Рішення № 61995905, 05.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: П'ята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визначення додакового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №760/1968/16-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/10601/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Кушнір С.І.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом і просила визнати причини пропуску строку, встановленого для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_7, поважними та визначити їй додатковий строк 2 місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_7, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4

Батьки позивача розлучилися в 2006 році. Після їх розлучення позивач залишилася жити разом мамою - ОСОБА_8, бабусею - ОСОБА_9 і дідусем - ОСОБА_10

Позивач зазначає, що в 2013 році вона навчалася у Державному вищому навчальному коледжі легкої промисловості в який поступила після закінчення 9-го класу загальноосвітньої школи. На цей час у них в сім'ї склалася дуже важка ситуація: бабуся (ОСОБА_10.) захворіла на онкологічне захворювання, яке вимагає постійних витрат на лікування, дідусю (ОСОБА_10) було встановлено другу групу інвалідності, а з осені 2012 р. Він майже взагалі не вставав та по вав постійної сторонньої допомоги.

Як вказує позивач, звістка про смерть батька дуже пригнітила її. Після його смерті вона намагалася підтримати його батьків - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, з якими склалися непрості відносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивача ОСОБА_10 Після чого, ситуація в родині ускладнилася ще більше: бабусі ОСОБА_9 не можна було хвилюватися, оскільки це негативно впливає на и здоров'я, а смерть дідуся пригнічувала всіх членів родини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся позивачки по лінії батька - ОСОБА_11, а ІНФОРМАЦІЯ_4 другий дідусь - ОСОБА_12

Так, за два роки вона втратила чотирьох рідних людей - батька, бабусю та двох дідусів, що вплинуло на її психологічний стан та можливість знайти час для оформлення спадщини.

Позивачка посилається на те, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті її батька - ОСОБА_7 Інші спадкоємці першої черги ОСОБА_11 (бабуся) та ОСОБА_12 (дідусь) померли.

Через зазначені обставини вона пропустила строк, встановлений для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька - ОСОБА_7

Листом від 11 грудня 2015 року п'ята Київська державна нотаріальна контора повідомила їй про неможливість видати Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, у зв'язку з пропуском строку, встановленого для подачі заяви про прийняття спадщини. До складу спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_7 входить частина квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, враховуючи наведене, позивач вважає, що строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: П'ята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представником позивача ОСОБА_3. яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, підтримали доводи апеляційної скарги.

Третя особа ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 протии доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Проте з таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в внаслідок його смерті.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_2 є донькою померлого ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження, НОМЕР_1 виданим 14 жовтня 1994 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої районної державної адміністрації м. Києва, актовий запис №795.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 24 березня 2013 року Відділом реєстрації смерті у м.Києві, актовий запис №5291.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, яка складається з ј частини квартири АДРЕСА_1, яка належала померлому.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Солом'янського району м. Києва від 30 жовтня 2002 року, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних долях.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась 11 грудня 2015 року після закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини.

З матеріалів справи встановлено, що 11 грудня 2015 року п'ятою Київською державною нотаріальною конторою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неподаннями нею відповідної заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк достатній для г подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того що поважними є причини пов'язані з об'єктивними непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Звертаючись в суд з даним позовом ОСОБА_2 посилалася на те, що в грудні 2015 року звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька зазначала, що пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини через тривалу хворобу бабусі ОСОБА_9 та дідуся ОСОБА_10, за якими вона здійснювала догляд, що перешкоджало їй подати заяву до нотаріальної контори.

Відповідно до консультативного заключення Поліклінічного відділення Київської міської онкологічної лікарні від 22 липня 2009 року вбачається, що ОСОБА_13 проходила лікування в даній лікарні.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві, серії НОМЕР_3 вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_10.

Згідно свідоцтва №166/14, виданого 20 червня 2013 року Київським коледжом легкої промисловості вбачається, що ОСОБА_2 дійсно навчалась з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2014 року за спеціальністю «Дизайн».

З обставин справи вбачається, що спадкоємець своєчасно спадщину не прийняла із-за збігу тяжких обставин - хвороби бабусі, дідусів та їх смерті, які колегія суддів вважає поважними.

Крім того, фактично оригінал свідоцтва про смерть батька позивача ОСОБА_7, знаходився в неї лише протягом одного місяця після смерті батька, про що не заперечував в судовому засідання третя особа - ОСОБА_4 В подальшому вона фактично була позбавлена можливості подати документи щодо прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки в неї був відсутній документ, який підтверджував факт смерті її батька.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для його скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове, наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: П'ята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк - два місяці достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: