Ухвала суду № 61996001, 12.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Миколаєць І.Ю.

№ 22-ц/796/12362/2016 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Київенерго», на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року про відмову у прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію, трьох процентів річних та інфляційної складової боргу, нарахованих до 07 липня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року відмовлено у прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію, трьох процентів річних та інфляційної складової боргу, нарахованих до 07 липня 2013 року.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Київенерго» просить скасувати вказану ухвалу суду, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення норм процесуального права. Вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у прийнятті заяви ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію, трьох процентів річних та інфляційної складової боргу, нарахованих до 07 липня 2013 року у зв'язку з тим, що вказані вимоги заявлені за спливом позовної давності.

В апеляційній інстанції представник ПАТ «Київенерго» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Вислухавши пояснення представника ПАТ «Київенерго», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 липня 2016 року ПАТ «Київенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 1246,17 грн., трьох процентів річних в сумі 57,50 грн. та інфляційної складової боргу в сумі 562,64 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року відмовлено у прийнятті заяви ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію, трьох процентів річних та інфляційної складової боргу, нарахованих до 07 липня 2013 року, оскільки такі вимоги були заявлені зі спливом позовної давності.

В цей же день судом було постановлено ухвалу про залишення без руху заяви ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію з наданням заявнику строку для уточнення вимог заяви.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію, трьох процентів річних та інфляційної складової боргу, нарахованих до 07 липня 2013 року, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до положень ч.3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право; 3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 100 ЦПК України визначено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що наявність спору про право та пред'явлення вимоги, що не передбачена ст. 96 ЦПК України, є самостійними підставами для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу. Відповідно до змісту ч. 5 ст. 100 ЦПК України визначено, що суд вправі постановити ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог лише в тому випадку, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження (ст. 96 ЦПК України). ЦПК України не передбачає можливості відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог у разі встановлення обставин, що свідчать про наявність спору про право, зокрема, якщо із заяви вбачається, що частина вимог була заявлена зі спливом позовної давності.

В даному випадку суд першої інстанції мав право або задовольнити заяву ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу або відмовити у прийнятті заяви ПАТ «Київенерго» у повному обсязі.

Враховуючи викладене, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року підлягає скасуванню з передачею питання про прийняття заяви ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію на новий розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства «Київенерго», задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року скасувати, а питання про прийняття заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді