Ухвала суду № 61996179, 10.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/1146/2016 Категорія КК: ч. 1 ст. 185 КК України

Головуючий в суді 1-ої інстанції: Вінтоняк Р.Я.

Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого, судді-доповідача: Маліновського О.А.

Суддів: Трясуна Ю.Р., Ігнатова Р.М.

при секретарі: Лучко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження № 12015100030004148 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Зеленодольськ, Апостолівського району, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта середня, яка не заміжня, не працює, проживає за адресою АДРЕСА_2 судима:

- 05.07.2005 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

- 06.02.2013 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.02.2015 року ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання по закінченню іспитового строку,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю прокурора: Салкова Р.В.

захисника: ОСОБА_4

обвинуваченої: ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року ОСОБА_3 визнано винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.185 КК України і призначено їй покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Як зазначено у вироку, судом визнано доведеним, що 02.02.2014 року приблизно о 22.00 год. обвинувачена ОСОБА_3, перебуваючи у кімнаті квартирі АДРЕСА_1, переслідуючи корисливу мету, впевнившись, що за її діям ніхто не спостерігає, таємно викрала чуже майно, що належало потерпілій ОСОБА_5, а саме фотоапарат «Sony Cyber-shot DSC-W730», вартістю 832,50 грн., в якому була встановлена карта пам'яті «Goodram» 16Гб, вартістю 0,83 грн, а всього на загальну суму 833 грн. 33 коп., після чого з місця вчинення злочину втекла, а викраденим розпорядилась на власний розсуд.

Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачена ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій просить застосувати до неї ст. 75 КК України.

Вважає, що вирок суду першої інстанції є занадто суворим.

В обґрунтування своїх вимог обвинувачена ОСОБА_3 зазначає, що її перші показання вона писала правдиво та щиро каялась у вчиненому, на той момент у неї не було захисника, оскільки вона відмовилась від захисника під час слідства. В судовому засіданні їй було надано захисника, який повідомив їй про можливість винесення судом виправдувального вироку, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні прямі докази того, що саме вона взяла фотоапарат.

Проте, після винесення вироку, вона вирішила розкаятись та повідомити правду про те, що вона дійсно вкрала фотоапарат ОСОБА_5, в чому дуже кається та повністю визнає свою вину.

Розглянувши кримінальне провадження в межах апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора Салкова Р.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та фактичні обставини провадження ніким не оспорюються і згідно ч. 1 ст. 404 КПК України судом апеляційної інстанції вирок суду в цій частині не переглядається.

У відповідності зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначенні їй покарання вказані вимоги кримінального і кримінального процесуального законодавства дотримані. Керуючись законом суд правильно кваліфікував дії обвинуваченої і з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченої, яка раніше судима, за місцем реєстрації характеризується задовільно, її відношення до скоєного, невжиття заходів для відшкодування шкоди, наявності обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочину, фактичних обставин провадження, прийшов до законного та обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, яке відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченої, та буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченої про необхідність застосування до неї ст. 75 КК України у зв'язку з тим, що вона вирішила розкаятись та повідомити про те, що вона вчинила кримінальне правопорушення та повністю визнає свою вину, не є достатніми підставами для зміни вироку суду.

За таких обставин вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції та застосування до обвинуваченої ст. 75 КК України при апеляційному розгляді не встановлено, у зв'язку з чим апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає за необхідне в порядку ст. 404 КПК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 09 квітня 2016 року по 10 жовтня 2016 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015100030004148 щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст.185 КК України - без змін.

В порядку ст. 404 КПК України на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченої з 09 квітня 2016 року по 10 жовтня 2016 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Судді:

_______ _____ _____

МаліновськийО.А. Трясун Ю.Р. ІгнатовР.М.