості, кількості та асортименту поставленого товару;

крім того, ТОВ "Комбінат баранкових виробів" приступило до виконання умов спірного Договору та здійснило часткову оплату товару грошовими коштами в сумі 70000 грн., що своїми діями схвалило Договір постачання №КО166 від 03.02.2016 року у зв'язку з чим він є дійсним;

вищезазначена правова позиція про дійсність укладеного Договору постачання №КО 166 від 03.02.2016 року підтверджується Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України № 3-68гс14 від 19 серпня 2014 року.

Позивач в судові засідання, призначені на 14.09.2016р., 28.09.2016р. та 11.10.2016р. не з'явився, представника в судове засідання не направив. 14.09.2016р. та 28.09.2016р. Позивач надсилав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні, а також у зв'язку з тим, що колишнього директора ОСОБА_2 звільнено та на судове засідання Позивач не в змозі надати документи, котрі зазначені в ухвалі суду від 14.09.2016р.

Сповіщення Позивача про слухання справи 11.10.2016р. підтверджується інформацією сайту Укрпошти про вручення ухвали суду Позивачу (а.с. 78).

Суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутністю представника Позивача з огляду на те, що останньому було надано достатньо часу для подання будь-яких доказів, водночас, наявні матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 11.10.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення Відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Фроузен Бейкері" (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ") (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадна компанія "МИР" (далі-Постачальник) 03.02.2016 року укладено договір постачання №КО166 (далі-Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов'язався передати Покупцю Товар, відповідно до Заявок Покупця, а також документи, що стосуються Товару та підлягають переданню разом із ним.

Згідно з п.2.2.3 Договору Покупець зобов'язується оплатити Товар згідно з розділом 4 цього Договору.

З боку Позивача договір має підпис особи з прізвищем ОСОБА_2

Позивач вказує на те, що директор товариства ОСОБА_2 не підписувала спірний договір, тому просить визнати його недійсним.

Водночас, надані до справи докази з боку Відповідача, а саме:

- копія Видаткової накладної№00Г/107333 від 19.02.2016року;

- копія Видаткової накладної№00Г/107423 від 22.02.2016 року;

- копія Видатковоїнакладної'МООГ/1'08398 від 12.03.2016 року;

- копія Довіреності № 3 від 19 лютого 2016 року;

- копія Довіреності № 35 від 4 березня 2016 року;

- копія Акту звірки взаєморозрахунків підписаного Сторонами;

- Платіжне доручення №ЮФБ0000012 від 11 березня 2016року;

- Витяг з ЄРПН про реєстрацію податкової накладної Покупцем від 29.02.2016 року;

- Витяг з ЄРПН про реєстрацію податкової накладної Покупцем від 14.03.2016 року;

свідчать про те, що господарські операції з поставки товару між сторонами відбулися та частково сплачені.

З урахуванням вказаних обставин позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Правовим обґрунтуванням позову є посилання на ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.

Так, підставою недійсності правочину згідно зі статтею 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Оскільки за матеріалами справи з боку Позивача мало місце наступне схвалення спірного правочину, яке полягало у прийнятті ним поставленого Відповідачем товару та здійсненні його часткової оплати у розмірі 70000,00 грн., в силу приписів ч. 2 ст. 241 ЦК України даний правочин є таким, що змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту його вчинення, незалежно від того, хто насправді підпсиав спірний правочин з боку Позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Позивача суд визнає необґрунтованими.

Судові витрати у справі покладаються на Позивача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 ГПКУкраїни, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся

Повне рішення складено-17.10.16р.