Ухвала суду № 61995753, 12.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/612/16-ц Головуючий у І інстанції Потеряйко С. А.Провадження № 22-ц/780/5516/16 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 58 12.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

12 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Гуль В.В., Іванової І.В.,

за участю секретаря: Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 19 серпня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: головний державний виконавець Жовтневого відділу ДВС міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ЧерноваЛюдмила Володимирівна, начальник Жовтневого відділу ДВС міста Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Овсюк Олена Андріївна, публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на бездіяльність державного виконавця,-

встановила:

у липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Ставищенського районного суду Київської області з вищезазначеною скаргою, мотивуючи її тим, що постановою головного державного виконавця Чернової Л.В. від 26.03.2015 року відкрито провадження №47023459 з виконання виконавчого листа № 378/632/14-ц, виданого Ставищенським районним судом Київської області 05 березня 2015 року про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 червня 2014 року, виданого після смерті ОСОБА_4, приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинською Л.О. зареєстрованим №734, - 104 366,06грн. та 6417 доларів США, що по курсу Національного банку України на день ухвалення рішення становив 79946,49 грн.

Після відкриття виконавчого провадження з боржника на користь скаржника в травні 2015 року повністю стягнуто заборгованість у гривнях (140 366,06грн.).

28 липня 2015 року державним виконавцем вчинено дії, які не передбачені жодною правовою нормою: самовільно змінивши спосіб виконання судового рішення, здійснено конвертацію підтвердженою судовим рішенням валюти боргу та в рахунок відшкодування заборгованості, що залишилися, стягнуто з боржника на користь ОСОБА_2 8029,23 грн., що за курсом НБУ складала 366,82 доларів США (станом на 28.07.2015 курс НБУ складав 22,06 грн./дол.)

Просив визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чернової Л.В. щодо тривалого невиконання нею у повному обсязі судового рішення Ставищенського районного суду Київської області у виконавчому провадженні №47023459, визнати неправомірною бездіяльність начальника Жовтневого ВДВС міста Дніпропетровська головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Овсюк О.А. щодо нездійснення належного контролю за рішеннями та діями державного виконавця з виконання рішення Ставищенського районного суду по справі №378/632/14-ц про стягнення в повному обсязі з ПАТ «КБ «Приват Банк» на його користь заборгованості в іноземній валюті, зобов'язати головного державного виконавця Жовтневого ВДВС міста Дніпропетровська головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чернову Л.В. вчинити передбачені законом України «Про виконавче провадження» дії для виконання в повному обсязі виконавчого листа №378/632/14-ц виданого Ставищанським районним судом Київської області 05.03.2015 року.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 19 серпня 2016 року скаргу було задоволено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Жовтневий ВДВС м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу в якій посилається наїї незаконність та необґрунтованість, з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також неповнотою встановлення обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню в іноземній валюті переведено цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні, а саме, за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, стягнення проводиться відповідно до встановленого курсу згідно зазначеної суми в гривневому еквіваленті.

Крім того, в резолютивній частині виконавчого листа встановлено стягнути 6417 доларів США, що по курсу Національного банку України на день постановлення рішення становить 79946,49грн., отже, в резолютивній частині рішення встановлено стягнення доларів США відповідно встановленому курсу Національного банку України на день ухвалення рішення, з зазначенням конкретної суми в гривневому еквіваленті.

Також, суд першої інстанції не встановивши в повному обсязі всі проведені державним виконавцем в рамках зведеного виконавчого провадження дії, не може дати належної об'єктивної оцінки діяльності начальника Жовтневого ВДВС міста Дніпропетровська головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Овсюк О.А. щодо здійснення належного контролю за рішеннями та діями державного виконавця з виконання рішення Ставищенського районного суду Київської області №378/632/14-ц про стягнення в повному обсязі з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь скаржника заборгованість в іноземній валюті.

Апелянт просив скасувати ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 19серпня 2016 року та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст.213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено,що 08 серпня 2014 року Ставищенським районним судом Київської області прийнято рішення №378/632/14-ц згідно з яким позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення сум по успадкованим грошовим вкладам було задоволено та присуджено до стягнення з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 104 366,06 гривень та 6 417 доларів США, що по курсу НБУ на день постановлення рішення становить 79 946,49грн.

На підставі даного рішення судом був виданий виконавчий лист.

Виконавчий лист заявник пред'явив до ВДВС Ставищенського РУЮ для примусового виконання і 26.03.2015 року головним державним виконавцем ВДВС Ставищенського РУЮ Київської області було відкрито виконавче провадження. Після відкриття виконавчого провадження з боржника на користь заявника в травні 2015 року було повністю стягнуто заборгованість у гривнях, а саме - 104 366,06 гривень та частково стягнуто заборгованість у доларах США - 3 493,23 доларів.

28 липня 2015року державним виконавцем, всупереч вимогам ст.53 Закону України «Про виконавче провадження» вчинено дії, які не передбачені жодною правовою нормою: самовільно змінивши спосіб виконання судового рішення, здійснено конвертацію підтвердженою судовим рішенням валюти боргу та в рахунок відшкодування заборгованості що залишилася, стягнуто з боржника на користь ОСОБА_2 - 8092,23грн., що за курсом НБУ складає 366,82 доларів США (станом на 28.07.15 р. курс НБУ складав 22,06 грн./дол.).

Як визначено ч.8 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. Відповідно до ч.2 ст.83 цього ж закону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, має право зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим законом.

Проте, всупереч зазначеним нормам закону начальником Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровськ скарга до цього часу не вирішена, заходів щодо проведення виконавчих дій у повному обсязі у виконавчому провадженні №47023459 не вжито, відповідь на скаргу не направлена.

Таким чином державним виконавцем у виконавчому провадженні №47023459 не виконуються вимоги ст.ст.11,53 Закону України «Про виконавче провадження» щодо стягнення залишку боргу у сумі 2556,92 доларів США, а начальником відділу не виконано вимоги ч.2 ст.83 цього ж закону, тобто допускається бездіяльність.

Оскільки бездіяльність державного виконавця по невиконанню в повному обсязі виконавчого листа №378/632/14-ц, виданого Ставищенським районним судом Київської області 05.03.2015р., не відповідає вимогам ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» щодо необхідності вжиття передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень на принципах неупередженості, своєчасності і повноти вчинення виконавчих дій, а начальником відділу Жовтневого відділу Державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не здійснюється належний контроль за рішеннями та діями державного виконавця з виконання рішення Ставищенського районного суду по справі № 378/632/14-ц про стягнення в повному обсязі з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 заборгованості в іноземній валюті, зазначена бездіяльність є протиправною та триваючою.

У п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначається, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони узгоджуються з вимогами чинного законодавства та ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Таким чином, до цього часу залишається невиконаним судове рішення про стягнення боргу на суму 2556,92 доларів США.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державного виконавця зобов'язано неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ч.2 ст.11 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; пунктом 8 ч.3 ст.11 зазначеного Закону визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання. Частиною 3 ст.53 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.3 цієї статті, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції узгоджуються з нормами процесуального права, які судом вірно застосовані.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській областінеобхідно відхилити, а ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 19 серпня 2016 року - залишити без змін.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно з п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відхилити, ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 19 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді