Ухвала суду № 61996536, 17.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Сіромашенко Н.В.

№22-ц/796/12010/2016 Доповідач Кравець В.А.

Справа №761/5881/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

за участю секретаря Синявського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, стягнення коштів та

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, стягнення заборгованості за попереднім договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила розірвати попередній договір купівлі-продажу від 02.06.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В., зареєстрований в реєстрі за №1272, стягнути з відповідача 2 977 387,80 грн. та вирішити питання судових витрат.

В мотивування вимог посилалася на те, що 02.06.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. було посвідчено укладання попереднього договору купівлі-продажу між позивачем та ОСОБА_2 (в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_2), за умовами якого сторони взяли на себе зобов'язання на умовах цього договору, але не пізніше 15.11.2023 року укласти договір купівлі-продажу, за яким право власності на нежитлове приміщення площею 132,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, переходить до покупця ОСОБА_1 На умовах цього договору вона сплатила відповідачу 106.908,00 дол. США. На момент підписання попереднього договору об'єкт продажу перебував в іпотеці згідно кредитного договору між продавцем ОСОБА_2 та ПАТ «Індекс Банк» від 26.09.2008 року №112/08/ю. Правонаступником іпотекодержателя ПАТ «Індекс Банк» є ПАТ «Креді Агріколь Банк». Водночас, п.п.2.3.3 попереднього договору купівлі продажу від 02.06.2011 року було передбачено, що продавець протягом дії цього договору зобов'язується не укладати будь-які договори з третіми особами, направлені на відчуження об'єкту продажу (у т.ч. про передачу об'єкту в користування, оренду) без згоди покупця ОСОБА_1 Між тим, 10.11.2014 року відповідач ОСОБА_2 в порушення умов вказаного вище попереднього договору уклала договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого право власності на об'єкт продажу перейшов до ПАТ «Креді Агріколь Банк». Одночасно, продавець відмовила позивачеві у поверненні будь-яких коштів, сплачених на виконання попереднього договору.

18.05.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила розірвати Попередній договір із наслідками, передбаченими п.3.1 4.1 Попереднього договору; стягнути з ОСОБА_1 на її користь заборгованість у сумі 390 277,67 грн. та вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги аргументувала тим, що покупець ОСОБА_1 станом на час укладання спірного договору була обізнана про факт укладання продавцем нерухомого майна кредитного договору із ПАТ «Індекс Банк», а також про договір іпотеки. А отже, покупець ОСОБА_1 усвідомлювала, що суми та графік платежів за попереднім договором мають безпосередній зв'язок із сумами та графіком платежів по кредитному договору. Порушення обов'язку щодо здійснення платежів по укладеному попередньому договору призвело до порушення умов кредитного договору та, як наслідок, до звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, оскільки ОСОБА_1,починаючи з серпня 2013року, неодноразово порушувалися умови порядку сплати платежів за попереднім договором, а з липня 2014 року виплати припинилися взагалі, остання має сплатити їй 18.560,00 дол. США заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року первісний та зустрічний позови задоволено частково.

Попередній договір від 2 червня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В., зареєстрований в реєстрі за №1272, розірвано.

В задоволенні інших вимог первісного і зустрічного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення та стягнути з ОСОБА_2 на її користь 2 977 387,8 грн., посилаючись на те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясувавши дійсні обставини спору.

Крім того, вона систематично та добросовісно виплачувала Платіж 2 відповідно до умов, передбачених цим Договором. Пунктом 2.3.3. Договору передбачено, що продавець, тобто ОСОБА_2, зобов'язується протягом строку дії цього договору без її дозволу не укладати будь-які договори, направлені на відчуження об'єкту продажу або на передачу його в користування (в тому числі оренду) третім особам, а також без дозволу покупця не укладати інші договори, пов'язані із приміщенням. Проте, відповідач в порушення умов Договору, 10.11.2014 уклала договір про задоволення вимог іпотекодержателя (в порядку позасудового врегулювання).

Вказує на те, що ОСОБА_1 не отримувала повідомлення- вимогу від ПАТ «Креді Агріколь Банку», так само як і не отримувала жодних інших повідомлень чи листів від «Креді Агріколь Банку» чи ОСОБА_2, у відповідачки немає жодного підтвердження не тільки факту отримання ОСОБА_1 повідомлення-вимоги, а навіть факту надсилання будь-якого листа чи повідомлення.

Вважає, що між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 існує факт домовленості, так як Банк отримав приміщення в порядку задоволення вимог іпотекодержателя, а ОСОБА_2 погасила борг за кредитним договором та ще й отримала додатково понад 106 000 доларів США.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розриваючи попередній договір між сторонами, суд першої інстанції виходив із не вчинення дій, обумовлених ст.2 попереднього договору від 02.06.2011 року з боку як продавця, так і покупця, що є самостійною підставою для розірвання цього договору за рішенням суду на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 02.06.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. було посвідчено попередній договір, укладений між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), за умовами якого сторони зобов'язалися на 61-й день після сплати покупцем суми платежу 2 відповідно до п.1.3 цього договору, але не пізніше 15.11.2023 року укласти основний договір про відчуження продавцем на користь покупця нежитлового приміщення площею 132,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір зареєстрований в реєстрі за №1272. Ціна об'єкту продажу погоджена сторонами в сумі 176.000,00 дол. США. Порядок розрахунків у попередньому договорі погоджено таким чином, що на момент підписання попереднього договору покупець вже сплатив продавцеві еквівалент у гривнях 50.000,00 дол. США, що становить платіж 1. В подальшому платіж 2 мав сплачуватися покупцем щомісячно не пізніше 12 числа поточного місяця в сумі, яку протягом такого місяця повинен сплатити продавець з метою погашення зобов'язань по кредитному договору № 122/08-ю від 26.09.2008 року.

Пунктом 2.1 попереднього договору від 02.06.2011 року покупець гарантував та підтвердив, що йому відомий факт, що об'єкт продажу на момент підписання цього договору перебуває в іпотеці та під забороною відчуження, а також про укладання між продавцем і ПАТ «Індекс Банк» кредитного договору №122/08-ю від 26.09.2008 року з відповідними змінами та доповненнями. При цьому продавець гарантував, що на момент укладання попереднього договору заборгованість по кредитному договору не перевищувала 126.000,00 дол. США.

Пунктом 2.3.3 сторони попереднього договору домовилися, що продавець зобов'язується протягом дії попереднього договору без дозволу покупця не укладати будь-які договори, направлені на відчуження об'єкту продажу або на передачу його в користування третім особам, а також без дозволу покупця не укладати інші договори, пов'язані із цим об'єктом продажу (окрім правочинів, що безпосередньо пов'язані з кредитним договором та договором іпотеки).

ОСОБА_1 на виконання спірного договору платежу 1 в сумі коштів в гривнях, що еквівалентна 50.000,00 дол. США та частково платежу 2 в сумі, що еквівалентна 56.908,00 дол. США.

10.11.2014 року між ПАТ «Креді Агоіколь Банк», як правонаступником ПАТ «Індекс Банк» (іпотекодержатель), та ОСОБА_2 (попереднє прізвище ОСОБА_2) (іпотекодавець) було укладено договір задоволення вимог іпотекодержателя, в рахунок погашення зобов'язань по кредитному договору №122/08-ю від 26.09.2008 року. За цим договором іпотекодавець передає у власність іпотекодержателю нежилі приміщення площею 132,50 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Після переходу зазначеного майна у власність іпотекодержателя за умовами цього договору зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором №122/08-ю від 26.09.2008 року вважаються виконаними. Станом на час укладання цього договору загальна сума вимог іпотекодержателя за вищевказаним кредитним договором становила в перерахунку на гривні 110.639,61 дол. США за курсом НБУ.

З матеріалів справи убачається, що умови кредитного договору №122/08-ю від 26.09.2008 року щодо сплати кредитних коштів та процентів за користування коштами позичальником ОСОБА_2 були порушені в частині строків погашення платежів, починаючи із серпня 2013 року, що підтверджується копією повідомлення-вимоги від 09.09.2014 року, направленої на адресу ОСОБА_1 начальником управління претензійно-пoзoвної роботи департаменту ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Крім того, згідно наданих ОСОБА_1 квитанцій про сплату кредитної заборгованості убачається, що вона в порушення умов попереднього договору щодо здійснення чергових платежів, вносила кошти пізніше ніж 14 числа кожного місяця. (а.с.13-22).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя статті 653 ЦК України).

За загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні з ОСОБА_2.2 977 387,80 грн.,оскільки саме з вини ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором, що призвело до передачі предмета іпотеки, яке також і було предметом попереднього договору - купівлі-продажу, іпотекодержателю - ПАТ «Креді АгрікольБанк».

Крім того, вказані кошти не підлягають стягненню із ОСОБА_2 також із тих підстав, що попереднім договором було передбачено, що у випадку несплати покупцем платежу 2, продавець може відмовитися від укладання основного договору і в такому випадку фактично сплачені покупцем суми платежу 1 та платежу 2 не підлягають поверненню.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося, а тому є таким, що набрало законної сили.

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.218, 303,304,307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2016 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді